 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Словник фразеологічних антонімів української мови. В. С. Калашник, Ж. В. Колоїз. Київ, 2004
Фразеологічна одиниця Фразеологічна од.(фразеологізм) - Стійке сполучення двох і більше слів, яке впроцесімовлення відтворюється як готова словеснаформула ізвичайно являє собоюсемантичну цілість, називаютьфразеологічноюодиницею, чи фразеологізмом або Фразеологічна од.(фразеологізм) - лексико-граматична єдність двох і нарізно оформлених компонентів, граматично організованих замоделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мовленніза традицією, автоматично Або Фразеологічна од.(фразеологізм) - семантичне пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (словосполучень чи речень), не створюється в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання слів, а відтворюється у вигляді фіксованої конструкції з властивим їй лексичним складом і значенням Серед мовознавців поки що немає єдиної думки, які мовні утворення слід зараховувати до фразеологізмів. І. Ющук пропонує розрізняти фразеологізми у вузькому розумінні (власне фразеологізми, чи фразеологізми) і вширокому розумінні (фразеологічні вирази). До власнефразеологізмів він відносить такі сполуки, які своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам чи словосполученням(образністю і водночас нерозкладністю лексичного значення). Для власне фразеологізмів властиве певне емоційно-експресивне забарвлення. Наприклад, прислівник тривожно лише констатує стан людини, тим часом фразеологізм коти шкребуть на серці має ще й виразне конотативне забарвлення, викликає певні емоції: Ніби все правда і правильно, а десь на серці коти шкребуть Ознаки: -Фразеологізми мають значеннєві відповідники у вигляді одиничних слів чи словосполучень - Фр. сприймають як одне ціле, як єдиний вислів, або мовний зворот, неподільний на окремі частини без втрати його значення. - Уфразеологічних виразах слова більшою мірою, ніж у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. - Кількакомпонентний склад, розчленована структура. Відповідно до цієї типологічної ознаки у складі фразеологізмів виділяються слова, ужиті у відповідних формах і поєднані певними синтаксичними відношеннями, які можна охарактеризувати в більшості випадків лише як поверхневі. За умови збереження ознаки розчленованості дуже поширеним є явище фразеологічно зумовленого функціонування слів. - Як і слова, фразеологізми поєднують у собі аспекти номінації і оцінки, причому фактично всіх їх характеризують образністю, підкресленою експресивністю - Семантична цілісність полягає в тому, що значення фразеологічної одиниці не може бути витлумачене, інтерпретоване на основі безпосереднього врахування значень складників – відповідних слів, які належать до лексичної системи. - Всі Фр. являють собою специфічні вторинні номінації, сформовані внаслідок переосмислення первинних значень компонентів, що належать до їх і складу - Ознака відтворюваності фразеологізмів полягає в тому, що вони не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень, уживання яких кожного разу мотивують конкретними комунікативними потребами, а відтворюють з постійним складом компонентів, як правило, позиційно закріплених у певній послідовності. За ознаками цілісності і відтворюваності фразеологізми наближаються до слів, однак не ототожнюються з ними. Питання про обсяг фразеології
Класифікація Фр. Найбільшого поширення набула класифікація фразеологізмів, за- пропонована В. Виноградовим. В основі - ступінь значеннєвої мотивації відповідних одиниць виділюваними у їхньому складі компонентами. -Фразеологічні зрощення, чи ідіома – такі стійкі сполучення слів, які складають неподільну цілісність і значення яких у сучасній мові зовсім не можна пов’язати з тими словами, що входять до даного виразу, наприклад: бити байдики, бити баглаї – ледарювати, пекти раків – червоніти, собаку з’їсти –набути досвіду. Зал. від того, чим викликана або чим зумовлена неподільність фразеологічних зрощень: а) фразеологічнізрощення, ускладі якихєне вживані в сучасніймові вимерлі слова, уже незрозумілі для того, хто говорить, наприклад; байдики бити, теревені правити, на всізаставки; б) фразеологічнізрощення, у складі яких є граматичні архаїзми, тому вони неподільні з синтаксичного погляду: бути притчею во язицех; в) фразеологічнізрощення, неподільні лексично, які виражають емоції: ось тобі на! чого доброго; г) фразеологічні зрощення, які становлять таку змістову єдність, значення частин якої байдуже для розуміння цілого: пити дати, сісти в калошу, загнати на слизьке, у нього грошей кури не клюють. до їхнього складу, тобто більшою чи меншою мірою вмотивоване значенням складових частин кожного вислову, наприклад: не нюхати пороху, прикусити язика, кров з молоком, біда ворона, дихати на ладан. У фразеологічних єдностях не можна без порушення їхньої цільності замінювати одну складову частину іншою. - Фразеологічні сполучення. До цього типу належать фразеологіз- ми, утворювані поєднанням компонентів, один з яких характеризують вільним, а другий так званим зв’язаним значенням, наприклад: брати участь, одержати перемогу, брати до серця, насупити брови. Ющук уважає, щофразеологічні сполучення – одиниці, в яких цілісне значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів: взяти слово, зачепити гордість, покласти край, берегти як зіницю ока. Джерела укр.. фразеології Переважна більшість фразеологізмів за походженням – корінні українські. Серед них виділяються спільнослов’янські, спільносхіднослов’янські і власне українські. До складу української фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу . Найбільше засвоєно українською мовою фразеологічних зворотів з російської . Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських . Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші на вербі . У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми, природою: жувати жуйку; розправляти крила; скреготати зубами; задирати носа . В української фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, суспільні відносини, виробнична діяльність, морально – етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів чуються відгуки тих чи інших історичних подій. Фр. Словн. Фразеологічні словники – це словники, в яких зібрано й розкрито значення фразеологічних одиниць. Такі словники є одномовні і дво- мовні. В одномовних фр. Словн(тлум.) розкривають значення фразеологізмів, уживаних у рідній мові, наводять їхні варіанти, іноді подають стилістичну й граматичну характеристику. Наводять зразки вживання фразеологізму в різних стилях літературної мови. Двомовні фразеологічні словники – це перекладні словники. У них до наведених фразеологізмів однієї мови подають фразеологічні відповідники іншої: в «Українсько-російському і російсько-українському фразеологічному словнику», укладеному І. Олійником та М. Сидоренко в 1978, чи в праці «Англо-український фразеологічний словник» К. Баранцева (1969). Словник фразеологічних антонімів української мови. В. С. Калашник, Ж. В. Колоїз. Київ, 2004 Це перше ґрунтовне видання, що відображає малодосліджену сторінку сучасної української мови — фразеологічну антонімію. У словникових статтях представлені не лише фразеологізми-антоніми, але й тлумачиться їх значення, наводяться синоніми кожного фразеологічного антоніма. Значення ідіом ілюструють влучні цитати з творів українських письменників. Розрахований на широке коло користувачів |
