ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Правила фонетичної транскрипції

Тема: ФОНЕТИЧНА Й ФОНЕМАТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ

План

1. Поняття про транскрипцію.

2. Основні правила фонетичної транскрипції.

3. Фонематична транскрипція.

Основні поняття й терміни

Транскрипція, фонетична транскрипція, фонематична транскрипція.

Завдання

1. Ознайомитися з правилами фонетичної та фонематичної транскрипції української мови.

2. Підібрати 6 віршованих рядків та записати їх у фонетичній та фонематичній транскрипції.

Завдання виконується у зошиті для самостійних робіт до практичного заняття № 4.

Література

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища школа, 1974.

– С. 61-66.

2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. – С. 143-145.

3. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.-Одеса: Либідь, 2006. –

С. 154-156.

Методичні рекомендації

Транскрипція (від лат. trascriptio – переписування) – це спеціальне письмо, запроваджене для точної передачі звукового складу слів і текстів. Розрізняють три типи транскрипції: практичну, фонетичну та фонематичну.

Практична транскрипція – один із типів транскрипції, який передбачає запис засобами національного алфавіту іншомовних власних назв, термінів та інших неперекладних слів. Її використовують у спеціальній літературі, при перекладах номенклатурних списків, прейскурантів, технічної документації, для географічних карт, туристичних путівників тощо.

Фонетична транскрипція – спосіб передавання на письмі усної мови з усіма її звуковими особливостями. Завдання її – якнайточніше передати всі відтінки вимови у записуваному тексті.

Фонематична транскрипція – передавання на письмі фонемного складу слів і текстів без відтворення їх реального звучання. Фонематичну транскрипцію використовують для встановлення фонемного складу слів і морфем, для виявлення засобів їх розрізнення й розпізнавання, а також для зіставлення фонологічних систем різних мов. Завдання фонематичної транскрипції – позначати лише фонеми – структурні одиниці звукової системи певної мови, що встановлюється шляхом лінгвістичного аналізу.

Зверніть увагу на принципові відмінності фонетичної та фонематичної транскрипції. Коли фонетична транскрипція повинна з максимально можливою докладністю графічно фіксувати мовні звуки як реальні факти, явища акустично-артикуляційні, то фонематична транскрипція має інше завдання: вона повинна позначати лише фонеми – структурні одиниці звукової системи певної мови, що не залежать від фонетичних умов. З цієї причини фонематична транскрипція досить близька до орфографічного запису.

Для фонетичної та фонематичної транскрипції тексту використовують літери алфавіту й додаткові позначки (їх значно менше у фонематичній).

Зразки транскрипції: єдність

фонетична [jе´д' н'іс'т']

фонематична / jед н'іст' /

Перш ніж транскрибувати , познайомтеся з правилами транскрипції (див. літературу та додаток). Для фонетичного транскрибування – прочитайте текст орфоепічно правильно та поставте наголоси в орфографічному записові. Потім запишіть текст у транскрипції, керуючись правилами.

Студенти повинні знати: основні знаки і правила фонетичної та фонематичної транскрипції.

Студенти повинні вміти: записувати тексти фонетичною та фонематичною транскрипцією.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке транскрипція?

2. Які види транскрипції існують? Для чого вони використовуються?

3. Назвіть букви і знаки, які не вживаються у транскрипції.

4. Які додаткові знаки є у транскрипції?

5. Чим різняться фонетична та фонематична транскрипція?

Правила фонетичної транскрипції

1. Записи фонетичною транскрипцією слід брати у квадратні дужки:

[ворóта].

2. Кожен звук передається тільки однією буквою.

3. Усі слова пишуться окремо і обов’язково з наголосом, крім односкладних

слів. При наявності проклізи чи енклізи робляться позначки у вигляді

горизонтальної дужки: [ на^беꞌре^и зꞌі].

4. У транскрипції не вживаються:

- розділові знаки та апостроф.Для позначення нетривалої паузи

використовується одна риска ( / ), а для позначення тривалої паузи –

дві паралельні риски ( // );

- великі літери;

- буквиЯ, Ю, Є, Ї, які позначаються [jа], [jу], [jе], [jі], або як голосні, що передають пом’якшення попереднього приголосного: ['а], ['у], ['е]. Ї – передає завжди два звуки;

- Ь;

- буква Щ, яка завжди позначає два звуки [шч];

- буква Й, яка може позначати звуки j таĭ .

5. У транскрипції використовуються:

- [е^и], [и^е], [о^у]– маленькі літери збоку вгорі вказують, до якого звука наближаєтьсязвучання:[се^ило´], [че^ирво´ни^еĭ], [cо^уꞌб’і];

- [ў],[ĭ]–для позначення нескладотворчихприголосних[в], [j]: [буў], [м’іĭ];

- [j], –передає середньоязиковий звук [j], уживаний тільки перед голосними:[jіжак];

- [д͡з], [д͡ж] ‒для позначення африкат ДЖ та ДЗ: [д͡зв’іно´к], [д͡жм’і´л‘];

- двокрапка [:] вживається для позначення довготи звука:[житꞌ:а´], [знанꞌ:а´];

- [ꞌ] ‒ скісна рисочка означає м’якість: [денꞌ];

- [’] – апостроф вгорі після приголосного передає напівпом’якшення: [в’і´тер].

Фонематична транскрипція

1. Записи фонетичною транскрипцією слід брати у прямі дужки: |ворота|.

2. Кожна фонема позначається окремою літерою, тому при фонематичній транскрипції користуються лише тими знаками, що позначають фонеми сучасної української літературної мови.

3. У сучасній українській фонематичній транскрипції використовується 38 знаків: 6 – для позначення голосних і 32 – для позначення приголосних.

4. У фонематичній транскрипції так само не вживається м’який знак, апостроф, розділові знаки, великі літери, словесний наголос не позначається.

5.Не вживаються [е^и], [и^е], [о^у],[ў],[ĭ] (на відміну від фонетичної).

6. Інші правила фонематичної транскрипції співпадають з правилами фонетичної.