ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Мовні кліше, як і всі мовні одиниці, що відтворюються, необхідно розглядати всередині фразеологічної системи мови.

Кліше (стереотип) — готовий мовний зворот, що вживається як стандарт у певних умовах та контекстах або — звичний зворот, регулярно повторюваний у пев­них умовах і контекстах для тотожного позначення адекват­них ситуацій, сто-сунків між людьми тощо. Хоча термін кліше цілком адаптований у сучасній тер-міносистемі практичної сти­лістики, його часто ототожнюють, плутають, вжи-вають на його заміну термін мовний штамп.

Мовні штампи — це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний і стилістико-смисловий ефект.

На відміну від мовного штампа — часто вживаного виразу із бляклим лексичним значенням, стертою лексичною експресивністю, — кліше становить конст­руктивну одиницю, що зберегла семантичну виразність.

Позитивні властивості кліше — відповідність психологіч­ним стереотипам; легка відтворюваність готових мовних фор­мул, тобто цілковита готовність до ви-користання; економія зу­силь для комунікаторів, а отже, і полегшення комунікації.

Хоч мовні кліше рідко породжують штамп, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів: «Це людина, яка брала участь в боях проти німецько-фашистських загарбників. Він брав участь у визволенні Орла, Вітебська, Мінська, Вільнюса, Києва...». Втра-та нормативності особливо помічається там, де повинна переважати індивідуаль-на манера письма. У такому разі без потреби вжиті канцелярські вислови типу за рахунок; у зв’язку з; згідно з; у результаті; у силу; з метою та інші, іменники від-дієслівного походження типу забезпечення виконання завдання негативно впли-вають на сприймання.

Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економне висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання підвищення; забезпечення виконання; здійснення завдання, виконання зо-бов’язання. У таких випадках найкраще один з іменників (перший) замінити ін-фінітивом: забезпечити виконання; виконати зобов’язання. Слово питання слід випускати. Іноді в основу таких словосполучень уводяться слова робота, бороть-ба, експеримент, дослідження та інші, за якими йде не властивий загальнонарод-ній мові прийменник по. Повторюючись у багатьох словосполученнях, він також штампує мову: робота по впровадженню…, боротьба по винищенню..., експери-мент по застосуванню..., дослідження по ліквідації..., які треба замінювати сло-восполукою з прийменником з або зовсім змінювати (впроваджувати, винищува-ти, експеримент із застосування, дослідження з ліквідації).

Одні й ті самі слова-означення, що додаються часто до іменників у мовних кліше, також бувають штампами: мати велике значення; відігравати важливу роль; приділяти значну увагу; склалися певні стосунки; викликають значний інтерес; у даний час та ін. Особливо невиразні означення певний і даний, які по-трібно замінювати конкретними прикметниками та займенниками — невеликий, незначний, цей.

Не сприяють чіткому висловленню думки слова або цілі вислови, що су-перечать логічному зв’язку: більша половина (треба більша частина); у березні місяці; живопліт з кущів; озима пшениця, посіяна восени тощо. Штампами вва-жаються й логічні прокладки, якщо вони часто повторюються і не несуть ніякої інформації, наприклад: треба сказати; слід зазначити; потрібно відзначити; гадаємо та ін.

Штампи трапляються в мовленні на всіх рівнях — фонетичному, лексично-му, фразеологічному, словотворчому, морфологічному, і синтаксичному, тому їх виявлення і боротьбу з ними потрібно розглядати в кожному конкретному випад-ку.

Штампи — явище нетипове, чуже для ділового стилю. Якщо штампи й по-трапляють в усне ділове мовлення, то це чужорідні там вкраплення. А те, що ти-пове для ділового стилю,— стандартизовані словосполучення — не мають в осно-ві своїй образності й служать зовсім іншим цілям.

Штампи— це утерті від частого невмотивованого вживан­ня вирази, які втра-тили свою інформативність. Штампи най­частіше трапляються в діловому мовлен-ні, у газетних статтях: дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне зо-лото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), мати велике значення, віді-гравати важливу роль, являти значний інтерес, приділяти значну увагу, необхідно відзначити.

Штампи виникають і тоді, коли звороти офіційно-діло­вого мовлення вжи-вають у побутовій розмові, у художніх, публіцистичних творах, у наукових пра-цях: у зв’язку з від­сутністю коштів, за наявності відповідних умов, у даний час, поставити на лінійку готовності, вводити в дію, проведена певна робота.

Вони можуть являти собою також нагромадження зай­вих слів: проведення роботи по впорядкуванню території (замість: впорядкування території), робота по впроваджених нових методів, роботи по ремонту, працюють над здійсненням завдання поліпшення роботи транспорту, питання забезпечення виконання плану, питання проведення боротьби із злочинністю.

Для офіційно-ділових паперів, на думку багатьох вчених, розрізнення кліше та штампу неважливе, їх можна розглядати як синоніми. Вважають, що кліше більш відповідне для позна­чення мовних засобів, що не мають експресивного за-барвлен­ня, образного навантаження, і саме їх доцільно використовувати в офіцій-но-діловому мовленні. Проте для офіцій­но-ділових паперів властива все ж таки усталеність висловлю­вання, що відповідає контекстуальним, логічно-стилістич-ним правилам, тому йдеться про використання штампів, а не клі­ше. Негативне ставлення до штампів більшості мовознавців та редакторів пов’язане насамперед з їхнім засиллям в інших функціональних стилях, однак воно втрачає сенс у текстах ділових паперів. Штампи формуються поступово, створюючи певний набір, влас-тивий тому чи іншому функціональному стилю. Розвиток і закріплення в мовлен-ні штампів створює ґрунт для сталості висловлювання. Найпоширеніші і найвідо-міші штампи саме офіційно-ділові, канцелярські, їхнє вжи­вання небажане поза цим стилем, на відміну від кліше. Тобто для штампу рідним мовним середовищем є офіційно-діловий стиль.

На думку М. Кірсанової та Ю. Аксенова, у межах певних типів документів саме завдяки вжитим штампам стає можли­вим узгодження, відповідність змісту і форми. Це досягається незмінним точним значенням і навіть сталим розташуван-ням у композиції документа. Можна твердити, що штамп — це економний лін-гвістігчний засіб досягнення точності та інфор­мативності документа, з одного бо-ку, а з другого — надання йо­му уніфікованості та стандартизованості.

Частина штампів і справді набула ознак стандартизованих одиниць, що сто-сується не лише власне штампів, а й їхніх скла­дових, виражених певними грама-тичними категоріями, особою, числом, наприклад: комісія підтверджує...; мініс-терство ре­комендує...; згідно з попередньою домовленістю...; доводимо до Ва-шого відома, що...; у зв’язку з..., відповідно до регламенту...; беручи до уваги...; взяти за основу...; затвердити пропозицію.

С. В. Кушнерук слушно зауважує, що ці лексико-фразеологічні одиниці, за-кріпивши за собою певне місце в усталених сло­восполученнях, створюють «мало-проникні надфразеологізми, що відтворюються не тільки в словосполученні, а й у синтаксичних конструкціях, що набувають рис неподільних чи цілих».

Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень: уста-новити контроль; визвольний рух; патріотичне виховання; посилення боротьби із зловживаннями; мирне співіснування; дух часу; матеріальне благополуччя, ринко-ва економіка. Для визначення зріз — для сучасної української мови встановлю-ється сучасний синхронний зріз. Поява кліше зв’язана з частотністю й повторюва-ністю ситуацій. За цих умов навколо стрижневого слова утворюється відносно по-стійний набір контекстуальних елементів у мовленні, що набувають звичності в називанні і звучанні. Такі сполуки слів перетворюються у стандартні.

Сюди зараховуються вільні синтаксичні словосполучення, які характеризу-ються тимчасовістю існування як готових формул мови: входити в коло інтересів, гуманний акт, екстремальна ситуація, користуватися великим попитом, перехід-ний період, плинність кадрів, боротьба із злочинністю, соціальна програма, за-хист національних меншин, ринкові відносини, мораторій на смертну кару та ін.

До мовних кліше належать конструкції, побудовані за відповідними моделя-ми словосполучень, зрідка речень, які функціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації й часто відтворюються у мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять мовлення. Це в основному сталі словосполучення, які на сучасному синхронному зрізі актуалі-зуються. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їх важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Напр.: сфера обслу-говування; підтримувати дипломатичні відносини; всенародне обговорення; рин-кові реформи; факти —неспростовна річ; одержувати інформацію.

Також штампи дають змогу зробити текст трафаретним, а от­же, відтворюва-ним за певним зразком і таким чином з еконо­мити час, спростити обробку та сприйняття, а також штампи затуманюють зміст висловлювання, роблять мову важкою для сприйняття, нечіткою, тому їхслід уникати.

ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на:

а) сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам, світ зав’язати, рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка помолвка, обоє рябоє, кирпу гнути, стати на ноги, ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів’я і приказки;

б) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому, лити воду на млин, стригти під один гребінь, закласти фундамент, відігравати роль, зводити до спільного знаменника, зні­мати стружку, на космічній швидкості, да-ти гарантію, підкласти міну, гірка пілюля, вимушена посадка, спіймати на гачок;

в) переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: стави-ти крапку над і, дивитися крізь пальці, розумній голові досить сказати одне слово (польське), contra spem spero, отпіа теа тесит роrtо;

г) вислови античної культури: гордіїв вузол, прокрустове ложе, піррова перемо-га, Діоген у бочці, авгієві стайні, між Сциллою і Харибдою, Кастильське джере-ло, не можна двічі увійти в ту саму річку;

г) біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилі-куй себе самого; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень; берегти як зіницю ока; повертати на круги своя; співати Лазаря;

д) вислови відомих людей (афоризми, цитати): Хіба ревуть воли як ясла повні ? (П. Мирний), Людина – це звучить гордо (М. Горький).

СФЕРА ВЖИВАННЯ

Стійке сполучення слів, грамагично організованих за моделлю словосполу-чення або речення, називається фразеологічною одиницею або фразеологізмом

За сферою вживання ( із стилістичного погляду) виділяються книжні фра-зеологізми, які використовуються переважно в писемній формі наукового, офі-ційно-ділового, публіцистичного і художнього стилів: болючі проблеми, заходи адміністративного впливу, зійти з орбіти, коефіцієнт корисної дії, питома вага та ін. Крім того, виді­ляються розмовно-побутові, які переважають в усному мов-ленні і художній літературі: вродися та вдайся, казці кінець – ділу вінець, як тіло без душі; іти світ за очі; аби день до вечора; скільки вовка не годуй, той все у ліс дивиться. Ще розрізняють народно-поетичні фразеологізми: хай наші вороги пла-чуть; не так склатось, як гадалось; будь здорова, як вода, а багата, як земля.

Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компо­нентів, ці-лісністю значення і автоматичним відтворенням у мовленні. Наприклад: біла во-рона; море по коліна (ідіоми – виражають єдине поняття): білий як крейда (як спіна) (порівняння); вік живи, вік учись (прислів’я повчального змісту); у страху очі великі (приказки, які часто мають образний характер); лиш боротись – зна-чить жить!; і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (крилаті вислови); хто шукає, той знайде (афоризм); на городі бузини, а в Києві дядько (каламбур – гумо-ристичне використання багатозначних слів або схожості різних слів); закручувати гайки; дати зелену вулицю (професійні вислови); багато що казати, та мало слу-хати: як задумав, так і зробив; вічна пам’ять (народнопоетичні включення); пи-тома вага; зійти з орбити; поставити на лінійку готовності; міжнародний клі-мат, поставити наголос, тримати за руку на пульсі (вислови термінологічного харак­теру).

Основна особливість фразеологізму полягає у тому, що незалежно від кіль-кості слів у його складі, він виражає одне поняття і вживається у мові як готова одиниця, наприклад: впасти духом – «зневіритися».

У реченні фразеологізм виступає як 1 член речення: Спало на думку (голов-ний член безособового речення) – чи не повернути мені в привітне тепло бать-ківської хати.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. Напишіть текст офіційно-ділового стилю мовлення, викори­ставши в ньому

запропоновані фразеологічні сполуки.

Таким чином; точніше кажучи; мається на увазі; при цьому; річ у тім, що...; немає ніяких сумнівів у тому, що...; зрозуміло, що...; перш за все...; надалі...; у зв’язку з цим...; поділяємо точку зору...; якщо можна так вислови­тися...; на відмі-ну від...; у цілому... .

2. Поясніть лексичне значення фразеологізмів. Складіть речення з фразео-

логізмами (на вибір).

В один голос, накивати п’ятами, як дві краплі води, бабине літо, повісити носа, аби день до вечора, крокодиля­чі сльози, берегти як зіницю ока, без року тиждень, бути на сьомому небі, біла ворона, битися об заклад, грати роль, мати значення, зелена вулиця, водою не розіллєш, зарубати на носі, ґедзь кусає, грати (ламати) комедію, гра­тися з вогнем, давати по шапці, кидати якоря, пальця в рот не клади, клепати язиком, кований на всі чотири ноги, ламати списи, погано ле-жить, лити воду, не лиши­лося каменя на камені, мазати медом по губах, набити ос­кому, оббивати пороги, підносити на блюдечку, по своєму пір’ю, плавати мілко, показати пазурі, придавити кома­ра, протерти з пісочком, пускати ману, рвати ву-дила, під­битий риб’ячим пухом, розпустити пір’я, сидіти на шиї, підводна течія, укоротити язика, шитий білими нитками, язик свербить.

3. Знайдіть українські відповідники до російських фразеологізмів.

Бабьи сказки, белыми нитками шито, важная шишка, вогнать в краску, гро-ша ломаного не стоит, длинный рубль, крутиться как белка в колесе, лыка не вя-жет, не видеть дальше своего носа, плакать в три ручья, бить баклуши, камень преткновения, ни к селу ни к городу, с глазу на глаз, с глаз долой из сердца вон, рука дающего не оскудеет, где много слов, там мало дела, на всякий случай, старый друг лучше новых двух, бабка надвоє гадала, два сапога пара.

4. Розподіліть фразеологізми за стилями мовлення, в яких вони можуть

вживатися.

На адресу, вивести на орбіту, закладати основу, очна ставка, сфера визна-чення, лакмусовий папір, провести паралель, стати на фініш, від’ємний знак, згід-но із зако­ном, бути в нокауті, перевести мову, сіли за стіл перего­ворів, стояти ран-гом вище, мати рацію, дати реванш, по­бити рекорд, зняти з порядку денного, дій-сний спосіб, рівнобедрений трикутник, прийняти рішення, взяти до уваги, ого-лосити догану, єнотовидний собака, ланцюго­ва реакція, вийти на фінішну пряму, передати естафету, абсолютний нуль, вийти в тираж, хід конем, гра за пра­вилами.

5. Випишіть нормативні варіанти стійких словосполучень, часто вживаних у

професійному мовленні.

Брати участь, розділяти думки, складати іспити, ко­ристуватися авторитетом, продовжити контракт, дотри­муватися правил, договірні обов’язки, об’єм виробни-ц­тва, підводити підсумки, взяти до уваги, мати за мету, рахувати за необхідне, вступити в переговори, приймати участь, поділяти думки, здавати іспити, мати авторитет, подовжити контракт, дотримувати правил, договірні зо­бов’язання, об-сяг виробництва, підбивати підсумки, прийняти до уваги, мати на меті, вважати за необхідне, розпочати переговори.

6. Стійкі словосполучення (термінологічні, офіційно-ділові і фра­зеологічні)

розподіліть відповідно до класифікації.

Поточний рахунок, доводити до відома, пропускати повз вуха, брати участь, точити ляси, орендна плата, дода­на вартість, узяти верх, вжити термінових захо-дів, штраф­ні санкції, дебіторська заборгованість, згідно з графіком, пекти раки, наріжний камінь, піймати облизня, мати на меті, розрахунковий рахунок, трудові спори, довготермі­новий кредит, содом і гоморра, внести пропозицію, мати авто-ритет.

7. Утворіть стійкі словосполучення, дібравши до дієслів потрібні іменники.

Користуйтеся довідкою.

Докласти, ставити, взяти, приділяти, навести, поділя­ти, завдати, доходити, брати, підбивати, надавати, склада­ти, надсилати, мати, укладати.

Довідка: участь, висновок, іспит, договір, запитання, перевага, приклад, увага, зусилля, слово, лист, підсумки, думка, нагода, шкода.

8. Перекладіть стійкі словосполучення українською мовою.

Ввиду того, что; согласно инструкции; в связи с изложенным; в соответст-вии с графиком; довести к сведению; должен соответствовать; надлежащее испол-нение; направление деятельности; немедленно известить; несвоевременное испол-нение; нести ответственность; окончательное решение; о нижеследующем; под-вести итоги; по согласию; по этому договору; с согласия; является неотъемлемой частью; в порядке вещей; повестка дня; сойти на нет; будьте любезны; нанести удар; потерпеть по ражение; занять первое место; верный проиграш; сбиваться с толку; значительное большинство; брать (одержать) верх; одним махом; указан-ное время; вниз головой; пере­водить дыхание; ехать рысью; как можно быстрее; приобрести известность; задачи механики; сводиться к движению; вокруг неко-торого центра; материальная точка; центр выделен тем...; направлены к центру; центральные силы; пример движения; движение планет вокруг Солнца; изучение движения; под действием сил; механический вращательный момент.

9. Запишіть слова-синоніми до стійких словосполучень.

На лопатки покласти, носом рибу вудити, їздити вер­хи, скрутити в’язи, зловити на гачок, метати іскри, лови­ти рибу в каламутній воді, на кулачки битися, птах висо­кого польоту, брати за душу, ловити гав, відбитися від рук, хоч у око стрель, кіт наплакав, на сьомому небі, пройти крізь вогонь і воду, давати березової каші, обливатися по­том, одним миром мазані, купатися в золоті, нога за но­гою, не бачити смаленої сови, дерти кирпу, як на пожар, як чорна хмара, попасти в тенета, хоч свічки ліпи.

10. Запишіть фразеологізми у три колонки:

1) іменні,

2) дієслівні,
3) прислівникові.

Гра з вогнем, смертельний бій, переймати естафету, хоч греблю гати, об-бігати очима, холодний прийом, втра­чати форму, хоч у воду стрибай, перша ра-кетка, гонки за лідером, метати іскри, держати першість, олімпійський спокій, мов по команді, натискати на всі педалі, як з гори бігти, китайські церемонії, хоч гоп-ки скачи, покласти на обидві лопатки, стиль гри, прохід під кільце, взяти висоту.