ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Фразеологізми та крилаті вислови античного походження

Авгієві стайні – бруд, безладдя, занедбаність.

Амазонка – жінка – вершник, наїзниця, войовнича жінка.

Антей – людина, яка має дуже тісний зв'язок із рідною землею.

Антігона – втілення родинної любові, почуття обов’язку, мужності.

Аполлон - 1. гарної вроди чоловік; 2. мистецтво.

Аргонавти – сміливі мандрівники, першовідкривачі.

Ареопаг - грізне судилище, яке не змінює своїх рішень.

Аркадія – щаслива країна.

Аркадська ідилія – гармонійне, безхмарне життя людини на лоні природи.

Атлантида – прекрасна заповітна земля.

Ахіллесова п’ята - слабке, вразливе місце.

Біла ворона (вислів старорим. сатирика Ювенала ) - 1.незвичайна людина; 2. рідкісне явище.

Бочка данаїд – постійна безплідна праця.

Бій титанів - боротьба велетенських сил.

Бійся данайців, які приносять дари ( цитата з « Енеїди » Вергілія, слова жерця Лаокоона ) – до чиїхось нібито доброзичливих вчинків потрібно ставитися підозріло.

Вакханалії – розгул, оргія.

Вандали - невігласи, руйнівники культурних цінностей.

Великий Пан помер! – смерть видатної людини, кінець епохи.

Венера. Афродіта – жінка – красуня.

Витати в емпіреях – фантазувати, захоплюватися мріями, відірваними від реальності.

Вогнем і мечем – знищувати що – небудь, застосовуючи крайні міри насильства.

Возливання Бахусу – пиятика.

Вулкан ( Гефест ) – уособлення внутрішніх сил землі.

Гадесові поля – царство мертвих.

Ганнібалова клятва – тверда рішучість боротися до кінця.

Ганнібал перед брамою – грізна близька небезпека.

Гарпія – зла жінка, а також зло, що мучить людину, терзає її душу.

Геркулес ( Геракл ) - силач.

Геркулесові стовпи. Геркулесова праця – важка, виснажлива праця.

Геростратова слава – ганебна слава, пов’язана зі злочином.

Гідна смерть краща, ніж нікчемне життя ( рим. історик Тацит).

Гідра – ворожа сила, із якою дуже важко боротися.

Гіменей – бог шлюбу в стародавній Греції.

Гола правда ( Квінтій Горацій Флакк ) – неприкрашена дійсність, а також життя, не одухотворене високою ідеєю.

Гомеричний ( епітет )– щось величезне, значно більше за звичні розміри.

Гомеричний сміх – нестримний, голосний сміх.

Гордіїв вузол – заплутана, складна справа.

Горе переможеним! ( ватажок галлів Бренн).

Гроші не пахнуть ( Віспасіан; Ювенал ).

Дамоклів меч - постійна загроза, небезпека.

Два Аякси - двоє нерозлучних друзів.

Демосфен – визначний оратор; балакун.

Дійти до геркулесових стовпів - дійти до краю.

Драконівські закони ( Плутарх ) – жорстокі, несправедливі закони, за якими судять не лише людей, а й речі.

Друге я - 1. найближчий друг, однодумець; 2. літературний образ як втілення автора.

Еврика! ( Архімед ) – вираження радості при несподіваному відкритті чи вдалій думці.

Езопівська мова – мова, сповнена натяків, замовчувань, алегорій.

Емпірей – висота.

Еолова арфа - людина, що відгукується на все, що відбувається навкруг неї.

Еринії – уособлення помсти.

Ескулап. Син Ескулапа – лікар.

Жереб кинуто ( Юлій Цезар ) – безповоротне прийняття рішення.

Жертви Вакха – п’яниці.

Жодного дня без рядка ( штриха ) ( Пліній Старший) – постійна наполеглива праця.

Залізний вік ( Гесіод) – епоха воєн, чвар, лихоліття.

Звичка – друга натура ( Цицерон ).

Здоровий дух у здоровому тілі ( Ювенал).

Зі щитом чи на щиті( Плутарх ) – перемогти або загинути .

Зоїл ( « бич Гомера » ) – несправедливий, недоброзичливий, недобросовісний критик.

Золота середина - вчинки людини, яка уникає крайнощів і рішучих дій.

Золоте руно – багатство, яким хтось прагне оволодіти; омріяна мета.

Золотий вік ( Гесіод; Пліній Старший) – щаслива пора, вік розквіту.

Золотий дощ – несподіване багатство.

Ізіда - символ таємниці.

Ікар – людина, що загинула в ім’я своєї мрії.

Істина у вині ( Пліній Старший ).

Кадити фіміам – вихваляти кого – небудь.

Канути в Лету – назавжди зникнути, піти в непам’ять.

Карфаген мусить бути зруйнований ( Катон Старший ) – наполеглива вимога знищити ворога або подолати перешкоду.

Кастальське джерело – джерело натхнення.

Кастор і Поллукс – нерозлучні друзі.

Китайський мур – синонім відгородження.

Книги мають свою долю ( рим. Граматик Теренціан Мавр).

Колесо фортуни – випадок, сліпе щастя.

Коли гримить зброя, музи мовчать. Коли гримить зброя, закони мовчать ( Цицерон ).

Колос Мемнонський.

Корифей – 1.проводир, глава хору; 2. хтось видатний, особа, яка досягла у чомусь висот; 3. основоположник, засновник чогось.

Крапля камінь точить ( грец. поет Херілос Самоський, старорим. поет Овідій ).

Крез ( цар із розповіді Геродота ) – багач.

Крім доброго – нічого. Про мертвих або добре, або нічого ( Хілон; Діоген Лаертський ).

Лабіринт – 1.будова із заплутаними ходами; 2. складна, заплутана ситуація, із якої важко знайти вихід ; 3. складні стосунки.

Лавровий вінок. Лаври - успіх, визнання, слава.

Лебедина пісня ( Езоп; Брем ) – останній прояв таланту; останній вчинок у житті.

Лета – забуття.

Ліхтар Діогена – спосіб шукання істини, шукання справжньої людини ( Діоген Лаертський так цитував Діогена із Синопа : « Я шукаю людину »).

Лукуллівський бенкет ( Плутарх про бенкети дуже багатого рим. консула Лукулла ) – надзвичайно розкішний прийом гостей.

Людина - істота суспільна ( Аристотель ).

Людина людині вовк ( старорим. письменник Плавт ) – крайній індивідуалізм чи егоїзм.

Марс – бог війни, військовий чи войовничо налаштована людина.

Марсове поле – поле битви.

Медуза Горгона – зла, ненависна жінка.

Мельпомена – 1. муза трагедії; 2. уособлення трагедії як жанру; 3. театр у цілому.

Ментор – людина, що нудно повчає.

Менторський тон – нудний повчальний тон.

Меркурій – умілий викрадач.

Метаморфози ( Овідій ) – перетворення.

Між Сциллою та Харибдою – бути під подвійною загрозою ; опинитися між двома ворожими силами.

Мовчання ( Софокл; Евріпід; Сенека ) - знак згоди.

Мойра. Парка – синонім долі.

Музи. Дев’ять муз - натхнення.

Музика сфер ( Піфагор ) – гармонія буття, найвища злагодженість у всьому.

Муки Тантала – нестерпне страждання від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти.

Муцій Сцевола – герой, здатний пожертвувати всім задля Батьківщини.

Навалювати Оссу на Пеліон – 1. здійснювати щось грандіозне; 2. величезна витрата зусиль при незначних результатах ( іронічно).

Нарцис. Самозакоханий Нарцис – егоїст; людина, яка милується собою.

На сьомому небі ( Аристотель ) – найвищий ступінь вияву радості, щастя, блаженства.

Недремне око – удавана пильність.

Нектар і амброзія – 1. напій та їжа богів; 2. солодощі, благоухання та насолоди ; 3. вишукані напої та страви.

Немезида - доля, відплата.

Не можна двічі увійти у ту саму річку ( Геракліт ) - швидкоплинність та мінливість життя.

Нептун – образна назва морської стихії.

Нерон - тиран, що не зупиняється ні перед чим у досягненні своєї мети, для зміцнення влади

Нестор – 1.досвідчений і хоробрий воїн, красномовний оратор, мудрий порадник; 2. мудрець чи старійшина.

Нитка Аріадни. Провідна нитка – надійний дороговказ, путівник.

Нитка життя.

Ніке ( Ніка ) - символ перемоги.

Ніоба ( Ніобея ) – нещасна мати.

Одіссей – 1.учасник незвичайних подій чи пригод; 2. мандрівник.

Одіссея – 1. подорож, повна пригод; 2. багате подіями життя.

Одна ластівка весни не робить ( Езоп ).

Олімп – найвищі сфери суспільства.

Олімпійство. Олімпійський спокій – непорушна велич.

Олімпійські громи – гнів людини, що має велику владу.

Оракул – провісник; людина, до чиєї думки всі прилухаються.

Ораторами стають, поетами народжуються ( Цицерон ).

Осідлати Пегаса – стати поетом.

Орфей – великий поет, співець, музикант.

О часи, о звичаї! ( Цицерон )

Пан – уособлення дикої, незайманої природи.

Парнас – світ поезії.

Парфенон – символ архітектурної довершеності, бездоганності, недосяжної досконалості.

Пегас – поезія.

Пенати – рідний дім.

Пенелопа – ідеал жіночого благородства і подружньої вірності.

Перейти Рубікон – зробити безповоротний крок, рішучий вчинок.

Пігмеї ( Гомер, « Іліада ») – нікчемні, жалюгідні людці.

Пізнай самого себе ( Фалес, Хілон, Сократ ) – 1. Заклик до самопізнання ; 2. Безплідне самозаглиблення ( іронічно ).

Піррова перемога – сумнівна перемога; перемога, що не виправдовує жертв.

Піти за Стікс. Піти через Стікс – померти.

Піфія – людина, що з таємничим і багатозначним виглядом робить туманні, двозначні, нечіткі за змістом висновки з чогось або натяки на щось.

Платон - мій друг, а істина - ще більший друг ( Аристотель ) – право заперечувати положення авторитетів, якщо цього вимагає істина.

Плеяда – група видатних людей.

Поділяй і пануй ( македон. цар Філіпп).

Поет – завжди учень. Хороша людина - завжди початківець ( старорим. поет Марціал ).

Пожинати лаври – прославлятися.

Поза Катона – рішуча налаштованість проти когось, абсолютне неприйняття чогось.

По кігтях пізнати лева. По кігтях намалювати лева ( старогр. поет Алкей ) – видатна людина виявляє себе навіть у дрібницях .

Поклонятися Бахусу, прислужувати Бахусу – зловживати спиртним.

Посіяти зуби дракона – 1. виростити воїнів – богатирів; 2. Посіяти ворожнечу, міжусобиці.

Посмішка Авгура – змовницький знак, незрозумілий для непосвячених.

Поспішай повільно! ( драматург Софокл, імператор Август )

Прекрасна Єлена – ідеал жіночої вроди; причина незгод.

Прийшов, побачив, переміг ( Юлій Цезар ).

Провідна нитка. Нитка Аріадни – надійний дороговказ, путівник.

Прокрустове ложе – штучно підігнане мірило упередженої людини.

Прометей – людина, яка прагне будь – що допомогти іншим.

Про тебе мовлено, тільки під іншим іменем ( Горацій ) – сказане повною мірою стосується не тільки того, хто згаданий у розповіді, а й інших людей.

Пута Гіменея – подружні зв’язки.

Ріг Амалфеї. Ріг достатків. Ріг фортуни – багатство, здійснення бажань.

Робити з мухи слона ( Лукіан ) – щось занадто перебільшувати.

Розрубати гордіїв вузол – розв’язати складне сплетення обставин швидко і несподіваним способом.

Розумному досить ( Плавт ; Теренцій ) – розумна людина схоплює зміст думки з півслова.

Сади Семіраміди - щось прекрасне, грандіозне, величне.

Сатрап – деспотичний самодур – правитель.

Сатурн. Паща Сатурна – невблаганний час.

Сестра Аполлона – муза, найчастіше - Евтерпа – муза ліричної поезії.

Сивіла – жінка – пророчиця.

Син Марса – військовий чи войовничо налаштована людина.

Сізіфова праця – важка, марна, нескінченна праця.

Скринька Пандори – лиховісний дар, вмістилище зла.

Слава тобі, кесарю, приречені на смерть, вітають тебе! – останній заклик того, хто помирає, до живих.

Слуга Феба – поет.

Слуги Мельпомени – актори.

Сократ. Голова Сократа. Чоло Сократа – 1. уособлення розуму, глибокого пізнання ; 2 характеристика зовнішності вченого – мислителя.

Солодко вмирати за Батьківщину ( Тіртей ; Горацій ).

Спалити кораблі ( Плутарх ) – рішуче порвати з минулим, стати на новий шлях.

Співати дифірамби - перебільшено хвалити.

Спочивати на лаврах – заспокоїтися на досягнутому.

Ставати в позу Катона – брати на себе роль грізного викривача ( часто вживається іронічно ).

Сфінкс – загадкова людина або дивовижне явище.

Титан – людина виняткового розуму, обдарованості, сили волі.

Титанічний – величезний.

Тіртей - співець доблесті й героїзму.

Точка опори ( Архімед ) – вирішальна умова, підстави, позиції.

Три грації - веселі чарівні жінки, що покращують настрій не лише собі, а й іншим.

Три кити – головна підпора, устої.

Тріумвірат – іронічний синонім до слова « трійка », « союз трьох ».

Троянський кінь - підступний подарунок.

Труди і дні ( Гесіод ) - час, сповнений корисною діяльністю; творче життя.

У ріднім краю навіть дим солодкий ( Гомер, « Одіссея » ).

Усе моє ношу з собою ( Біант ) – лише духовні цінності є справжнім багатством.

Усе тече, усе змінюється ( Геракліт ) - діалектичні зміни в природі й суспільстві.

Утратити точку опори – утратити певність.

Фаетон – людина, яка трагічно загинула через власну необережність.

Феміда – синонім правосуддя.

Фенікс – символ вічного оновлення, безсмертя.

Філемон і Бевкіда ( Овідій, « Метаморфози » ) - нерозлучне подружжя людей похилого віку.

Філіппіка – гнівна обвинувачувальна промова.

Фортуна - щастя, удача.

Форум – 1. місце для виступів, 2. аудиторія, перед якою виступають; 3. збори.

Фурія – зла, сварлива, мстива жінка.

Хаос – безладне нагромадження чогось.

Харон – 1.символ смерті; 2. перевізник.

Химера – 1. щось нереальне, витвір фантазії; 2. щось потворне, огидне.

Хліба й видовищ! – вимога юрби, що вимагає задоволення своїх низьких інстинктів.

Хто мовчить, той схвалює ( Теренцій ).

Цербер – злий, невблаганний вартовий.

Циклопічна будова – велична будова.

Циклопічний – колосальний, велетенський, величний.

Через терни до зірок ( Сенека ) – 1.прагнення людини оволодіти таємницями природи, висотами науки ; 2. поривання в далечінь.

Часи Астреї – часи роквіту, щасливі часи.

Читати книги Сивіли – розмірковувати над майбутнім.

Шукання Атлантиди - відважні спроби зробити відкриття, безустанні пошуки.

Ювенал – людина, що вміє гостро, дотепно й дошкульно вражати своїм словом.

Ювеналів бич – нищівна сатира, разюча критика.

Яблука Гесперид – коштовний здобуток.

Яблуко незгоди. Яблуко розбрату – причина сварки, суперечок.

Я славлю воїнів ( Вергілій, « Енеїда » ) – пісня про подвиги.