 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Теоретична характеристика російсько-українських фразеологічних паралелей.
ФРАЗЕОЛОГІЯ Лекція Фразеологія (від грецьк. phrasis — „вислів, вираз, зворот мови” та logos — „вчення”) — це наука, що вивчає сталі звороти мовлення. Одиниця фразеології — фразеологічний зворот (фразеологізм). Фразеологізмом називається стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризуються: 1) семантичною (тобто за значенням) злитістю компонентів: заварити кашу — „затіяти складну, клопітку або неприємну справу; тобто заварити не чай, не каву); 2) цілісністю значення (тобто загальне значення фразеологізму складається не з окремих значень кожного слова, а зі значення виразу в цілому: кров з молоком — „здоровий, дужий, з гарним кольором обличчя”; 3) автоматичним відтворенням у мовленні (за традицією): збити з пантелику море по коліна вивести на чисту воду Існує декілька класифікацій фразеологізмів. І. Семантична класифікація, яку опрацював акад. Виноградов. В основу її покладено ступінь семантичної злитості слів, що входять у фразеологізм, і ступінь залежності цілісного значення фразеологізму віз значення кожного з його компонентів. За цією ознакою розрізняють три типи фразеологічних одиниць: 1) фразеологічні зрощення (ідіоми) — стійкі семантично неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення не мотивується (не пояснюється) значенням їх компонентів (зміст таких фразеологізмів не можна пояснити значенням слів , що входять до фразеологізму): збити з пантелику (приводити у розпач, заплутувати) собаку з’їсти (набути досвіду) розводити антимонії (вести пусті розмови, базікати) врізати дуба (померти) Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм утворення фразеологічного зрощення) 2) фразеологічні єдності — теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване (пояснюється) значенням компонентів (тобто ми можемо зрозуміти загальне значення фразеологізму): не нюхати пороху (не бути ще в боях) прикусити язика (замовкнути) тримати камінь за пазухою (таїти злобу проти когось, бути готовим помститися, зробити капость комусь); 3) фразеологічні сполучення— стійкі вислови, в яких цілісне значення випливає з семантики окремих слів. Один із членів фразеологічних сполучень є основним і постійним, інші члени можуть змінюватися): делікатне питання, болюче питання, здобути перемогу, здобути славу, здобути користь брати участь, брати акорд, брати бар’єр, брати курс, брати приклад, брати слово Акад. Шанський виділив у класифікації за цією ознакою 4-й клас: 4) фразеологічні вирази (вислови) — це стійкі звороти мови, які семантично не діляться й складаються із слів з вільним значенням, але в процесі мовлення вони відтворюються як сталі мовні одиниці. Це прислів’я, приказки, крилаті вислови, народні порівняння: бідний, як церковна миша Шукайте — і знайдете. золоті руки чорне золото трудові успіхи ІІ. Класифікація за походженням (етимологією): 1. Переважна більшість фразеологізмів — це сталі вислови з народної мови (з побутового мовлення, з анекдотів, з жартів тощо): сам не гам і другому не дам як горохом об стіну рука руку миє п’ятами накивати 2. Професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: лити воду на млин (з ремесла мірошницького) спіймати на гачок, закинути вудку (рибальство) у своєму репертуарі, помінятися ролями (театральна діяльність) на живу нитку, як з голочки (кравецьке ремесло) залишати позиції, з відкритим забралом (військова справа) 3. Переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і (латин. мова) contra spem spero („сподіваюсь без надії” — латин. мова) tet-a-tet („один на один” — франц. мова) 4. Вислови з античної літератури, з античних міфів: прокрустове ложе ( те, що є мірилом для чого-небудь, до чого насильно пристосовують що-небудь) авгієві стайні (дуже забруднене місце, звичайно, приміщення, де все розкидане) гордіїв вузол (заплутана справа, яка важко вирішується) 5. Біблійні та євангельські вислови: притча во язицех (предмет загальних розмов, постійних пересудів тощо) козел відпущення (людина, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за інших) не одним хлібом живе людина берегти, як зіницю ока 6. Вислови відомих людей (афоризми, цитати): Всякому городу нрав і права (Г.Сковорода) За всіх скажу, за всіх переболію. У ріднім краї навіть дим солодкий і коханий (Л.Українка) Мертві сраму не імуть
ІІІ. Класифікація фразеологічних одиниць із стилістичного погляду: 1) розмовно-побутові (переважають в усному мовленні та художній літературі): іти світ за очі аби день до вечора мороз пройшов поза шкірою 2) народнопоетичні: при битій дорозі гóлубе сивенький щоб я так здорова була не так склалося, як гадалося 3) книжні (використовуються переважно в писемній формі наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів): болючі проблеми коефіцієнт корисної дії зійти з орбіти
ІУ. Класифікація фразеологізмів за граматичною структурою (за будовою): 1) фраземи(фразеологізми із структурою словосполучення): впадати в око тертий калач проковтнути язика 2) стійкі фрази (фразеологізми із структурою речення): Комар носа не підточить Хрін від редьки не солодший Душа завмирає
Далі — для ознайомлення за бажанням Теоретична характеристика російсько-українських фразеологічних паралелей. Фразеологізми, прислів’я, приказки яскраво характеризують кожну мову, надаючи їй своїх неповторних барв і свого особливого звучання. Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць російської та української мов має велике теоретичне і практичне значення. Теоретичне й практичне осмислення російсько-українських фразеологічних паралелей необхідно тому, що носії цих близькоспоріднених мов на території України переважно двомовні і легко припускаються в мовленні різного роду порушень у структурній і семантичній організації ФО. Порівняльний аналіз ФО в російській та українській мовах дозволяє виділити дві непропорційні в кількісному відношенні групи. 1. Фразеологізми, які не мають в іншій мові еквівалентних фразеологізмів (їх значення передаються за допомогою синонімів або описово):
2. Фразеологізми, які мають фразеологічні еквіваленти в іншій мові. Ця група досить численна й різноманітна, що пояснюється близькістю самих мов і спільністю виникнення обох народів. Серед фразеологізмів цієї групи виділяють: — еквівалентні пари, що мають однакову структуру; — різноструктурні. В еквівалентних парах з однаковою структурою слід виділити: а) фразеологічні тотожності, що характеризуються повним лексичним збігом, структурною схожістю: · золотые руки – золоті руки
б) фразеологічні пари, ідентичні за значенням і структурою, але які мають у своєму складі не лексичні тотожності, а лексичні еквіваленти. Вони виникли у процесі історичного розвитку словникового складу російської та української мов і відображають: · утрату спільнослов’янської чи східнослов’янської лексеми в одній мові та заміну її новоутворенням у другій: глаза на лоб лезут – очі на лоба лізуть · виникнення лексем з однаковим значенням, утворених на базі одного й того ж кореня за допомогою різних афіксів: ловить рыбу в мутной воде – ловити рибу в каламутній воді мокрая курица – мокра курка · утворення лексичних еквівалентів від різних спільнослов’янських коренів: давать голову на отсечение – давати свою голову відтяти негде голову приклонить – ніде голову прихилити на склоне лет – на схилі літ · виникнення лексичних еквівалентів унаслідок того, що в досліджуваних мовах закріпилися різні за походженням слова: в одній мові — давньослов’янське, в іншій – східнослов’янське: властитель дум – володар дум глас вопиющего в пустыне – голос волаючого в пустелі краеугольный камень – наріжний камінь от чистого сердца – від щирого серця отдать долг – віддати шану биться головой об стенку – битися головою об мур терять почву под ногами – втрачати ґрунт під ногами на пушечный выстрел – на гарматний постріл за душой ни гроша – за душею ні шеляга на один покрой – на один копил белая кость – панська кістка
· Фразеологізми, які розрізняються реаліями, між якими існують відношення виду та роду, виду та виду, різні метонімічні відношення, схожість за функцією: котелок не варит – макітра (казанок) не варить брать (взять) с потолка - брати (узяти) з голови быть бельмом в глазу – бути сіллю в оці выносить сор из избы – виносити сміття з хати До цієї групи можна віднести фразеологізми, що мають у своєму складі власні географічні назви чи власні імена, що відображають національний колорит: коломенская верста – чугуївська (пирятинська) верста Лиса Патрикеевна – Лис Микита · Ступінь тотожності або еквівалентності фразеологізмів досить різна через те, що в обох мовах велика кількість фразеологізмів характеризується декількома значеннями, які можуть не збігатися в обох мовах. Наприклад, “бабье лето” в російській мові має такі значення: «ясные теплые дни ранней осени» «пора второй молодости» В українській мові фразеологізм “бабине літо” має такі значення: “сухі теплі дні (на початку осені) “павутиння, що літає на початку осені” б) Еквівалентними семантично можуть бути і різноструктурні фразеологізми. Це зумовлено специфікою граматичного строю тієї чи іншої мови, наприклад, у синтаксичному керуванні, у вживанні відмінків та прийменників: · палка о двух концах – палиця на два кінці · вашими милостями – з вашої ласки · в лучшие времена – за кращих часів · в знак согласия – на знак нагоди в) Фразеологізми можуть розрізнятися і за структурою, і за лексичним складом, збігаючись лише за значенням:
Література:
|
