ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Білі мухи. Максим Рильський

СПИСОК ТВОРІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬ

1. Л.Глібов «Веснянка», «Чиж та голуб».

2. С.Воробкевич «Рідна мова».

3. Я.Щоголів «Хата».

4. Б.Грінченко «Зорі», «Ластівка», «Швидка робота».

5. Олена Пчілка «Мудра кицька», «Змислений котик», «Котик-мурчик».

6. Леся Українка «На зеленому горбочку…».

7. Олександр Олесь «Ялинка», «Снігурі», «Веснянка».

8. П.Тичина «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків».

9. М.Рильський «Білі мухи».

10. Марійка Підгірянка «Ганнусина пісня», «Моя донечка», «Зайчик в тернині».

11. Юрій Будяк «Гулянка з зайчиком», «Шкідливий цап».

12. Ю.Шкрумеляк «Я дитина українська».

13. Р.Завадович «Ой, у саду», «У мамин день», «Великдень».

14. Катерина Перелісна «Молитва (Боже, Господи Ісусе)», «Брехлива киця», «Писанка», «Для потішечки», «В автобусі», «Веснянка» + 1 за власним вибором.

15. Н.Забіла «Стояла собі хатка», «Олівець-малювець».

16. А.Малишко «Кіт-воркіт», «Дощик».

17. М.Стельмах «Як журавель збирав щавель», «Заєць спати захотів», «Черепаха».

18. П.Воронько «Облітав журавель», «Кіт не знав», «Кошеня», «Друзяки», «Кожушок».

19. Д.Павличко «Заєць», «Птиця».

20. Д.Білоус «Звертання», загадки: «Ваша супутниця», «Він є у кожного».

21. Т.Коломієць «Ручай», «Дідів обід», «Променята (Заглядає сонце в сад)».

22. Г.Бойко «Чому Тимко подряпаний», «Сашко», «Годинник», «Стоніжка».

23. А.Костецький «Все починається з мами», «Бабусі».

24. Г.Чубач «Захотіла киця сала».

25. В.Лучук «Тільки мама».

26. А.Качан «На березі береза», «Ліниві вареники», «Через річку їхав грек», «Чорна земля білий хліб родить».

27. Ю.Ряст «Притча про яблуко».

28. Л.Костенко «Бузиновий цар», «Місяць у повні», «Соловейко застудився», «Вербові сережки», «Білочка восени».

29. В.Сосюра «Осінь».

30. А. Малишко «Колискова».

Леонід Іванович Глібов

Весною Чижик молоденький,
Такий співучий, проворненький,
В садочку все собі скакав
Та якось в западню й попав;
Сердега в клітці рветься, б’ється…
А Голуб бачить та й сміється:
— А що? Попавсь? От тобі й на!
Вже, певно, голова дурна…
Не бійсь, мене б не піддурили,
Хоч як би не хитрили,
Бо я не Чижик! Ні… оце! —
Аж гульк — і сам піймавсь в сильце.

Ото на себе не надійся,
Чужому лихові не смійся!

ЛЕОНІД ГЛІБОВ
ВЕСНЯНКА

«Весна прийшла!
Тепло знайшла!» —
Кричать дівчатка й хлопчики.
«Цвірінь! Цвірінь!
Журбу покинь!» —
Клопочуться горобчики.
Приліз дідок,
Зліз на горбок —
У хаті буть не хочеться.
Тепляк дмухнув,
Крилом махнув,
По бороді лоскочеться.
Все ожило,
Все розцвіло.
І рій дітей привітненьких
На той горбок
Несе вінок
З фіалочок блакитненьких.
Бринить дідок,
Як той мачок,
Крапчастий і повнесенький;
Кричать, гудуть,
Далеко чуть
Таночок голоснесенький.
«Весну шануй,
Не спи,воркуй,
Наш голуб зозулястенький!
Не в'янь, рости,
Красуйся ти,
Королику квітчастенький.
«Цвірінь! Цвірінь!
Журбу покинь!» —
Підспівують горобчики;
І я зрадів,
Помолодів,
Як ті дівчатка й хлопчики.

Рідна мова. С. Воробкевич

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.

У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.

От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.

Я. Щоголів Хата

Наша хата під горою, край долини,
У вишневому садочку та в калині;
Попід лісом млин подався у ставочок,
Через воду перекинувся місточок.

Наші ниви золотіють так, як сонце;
Вишні й сливи лізуть з гілок у віконце.
Нашу гору всі далеко знають,
Добрі люди нашу хату прівітають.

Грінченко. Зорі

Мамо люба, глянь, як сяють
Ясно зорі золотії
Кажуть люди: то не зорі —
Сяють душі то святі.

Кажуть: хто у нас на свічі
Вік свій праведно прожив,
Хто умів людей любити,
Зла ніколи не робив, —

Бог того послав на небо
Ясно зіркою сіять…
Правда, мамо, — то все душі,
А не зорі там горять?

Так навчи ж мене, голубко,
Щоб і я так прожила:
Щоб добро робити вміла
І робить не вміла зла!

Грінченко. Ластівка

Ти знов защебетала
У мене під вікном,
Із вирію вернувшись,
Клопочешся з гніздом.
А там же вічне літо
Цвіте як божий рай, —
Чого ж вернулась знову
Ти в мій журливий край?
— Хоч літо там і сяє,
Любіше тут мені:
Така квітчасто-пишна
Вкраїна по весні.
Така квітчасто-люба,
Що й в тім краю-раю
Все бачу я хатинку,
Де се гніздечко в’ю.

Грінченко. Швидка робота

Байка

Сім суток по воду ходив до ставу Рак.
На восьмий день так-сяк
Її він доволік до хати,
Ще трохи відпочив, та й ну перетягати
Через поріг…Клешнею зачепивсь,

А кухлик нахиливсь,
І розлилась вода, — пропали всі клопоти!…
«Нема добра із скорої роботи! —
Говорить, сапаючи, Рак, —
Було б не поспішаться так…»

ЛЕСЯ УКРАЇНКА
НА ЗЕЛЕНОМУ ГОРБОЧКУ

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

Олесь Олександр

Ялинка

Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати.

Я сюди, а він туди...
"Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо.

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись.
Порубаете ліси —
Ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки!
І розбійниці-синиці!"

Страшно стало... "Ой, пусти,
Не держи мене за поли!
Бідний зайчину, прости,—
Я не буду більш ніколи!"

Низьно-низьно я зігнувсь
І ще нижче скинув шапку..
Зайчин весело всміхнувсь
I подав сіреньку лапку.

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
СНІГУРІ

Звідкіль гості налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном?
Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.
Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На городах мак рожевий
Так заквітчує квітки.
Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось почув,
Вгору знявсь, і дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.
Ще хвилина, і, як в казці,
Враз осипались квітки,
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
ВЕСНЯНКА

З драматичної поеми «Над Дніпром»
А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
Засиніли проліски
У ліску, у ліску...
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
Ой сонечку-батечку,
Догоди, догоди!
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди!

А Я У ГАЙ ХОДИЛА

А я у гай ходила
по квітку ось яку!
А там дерева-люлі,
І все отак зозулі:
ку-ку!

Я зайчика зустріла,
дрімав він на горбку.
Була б його спіймала —
зозуля ізлякала:
ку-ку!

ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ

Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День!
День.

Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу тінь,
Сни розкішні,
Все гаї затишні:
Тінь!
Тінь.

Линьте, хмари,
Ой прилиньте, хмари, —
Ясний день.
Окропіте,
Нас нашелестіте:
День!
День.

Хай по полю,
Золотому полю
Ляже тінь.
Хай схитнеться
Жито усміхнеться:
Тінь!
Тінь.

Білі мухи. Максим Рильський

Білі мухи налетіли, —
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.

- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.

ГАННУСИНА ПІСНЯ

Співаночки мої любі,
Де я вас подію?
Понесу вас в полонину,
З вітрами розвію.

А там будуть вівчарики
Вівці випасати,
Будуть мої співаночки
У траві збирати.

Будуть, будуть вівчарики
Білі вівці пасти,
Будуть, мої співаночки
В трембіточку класти.

МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА
ІЗ ЗБІРКИ «РОСТІТЬ ВЕЛИКІ»

ЗАЙЧИК В ТЕРНИНІ

Скочив зайчик в тернину
І роздер кожушину;
Йде лисичку просити
Кожушину зашити.

А лисичка регоче,
Зашивати не хоче:
— Де ти був? Нащо дер?
Ходи в дранім тепер!

Біжить зайчик до мами,
Зайшли очка сльозами:
— Мамко, любко, не бийте,
Кожушину зашийте!

Мама сина не била,
Кожушину зашила.
Зайчик очка обтер
І знов скаче тепер.

А. Малишко «Колискова».

Спи, засни, моя дитино,

Спи, моє маля.

Ніч іде в гаї, долини,

Трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться,

Що в вогнях сія,

Будеш завтра в світ дивиться, |

Зіронько моя.

Посміхнись до мене, сину,

І зрадію я,

Не хвилину і не днину,

Я навік твоя.

Перша ніч твоя почата

В співах солов'я,

Дай же мамі рученята, |

Зіронько моя.

Сплять ліси, поля, криниці,

Шепіт ручая,

Ти відкрий, відкрий очиці,

Юносте моя.

Підеш ти по Україні,

Де життя буя.

Виростай, моя дитино, |

Зіронько моя.