ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Порушення фразеологічних норм

У всіх стилях широко вживаються фразеологізми. Фразеологізми надають викладові емоційно-експресивних відтінків. Проте людина стає іноді безсилою проти вкорінених штампів з російської мови. Адже українська мова має свої оригінальні звороти. Візьмемо за приклад російське слово качество, яке відповідає українському якість. Але це не означає, що і фразеологізм в качестве можна відтворити в якості. Словосполучення в качестве сырья в українській мові має відповідник як сировина. А тому буде хибним уживання вислову в якості сировини. Наприклад: У платіжному балансі кошти відбиваються лише як мінливі залишки на банківських рахунках, (рос. в платежном балансе они отображаются лишь в качестве изменяющегося остатка на банковских счетах). Можна ще вжити в ролі, у функції.

Фразеологізми перестають бути засобом образності й виразності, коли їх неправильно використовують. Вони псують як усний, так і писемний текст. Прослідкуйте, як часто вдаються до неправильних варіантів, і порівняйте:

Запам'ятайте фразеологізми: брати (беру, береш...) участь (а не приймати...), впадає (впало) в око (а не кидається...)

Фразеологізми, як і окремі слова, можуть бути стилістично забарвленими або ж нейтральними. Наприклад, слово брати утворює фразеологічні сполучення зі словами на позначення негативних емоцій: бере страх, бере жаль, бере зло, бере досада, але не можна сказати бере радість, бере захоплення, бере щастя.

Саме в науковому й діловому мовленні вживаються стилістично нейтральні фразеологічні сполуки: мати на меті, мати на увазі, брати до уваги, поставити за мету. Довільні, невиправдані заміни слів у фразеологічних виразах або вставлені зайві слова можуть спотворювати значення фразеологізмів, позбавляти їх виразності. Не слід плутати, наприклад, вирази мати значення і відігравати роль (неправильними будуть словосполучення відігравати значення та мати роль), завдати удару (а не нанести удар), нагромаджувати досвід (а не накопичувати досвід), впадати у вічі (а не кидатися у вічі). Стилістична грамотність передбачає насамперед правильне й доречне вживання слів відповідно до їхнього стилістичного забарвлення.

Немилозвучним, набридливим і не вельми вдалим зі стилістичного погляду будуть речення, в яких повторюється саме слово або однокореневі слова:

Ø Характерною рисою характеру Іваненка є пунктуальність (порівняйте: Визначальною рисою характеру Іваненка є пунктуальність);

Ø Залишилося лише описати проведений дослід (порівняйте: Залишилося тільки описати проведений дослід).

Для уникнення повторів тих самих або подібних слів замінюють одне з них синонімом, або випускають його, або вдаються до контекстуальних синонімів (до таких слів або виразів, які мають одне значення в певному контексті. Це можуть бути займенники, іменники).

Походження фразеологізмів

На перших порах сучасні фразеологізми виступали як вільні словосполучення. Але, часто вживаючись (нерідко в переносному значенні), вони набули форми сталих зворотів. Перетворення сполучень слів на стійкі одиниці мови, рівноцінні лексемам, називається лексикалізацією.

Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполучень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, родинних стосунків, реалій побуту: водити за ніс, кліпати очима, копилити губи, мотати на вус, протуркотіти вуха, розмахувати кулаками після бійки, бити себе в груди, хапатися за соломинку, гнути спину, танцювати від печі, ковтати слину, махнути рукою, зіпнутися на ноги, руки сверблять, склавши руки, пальчики оближеш, як за рідного батька, з молоком матері, свій брат, з одного тіста, як горохом об стіну, горох з капустою, як медом по губах, по саму зав 'язку, казанок варить, облизати ма­когона, за одним рипом, купи не держиться.

Значне місце посідають фразеологізми, що виникли на основі спостережень за явищами природи, тваринним та рослинним світом: як вітром здуло, свіжим вітром повіяло, пустити за вітром, як грім з ясного неба, хмари згущуються, витати в хмарах, з дощу та під ринву, обдало морозом, радий сонце прихилити, ждати біля моря погоди, не бачити смаленого вовка, хитрий лис, заяча душа, як кіт наплакав, перелітний птах, розправляти крила, мокра курка, курям на сміх, комар носа не підточить, ґедзь укусив, на вербі груші, блекоти наїстися.

Є фразеологізми, у яких відбилися різні історичні обставини: вільний козак, козацьке сонце, наче татарська орда, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, мудрий як лях по шкоді, прив'язався як москаль, голити в москалі, здирати шкуру, кат із ним, не взяв його кат.

Проте більшість фразеологізмів своїм виникненням завдячують різним ремеслам, видам діяльності людей — таким, як:

Ø робота в сільському господарстві {прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, одягати вуздечку, випускати віжки зі своїх рук, де не посій, там і вродиться, посіяти паніку, знаходити сокиру під лавкою, як п’яте колесо до воза, повертати голоблі);

Ø ковальське ремесло (кувати вухналі зубами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський міх, як молотком ударити); рибальство (пійматися на гачок, піддаватися на вудку, заманити в свої сіті, битися як риба в сітях);

Ø ткацько-прядильне ремесло (розмотувати клубок, клубком ставати в горлі, нитка увірвалася, лежати в основі);

Ø кравецтво, шевство (білими нитками ши­тий, по нитці доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукати голку в сіні, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свій копил, міняти шило на швайку);

Ø транспорт (входити в колію, давати зелену вулицю, ставити на рейки, на всіх парах, натискати на всі педалі, давати задній хід, спускати на гальмах, брати на буксир, без керма і вітрил, на повних парусах, пливти за течією, тримати курс, кинути якір, рятівне коло);

Ø фінансово-торговельні операції (зводити рахунки, акції ростуть, скидати з рахівниці, брати на свій рахунок, показувати товар лицем, перший сорт, купить і продасть);

Ø військова справа (гострити меч, схрестити мечі, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, брати на озброєння, влучати в ціль, брати з бою, викликати вогонь на себе);

Ø театрально-музична сфера (грати роль, помінятись ролями, сходити зі сцени, опускати завісу, під завісу, номер не пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, співати з чужого голосу, співати стару пісню, інша музика);

Ø картярство (відкривати карти, сплутати карти, ставити на карту, карти в руки, козир у руках, останній козир, робити ставку, іти ва-банк, підкласти свиню) тощо.

Багато фразеологізмів з'явилося на релігійному грунті: земний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддати Богові душу, дзвонити в усі дзвони, на ладан дихати, одним миром мазані, рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Помітний слід у фразеологізмах залишили народні звичаї, обряди, вірування, забобони: дістати гарбуза, на рушник стати, зв'язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорювати, вставати на ліву ногу, виносити сміття з хати, з легкої руки, дорогу перейти. Стали фразеологізмами окремі характерні словосполучення з народних пісень, казок, оповідей: біле личко, чорні брови, тихі води і ясні зорі, молочні ріки й кисельні береги, казка про білого бичка, лисичка-сестричка, на злодієві шапка горить, язиката Хвеська, Кощій Безсмертний', товчеться, як Марко по пеклі; так то так, та з хати як.

Джерела виникнення фразеологізмів

Фразеологія української мови сформувалася протягом багатовікового історичного розвитку мовної творчості українського народу, його контактів з іншими народами і їх культурами. Тому розрізняють кілька джерел виникнення фразеологізмів:

1. Основним джерелом витворення і поповнення фразеологізмів є жива народна мова, з якої надходять у літературну влучні вирази, прислів'я, приказки, дотепи, жарти. Такі вислови пов'язані з обрядами, звичаями,
побутом і характером народу: дати гарбуза, піймати облизня, вусом не моргнути, теревені правити, крутиться на язиці, свиню підкласти, передати куті меду, витрішки продавати, без задніх ніг, розбити глека, позичити в сірка очей, купувати кота в мішку тощо.

2. Значна частина фразеологізмів української мови за походженням є виразами професійно-виробничого мовлення: де тонко, там і рветься, розмотати клубок (змови ткачів); куди голка, туди й нитка, вушко голки,
білими нитками шите, на живу нитку (з мови кравців); брати в лещата, між молотом і ковадлом, куй залізо, поки гаряче, гайки підкрутити (з мови ковалів); брати бика за роги, прокласти першу борозну, повертати голоблі (з мови господарів); змотувати вудки, клювати на живця (з мови рибалок); увіходити в роль, як по нотах, коронний номер, у своєму репертуарі, втрапити в тон (з мови артистів); схрещувати мечі, не нюхати пороху, здавати позиції, брати рубіж (з мови військових) та ін.

3. Є в українській мові й фразеологізми античного походження: дамоклів меч, авгієві стайні, муки Тантала, прокрустове ложе, езопівська мова, гордіїв вузол, нитка Аріадни, яблуко незгоди, золоте руно, канути в Лету, царство Аїда, ахіллесова п'ята, гомеричний сміх, діогенова бочка, олімпійський спокій, мов фенікс з попе­лу, між Сциллою і Харибдою, Сади Семіраміди.

4. Фразеологізми біблійного походження: Адам і Єва, блудний син, брат піднявся на брата, вавилонське стов­потворіння, вигнання з раю, випити гірку чашу, глас волаючого в пустелі, дерево пізнання добра і зла, до сьомого коліна, долина печалі, земля обітована, змій-спо-кусник, іти на Голгофу, книга за сімома печатями, каїнова печать, нести свій хрест, Ноїв ковчег, розіпни його, сад гетсиманський, сім смертних гріхів, тайна вечеря, терновий вінок, умивати руки, у поті чола, фіго­вий листок, манна небесна та ін.

5. Крилаті слова — це образні вислови, цитації, афо­ризми, що вийшли з відомих літературних чи публіцис­тичних джерел і зажили своїм окремим життям, стали акумульованим, стислим вираженням важливої ідеї, дум­ки, сентенції: Викинути ідола в Дніпро (літопис); О часи! О звичаї! (Марк Туллій Цицерон); лицар печаль­ного образу (Мігель Сервантес де Сааведра); бути чи не бути (У. Шекспір); О мить прекрасна, зупинись! (Йоганн Вольфганг Гете); герой нашого часу (М. Лєрмонтов); Апостол правди і свободи, караюсь, мучусь, але не каюсь (Т. Шевченко); чуття єдиної родини, сталь і ніжність, перемагать і жить, сонячні кларнети (П. Тичина); Нове життя нового прагне слова (М. Рильський); Найбільший скарб усього людства є сама людина. Дитинство диву­ється, молодість обурюється, тільки літа дають нам рівновагу. Всяка справа має свою нудьгу (О. Довженко).

6. Прислів'я — це усталений вислів повчального характеру, що виражає здебільшого морально-етичну ідею: Хто знання має, той і мур ламає; Добрі діти — дому вінець, погані діти — дому кінець; Життя — це не те, що ти прожив, а те, що ти зробив; Ворона й за море літала, та все чорна вертала; Не бери придане — бери дівчину кохану; 3 горілкою кохаєшся — розуму позбавляєшся; Біда — не вода, не спливе без сліда.

Особливістю прислів'їв є те, що вони мають здебіль­шого римовану форму, складаються з двох частин. Зміс­том другої частини є протиставлення першій або висно­вок: Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють; Здобудеш освіту — побачиш більше світу; Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш.

7. Приказка — усталений вислів узагальне­ного змісту, який часто має пряме значення (прикладан­ня) до конкретної життєвої ситуації: Купив хрону до лимону; У кожної свашки свої замашки; Кожна тра­винка на своєму корені росте; Кожна квітка по-своєму пахне; До цих дівчат треба сім разів умиться; На чужому горі зі своїм зустрінешся; Не трать ходу до поганого броду.

Від прислів'їв приказки відрізняються тим, що в них немає висновків, повчань (другої частини вислову). Вони ніби натякають на результат.

Завдання і вправи

1.Визначте і запишіть через тире одним чи кількома
словами значення фразеологізмів.

Велике цабе, дивитися чортом, сон рябої кобили, шу­кай вітра в полі, з глузду з'їхати, за горло бере, вовка ноги годують, ведмежа послуга, крокодилячі сльози, де раки зимують, знов за рибу гроші, приший кобилі хвіст, десята вода на киселі, на руку ковінька, жива копійка, пташине молоко, заяча душа, до цурки, ні в сих ні в тих, не до шмиґи, не спускати очей, по гарячих слідах, ще й кіт не валявся, душа в душу, на всю губу, під сукно покласти, молоко на губах не обсохло, у хвості плен­татися, загнати на слизьке, підняти на глум, ламати голову, хоч греблю гати, і нашим і вашим, запас біди не чинить, за моє жито мене й побито, запасти в душу, на пташиних правах.

2.Пригадайте і запишіть відомі вам фразеологізми, що мають у своєму складі такі слова і похідні відних.

Вовк, собака, курка, кіт, рак, язик, рука, душа, голо­ва, ноги, око, слово.

3. Передайте фразеологізмами такі поняття.

Перейти на чиєсь утримання, непевно почуватися, бути дуже гарним, залицятися, бути нерозумним, підо­зрювати когось, пусте говорити, важко працювати, подо­батися, обманювати, хотіти їсти, сміятися з когось, да­лекі родичі, несподіване повідомлення.

4.Знайдіть фразеологізми, поясніть їх значення, підберіть із мови вашої говірки близькі до них фразеологізми.

Там (у церкві) я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискаку­вали клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п'яти і на в'язах стирчала макітра ( М. Стельмах).

5.Знайдіть фразеологізми і визначте їх види.

Микита: Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре... Я тобі оскомину зіб'ю.

Семен (спокійно): Не хвались. Звісно, коли б свині та роги...

Микита: Що? Геть звідціля! Нема тут тобі шляху! Заросла твоя стежка! Ти знаєш, що я сватаю Одарку! Семен: Чув, чув. Оце ж свіжо вона мені хвалилась. Микита: Ну?

С е м е н: Ти не нукай. Коли не запріг, то й не поганяй. Микита: Ти дуже став балакучий. Я тобі втру носа. Семен: Не хвались. Сказано — поки хвалько хва­литься, то будько набудеться ( М. Кропивницький).

6.Що означають такі фразеологізми?

Ні в казці сказати, ні пером описати; хоч картину малюй; хоч малюй, хоч цілуй; скуштував почім ківш лиха; пройшов крізь огонь і воду; пройшов крізь сито і решето; знає, де раки зимують; ніколи і вгору глянути; кручуся як муха в окропі; кручуся як білка в колесі; городити теревені; плести нісенітниці; розказувати сім мішків гречаної вовни; наговорити, що на вербі груші ростуть, а на осиці кислиці; пройшов і мідні труби і чортові зуби; нести ахінею; пройшов Крим і Рим; очей не відірвати; розказувати сон рябої кобили; розводити химині кури; за дурною головою і ногам нема спокою, одна голова добре, а дві краще, битися головою об стіни, схиляти голову перед кимось, сісти на голову комусь; хоч з лиця воду пий; сушити голову над чимось; хоч кіл на голові теши; був на возі і під возом; поклавши руку на серце; мати золоті руки; все в руках горить; мати когось в руках; бути без чогось як без рук; іти куди очі дивлять­ся; товкти воду в ступі; як грім з ясного неба; хто лихом жартує, той його куштує; сиди тихо, поки лихо.

7. Прочитайте текст. Подумайте, як би ви визначили джерело походження фразеологізму «абракадаб­ра якась».

Ви, мабуть, чули слово «абракадабра»? Якщо ви ду­маєте, що воно просте слово, ви помиляєтесь. Це, коли хочете знати, заклинання у персів. Вірячи, як халдеї, в цифри-божества, перси вважали, що можна уникнути хвороб або вилікуватись, коли за допомогою абракадабри попрохати вищі сили.

Заклинання-абракадабру складали в хитромудрий спо­сіб, і воно нагадувало собою ніби трикутник з літер, що входили в це кумедне слово. Заклинання аж ніяк не можна витлумачити науково, бо воно далеке від глузду.

Недарма і нині, коли мова когось із людей незрозуміла і збагнути її важко, говорять: «Абракадабра якась».

Питання для самоконтролю

Що вивчає фразеологія?

Які ознаки мають фразеологізми?

Як виникають фразеологізми? Назвіть основні джерела походження фразеологізмів.

На які групи поділяються фразеологізми?

Складіть словничок фразеологізмів вашого фаху.

Додаток

Фразеологія. Треті півні

На Україні близько 350 видів осілих, що постійно проживають, і перелітних птахів. їх рухливість, спритність, яскраве вбрання, різноголосі співи та спосіб життя спричинилися до виникнення численних фразеологізмів. Ми нерідко згадуємо саме птахів, коли хочемо схарактеризувати когось із людей: важний птах, перелітний птах, стріляний птах, велика птиця, невелика птиця, вільна птиця... Рання пташка - "людина, що рано встає"- протиставляється пізній пташці; птиця невисокого польоту - "людина, що не обіймає високої посади", протилежне значення - птиця високого польоту. Вити совою, довгий як журавель, налетіти шулікою, чайка-жалібниця... Немає для дівчини більшої похвали, ніж ластівка (як ластівка), а для юнака - орел (як орел). Життєві спостереження, оповиті легендами, відбиті у влучному порівнянні, народній приказці, образній ідіомі,- в багатьох "пташиних" фразеологізмах. Про них - наша дальша розповідь.

Глуха тетеря

Увійшла до фразеології і тетеря (тетерук, тетерев, тетерка, тетервак; глухар). Глухою тетерею називають людину, яка не-дочуває.
Настає період, коли глухарі злітаються токувати - виконувати свою шлюбну пісню. Вони надимають горло, розпускають крила, дріботять лапами. При цьому глухар не чує навіть зробленого по ньому пострілу. У слуховому апараті тетерукових є особлива складка з багатьма кровоносними судинами. Коли птах токує, судини поповнюються кров'ю, і складка так набухає, що зовсім перекриває слуховий прохід. На цю мить і чатують мисливці.

Звідси глухий як тетерук, глухий як тетеря; рос. глух как тетерев; білор. цецярук глухі (глухий тетерук), діал. затакавауся як цецярук ("затокувався як тетерук"), що означає "заговорившись, не звертає уваги на все навколишнє". В українських говірках чуємо загот у ритися - "заґавитися; забути про все, задивившись на щось" - похідне утворення від гбтур - "глухар", пов'язане з токуванням глухарів.

Спільносхіднослов'янськими є й вирази глуха тетеря - "про глуху людину", пор.: "А Гребенючка навіть не ворухнулася в мій бік. Позакладало їй, чи що? Глуха тетеря!" (В. Нестайко); рос. глухая тетеря - "людина, що не чує або погано чує"; білор. груб. глухая цяцера (глуха тетеря) - образливий вираз, що вживається стосовно глухої людини. Цікаво, що в архангельських говірках російської мови побутує і вислів глухая копала з тим же значенням, що й глуха тетеря, хоч діалектне копала - це самка тетерева, а токують, як відомо, тільки самці.

Слово глухий природно викликає негативні асоціації: глуха тетеря - чортова тетеря ("А ти ж чого мовчиш, чортова тетеря? - враз почулось над головами вершників, і крива ломака полетіла в Прілого" - П. Панч); білор.: чортава цяцера ("чортова тетеря"); виступає також із значенням "дурний" (не чути - отже, "не розуміти"). Так, білоруси говорять: дурная як цецярук ("дурна як тетерук"), поляки - "дурний як тетерев". А в росіян глухая тетеря - це не тільки "глуха", а й "тупа", "безтолкова людина".