МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Таблиці Е.Б. Рабкіна для дослідження кольоровідчуття.





Дослідження

Характеристика, мета та сутність методик

Для виявлення психологічних особливостей дослідження зорових відчуттів ми обрали наступні методики:

Методика для дослідження зорових відчуттів;

Таблиці Е.Б. Рабкіна для дослідження кольоровідчуття;

16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла.
Методика для дослідження зорових відчуттів.

Мета дослідження: визначити величину абсолютного нижнього порогу зорового відчуття і дати оцінку гостроти зору.

Матеріал і устаткування: вимірювальна рулетка і 5 стандартних плакатів із зображенням кілець Ландольдта (діаметр кільця 7,5 мм, товщина лінії 1,5 мм, розрив кільця 1.5 мм; важливо, щоб розриви кілець на плакатах були звернені у різні сторони).

Процедура дослідження

Дослідницька група складається з експериментатора і досліджуваного. У кімнаті, де проводиться дослідження, має бути хороше освітлення, а її довжина - не менше 6,5 м.

У процесі тестування досліджуваний, що знаходиться на відстані 6 м в положенні спиною до плакату, за командою експериментатора повертається і наближається до нього, поки не побачить розрив у кільці. Експериментатор за допомогою рулетки визначає відстань від плаката до позиції досліджуваного, з якої він правильно встановлює місце розташування розриву кільця, і в протоколі записується результат, тобто довжина в сантиметрах. Потім випробування повторюється за допомогою другого плаката, а потім - третього.

Інструкція досліджуваному.

"За Вашою спиною на відстані 6 м розташований плакат із зображенням кільця з розривом. За моїм сигналом поверніться до нього і визначте місце розриву, поступово наближаючись. Як тільки побачите розрив, зупиніться".

У протоколі дослідження має бути зафіксовано самопочуття досліджуваного, а також результати трьох спроб. Якщо результат варіює в межах більших, ніж метр, то потрібно провести ще один вимір.

Обробка та аналіз результатів.

Показником нижнього абсолютного порогу зорового відчуття є середній результат трьох серій: П = (Р1 + Р2 + Р3) / 3, де Р1, Р2, Р3 - величини відстаней з яких досліджуваний визначав розриви в кільці відповідних дослідів.

Чим більше відстань, з якої досліджуваний побачив напрямок розриву, тим нижче, а значить, краще його абсолютний поріг зорового розрізнення, вище зорова чутливість.

Оцінка гостроти зору проводиться за допомогою таблиці.

  Оцінка гостроти зору в балах  
Показник порогу зорового розрізнення (в см)  
621-640 591-620 551-590 501-550 431-500 331-430 201-330 200 і менше  
 
 

 

Якщо розрив визначений випробуваним з відстані 5 м, то кут розрізнення дорівнює 1 °, а зір знаходиться в діапазоні середніх показників.

Оцінки гостроти зору в 1, 2, 3 бали – ознака ослаблення зору. У цьому випадку крім звернення до офтальмолога важливо, щоб досліджуваний проаналізував стан власного здоров'я і звернув увагу на режим роботи і відпочинку, чергування фізичної та розумової праці.

 

Таблиці Е.Б. Рабкіна для дослідження кольоровідчуття.

Мета : дослідження кольорового зору і діагностики різних форм і ступенів кольорової патології.

Матеріал і устаткування: набір таблиць, що включає дві групи ˗ основну, для диференціальної діагностики розладів кольорового бачення і контрольну, для уточнення діагнозу.
Процедура дослідження:



Досліджуваного садять спиною до вікна чи джерела світла і просять тримати голову прямо, не повертаючи її в різні сторони. Таблиці розміщують в строго вертикальній площині на рівні очей досліджуваного на відстані 0,5 ˗ 1 м. від нього. Час демонстрації однієї таблиці не повинен перевищувати 5 секунд. Не рекомендується класти таблиці на стіл чи тримати їх в похилому положенні ˗ це може відобразитися на точності методики і висновках дослідження.

Опрацювання результатів: відповіді досліджуваного заносять в спеціальну картку для реєстрації даних дослідження кольоровідчуття. Якщо досліджуваний прочитав таблицю правильно, ставлять (+), якщо таблиця прочитана з певними зусиллями чи не впевнено, ставлять (?), якщо неправильно ˗ знак (˗). Співвідносячи відповіді досліджуваного з даними, приведеними в таблиці для діагностики порушень кольоровідчуття, встановлюють кінцевий результат тестування.

 

                   
 
 
 
   
         
         
         
         
Табл.1     Табл.2     Табл. 3   Табл. 4  
 
   
     
     
     
     
     
Табл. 5     Табл. 6     Табл.7   Табл. 8  
 
   
     
     
     
     
     
Табл. 9     Табл.10   Табл. 11     Табл. 12  
 
 
                 
   
     
     
     
     
Табл. 13     Табл. 14   Табл. 15     Табл. 16  
         
 
 
   
   
   
   
Табл. 17     Табл. 18   Табл. 19     Табл. 20  
 
 
 
         
           
 
   
 
   
                   
                   
                   
                   
Табл. 21     Табл. 22   Табл. 23     Табл. 24  
 
       
         
         
         
         
         
Табл. 25     Табл. 26   Табл. 27        

 

Таблиця 1. Всі нормальні трихромати, аномальні трихромати і дихромати розрізняють в таблиці однаково правильно цифри 9 і 6 (96). Таблиця призначена головним чином для демонстрації методу і для контрольних цілей. Таблиця 2. Всі нормальні трихромати, аномальні трихромати і дихромати розрізняють в таблиці однаково правильно дві фігури: квадрат і трикутник. Як і перша таблиця, вона призначена головним чином для демонстрації методу і для контрольних цілей.

Таблиця 3. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці цифру 9. Протанопи і дейтеранопи розрізняють цифру 5.

Таблиця 4. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці трикутник. Протанопи і дейтеранопи бачать коло.

Таблиця 5. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці цифри 1 і 3 (13). Протанопи і дейтеранопи читають цю цифру як 6.

Таблиця 6. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці дві фігури: коло і трикутник. Протанопи і дейтеранопи цих фігур не розрізняють.

Таблиця 7. Нормальні трихромати і протанопи розрізняють в таблиці дві цифри - 9 і 6. Дейтеранопи розрізняють тільки цифру 6.

Таблиця 8. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці цифру 5. Протанопи і дейтеранопи цю цифру розрізняють насилу, або зовсім її не розрізняють. Таблиця 9. Нормальні трихромати і дейтеранопи розрізняють в таблиці цифру 9. Протанопи читають її, як 6 або 8.

Таблиця 10. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці цифри 1, 3 і 6 (136). Протанопи і дейтеранопи читають замість них дві цифри 66, 68 або 69.

Таблиця 11. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці коло і трикутник. Протанопи розрізняють в таблиці трикутник, а дейтеранопи - коло, або коло і трикутник.

Таблиця 12. Нормальні трихромати і дейтеранопи розрізняють в таблиці цифри 1 і 2 (12). Протанопи ці цифри не розрізняють.

Таблиця 13. Нормальні трихромати читають в таблиці коло і трикутник. Протанопи розрізняють тільки коло, а дейтеранопи - трикутник.

Таблиця 14. Нормальні трихромати розрізняють у верхній частині таблиці цифри 3 і 0 (30), а в нижній - нічого не розрізняють. Протанопи читають у верхній частині таблиці цифри 1 і 0 (10), а в нижній - приховану цифру 6. Дейтеранопи розрізняють у верхній частині таблиці цифру 1, а в нижній - приховану цифру 6.

Таблиця 15. Нормальні трихромати розрізняють у верхній частині таблиці дві фігури: коло зліва і трикутник праворуч. Протанопи розрізняють у верхній частині таблиці два трикутники і в нижній частині - квадрат, а дейтеранопи - вгорі ліворуч трикутник, а внизу - квадрат.

Таблиця 16. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці цифри 9 і 6 (96). Протанопи розрізняють в ній лише одну цифру 9, дейтеранопи - тільки цифру 6. Таблиця 17. Нормальні трихромати розрізняють дві фігури: трикутник і круг. Протанопи розрізняють в таблиці трикутник, а дейтеранопи - коло.

Таблиця 18. Нормальні трихромати сприймають наявні в таблиці горизонтальні ряди по вісім квадратів в кожному (колірні ряди 9-й, 10-й, 11-й, 12-й, 13-й, 14-й, 15-й і 16-й) як одноколірні ; вертикальні ж ряди сприймаються ними як різнокольорові. Дихромати ж сприймають вертикальні ряди як одноколірні, причому Протанопи приймають як одноколірні вертикальні колірні ряди - 3-й, 5-й і 7-й, а дейтеранопи - вертикальні кольорові ряди - 1-й, 2-й, 4-й, 6 - й і 8-й. Кольорові квадрати, розташовані по горизонталі, сприймаються Протанопи і дейтеранопами як різнокольорові.

Таблиця 19. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці цифри 9 і 5 (95). Протанопи і дейтеранопи розрізняють лише цифру 5.

Таблиця 20. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці коло і трикутник. Протанопи і дейтеранопи цих фігур не розрізняють.

Таблиця 21. Нормальні трихромати розрізняють наявні в таблиці вертикальні ряди по шість квадратів в кожному (кольорові ряди № 1, 2, 3, 4, 5, 6) як одноколірні; горизонтальні ж ряди (№ 7, 8, 9, 10, 11, 12) сприймають як різнокольорові. Дихромати ж сприймають вертикальні ряди як різнокольорові, а горизонтальні - як одноколірні.

Таблиця 22. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці дві цифри - 66. Протанопи і дейтеранопи правильно розрізняють лише одну з цих цифр. Таблиця 23. Нормальні трихромати, протанопи і дейтеранопи розрізняють в таблиці цифру 36. Особи з вираженою набутою патологією колірного зору цих цифр не розрізняють.

Таблиця 24. Нормальні трихромати, протанопи і дейтеранопи розрізняють в таблиці цифру 14. Особи з вираженою набутою патологією колірного зору цих цифр не розрізняють.

Таблиця 25. Нормальні трихромати, протанопи і дейтеранопи розрізняють в таблиці цифру 9. Особи з вираженою набутою патологією колірного зору цю цифру не розрізняють.

Таблиця 26. Нормальні трихромати, протанопи і дейтеранопи розрізняють в таблиці цифру 4. Особи з вираженою набутою патологією колірного зору цю цифру не розрізняють.

Таблиця 27. Нормальні трихромати розрізняють в таблиці цифру 13. Протанопи і дейтеранопи цю цифру не розрізняють.

Таким чином, нормальні трихромати читають правильно всі двадцять сім таблиць, Протанопи - сім-вісім таблиць (I, II, VII, ХХШ, XXIV, XXV та XXVI), а дейтеранопи-дев'ять таблиць (I, II, VIII, IX, XII, XXIII, XXIV, XXV та XXVI).

 

16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла.
Мета: оцінка індивідуально˗психологічних особливостей особистості.

Інструкція досліджуваному. У даному дослідженні вам буде запропонована низка запитань і три варіанти відповіді на кожне питання («а», «б», «в»). Відповідати потрібно таким чином: спочатку прочитайте питання і варіанти відповідей на нього, потім виберіть один з трьох запропонованих варіантів відповіді, що відображають більшою мірою вашу думку, ніж два останніх, і поставте хрестик у відповідній клітинці на листку для відповідей. Прагніть не удаватися дуже часто до проміжної відповіді типу «невпевнений», «щось середнє». Вибирайте його лише тоді, коли не можете відповісти інакше. Відповідайте на кожне питання.

Опитувальник містить 187 питань, призначених для діагностування людей з освітою не нижче 8-9 класів, а також "шкалу брехні". Інтерпретацію отриманих результатів здійснюють на основі аналізу відповідей за факторами.

За фактором А (стриманість - комунікативність) проявляються такі риси, як доброта, сердечність, емоційність, відкритість, довірливість, легкість у спілкуванні (не глибина), комунікативність, безтурботність, імпульсивність, високий адаптивний потенціал; бажання працювати в колективі, організаторські здібності. Низькі оцінки за шкалою свідчать про холодність, надмірну скептичність, негнучкість у ставленні до людей.

Фактор В (обмеженість мислення - інтелектуальність, абстрактність) свідчить про високий інтелектуальний потенціал, здатність швидко розв'язувати логічні завдання, успішно долати проблеми; широкі інтелектуальні інтереси; завзятість, наполегливість, успішність у навчанні і діяльності. Менше проявляється конкретне мислення; для вирішення складних абстрактних завдань необхідний додатковий час; інтелектуальні інтереси недостатньо виражені; можливі труднощі у навчанні.

Фактор С (емоційна стійкість, сила Я, сила Его) проявляється в урівноваженості, спокої, реалістичності, слабких або відсутніх невротичних симптомах, постійності інтересів, впевненості у собі, наполегливості, самоконтролі; перешкоди сприймаються як переборні, свої можливості оцінюються адекватно. Меншою мірою виявляється слабкість Его, часто виникають невротичні симптоми: іпохондричність (боязнь за своє здоров'я і життя), істеричність, емоційні "викиди" на інших людей, депресивність, похмурість, тривожність; нестійкість настрою, боязнь відповідальності; низький самоконтроль власних емоцій, безпомічність, нездатність долати труднощі; примхливість.

У факторі Е (домінантність - підкореність) проявляються лідерські тенденції, незалежність у судженнях, упевненість у собі, схильність звинувачувати інших у виникненні конфліктних ситуацій; можливі конфліктність, відсутність потреби в емоційній підтримці; сміливість, енергійність, самостійність, схильність до авантюрності. Менше проявляються покірливість, невпевненість у собі, схильність до самозвинувачення, бажання уникати перешкод, не бачити їх; боязкість, невміння відстоювати свою точку зору; схильність чітко виконувати інструкції; доброзичливість, слухняність, тактовність, скромність.

Фактор Р (стурбованість - безтурботність) характеризують життєрадісність, безтурботність, енергійність; відчуття сили, краси; віра в себе, в удачу; довірливість, відкритість, гнучкість у поведінці; уміння зберігати спокій; товариськість, іноді недбалість і легковажність. Менше проявляються: заклопотаність; відчуття тягаря турбот і проблем, схильність до ускладнення й драматизації ситуацій, песимістичність. Часто проявляються сум, неспокій; нетовариськість, прагнення до самотності, мовчазність; обережність, відповідальність, серйозність.

У факторі G (виражена сила Я - безпринципність) проявляються стійкість, завзятість; обов'язковість, відповідальність, вимогливість до себе (у дотриманні моральних норм) і до інших; дисциплінованість; суспільні цінності часто ставляться вище від особистих. Менш характерні легковажність, безвідповідальність, незібраність; неохайність, неточність, неорганізованість, непостійність; зосередження на внутрішніх переживаннях; нехтування моральними нормами поведінки у побуті.

Фактор Н (боязкість - сміливість) стосується контактно-сті, товариськості, впевненості у собі при встановленні контактів, пожвавлення з появою осіб протилежної статі, дружелюбності; готовності до співпраці; схильності до лідерства, особливо у змагальних ситуаціях; віри в удачу й успіх; сміливості, безтурботності, неадекватного оцінювання небезпеки; збереження фізіологічної напруги й у стані спокою.

Фактор J (піддатливість - твердість, жорсткість) вказує на уміння підкоряти емоції розуму, черствість, "товстошкірість"; недбалість стосовно себе, здатність терпіти фізичний біль; брутальність, цинізм; незалежність; відповідальність. Менше проявляються інтуїтивність; фантазування, романтизм; м'якість, сентиментальність; чутливість, тонкий смак; залежність від інших, необхідність мати друга.

Фактор L (довірливість - підозрілість) охоплює підозрілість, упередженість стосовно людей; закритість, відособленість у колективі; схильність до суперництва й ревнощів, заздрісність, відчуття недооціненості; напруженість, тривожність, фіксацію на невдачах. Менше проявляються довірливість, терпимість до людей, поступливість, відвертість (інколи надмірна); відсутність почуття заздрості й ревнощів; безкорисливість; оптимістичність, легкість сприйняття труднощів і побутових незручностей; високе почуття власної незалежності.

Фактор М (практичність - непрактичність, замріяність) характеризує реалістичність у вчинках і стосунках, брак гнучкості, практичного складу розуму, відсутність фантазій, приземленість; успішну адаптацію в жорстко заданих правилах; орієнтацію на стереотипи поведінки; спокій; сумлінність, добросовісність. "

Фактор N (гнучкість (дипломатичність) - прямолінійність) вказує на дипломатичність, ощадливість, честолюбство; проникливість, розуміння людей і прихованих мотивів їх поведінки; тонкий смак, переважання естетичних інтересів; холодність у спілкуванні, труднощі у встановленні контактів. Менше проявляються простота, природність; прямолінійність (інколи - безтактність); брак гнучкості в поведінці, нечутливість до нюансів спілкування і змін ситуації; недисциплінованість; схильність до конфліктів, амбітність, самозадоволення.

Фактор О (спокій - тривожність) свідчить про те, як у людини проявляються спокій, внутрішня розслабленість; безтурботність, відчуття безпеки; самовпевненість, задоволеність собою, нечутливість до критики, докорів; життєрадісність, оптимістичність. Менш характерні тривожність, внутрішня напруженість; схильність до драматизації, очікування неприємностей, передчуття небезпеки; невпевненість у собі; схильність до самозвинувачення, вразливість, чутливість до звинувачень, особливо у сфері спілкування; не веселість; обов'язковість, відповідальність; боязнь зробити помилку, страх покарання.

Фактор Q1 (радикалізм - консерватизм) охоплює боязнь нового, орієнтацію на стереотипи; несамостійність у виборі рішень, визнання авторитетів; високу чутливість до невдач, помилок. Менше проявляються гнучкість мислення, пошук нових шляхів рішення, уміння узагальнювати й аналізувати; схильність до експериментування; самостійність у вирішенні проблем, постановці завдання; відповідальність за результат; спокійне ставлення до помилок, невдач експерименту.

Фактор Q2 (самостійність - навіюваність) презентує несамостійність, залежність поведінки від групових цінностей і норм; виражену потребу в соціальному схваленні та прийнятті.

Фактор Q3 (дисциплінованість - спонтанність) вказує на постійний самоконтроль; наполегливість у досягненні мети, подолання перешкод на шляху до мети за рахунок вольових зусиль; уміння планувати свій час і порядок дій; реалістичне ставлення до себе і своїх можливостей. Менше виявляється низький самоконтроль; вольові зусилля епізодичні; схильність легко уступати зовнішнім перешкодам і внутрішньому опору на шляху до мети; невміння організувати свій час і порядок виконання справ.

Фактор Q4 (спокійність - напруженість) характеризує внутрішню розслабленість, задоволеність потреб, зокрема фізіологічних; схильність сприймати перешкоди на шляху до досягнення мети як переборні; успішність у напруженій роботі, що вимагає зосередження уваги. Менше проявляються надмірна внутрішня напруженість, невміння розслаблюватися; відчуття незадоволеності потреб, особливо фізіологічних; відчуття неможливості переборювати перешкоди на шляху до досягнення мети; помилки в роботі, що вимагає високої концентрації уваги, зосередженості.

Інтерпретація результатів дослідження за Кеттелом дає змогу отримати лише додаткову й умовну психодіагностик-ну інформацію. Так, інформація за фактором В ґрунтується на обмеженій базі завдань. Попереднє або випадкове ознайомлення з такими завданнями може повністю спотворити оцінку. Відомості за фактором Б не завжди свідчать, наприклад, про негативну в особистісному плані підкорюваність, інколи можуть характеризувати скромність або тимчасовий стан депресії. Такі самі риси або стан може характеризувати "несміливість" за фактором Н. Гнучкість за фактором N має ознаки пристосовництва тощо.

Отримані значення кожного фактора переводять у стени (стандартні одиниці) за допомогою таблиць.

Використовуючи описані вище методики нами було проведено дослідження, в якому взяло участь троє респондентів. Результати дослідження та протоколи подано в додатку А. На основі отриманих результатів ми можемо зробити наступні висновки.

Для першого досліджуваного характерними рисами є:

˗ Схильність до добродушності, легкості в спілкуванні; він готовий до співпраці, уважний до людей, м'якосердий, добрий, вміє пристосовуватися. Прагне до діяльності, де є заняття з людьми, ситуації з соціальним значенням. Ця людина легко включається в активні групи. Він щедрий в особистих відносинах, не боїться критики.

˗ Емоційно стійкий, тверезо оцінює дійсність, активний, зрілий.

˗ Стверджуючий себе, своє «Я», самовпевнений, незалежно мисляча людина.

˗ Схильний до аскетизму, керується власними правилами поведінки, ворожий і екстрапунітівний (авторитарний), командує іншими, не визнає авторитетів.

˗ Веселий, активний, говіркий, безтурботний, може бути імпульсивним.

˗ Може недбало ставитися до деталей, не реагувати на сигнали про небезпеку.

˗ Практичний, реалістичний, мужній, незалежний, має почуття відповідальності, але скептично ставиться до суб'єктивних і культурних аспектів життя. Іноді безжалісний, жорстокий, самовдоволений. Керуючи групою, змушує її працювати на практичній і реалістичній основі.

˗ Переконаний у правильності того, чому його вчили, і приймає все як перевірене, незважаючи на протиріччя. Схильний до обережності і до компромісів стосовно нових людей. Має тенденцію перешкоджати і протистояти змінам і відкладати їх.

˗ Має тенденцію до сильного контролю своїх емоцій і загальної поведінки.

На основі результатів проведеного тестування можна зробити висновок про те, що перший досліджуваний може мати певні відхилення у сприйнятті кольору.
Рекомендовано досліджуваному провести тестування за контрольною групою таблиць Рабкіна, а також пройти консультацію у офтальмолога. Зір першого досліджуваного знаходиться в діапазоні середніх показників.
Однак оцінка гостроти зору в 4 бали близька до низького рівня, що може бути ознакою ослаблення зору. У цьому випадку крім звернення до офтальмолога важливо, щоб досліджуваний проаналізував стан власного здоров'я і звернув увагу на режим роботи і відпочинку, чергування фізичної та розумової праці.

На основі результатів тестування ми можемо говорити про те, що другий досліджуваний звернений назовні, легкий у спілкуванні, емоційно зрілий, стійкий, незворушний.

Для респондента характерна велика здатність до дотримання суспільних моральних норм. Іноді смиренна покірність перед невирішеними емоційними проблемами. Хороший рівень дозволяє адаптуватися навіть при психічних розладах.

Досліджуваний вимогливий до себе, керується почуттям обов'язку, наполегливий, бере на себе відповідальність, добросовісний, схильний до моралізування, дотепний.

Досліджуваний слабкий, мрійливий, розбірливий, примхливий, жіночний, іноді занадто прагне уваги, допомоги, залежний, непрактичний. Не любить грубих людей і грубих професій. Схильний уповільнювати діяльність групи і порушувати її моральний стан нереалістичним копанням у дрібницях, деталях.

Недовірливий , часто занурений у своє «Я», упертий. Обачний у діях, мало піклується про інших людей, погано працює в групі.

Характерним для досліджуваного є те, що він турбується про те, щоб чинити правильно, практично, керується можливим, піклується про деталі, зберігає присутність духу в екстремальних ситуаціях.

Депресивний, поганий настрій переважає, похмурі передчуття і роздуми, занепокоєння. Тенденція до тривожності у важких ситуаціях. Почуття, що його не приймає група.

Можна зробити висновок про те, що кольоровідчуття другого досліджуваного є нормальним, зір знаходиться в діапазоні середніх показників, а оцінка гостроти зору ˗ 5 балів, що є достатньо хорошим показником, хоча і свідчить про деяке зниження гостроти зору.

В третього досліджуваного проявляється схильність до добродушності, легкості в спілкуванні . Він готовий до співпраці, уважний до людей, м'якосердий, добрий. Прагне до тієї діяльності, де переважає спілкування з людьми людьми, ситуації з соціальним значенням. Ця людина легко включається в активні групи. Він щедрий в особистих відносинах, не боїться критики. Добре запам'ятовує події, має досить високий рівень інтелекту.

Емоційно стійкий, тверезо оцінює дійсність, активний, зрілий.

Також можемо говорити про те, що досліджуваний вимогливий до себе, керується почуттям обов'язку, наполегливий, бере на себе відповідальність, добросовісний, схильний до моралізування.

Для респондента характерними є такі риси як комунікабельність, сміливість, спонтанність в емоційній сфері.

Також досліджуваний має тенденцію до сильного контролю своїх емоцій і загальної поведінки. Соціально уважний і проявляє те, що зазвичай називають самоповагою, і турботу про соціальну репутацію. Іноді, однак, схильний до упертості.

Також можна зробити висновок про те, що кольоровідчуття третього досліджуваного є нормальним і зір досліджуваного знаходиться в діапазоні середніх показників.

 





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.