Рекомендовані правила перетворення метафори. Правила калькування 1. Калькування використовується в тих випадках, коли слід створити осмислену одиницю в перекладному тексті і при цьому зберегти елементи форми чи функції вихідної одиниці. 2. Калькування використовується для передачі частини географічних назв, найменувань історико-культурних подій та об’єктів, титулів та звання, назв навчальних закладів, державних інститутів, музеїв, термінів і т.і. 3. В деяких випадках калькування використовується поряд з транскрипцією і лексико-семантичним моделюванням. 4. В деяких ситуаціях калькування супроводжується процесами згортання / розгортання вихідної одиниці, в залежності від типологічних характеристик двох мов. Правила прийому лексико-семантичних трансформацій (модифікацій) 1. Звужене значення використовується в тих випадках, коли вихідна одиниця володіє високим ступенем інформаційної неозначеності і в значній мірі залежить від контексту. При цьому перекладається не стільки саме слово, скільки конкретний варіант його значення в певному контексті. Наприклад: All the Kings’ men. – Все королевские солдаты. 2. Розширення вихідного значення допускається тоді, коли перекладне слово відрізняється більшим ступенем інформаційної неозначеності, котра в достатній мірі визначається даним контекстом. Наприклад: Их понимание ситуации. - Their treatment of the situation. 3. Емфатизація чи нейтралізація вихідного значення визначаються головним чином, такими соціолінгвістичними факторами. Як розходження в традиціях емоційно-оціночної інформації і вимагає перекладною культурою виділити, чи, навпаки, приглушити слово в даному контексті. Наприклад, a cow-eyed girl-волоокая красавица-(емфатизація);а як “девушка с большими глазами”- нейтралізація. 4. Опис значення вихідної одиниці використовується в умовах відсутності регулярного словникового відповідника чи при неспівпаданні смислових функцій відповідних одиниць у вихідній та перекладній мовах. Опис повинен бути коротким. 5. Перекладацький коментар слід розглядати як додатковий прийом, що супроводжує слова, перекладені з допомогою будь-якого способу лексико-семантичної трансформації, але при цьому вимагають розширеного пояснення. Стилістичні прийоми перекладу Перекладач зустрічається з необхідністю передавати різні експресивні засоби , які використовуються у вихідному тексті, частіше, ніж може здаватися на перший погляд. Практично будь-який текст включає ті чи інші тропи, фігури мови чи інші засоби експресивності, які складають особливу функцію мовних одиниць – стилістичну. Переклад різних стилістичних функцій з мови на мову вимагає особливих перетворень, що допомагають зберегти чи модифікувати вихідну емоційно-естетичну інформацію. Найбільш характерною стилістичною одиницею є – метафора. Рекомендовані правила перетворення метафори. 1. Повний переклад використовується для метафоричних одиниць в тому випадку, коли у вихідній та перекладній мові співпадають як правило сполучуваності, так і традиції вираження емоційно-оціночної інформації, використані дані метафори. 2. Додавання/ опущення використовуються в тих випадках, коли міра подоби того, що мається на увазі у вихідному тексті і в мові перекладу різна, вимагається або експлікація того смислу, що мається на увазі у вихідному тексті (прийом доповнення), або, навпаки, імплікація словесно-вираженого у вихідному тексті (прийом опущення). Наприклад, в “Алісі в країні Чудес” Л. Керолла ми зустрічаємо таку метафору: “The master was an old Turtle-we used to call him Tortoise” В перекладі доводиться додавати слово носій чоловічого роду(“старик”), щоб вихідне уособлене було більш природним в російському контексті, де слово “черепаха” жіночого роду і не асоціюється безпосередньо з чоловічим родом. “Наконец черепаха Квази немного успокоился и, тяжело вздыхая, заговорил : “Когда мы были маленькие, мы ходили в школу на дне моря. Учителем у нас был старик-Черепаха. Мы звали его Спрутиком. З іншого боку проблема “тваринної” метафори являє собою різні емоційно-оціночні асоціації, пов’язані з тим чи іншим образом тварини, що традиційно використовується як основа метафори чи метафоричного порівняння. Ньюмарк зауважує, специфіку метафоричного вживання слова “horse” в англійській традиції: цей образ, як правило, пов’язаний з позитивними оцінками типу російською мовою “породистый”, “здоровый”, “грациозный” і т.і. В російській традиції “лошадиная” метафора переважно супроводжується іншими або прямо протилежними асоціаціями: “неуклюжий”, “здоровенный” і т.і. Ці асоціації особливо чітко проявляються, якщо “лошадиная” метафора стосується жінки: “конь-баба”, чи “кобила”-велика сильна незграбна, некрасива жінка. За таких відмінностей наступний образ з англійського тексту може викликати ускладнення під час перекладу російською мовою: He tought of her as of a horse from his stables. Безумовно помилковою буде переклад “Она на поминала ему лошадь из его конюшни.”, оскільки у вихідному тексті цей образ відноситься до молодої статечної дівчини. Отже, перекладачеві потрібно використати тут додавання (“напоминала породистую скаковую лошадь”), або морфологічну заміну (“на поминала лошадку”), або сполучення обох прийомів(“на поминала породистую лошадку”). Наступний спосіб – структурне перетворення метафори . Цей спосіб використовується, якщо відрізняються традиції граматичного оформлення метафори у вихідній мові та в мові перекладу. Наприклад, I woke early to see the kiss of the sunrise summoning a rosy flush to the western cliffs? Which sight never fails to raise my spirits. Я встала пораньше и видела, как от солнечного поцелуя на восходе вспыхнули румянцем западные скалы - зрелище, которое меня неизменно вдохновляет. Наступний спосіб – традиційний відповідник. Він використовується у відношенні метафор фольклорного, біблійного, античного походження, коли у вихідній мові і в мові перекладу склалися різні способи вираження метафоричної подоби. Наприклад, вавилонское столпотворение – the Confusion of Babylon (дослівно: вавилонское смятение, недоразумение); дары данайцев – Greek gifts (дослівно: греческие дары) І останній спосіб це паралельне найменування метафоричної основи. Цей спосіб використовується під час перекладу текстів. Побудованих на розгорнутій метафорі, коли за міжмовними умовами вимагається перетворення вихідної метафори, а за характером інформацій, що передається вихідний образ необхідно зберегти. Наприклад, Спарклер (sparkler) – Бриллиант чистейшей воды. В рекламі: Спарклер - Бриллиант чистейшей воды. Здесь все сияет и все высшей пробы: все условия для медового месяца. Семейного отдыха, спорта. Основною проблемою перекладу метонімічного словотворення є відмінність як в способах метонімізації, так і в ступені їх розповсюдження в мовленні мовою оригіналу і перекладу пригадаємо, що в найбільш загальному смислі метонімією (від грецької metonomadzo - перейменовувати) називається перенесення назви з одного предмета на інший, або інонайменування, на основі суміжності співставлених таким чином об’єктів. Використання метонімії в будь-якій мові спрямоване на індивідуалізацію об’єкта шляхом виділення якої-небудь характерної риси і винесення її на перший план в способі найменування: знамениті “пикейные жилети” “the pique waistcoat” з “Золотого теля” існують як найвище вираження індивідуальності у всьому іншому цілком з знеособлених персонажів. Метонімія ніколи не перетворюються в порівняння, але порівняно легко переходить в епітет. Наприклад: “Two men, one with thin black hair and the other with the luxurious red mop, stood side by side, like day and night. The red was smiling ready to see the funny side of danger, the black, with his wry face and triangle eyebrow, was the embodiment of despair”. Два человека, один с жидкими черными волосенками. Другой с пышной рыжей шевелюрой, стояли бок о бок, как день и ночь. Рыжий мечтательно улыбался, как будто усматривая что-то забавное в опасности, черный, с кислой гримасой и страдальческими бровями, казался воплощением отчаяния. В цьому випадку метонімія не складна для перекладу, оскільки в структурному і змістовному плані способи її вираження співпадають в англійській та російській мовах. Найбільшою складністю для перекладу є такі випадки метонімічного переносу, котрі основані на асоціації: а) між предметом і однією з його ознак - метонімічний епітет б) між цілим і частиною предмета – синекдоха в) між власним іменем і називним, що має загальну змістовно-ознакову основу – антономазія Російське речення: “В кабинет буквально ввалилась джинсовая девица”. Наприклад, англійське речення: “A girl in her full denim outfit nearly fell into the office”. Втрачає метонімічність! A denim girl – не є власною ознакою об’єкта, вона не зовсім властива для англійської мови. Більше того, таке словосполучення не відображає тих соціально-культурних, оціночних конотацій, які супроводжують це вживання слова в російському контексті. По суті тут єдиним засобом перекладу буде перетворення ознаки в об’єкт, тобто рекатегорізація вихідної одиниці, однак при цьому втрачається частина емоційно-оціночної інформації. Складність перекладу синекдохи заключається в тому, що в різних мовах способи і обмеження у виражені категорії “частина – ціле” може відрізнятися. В російській мові, наприклад, таке метонімічне перенесення порівняно обмежене, оскільки є цілий ряд інших засобів. Перш за все, метонімічний епітет, що виникає на флективній основі. А в англійській мові синекдоха настільки ж природна, на скільки природна метафора. Наприклад: “These wheels will drive you at your pleasure” “These wheels” – використано як синекдоха замість “This car”. Якщо перекласти російською, то «Эти колеса гарантируют Вам езду с удовольствием», то знижується загальний стилістичний тон цього рекламного вираження, оскільки рекламуються не колеса, а сама машина. В даному випадку доречним буде парафраз – іносказання, наприклад, “эти замечательные колеса, современный дизайн корпуса и автоматическое управление гарантируют…”, який нейтралізує стилістичну невідповідність окремої синекдохи в російському тексті. Труднощі пов’язані також з різними проявами антономазії в російській та англійській мовах, що супроводжується перетвореннями в перекладі. Застосування перекладацького прийому антономазії залежить не тальки від мовних, але й від культурних відмінностей. Щоб відтворити метонімічність фрази “The guards now change at Buckingham Palace to a Lennon and Mc Cartney, не достатньо перекласти самі імена , необхідно відтворити основу метонімічного переносу ( tone або music), оскільки в російській культурній традиції цей вид метонімії не має широкого розповсюдження і сприймається дещо як чуже у відношенні даних імен в даній ситуації. Смена караула при Букингемском Дворце происходит теперь под музыку Леннона и Маккартни. Складнішою виявляється справа щодо відтворення іменних метонімій, що відображають імена, які широко відомі в межах вихідної культури, але практично не мають значення або зовсім не відомі в культурі мови перекладу. В російській публіцистичній традиції досить часто вживаються імена літературно-історичних персонажів в якості “нарицательных” назв для якого-небудь суспільного типу. Наприклад, для перекладу фрази “Эти пустые статьи и статейки пишутся то французскими, Маниловыми, то американскими Чичиковыми”, необхідно уявити собі чи говорять ці імена що-небудь англомовному читачеві. Найчастіше такі речення перекладаються розшифровкою якості, яка позначається метонімічним іменем, що супроводжується порушенням метонімії. “Some of these idle, shallow writing belong to fuzzy French dreamers, some to pushing American wheelerdealers”. Рекомендовані правила перекладу метонімії. 1. Повний переклад метонімічної одиниці використовується тоді, коли співпадають мовні та культурні традиції вираження індивідуальної якості в обох мовах. 2. Структурне перетворення – в умовах неспівпадання граматичних норм, коли вихідний текст не може бути повністю граматично відтворений мовою перекладу. 3. Семантичне перетворення – в умовах відсутності в МП способу вираження вихідної індивідуальної ознаки. 4. Функціональне перетворення – в умовах неспівпадання стилістичного статусу метонімічної одиниці в МО і МП 5. Повне перетворення вихідної метонімії, тобто встановлення прямого найменування – в умовах значного розходження культурних традицій, коли вихідне метонімічне слово не існує в перекладній мові і не відоме в перекладній культурі. Іронія. Іронія заключається в тому, що мається на увазі протилежне у зовнішньо-позитивних характеристиках. Іноді це виражається мовними одиницями, котрі самі собою являють трудність для перекладу, але часто проблема в тому, що відчувається невідповідність традиційно прийнятих способів вираження іронії в різних культурах. Найпростішим способом вираження іронії в англійській і російській мовах є лапки, коли стандартне чи очікуване слово береться в лапки в стандартному контексті. When I left my public school, I had an extensive knowledge of Latin and Greek literature, know a certain amount of Greek and Latin history, and had “done” a little mathematics. … а также «прошел» азы математики. Більш складним є протиставлення двох якостей в одному замкнутому контексті I went to Balliol University a good classic and a complete ignoramus. Слід перетворити слово “classic”, а перетворення не буде достатньо виразним для іронічного контрасту - “ спеціаліст з класичної філології.”. Найкращий прийом в такому випадку додавання. Я отправилась в Баллилол специалистом в области классической филологии и полным невеждой во всех остальных областях. Одним з ускладнень під час перекладу іронічного контексту, основаному на контрасті може бути необхідність антонімічного перетворення, котра, в свою чергу, вимагає перетворення самої структури контрасту. I knew vaguely that the first chapter of Genesis was not quite true? But I did not know why. Я смутно сознавал, что начало Книги Бытия отклоняется от истины, но понятия не имел в какую сторону. Більш складні перетворення відбуваються у випадку розгорнутого іронічного контексту, що виходить за межі речення коли необхідно дотримуватися ключових елементів іронії. |