ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЛЕКСИКОЛОГІЇ

Вправа 1.З поданого тексту випишіть повнозначні слова, згрупуйте їх тематично: назви істот, конкретних предметів, абстрактних понять; назви ознак, властивостей, за матеріалом, за належністю особі, тварині; назви дій, станів, мовлення, мислення тощо.

Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.

Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки. Ниви шумлять навколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлося від плачу.

Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі колючі звуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам'яті — і не виходить. От-от, здається... Тью-і, тью-і. Ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх... І це не подібно.

Як вони оте роблять, цікавий знати? Б'ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

Розплющую очі. Тепер я певний, що то з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.

А згори сипле та й сипле... витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито.

(М. Коцюбинський)

Вправа 2. Складіть речення, у яких подані слова вживалися б у прямому та переносному значеннях.

Срібний, світло, гострий, ткати, шапка.

Вправа 3. Користуючись тлумачним словником, з'ясуйте, які значення поданих слів утрачені в сучасній українській мові.

Дружина, ватага, мануфактура, броня, галузь, поїзд, худий.

Вправа 4. У поданих реченнях відшукайте слова, вжиті в переносному значенні. З'ясуйте типи переносу значень.

1. Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях. Неначе дерево безлисте, стоїть моя душа в полях (Д. Павл.). 2. Спи, Чигирине, нехай гинуть у ворога діти (Т. Шевч.). 3. Кричить Америка і Африка горить, волає Азія і пломенить Європа (М. Вінгр.). 4. Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє, що зневажає чорні суховії і щедра, як напровесні ріка (М. Рил.).

Вправа 5. Запишіть речення. З'ясуйте значення слів на позначення дій і стану.

Двигтіла ніч, і страхом волохатим

Кректала, рвалась, репалась земля.

І небо там, на півночі, двигтіло,

І цвяхи зір все цвяхувало в тіло.

Вправа 6.Поясніть значення слів-омонімів у поданих словосполученнях. До якого різновиду вони належать?

Ручний годинник — ручний голуб, коні бігли риссю — мисливець гнався за риссю, ключ журавлиний — ключ скрипковий, читали байку — сорочка з байки, прохідний бал — давати бал, велика мука — біла мука.

Вправа 7.Визначте джерела омонімії.

Ліра — "музичний інструмент" і "грошова одиниця", драп — "сукно" і "біг", плай — "гірська стежка" і "ряд снопів", горн — "ковальська піч" і "музичний інструмент", тьма — "багато" і "темрява", блок — "колесо з жолобком" і "будівельний матеріал", житняк — "житній хліб" і "кормова культура".

Вправа 8.Складіть речення, у яких кожне з поданих слів було б омонімом.

Чайка, риф, куб, міна, потяг, стан, штучний, моторний.

Вправа 9.Поясніть, з якою метою вживаються омоніми та багатозначні слова у поданих реченнях.

1. Байбаки на варту стали і в ту ж мить дрімати стали. Отака ледача варта слова доброго не варта. 2. Ось бешкетників вам трійка, з поведінки у них трійка. Бо вони учора вранці в клас кота принесли в ранці. 3. Ну й охочий брат мій Ігор до усяких жвавих ігор. Де яка у світі грає є, залюбки у неї грає. 4. Коли поему видав він у світ — не розійшлася й через двадцять літ. А видав заміж донечку — як на! — вже через місяць розійшлась вона... 5. І в ситуації крутій із пастки вислизне крутій.

Вправа 10.Виправте помилки в поданих реченнях. Чим вони викликані?

Освічений сяйвом місяця степовий килим переливається різноманітними барвами. По водневій гладі плавали білі лебеді. Це дуже економічна людина. Мій адресант мовчить. Це дефективна лампа, її треба замінити іншою.

Вправа 11. З’ясуйте лексичне значення наведених слів. Чи є серед них омоніми?

Поляк — полька, угорець —угорка, панамець — панамка,чех — чешка, в'єтнамець — в'єтнамка,фін — фінка,кореєць — корейка,китаєць — китайка, болгарин — болгарка,іспанець — іспанка, коломиєць — коломийка.

Вправа 12. Визначте, чим зумовлений комічний ефект у наведених смішинках. Порівняйте значення виділених слів в українській – російській та українській – англійській мовах.

1. Вернувся хлопець до села з військової служби. Та такий пихатий, «культурний» зробився, говорить уже не «по-селянськи». Розказує:

— Служил я в морфлоте. Походіл по морях, і нікакая качкамнє не била страшна!

— Та, звісно, що ж тої качкибоятися: то ж навіть не індик, — говорили між собою селяни.

2. Познайомилися українець з росіянином. Випили, закусили. Українець став свою жінку розхвалювати:

— Вона в мене і хазяйновита, і вродливая.

— А мая — плахая хазяйка, но, правда, тоже уродливая.

3. Заїхав якось мандрівник-американець в українське село. Літо, навколо краса, але спекотно, пити хочеться. Зайшов на одне обійстя, та й попросив на мигах пити. А господар був ґречним — тож дав йому не води, а холодного молока. Американець покуштував і захоплено каже:

— Мілк! О-о!

— Що він тобі сказав? — допитується потім чоловіка дружина.

— Та що, кланявся — видно, дякував, але казав, що мілко ти йому
налила.

4. Поселився один росіянин в українському селі. От знайомиться він із місцевими жителями та особливостями тутешнього життя. Раз питає сусіда:

— А ти любішь рибалку?

— Ну, поважаю, але защо того рибалкулюбити? Я жінку свою люблю!

Вправа 13. Доберіть синоніми до поданих слів.

Бідний, живопис, турбота, нісенітниця, мудрий, бити, прогрес, оратор, фантазувати, біографія, експлуатувати, секретний, зухвало.

Вправа 14. Відповідно до змісту речення вставте пропущений синонім.

На пагорку, що залишивсь, мабуть, від .... могили, стояла людина. В лісі видніло. Здавалось, обтрушували з нього ... кошмари. На узліссі розкинув своє гілля ... дуб. Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця ... булаву. Я переношуся думкою в двадцять третє століття, і тоді шлюзова камера відразу починає здаватись мені... . До свого завтра вони мусять іти через цей ... кладки будинок, крізь смертельні його коридори, де причаїлось по сто чорних смертей і чигають ... чигають...

Довідник. Старий, віковий, багаторічний, давній, давнішній, древній, дряблий, похилий, старовинний, стародавній, старинний.

Вправа 15. А.Доберіть синоніми до слова їсти.З'ясуйте семантичні та стилістичні відтінки синонімів, складіть із ними речення.

Б. Доберіть прислівники й дієприслівники, з якими вживається дієслово їсти. Виберіть з-поміж дібраних слів ті, що характеризують поведінку вихованих, культурних людей, і ті, що стосуються поведінки невихованих, некультурних людей.

Довідник. А. Споживати, вживати, живитися, поживлятися, жувати, ремиґати, трапезувати, харчуватися, гамати, їстоньки, наминати, молотити, уминати, утирати, рубати, тьопати, мотати, жерти, лопати, лупити, тріскотати, трощити, зжирати, навертати, ласувати, ковтати, глитати, лигати, лизати, лизькати, поїдати, підмітати, поглинати, пожирати, підживлюватися, підкріплюватися, плямкати, чавкати, чвакати, чвякати, чвакотіти, клювати, дзьобати, хватати.

Б. Жадібно, ласо, апетитно, смачно, багато, мало, залюбки, нехотя, охайно, неохайно, часто, постійно, швидко, поспіхом, похапки, мимохідь, коли-не-коли, всухопарки, повільно, голосно, красиво, вишукано, церемонно, всмак, донесхочу, по зав'язку, безперестанку; плямкаючи, чавкаючи, сьорбаючи, розмовляючи, читаючи, лежачи, стогнучи, давлячись, запихаючись, поспішаючи, запиваючи, жуючи, дякуючи, хвалячи, захоплюючись, прихвалюючи, смакуючи, насолоджуючись).

Вправа 16. Прочитайте уривок із книжки І. Вихованця "Таїна слова" (К., 1990). Знайдіть антоніми, випишіть їх.

Антоніми характеризують якийсь предмет, факт, явище з протилежного боку. Людина у щасті радісна, весела, а у біді, горі — сумна, сповнена страждання. Ось лагідний дідусь розповідає внукові про дні минулі. І стає дідусь суворим, коли внук виявився слабкодухим, не допоміг своєму товаришеві у скрутну годину... Настає весна — чарівна пора року, час відродження і буяння природи, її заперечує осінь — пора сумовитого прощання із зеленими шатами дерев, час поступового похолодання, переддень зими.

Чи можна дібрати антоніми до виділених слів?

Вправа 17.

А. Замініть подані слова протилежними за значенням.

Жирний, південь, верхній, сонячний, добрий (душевний), огидний, фауна, вільність (імпровізація), потвора (страшко), надлишок, вірний (відданий), тугодум, спокійний, повний, цікавий, марний, байдужий (черствий), розумний, фізик, яскравий, розмитий (невиразний).

Б. Запишіть слова-завдання і відповіді на них парами, визначте з-поміж них власне антонімічні пари, охарактеризуйте їх за семантичними ознаками.

В. Знайдіть пари слів, що є контекстуальними антонімами.

Г. Які пари слів не можна вважати антонімами? Чому?

Ґ. Підберіть до кожного з поданих і відгаданих слів синоніми.

Вправа 18. Прочитайте речення, перепишіть. Знайдіть використані тут пароніми.

1. Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав. Не згубив, не лишив і не жив. І не жаль (В. Стус).2. А світ весь витис, витух, відпалав (В. Стус).3. Гарна була Ганна, як було оце сяде, та задумається, та спустить свої довгі вії (І. Нечуй-Левицький).4. Ніч темніє і ясніють зорі, море плаче й темрява тремтить (Леся Українка).5. Пізньої дождавшися обнови, У саду, де паморозь легка, Червоніє дерево отцове, Мов смішний малюнок малюка (М. Рильський).6. Сонцем пахнуть сосни в тишині зеленій, ледь колише вітер віти запашні (В. Сосюра).7. Ромашка забіліла, Під ноги — кущик м'яти, Над чим тобі радіти? Над чим тобі ридати? (А. Малишко). 8. Ось гирло, ось горло, уста, рукави, струмовища, десь тут Чорномор, бо в воді — бородище (О. Мовчан).

Вправа 19. Перепишіть, з'ясуйте різницю в значенні поданих паронімів. 3 4 — 5 парами слів складіть речення.

Кампанія — компанія, веліти — воліти, контингент — континент, орден — ордер, м'язи — в'язи, анотація — нотація, багатир — богатир, продумати — придумати, матеріальний — матеріалістичний, квасоля — красоля, суниця — полуниця, козак — казах, ювелір — ювіляр, чурек — чебурек, спартанець — спартаківець, карета — ракета, талан — талант, диктат — диктант, роман — романс.

Вправа 20. Переписуючи, вставте замість крапок потрібну літеру; доберіть до слова з пропущеною буквою паронім, складіть із ним словосполучення й запишіть за поданим зразком.

Зразок. Озброювати ..егіони: озброювати легіони — відвідувати регіони.

Бойовий орде..; кофейний серві..; стату.. депутата; емоційний стр..с; дев'ятибальний шт..рм; пр..писка до тексту; балетна ..рупа; спуститися в ..ювет; ..амувати стукіт серця.

Вправа 21. Прочитайте, перепишіть. Чи можна виділені слова вважати паронімами? Чому?

1. Називали батька Осмомислом, Може, станеш одномислом ти? 2. Що ж то поробилося в житті? Навіть ріки наші помаліли. Ой змаліли! Ой зміліли й ми. 3. На камінні, на кремінні, Де верхи, як сині леви, Липа, скупана в промінні, Стала золотом липневим... (З тв. С. Пушика).4. Допоки співаю — живу, цю пісню співаю живу. 5. В будяках, де золотіє хлам, як страм, проти сонця дотліває темний храм. 6. Які ніжні слова — Лебедин, Люботин а чи Ніжин, наче ними сумна давнина промовляє сама (З тв. Г. Половинки).

Вправа 22. Перепишіть, вставляючи замість крапок один із наведених у дужках паронімів.

1. Сиділи ... та грали за невелику плату (лірики, лірники). 2. Треба вже збиратися в ... до залізничної станції Кондрашівка (рейд, рейс). 3. Щоб завести корабель у гавань, на борт викликали ... (боцмана, лоцмана). 4. На вчителів у цьому районі надзвичайно великий ... (попит, запит). 5. Старшокласники записалися до ... оркестру (духового, духовного). 6. За одну ніч ... проект не зробиш (дипломний, дипломований). 7. Наш ... край незабаром знову квітував, як і раніше (визволений, визвольний).

Вправа 23. Поясніть значення слів етикет і етикетка, ефективний і ефектний,етика й естетика, еміграція й імміграція, діалект і діалектика. Складіть усно з цими словами словосполучення і речення.

Вправа 24. Випишіть з творів сучасної української літератури або української періодики приклади з оксиморонами й такі, які б ілюстрували явища парономазії, антитези.

Вправа 25.Які ознаки слів групи А свідчать про їх належність до споконвічної української лексики, а групи Б — до запозиченої?

А. Дочка, батько, брати, молот, вовк, кінь, олень, дуб, ніс, білка, коровай, урожай, дядько, сорок, півтора, вареник, жити, сидіти, плаксій, радощі, коваленко, циганчук, серденько.

Б. Вождь, страждати, єдиний, мислитель, возвеличити, ангіна, математика, полюс, метр, адміністратор, претендент, паштет, бухгалтер; штаб, пальто, абажур, діамант, сопрано, футбол, шлюпка, тютюн, базар, влада, табір.

Вправа 26.До поданих українських слів та висловів доберіть іншомовні відповідники.

Розмежовувати, зосереджувати, переважати, повідомлення, власноручний підпис, обізнаний, поєднання (кольорів), бадьорий, давати поради.

Вправа 27.Зіставте два тексти. Яка за походженням лексика переважає в кожному з них? Чому?

А. Іпостась — термін античної філософії, вперше вжитий Посідонієм в значенні одиничного реального буття. Ранні стоїки використовували його для позначення процесу, у якому без'якісна матерія об'єктивується в множині природних емпіричних речей (Із філософського словника).

Б. Вересень бив у золоті дзвони соняшників, і їм, як гобої, низинно вторували пізні гречки. Дні тепер стояли у шелестах золота, у вибухах блакиті, в потоках музики і чорнобривців, а ночі народжували печаль перелітних птахів. Ця печаль забрідала і в людське серце, і ставало жаль чи отих крил, що забирали з собою літо, чи того, що й ти не можеш злетіти, як птиця. Ось такий і є вересень: удень надійний, вночі тривожний (М. Стельмах).

Вправа 28.Перепишіть речення, виділіть слова іншомовного походження. Встановіть, з якої мови запозичене кожне з них, користуючись «Словником іншомовних слів» та «Етимологічним словником української мови».

1. Осінь-маляр із палітрою пишною Тихо у небі кружляє, Все осипає красою розкішною. 2. Літо останній справляє бенкет! 3. В високій келії, самотньо-таємничій, Де тіні вічнії спинились у кутках, Сиджу за книгою. 4. Повне застиглих пісень мовчить піаніно. 5. Вчора був я лоцманом. Синіли і ревіли темнокосі хвилі, А сьогодні я господар вілли, Де в саду блукають пави білі. 6. Взавтра маю їхати в пампаси, Де бізони бродять табунами. 7. Пливу я в мріях фантастичним бригом, — Широко, свіжо, ясно, холодно! 8. Леді й мілорди, месьє і медам! Прошу уклінно до зали! Годі бюджетів, газет, телеграм! Гей! Орхідей і азалій! 9. Німий папір, і неба циферблат, І стрілка зоряна, що каже: пізно...Геть! Не пора! Утомі шах і мат! Шикуйтесь, цифри, в легіон залізний! (З тв. М. Рильського).

Вправа 29.Спишіть речення, знайдіть у них слова іншомовного походження. Назвіть, які з них засвоїлись із грецької мови. Невідомі для вас значення слів з'ясуйте за «Словником іншомовних слів».

1. О ні, Поет — не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет — пророк, Поет — новатор і вільний мучень життьовий (Г. Чупринка).2. Вже квітень над рідним краєм Пташині оркестри збира (М. Яременко).3. Коли згорають метеорити, На мить світліше стає навкруг. 4. Талант... Яке об'ємне слово! 5. Десь мотоцикл застрекотів, Комбайн пливе у шум акацій. 6. Через роки й десятиріччя, Через прадавні-давні дати Я хочу глянути у вічі, Які не можу пригадати. 7. З капюшона, як із шатра, Посміхаються милі очі. 8. Грає дівчина вальс шкільний, В юність кличе фортепіано. 9. День — життя у мініатюрі, А життя слід заповнить вщерть! (З тв. І. Світличного).

Вправа 30.Користуючись при потребі «Словником іншомовних слів», випишіть спочатку слова, засвоєні з німецької мови, потім — з французької і вкінці — з англійської. Поясніть їхнє значення.

Ексцентричний, еспандер, ескалоп, ерцгерцог, шлак, шифер,
шквал, шлагбаум, шиньйон, шенкель, шеф, ширма, центал, цапфа, фіксатор, фасон, туше, тура, трюфель, траверса, торшер, тафта, талон, таксі, тайм-аут, стюард, струбцина, рикошет, ринг, ритурнель, рифт, резонер, режисер, рапіра, ракета, рекет, регбі, прем'єр, портьє, плантаж, муляж, шихта, шорти, кліренс, муляр,
абзац, бівуак, десант, чек, сквер, герольд, декольте, комюніке.

Вправа 31.Доберіть українські повновартісні відповідники до запозичених слів: медитація, пролонгація, девальвація, оптимізація, фактор, превалювати.

Вправа 32.Чи те ж саме буде означати слово корінь для дошкільняти, вченого-математика й учителя мови? Як схильні вони розуміти його? Чому? Складіть три речення, які б найбільш природно звучали в устах дитини, математика і мовника.

Вправа 33.З поданого уривка виділіть науково-професійну лексику. З'ясуйте за "Словником української мови" (в 11-ти томах) їхнє значення.

Майстер дістав зі своєї тумбочки жерстяну викройку, наклав її на лист заліза, що ми виправили з гільз, і обвів кругом тоненьким шильцем... — Рубаємо по “контуру”, а міліметр од лінії, — оголосив майстер, закінчивши розмічати. — Тепер уже не до землі, а до плашок на ваших верстаках. Хто рівніше обрубає, тому буде легше обробляти свою заготовку терпугом. До ро-бо-ти!... За півтори години до обіду майстер і Грищуха зібрали заготовки — хто добре обпиляв, хто абияк — і понесли до кузні у протилежний куток емтеесівського двору. А нам наказано було прибрати "робочі місця" і відпочивати, доки вони повернуться. Ми позмітали обрубки та ошурки з-під терпугів (у майстерні закружляв проти вікон блискучий металевий пилок); потім крутили бормашину, хто діставав до ручки; інші пробували обточувати на наждаку шматочки заліза; а в кого був козик — то козик (Г. Тютюнник).

Вправа 34.Перепишіть речення, підкресліть слова розмовної лексики. Усно назвіть 10 — 15 загальновживаних слів.

1. Тута трохи вище Зустрінеться прадавнє городище (С. Пушик). 2. На могилах вояцьких олені рикають-ревуть, І ніколи не встануть оті гармаші, і стрільці, і мінери (С. Пушик).3. — Що, знову той пустомолот умовляв тебе?.. Ніякої згоди не давай. Сьогодні ввечері сам підеш до міста (Д. Ткач). 4. — А ти тут працювала? — Ні. Завалила історію на філфак, то в диктори пробувалась (О. Шеренговий).5. Час дорогий ніколи тут балагурити (І. Чендей).6. Було й дітям частенько повнісінькі баняки молодих качанів варили. (Остап Вишня.)7. До цього часу жили «на віру». Тепер же сам [Корній] виявив бажання «обкрутитися» (У. Самчук).

Вправа 35.Перепишіть синоніми так, щоб спочатку йшло загальновживане нейтральне слово, а потім — стилістично забарвлене (застаріле, емоційно забарвлене тощо).

Горизонт — крайнебо, глибінь — глибина, жорстокосердий — безжалісний, багач — срібляник, підмурок — підмуровання, плеканець — пестун, побіда — перемога, придане — дівизна, багач — дука, даром — дурно, вражда — ворожнеча, золото — злато, дуже — вельми, злодій — тать.

Вправа 36. Прочитайте речення, перепишіть, підкресліть професіоналізми; з'ясуйте, якої професії вони стосуються.

1. Після косовиці починаєш гребти сіно гуртом (О. Довженко). 2. Тремтить в повітрі Тужна нота соль, На синіх травах — перший сивий іній (В. Малишко).3. В повітрі промайнув трос і, розкручуючись, упав на палубу підводного човна (Д. Ткач).4. З-під обрію загонові навстріч летів верхівець в гостроверхій шапці, і бризки таловоддя навсібіч летіли з-під копит, і, мов у танці, козак чухикав палко, аж мушкет підстрибував в легкому ритмі чвалу (Л. Горлач).5. За цей час встигла натягнуть основу на верстата, виткати рядна з залежаного Вустиного валу, переснувати напрядене хтозна й коли в підмітки (А. Химко).6. Завіса падає додолу, завіса вгору знов іде: нове, накреслюючи коло, хтось інший натовпи веде (Ю. Клен). 7. Там і гачки, і блешні, і удки,— Рибальських душ німі товаришки (М. Рильський).8. Довгими кліщами Іван вихоплював з горна штабу розпеченого заліза, вправним і звичним рухом кидав її на ковадло, і з-під молотів на всі боки розлітався вогняний дощ (А. Шиян).9. Хтось написав симфонію, а хтось кантату, А хтось роман — широке полотно. А я спішу в село, у рідну хату (О. Білаш).

Вправа 37.Прочитайте речення, перепишіть. Виділіть емоційно забарвлені слова (лайливі, пестливі, просторічні, розмовні тощо).

1. Як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що — кваша, нюня, солопій, розтапша! (Григір Тютюнник).2.Від води холодком тягне, туманець понад кущами лепехи моститься — тепла ніч буде (Григір Тютюнник).3. Отака велась розмова, Поки шляхом Лис до Львова Враз з Бабаєм дочвалав! (І. Франко).4. — Куди ти тютюн ламаєш, бодай тобі руки і ноги поламало! (О. Довженко).5. Ой зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (І. Манжура).6. Для нього [попа] кожний учень був «пеньок», «сало дурне», «баняк», «халява», «стерво собаче», а також «йолоп», «бовдур» і «олух царя небесного» (О. Левада). 7.А як цього року яблука? На кожному кутку черва зжерла цвіт, і нічого не було (У. Самчук).8. — Отут, людоньки, поставлю ще нові лави, отут будуть ліжка (У. Самчук).

Вправа 38.Перепишіть речення, знайдіть у тексті діалектизми й діалектні форми слів; поясніть їхнє значення.

1. — Вуйку, ми ж з одного роду! З вами я в огонь і в воду! Лиш сю нічку ще заждіть! 2. — Ой, нанашку,— рік Мурлика,— Лашка ваша завелика. Але ліпше ми не ждім! 3. Війт, зо злості зчервонівши, 3 Когута лиш пір'я вздрівши, Крикнув: «Ні, вже не стерплю! Мушу злодія зловити!» 4. Стрику, що тобі такого? — Весело рік Лис до нього.— Тьфу, об землю лихом вдар! 5. Раз от я і Вовк Неситий, Кинувши гостинець битий, На мандрівку ми пішли (З тв. І. Франка).6. Під шпихліром громадським, на колоді, Вартівники святого сонця ждуть, Розмовою полошать сон. 7. Благословенна най буде година, І тая хата, і село, Що Україні принесло 3 великих найбільшого сина. 8. Замерзає річка зимними ледами. Ой де ж ділась тая правда, що була між нами? (З тв. Б. Лепкого).

Довідка. Вуйко — дядько (материн брат); ненашко — хрещений батько; дядько; війт — сільський староста; когут — півень; стрик — дядько (брат дядька); гостинець — дорога, шлях; шпихлір — комора.

Вправа 39.

А.Замініть подані нижче жаргонізми нормативними відповідниками.

Кайф, базар, хавати, облом, братан, прикол, замочити, прикинь, прикид, кльово, в натурі, галімо, косити, бабки, на шару, лох, задовбати, фейс, бугор, шарити, фіолетово, на хаузі, наїзд.

Б. Доберіть до відгаданих слів нормативні синоніми.

В. Напишіть міні-твір про актуальні проблеми вашого студентського життя (великий обсяг роботи, цікаві предмети, культурні заходи, розваги, молодіжна мода, стосунки з дорослими тощо), максимально використавши дібрані слова.

Г. Зверніть увагу на те, що жаргонізми часто є багатозначними.
Зробіть висновок про їхній вплив на культуру мовлення молоді: жаргонізми надають спілкуванню експресивності, але при цьому збіднюють
та огрублюють його. Пригадайте героїв літературних творів та художніх
фільмів, які активно послуговувалися жаргоном, охарактеризуйте їхнє
мовлення. Чи симпатичні вони вам?

Вправа 40.Користуючись фразеологічним словником, наведіть 3-4 приклади багатозначних фразеологізмів.

Вправа 41. До поданих слів доберіть синоніми-фразеологізми.

Багато, утікати, посваритися, рано, розумний.

Вправа 42.Випишіть з фразеологічного словника десять фразеологічних одиниць, у яких використано антоніми.

Вправа 43.Визначте стильову належність, а також стилістичне значення поданих фразеологічних одиниць.

Технічний потенціал, диференційні процеси, енергетичні ресурси, коефіцієнт корисної дії, порушити питання, укласти угоду, скласти протокол, поставити резолюцію, повірений у справах, країна перебування, оскарженню не підлягає, кредитна ставка, відкрити рахунок, випити гірку чашу, еолова арфа, езопівська мова, зачароване коло, іронія долі, земля обітована, знак зодіаку, золоті литаври, золоті слова, лебедина пісня, лавровий вінок, лицар сумного образу, нема пророка у своїй країні, хай мине нас ся чаша, олімпійський спокій, притча во язицех, ріг достатку, сади Семіраміди, святая святих, сіль землі, сім смертних гріхів, слово честі, сьоме небо, спочивати на лаврах, увінчаний лаврами, терновий вінок, чаша терпіння, через терни до зірок, бучу здіймати, ґав ловити, дати ляща, копилити губу, ляси точити, накивати п'ятами, нам'яти боки, походеньки справляти, ридма ридати, через пень колоду, як кістка в горлі, як корова язиком злизала.

Вправа 44. Доберіть до російських фразем українські відповідники. З'ясуйте їхнє значення.

Между молотом и наковальней, втирать очки, из огня да в полымя, убить время, принять во внимание, через пень колоду, в два счета, за тридевять земель, пятое колесо в телеге, гол как сокол, кормить завтраками, коломенская верста, попасть впросак, принимать участие, быть начеку, бить баклуши.

Вправа 45. Запишіть по 10—15 фразеологічних зворотів з опорними словами на зразок голова, рука, сім тощо (за власним вибором).

Вправа 46.Пригадайте фразеологізми, що характеризують вживання їжі. Поясніть їхнє значення.

Довідка. Аж за вухами лящить; мов тиждень/сім днів не їв; уминати за обидві щоки; уплітати на всі заставки; їсти, мов не в себе; укладати в копи; набивати пельку; лизати як кіт; їсти за сімох; їсти як з голодного краю; кинути на зуб; допастися як віл до калюжі; допастися як дурний до мила; їсти, як самого себе.

Вправа 47.А.Пригадайте відомі українські фразеологізми чи усталені порівняння й поставте їхні опорні прикметники у вихідній формі.

... мов рак; ... як вовк; ... мов індик (павич); ... мов лев; ... мов полотно (стіна); ... мов миша (земля); ... мов худоба у спеку; ... як сибірський валянок (віслюк); ... мов бубон (коліно); ... як жаба (лід); ... як морозяні візерунки; .... мов церковна миша; ... як сльоза; ... як пух; ... як бджола (віл); ... як п'яте колесо до воза (як дірка в мості як собаці п'ята нога; як зайцеві бубон; як лисому гребінь; як корові сідло, як зайцеві стоп-сигнал); ... як лис; ... як тополя (щогла); ... як цап (баран віслюк); ... як голуб з голубкою (лебідь з лебідкою, риба з водою); ... мов камінь (статуя стіна); ... як пес на блохи; ... мов птах (вітер); ... як степ; ... мов столітній дуб; ...як тур.

Б. Назвіть фразеологізми, в яких прикметники вживаються в переносному значенні й іронічно позначають протилежні якості: потрібен як п'яте колесо до воза— зовсім непотрібний; спритний як ведмідьдо горобців — незграбний, вайлуватий, неповороткий; чепурний яккурка в дощ — нечупарний, брудний; білолиця як мазниця, чорнобрива як руде теля — зовсім не гарна; міцний як з клоччя батіг — зовсім не міцний тощо.

В. Простежте, що слугує основою для порівняння: якості тварин, природних явищ, предметів побуту.

Г. Придумайте власні порівняння з прикметниками несподіваний, кмітливий, заздрісний, солодкий, нудний, моторний, відважний, розумний, надійний, сильний, кумедний.

Вправа 48.Складіть статті для тлумачного словника української мови, розрахованого на учнів початкових класів, на слова герой, добрий, ключ.

Вправа 49.Складіть три статті для діалектного словника вашої місцевості.

Вправа 50. Робота над помилками (за поданим нижче зразком), яких припустилися в диктанті.

Зразок виконання роботи над помилками.

№ з/п	Слово (речення), у якому було допущено помилку (правильний варіант!)	Відповідне правило	Приклади на відповідну орфо- чи пунктограму
1.	духмяніє	Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.	Свято, мавпячий, цвях.
2.	Згадка про неї завжди: і в щасті, і в горі, і в хвилини сумнівів – супроводить нас.	Тире ставимо після переліку, якщо перелік іде за узагальнюючим словом і не закінчує речення.	Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева – сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (Із газ.).