ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Українська зіставна лексикологія.

123

Починаючи з 60-х років минулого століття, в мовознавстві спостерігається бурхливий розвиток зіставних досліджень на матеріалі різних мов світу [Жлуктенко Ю. О. Нариси з контрастивної лінгвістики. – К1979. ]. Уже в 50-х роках ХХ століття з’явилася низка наукових праць, присвячених розробці питань теорії мовних контактів, ареальної лінгвістики, тісно пов’язаних з питаннями лінгвістичної типології [Пражский лингвистический кружок ]. Загальнотеоретичні питання порівняльно-історичного та типологічного мовознавства потребували плідного продовження у конкретних зіставних студіях 70 – 80 років. Саме в цей період активно формувалася лінгвістична концепція доктора філологічних наук, професора Д.І. Квеселевича. Творчі контакти з Ю.О. Жлуктенком, Л.О. Пономаренко, С.О. Швачко, І.В. Корунцем; знайомство з дослідженнями у галузі зіставного мовознавства та популяризація їхніх робіт [Пономаренко Л. А. Калькирование как вид влияния одного языка на другой (на материале анлийских калек с русского языка: Автореф. дис. … канд. филол. наук: К., 1965; Введение в сравнительную типологию английского, русского и украинского языков / Швачко К.К., Терентьев П.В., Швачко С.А., Янукян Т.Г. – К;1977.] сприяли зростанню його зацікавленості у висвітленні ізоморфних та аломорфних явищ у різних мовах.

Зіставне мовознавство початку ХХІ століття відзначається врахуванням основних загальнолінгвістичних тенденцій. Сучасний же стан загального мовознавства характеризується поліпарадигмальністю, а саме використанням надбань різних наукових течій у проведенні лінгвістичних досліджень. Так, останнім часом науковці продовжують працювати на основі добре налагоджених, традиційних підходів до зіставлення мовних даних з метою виявлення ізоморфних та аломорфних рис. Серед таких напрямів відзначаються дослідження у галузі зіставної лексикології. Найбільш плідно працюють фахівці у галузі лексичної семантики [Морєва Г. Г. Структурно-семантичний аналіз апроксиматорів сучасної французької мови (у зіставленні з українською): Автореф. ... дис. канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецьк. нац. ун-т. – Донецьк, 2000.; Кшановський О. Ч. Фрагмент семантичної типології українських та перських прикметників , 2001 ; Науменко О. М. Семантичні особливості ЛСГ локативних дієслів англійської, німецької та української мов 2002.; Ванівська О. С. Префіксальні дієслова та засоби вираження ними типових смислів у різноструктурних мовах (на матеріалі англійської та української мов): Автореф. дис. ... канд.. філол. наук: 2003 ;Тимченко Є. П. Поле темпоральності в німецькій та українській мовах 2005. ;Левицький А. Е. Семантичні властивості кваліфікаторів у германських і слов’янських мовах , 2004.; Гетьман З. О. Іспанські прикметники на позначення ахроматичних кольорів і їх українські К.;2005.]. Цьому активно сприяє проведення наукових конференцій у Київському національному лінгвістичному університеті "Проблеми зіставної семантики" під керівництвом професора М. П. Кочергана у 1995 – 2005 роках.

Перспективністю відзначаються зіставні дослідження фразеологічних одиниць на матеріалі різних мов. Нагадаємо, що спроби порівняння таких мовних одиниць у другій половині ХХ століття були лише поодинокими [Квеселевич Д. И. К вопросу о фразеологических интерсификаторах (на материале английского и русского языков) 1972.; Зорівчак Р. П. До методології вивчення фразеологічних одиниць у контрастивних дослідженнях – К.: Наукова думка, 1979]. Наразі же спостерігається зростання кількості досліджень структури і семантики фразеологічних одиниць у зіставному аспекті [Селіванова О. О. Пареміологічні парадокси в аспекті контрастивних досліджень К.: 2003.; Шевелюк В. А. Соматичний компонент як основа утворення вторинообразного значення фразеологізмів в іспанській та українській мовах 2003.; Альошина І. Г. Лексико-семантичні особливості фразеологізмів з дієсловами руху у французькій та українській мовах Донецьк: 2005.; Сємашко Т. Ф. Фразеологізми із прикметниковим компонентом ОРАНЖЕВИЙ\ ОРАНЖЕВЫЙ в українській і російській мовах 2005.; Эмирова А. М. Аспекты сопоставительного изучения фразеологической семантики К.: 2005].

Ще одним напрямом проведення студій у галузі порівняльної лексикології є зіставне термінознавство [ Кришталь С. М. Структурно-семантичний аналіз метафоричних термінів підмови фінансів в англійській і

українській мовах: Автореф. ... дис. канд. філол. наук: Донецьк, 2003; Нікуліна І. М. Субконтинуум інформатики й обчислювальної техніки у французькій, українській, російській мовах: Автореф. ... дис. канд. філол. Наук, Донецьк, 2004.; Баланаева О. В. Сопоставительный анализ многозначных терминов и терминов-омонимов юридической Донецьк: 2004.].

Надзвичайно перспективними є зіставні студії, що ґрунтуються на основах теорії номінації. Так, ця теорія, започаткована у 70-х роках минулого століття [Языковая номинация. Общие вопросы / Под ред. Б. А. Серебренникова. – М.: Наука, 1977. – 359 с.], на початку ХХІ століття виходить на передній план серед досліджень у галузі лексикології. Особливості зіставлення іменування різних об’єктів, явищ і є перспективні напрями феноменів оточуючого людину світу становлять мету низки наукових пошуків [ Подолян І. Е. Національна специфіка семантики фіт онімів в українській, англійській та німецькій мовах: Автореф. дис. канд. філол. наук:– К., 2003.; Панасенко Н. И. Способы номинации лекарственных растений в романских, германских и славянских – Донецьк: 2001; Дробаха Л. В. Національно-культурна специфіка назв птахів в українській та німецькій мовах: Автореф. ... дис. канд. філол. наук:. – К., 2003.; Материнська О. В. Семантика найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах: Автореф. ... дис. канд. філол. наук: Донецьк, 2005.; Петрова О. В. Особливості номінації в псевдонімії німецької та української мов: Автореф. ... дис. канд. філол. наук: Донецьк, 2005.; Удинська А. Г. Метонімічні переноси каузального типу на позначення людини в англійській та українській мовах -2005]. Саме питання вербалізації світу стали передвісниками когнітивної лінгвістики, тобто виявлення шляхів "ословлення" позамовної дійсності. Виявлення особливостей відображення сприйняття оточуючого світу у мовних одиницях є актуальним у зіставних студіях. Такий підхід дозволяє віднайти етнокультурні та індивідуально-психологічні риси номінації одних і тих самих явищ та предметів оточуючого нас світу. Спроби реконструкції концептуальної та мовної картин світу на матеріалі різного мовного матеріалу, зіставлення їхніх окремих фрагментів наразі є чисельними та надзвичайно перспективними [Тищенко О. В. Концептуальна архітектоніка обрядових стереотипів: зіставний аспект 2001. ; Кислицина Н. М. Прикметники зі значенням узагальненої позитивної оцінки як фрагмент мовної картини світу: Автореф. ... дис. канд. філол. Наук -К., 2002; Панасенко Н. І. Когнітивний ракурс семантики у романських, германських і слов’янських мовах – Донецьк: 2002.; Бублейник Л. В. МКС: лексичні та словотвірні українсько-білоруські кореляції – К.: 2003. ; Бенкендорф Г. Д. Роль концепту VOLK/НАРОД в утворенні тоталітарних ідеологій і формуванні мов тоталітарних партій НСДАП і КПРС – Донецьк: 2004; Кочерган М. П. Зіставне мовознавство і проблеми мовних картин світу // Мовознавство. – 2004. - №5 – 6.; Голубовська І. О. Гроші й багатство у національно-мовних картинах світу 2005.; Денисова С. П. Картина світу та суміжні поняття в зіставному дослідженні – К, 2005.]. Отже, не дивно, що й зіставлення окремих концептів також відзначається продуктивністю [Акулова О. О. Семантичні особливості концепту ГРОШІ у національно-мовних . – К: 2003. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология. – К.: Знання, 2004. ; Старко В. Ф. Концепт ГРА в контексті словянської і германської культур (на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов): Автореф. ... дис. канд. філол. наук– К., 2004. ; Бондаренко О. С. Концепти ЧОЛОВІК і ЖІНКА в українській та англійській мовних картинах світу: Автореф. ... дис. канд. філол. наук:– Донецьк, 2005.; Близнюк О. О. Просторова семантика концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ (зіставний аспект) – К., 2005.; Пальчевська О. С. Концепт ШЛЯХ в англійській, французькій та українській мовах: Автореф. ... дис. канд. філол. наук:– Донецьк, 2006].

Дозволю висловити сподівання, що такі дослідження будуть активно проводитися у близькому майбутньому, оскільки саме вони становлять підґрунтя до виявлення лінгвокультурних властивостей тих, чи тих мов. Лінгвокультурний напрям дослідження наразі є надзвичайно популярним, тому що дозволяє пояснити особливості семантики мовних одиниць і вербалізації позамовних сутностей, конфігурацій концептуальної та мовної картин світу [Волошина А. Л. Безеквівалентна і фонова лексика у східнослов’янських мовах: Автореф. ... дис. канд. філол. наук: – К., 2001.; Фабіан М. П. Особливості лексико-семантичного зіставлення етикетних полів української, англійської та угорської мов //– К.: 2003.; Левицький А. Е. Порівняльно-типологічні особливості етнокультурних маркерів у лексичних системах української й англійської мов. 2004.; Руда Н. В. Дослідження демінутивів української та англійської мов із залученням етнопсихолінгвістичного аналізу – К., 2005.]. Саме це й відкриває значні перспективи у проведенні зіставних досліджень на матеріалі різних мов світу. Таким чином зіставна лінгвістика дає конкретні дані (ілюстративний матеріал) для досягнення вагомих висновків у межах лінгвокультурології. Цей напрям у зіставних студіях дає змогу мовознавцям отримати інформацію про "дух мови" у розумінні В. фон Гумбольдта; віднайти шляхи взаємодії мови та мислення у розумінні О. О. Потебні. Проте на сьогодні ще не проведено вагомих зіставних досліджень у галузі психолінгвістики й етнопсихолінгвістики.Це ж стосується використання теорії мовної особистості у зіставних студіях. Актуальним є також відтворення особливостей національних, вікових, гендерних, статусних і психологічних рис мовної особистості. Її потенціал чекає на дослідницьке вирішення.

Приємно відзначити, що на початку ХХІ століття дані зіставних досліджень широко використовуються також у перекладознавчих студіях [Терехова С. І. Типологічний аналіз як основа досконалого перекладу (на матеріалі дейктичних одиниць української, російської та англійської мов)– К.: 2002 ] та під час укладання двомовних словників. Отже, сучасна українська зіставна лінгвістика, що ґрунтується на роботах видатних мовознавців Ю.О. Жлуктенка, С.В. Семчинського, Д.І. Квеселевича, Л.О. Пономаренко, М.П. Кочергана, В.Д. Каліущенка, В.М. Манакіна, Ф.С. Бацевича, Р.П. Зорівчак, А.П. Загнітка, Є.С. Отіна, С.О. Швачко, І.В. Корунця та багатьох інших, доводить перспективність досліджень, які ставлять за мету порівняння певних аспектів структури і функціонування різних мов. Перед українською зіставною лексикологією на сучасному етапі розвитку стоїть низка завдань, які потребують нагального вирішення, а саме: 1) продовження традиційних порівняльних студій з урахуванням новітніх досягнень мовознавства, а також 2) розбудова нового напряму в межах когнітивно-дискурсивної парадигми. Йдеться і про встановлення особливостей конвенціоналізації нової лексики в умовах сьогодення; розширення різноаспектних досліджень на новітньому мовному та мовленнєвому матеріалі; проблему переключення мовних кодів.

123