ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Список використаної літератури

Історія тлумачних словників української мови

Перші спроби створення тлумачного словника в українській лексикографії стосувалися подання фразеології та пареміології. Це, зокрема, «Старосвѣтские бандуриста» Миколи Закревського (1860) і особливо «Галицько-руські народні приповідки», опубліковані Іваном Франком (т. 1-3, 1901—1910).

Певні ознаки тлумачного словника мали такі перекладні українські-російській словники, як «Словарь української мови» за редакцією Бориса Грінченка (т. 1—4, 1907—1909) та «Словник української мови» Дмитра Яворницького (1920). Російська мова в цих виданнях — не лише мова перекладу, а й тлумачення, особливо для етнографічної лексики; подається у них великий паспортизований за авторами, джерелами і регіонами ілюстративний матеріал. «Українсько-російський словник», створений в Інституті мовознавства (т. 1—6, 1953—1963), має великий паспортизований ілюстративний матеріал, докладне опрацювання значень полісемії слова.

Першим у повному значенні тлумачним словником української мови є «Словник української мови» (т. 1—11, 1970—80), що ґрунтується на матеріалах нової української літературної мови від І. Котляревського із залученням позалітературної лексики, відбитої в писемних текстах, та фольклорних записів, що можуть відображати факти української мови давніших часів. Цей словник містить понад 134 000 слів та має реєстраційно-кодифікаційне спрямування.

На основі одинадцятитомного «Словника української мови» в 1990-х — на початку 2000-х років створено кілька інших тлумачних української мови різного обсягу та лексикографічних якостей. Зокрема, матеріали цього словника становлять левову частку скандально відомого «Великого тлумачного словника сучасної української мови» («Перун», 2001 та 2005).[1]

У 2010 році Академія наук України розпочала видання оновленого «Словника української мови у 20 томах».

Тлумачні словники інших мов

Найповнішими тлумачними словниками інших слов'янських мов аналогічного до одинадцятитомного «Словника української мови» описово-нормативного спрямування, що ґрунтуються в основному на матеріалах сучасних літературних мов, є словники:

• польської мови в 11 томах — бл. 125 000 слів

• російської мови в 17 томах — бл. 120 500 слів

• словацької мови в 6 томах — бл. 120 000 (з великою кількістю власних назв)

Серед словників описового, «тезаурусного» типу найбільші:

• польської мови («Варшавський словник») — бл. 280 000 слів

• російської мови («Толковый словарь...» В. Даля, доповнений І. Бодуеном де Куртене) — бл. 220 000

• чеської мови — бл. 193 000 слів.

Тлумачний словник Даля

[1] [2]

Словник великороського діалекту російської мови - (оригінальна назва першого видання - «Словарь великорусского наречия русского языка») — словник, друге видання вийшло під назвою Тлумачний словник живої великоруської мови (оригінальна назва в другого видання: Толковый словарь живаго Великорускаго языка) — словник, складений Володимиром Івановичем Далем у середині XIX століття. Один з найбільших словників російської мови. Містить близько 200 000 слів і 30 000 прислівїв приказок і загадок, що слугують для пояснення сенсу слів, що наводяться.

Володимир Іванович Даль (1801-1872) був свідком тільки першого видання свого словника. Друге видання (перероблене) побачило світ у 1880 році.

У основі словника лежить жива народна мова з її обласними видозмінами, словник включає лексику письмової і усної мови XIX століття , термінологію і фразеологію різних професій і ремесел.

Словник дає інформацію не лише про мову, а й про народний побут, повір’я, прикмети й інші етнографічні відомості. Так, у статті про слово «лапоть» не тільки охарактеризовані всі типові види лаптів, але і вказаний спосіб виготовлення; при словах «мачта», «парус» даються не тільки назви різних видів мачт і вітрил, але пояснюється і їх призначення ; разом з флотськими назвами, запозиченими з голландської і англійської мов , даються і назви , що виникли і уживалися на Каспійському і Білому морях. У статті про слово «рукобитье» пояснюється складний весільний обряд і цілий ряд пов'язаних з ним звичаїв, характерних для весілля в старому селянському побуті.

За перші випуски словника Даль отримав в 1861 році Константинівську медаль, а в 1868 році він був вибраний почесним членом Академії наук і удостоєний Ломоносовскої премії.

Структура і склад

Словник не є нормативним, в ньому практично відсутня стилістична характеристика лексики (тільки поміти діалектизмів місцевого вживання), граматичні вказівки, немає відбору лексики. Даль приводить безліч прикладів використання слів, але не дає розгорнених визначень.

Словник складений за алфавітно-гніздовим принципом. Такий метод сприяє розкриттю словотворення, але викликає і труднощі: деколи не ясно, де саме слід шукати якесь конкретне слово. Гніздова система, втім, проведена недостатньо акуратно: деколи зведені разом слова лише співзвучні, а не споріднені; іноді ж споріднені розділені на декілька статей:

• в одне гніздо об’єднані слова: акт, актёр, акциз, акция;

• не об'єднаними в одне гніздо виявилися слова:

• дикий і дичь;

• знак і значок;

• круг і кружить.

(У 3-ому і 4-ому виданнях редактор (Бодуен де Куртене) частково перебудував структуру подачі матеріалу, що полегшило користування словником, але порушило авторську систему.)

Даль включив також в словник декілька слів, які він сам придумав для заміни запозичень («сглас» замість слова «гармонія» «живуля» — «автомат», «ловкосилье» — «гімнастика»). Опісля виходу словника така «підробка» була виявлена. У статті під назвою «Відповідь на вирок» Даль вимушений був визнати, що в його словнику присутні «слова, що не були досі в ужитку».

• в одне гніздо об’єднані слова: акт, актёр, акциз, акция;

• не об'єднаними в одне гніздо виявилися слова:

• дикий і дичь;

• знак і значок;

• круг і кружить.

Історія створення

3 березня 1819 року. ми випущені в мічмана, і я за бажанням написаний в Чорне море до Миколаєва . На цій першій поїздці моїй по Русі я поклав несвідомо підставу до мого словника, записуючи кожне слово, яке доти не чув.

Один з колишніх міністрів освіти (Кн. Шихматов), з чуток, що дійшли до нього, запропонував мені передати академії запаси свої, по прийнятій у той час розцінці : по 15 коп. за кожне слово, пропущене в словнику академії, і по 7 коп. за доповнення і поправку. Я запропонував, замість цієї операції, іншу: віддатися зовсім, і із запасами, і з посильними працями своїми, в повне розпорядження академії, не вимагаючи і навіть не бажаючи нічого, окрім необхідного змісту; але на це не погодилися, а повторили першу пропозицію. Я відправив 1000 додаткових слів і 1000 доповнень, з написом: тисяча перша. Мене запитали, чи багато їх ще в запасі? Я відповідав, що вірно не знаю, але в усякому разі десятки тисяч. Купівля такого складу товару, сумнівної доброти , мабуть не входила в розрахунок, і операція обірвалася на першій тисячі .

За тиждень до смерті, прикутий хворобою до ліжка, В. І. Даль доручає дочці внести до рукопису словника, друге видання якого він готував, чотирьох нового слова, почутих їм від прислуги.

53 року життя Володимир Даль складав словник.

Видання

• 1-е видання Суспільства любителів Російської словесності, М., в друкарні А. Насіння, 1863 (т. 1), в друкарні Лазаревського інституту східних мов, 1865 (тт. 2, 3), в друкарні Т. Рис, 1866 (т. 4) .

• 2-е, «виправлене і значно помножене по рукопису автора» «видання книгаря-друкаря М. О. Вольфа», Спб.—М., 1880, 1881, 1882, 1882.

• 3-е, «виправлене і значно доповнене видання, під редакцією проф. і. А. Бодуена-де-куртене», видання «постачальників Двору ЙОГО ІМПЕРАТОРСЬКОЇ ВЕЛИЧНОСТІ» (так вказано тільки В т. 1) товариства М. О. Вольф, Спб.—М., 1903, 1905, 1907, 1909.

У словник було введено не менше 20 000 нових слів, зокрема вульгарно-лайлива лексика (у четвертому томі). За свої доповнення редактор був підданий жорсткій критиці, за радянських часів «Бодуеновський словник Даля» не перевидавався .

• 4-е видавництво, під редакцією І. А. Бодуена де Куртене, Спб., 1912—1914 (повторення попереднього видання).

• 7-е видання, присвячене 175-літтю з дня народження Ст. І. Даля, віддруковано фотомеханічним способом з видання 1955 року, яке, у свою чергу, було набране і надруковане з другого видання 1880m1882 рр. Тираж 200 000 экз.
Т. 1–4. – М.: Російська мова, 1978.

Список використаної літератури

1. Даль Тлумачний словник. Сучасне написання слів. Републікация виконана на основі II видання (1880-1882 рр.)

2. Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. П. Зяблюк та ін. Тлумачний словник // Українська мова: Енциклопедія. Редкол.:. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с.

[1]/jumpto

[2]bodycontent