ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Способи дослідження в історичній географії

Словникова робота

1. Історична географія (див. словник термінів)

2. Метод - це загальний напрямок шляху пізнання наукової істини. Загальним методом всіх наук є марксистський діалектичний метод. Крім того, представники географічних, історичних та інших наук користуються історичним і порівняльним методами.

3. Метод дослідження в географії. Географія використовує різноманітні методи дослідження – прийоми та способи пізнання об’єктів і явищ. Найдавнішим є описовий метод, який і тепер залишається одним з основних. За допомогою географічного порівняння (коли порівнюють географічні об’єкти шляхом їх зіставлення та встановлення в них подібних і відмінних ознак) проводять природно-географічне та економіко-географічне районування, типологію і класифікацію об'єктів та ін. З античних часів відомий також експедиційний метод дослідження, який ще називають польовим. Широко застосовується в географії літературний метод дослідження. Цим методом користується кожен дослідник, оскільки зобов'язаний детально вивчити літературу з даної теми, використати досвід інших дослідників і, не повторюючи їх, зробити свій внесок у дослідження проблеми. Велике значення у фізичній географії має палеогеографічній метод. Його застосування дозволяє дізнатися про природу давніх епох на основі вивчення гірських порід, форм рельєфу, викопних решток рослин, тварин, а також ґрунтів. Традиційним у географії є картографічний метод дослідження. Вміло читаючи географічні карти, дослідник може отримати необхідну інформацію про об'єкти та явища. Картографічний метод передбачає також створення нових карт, за допомогою яких можна робити висновки про досліджуваний об'єкт, давати певні рекомендації, формувати прогнози тощо. У XX ст. в географії почали активно використовувати такі методи, як аерокосмічні, математичні, моделювання. Їх впровадження стало можливе завдяки застосуванню комп’ютерної техніки.

4. Спосіб дослідження

Методи дослідження в історичній географії

1. Історичний метод, що має для історичної географії велике значення, базується на відомому положенні марксистсько-ленінської філософії про безперервний рух і розвитку матерії. Специфіка застосування цього методу в історичній географії полягає в необхідності сполученого вивчення еволюції природи - з природничих і розвитку людства - по суспільним законам. Це призводить до поділу способів дослідження на 2 основні групи : способи , що досліджують спонтанне розвиток ландшафтів , і способи, які вивчають зміну геокомплексов під впливом господарської діяльності.

2. Так само як і історичний, логічний метод використовується для дослідження складних об'єктів, що розвиваються. Він широко застосовується в історичних науках для логічного відтворення різних подій. Ф. Енгельс розглядав логічний метод як історичний, але звільнений від його історичної форми. Цей метод широко використовується при вивченні та реконструкції ландшафтів історичного минулого. Наприклад, джерела з аграрної історії дозволяють нам робити певні висновки про зміну та особливості систем землеробства, а висновки про вплив їх на ландшафт – продукт логічних заключень.

3. Порівняльний метод широко використовується в географії. В історичному ландшафтознавстві він застосовується для співставлення змінених людиною комплексів з корінними або природними ландшафтами. З практичним застосуванням порівняльного методу пов'язані вибір еталонів і «ключів» при польовому вивченні території, класифікація історичних джерел, виділення серед багатьох населених пунктів центрів освоєння та ін. Очевидно, що порівняльний, історичний і логічний методи пізнання застосовуються сопряженно і одночасно як для вирішення спільних питань еволюції і зміни географічних об'єктів, так і для вивчення матеріалу з одного джерела.

Способи дослідження в історичній географії

1. Історико-фізико-географічний – способи, широко застосовуються в ландшафтних дослідженнях (виділення ландшафтів, картографування, вивчення морфології та ін.), що знайшли досить докладне висвітлення в літературі. У процесі ландшафтного вивчення слід особливу увагу звертати на найбільш динамічні компоненти ландшафту - природні індикатори розвитку (біогенні, гідроморфні, літогенні), виявляючи реліктові елементи і фіксуючи дані, що свідчать про природні процеси. Історико-фізико-географічні способи вимагають певних знань не тільки в області ландшафтознавства, але і в археології та історії. Багатообіцяючі перспективи має використання аерокосмічної інформації з метою вивчення антропогенних змін природного середовища, зокрема історично сформованих типів природокористування.

2. Власне історичні способи. Ці способи відносяться до числа найважливіших, оскільки історичні матеріали найбільш повно характеризують процес освоєння і зміни ландшафтів. Враховуючи великий внесок істориків у вивчення документальних джерел, відзначимо лише деякі принципові положення їх використання в ретроспективному аналізі: а) необхідно користуватися однотипними (стрижневими) джерелами, дані яких мають прив'язку до певного місця (ландшафту); б) обов'язково слід враховувати ландшафтні уявлення авторів документів і хронік. Матеріали мандрівників, словники та опису не належать до числа стрижневих матеріалів, так як вони не містять повсюдної характеристики території. Разом з тим їх використання допомагає краще зрозуміти історичний процес взаємини населення і природи.

3. Топонімічні і ландшафтно-лексикологічні способи. Вивчення топонімів та прозивних географічних термінів дозволяє відновлювати особливості минулих географічних ландшафтів і характер зміни природи людиною. Специфіка його застосування в історичній географії полягає в наступному: весь топонімічний і ландшафтно-лексикологический матеріал локалізується в геокомплексі і аналізується у зв'язку з ландшафтними особливостями і впливом людини на природу. Як виявилося, багато назв приурочені до певних ландшафтів або їх морфологічних одиниць.

4. Комплексний спосіб. Підрозділяючи способи на історико-фізико-географічні, власне історичні, топонімічні, ми допускаємо відому абстракцію, так як у своїй практичній роботі історик-ландшафтознавець застосовує їх одночасно, що сприяє більш глибокому розкриттю сутності історичних змін ландшафтів. Наприклад, для того щоб переконатися в правильності висновків, що випливають з аналізу топонімічного матеріалу, бажано підтвердити їх даними палінологіченого аналізу та відомостями з історичних документів.

5. Історико-географічні зрізи традиційно використовуються в історичній науці. Аналіз історичних подій по періодах – характерна риса цієї дисципліни. Накопичений істориками величезний досвід цієї роботи повинен бути використаний історико–географами різних напрямків. Всі історичні зрізи можна класифікувати за рядом ознак. Насамперед їх можна поділити на компонентні та інтегральні. Компонентні часові зрізи використовуються при аналізі окремих історичних сюжетів – політико–географічних, демографічних, економіко–географічних, природно–географічних та ін.