ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Зразок виконання першого завдання

Тема: ЛЕКСИКОГРАФІЯ

План

Поняття лексикографії. Завдання лексикографії.
Типи словників та способи розміщення матеріалу у словнику.
Енциклопедичні словники.
Лінгвістичні словники.

Основні поняття й терміни

Лексикографія (теоретична, практична), словник, тезаурус, типи словників (енциклопедичні, лінгвістичні, одномовні, багатомовні, тлумачні, частотні словники, зворотні, словники асоціативних норм, ідеографічні словники.

Завдання

1. Дати письмову відповідь на такі питання: 3і словників яких типів взято подані словникові статті? Чим відрізняються словники під 10 та 11 номерами від інших? Див. зразок виконання й методичні рекомендації.

1) Мазепа(Мазепа-Колединський) Іван Степанович, 1639(?)-1709, гетьман Лівобережної України з 1687; 1659-1663 служив при дворі пол. Короля Яна ІІІ Казимира; 1669 вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка. 1674 перейшов до лівобережного гетьмана І. Самойловича; 1682-87 генеральний осавул Війська Запорозького; обраний гетьманом, уклав з рос. урядом Коломацькі статті 1687; меценат освіти і мистецтва (1694 перетворив Києво-Могилянську Колегію в Академію, 1700 заснував Чернігівський колегіум, фундував побудови низки церков у Києві, Чернігові, Переяславі, підтримував творчі зусилля Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Іоана Максимовича, Феофана Прокоповича; власні поетичні твори, в т. ч. Всі покою щиро прагнуть, Ой горе тій чайці небозі); прагнучи визволити Україну з-під рос. влади, провадив таємні переговори з пол. королем Станіславом Лещинським, а 1708 під час Пн. війни перейшов на бік Карла ХІІ; після поразки шведів у Полтавській битві 1709 подався на еміграцію у тур. володіння; на вимогу Петра І підданий анафемі Рос. Православною Церквою; герой численних творів; герой численних творів літератури й мистецтва (Ф. Вольтер, Дж. Байрон, В. Гюґо, О. Пушкін, К. Рилеєв, Ю. Словацький, Б. Залеський, Б. Лепкий, В. Сосюра; Ф. Ліст, П. Чайковський; О. Верне, Т. Шевченко, І. Рєпін, О. Архипенко).

2) ВАРИ ꞌТИ, варю , ва риш, недок., перех. і без додатка. 1. Кип’ятити у воді або в іншій рідині якісь харчові продукти і т. ін., готуючи страву, напій. // Готувати за допомогою вогню (обід, вечерю і т. ін.). // Готувати пиво, горілку і т. ін., застосовуючи ряд процесів, одним із яких є кип’ятіння або випаровування. // спец. Виготовляти, розтоплюючи або піддаючи кип’ятінню (смолу, сталь, скло, мило і т. ін.). 2. перен. Робити гаряче, душно, парко.

3) Окуляꞌ ри«оптичний прилад з двох скелець»; – р. [окуляꞌ ры], бр. акуля ры, слц. okuliare, слн. okulari; – запозичення з польської мови; п. okulary походить від лат. oculāris «очний», утвореного від oculus «око». – Пі 167; Richhardt 85; ЭСБМ 1, 104; Sł. wyr. obcych 474. – Див. ще окуля ꞌр.

4) ЛЕКСЕꞌМА– (від. грец. λέξις – слово, мовний зворот) – слово-тип,структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах.

5) осно ꞌв а 1.(нижня частина) base, foot, b ttom; 2.перен. (головна частина) b sis (pl. -ses); 3.~и мн. pr nciples, found tions; (вихідні положення науки тж.) fundam ntals; 4.текст. warp; 5.хім., мат. base; 6.лінгв. stem; ◊ бра ти за ~у, кла ꞌсти в ~у take as a b sis, base up n; лежати в ~і form the b sis (of).

6) ЛЕКСЕꞌМА, лексе ма(від гр. lexis слово, вираз, зворот) – лексична одиниця (окреме слово) в усій сукупності властивих їй форм словозміни. Термін «лексема» вживається і в значенні окремого слова в усій сукупності його значень. Поруч з терміном «лексема» О. М. Пєшковський у такому ж значенні вживав ще й термін «слово-тип», а до окремих різновидів «слова-типу» він застосовував термін «слово-член».

7) БАЦИ ꞌЛА, -и, ж. 1. крим, мол.; жарт.-ірон. Сало, м’ясо, ковбаса. Великий стіл. На столі стоять миски з бацилою (Л. Подерв’янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 54, ПСУМС, 6, СЖЗ, 16, ЯБМ, 1, 73. 2. мол.; жарт. Цигарка. Він минав мене смердячи потом. Майже пройшовши, повернув казан голови: – Дай, бацилу, брат (О Яровий, Чекання несподіванки); Бацили – цигарки (Сленг-лікбез 6). БСРЖ, 54, ПСУМС, 6.

мол.; зневажл. Людина, дії якої викликають осуд. Ти показав себе бацилою і в гості

з нами не підеш. ПСУМС, 6. крим. Хвора жінка. ЯБМ, 1, 73. 5. комп. Комп’ютерний вірус. БСРЖ, 54; Синишин, 24.

8) -енняБлагословення, варення, в(у)ведення, в(у)гощення, відо мще ння, (віро-квазі-лже-псевдо)вчення, жертвоприношення, зво ле ння, знамення, копчення, і(й)мення, наводження, наймення, натхнення, одкровення, ополчення, перед-повсяк-рівно-дення, передрамення, печення, полонення, (все)прощення, смирення, спасення, (по)учення, хре ще ння. Див. ще -еня.

9) НАУꞌМ, ч.; гр. особ. ім. Naoum < д.-євр. особ. ім. Nāhūm «утіха», «радість» — розрадник; кан., рід. 2. Науꞌ миха (ВКн, Мк; МА, Рвн). 3. Розм. Навуꞌ м (БГ). Розм. Нагу м (АБ, Тр, ПІщ, Жт). Нагуꞌ мцьо,Нагумцьо (АБ, Тр). *Науꞌ мейко. Наумеꞌ ць (БГ). *Нау мик. Зн. Нау ꞌмисько, зн.Науми ꞌсько (Лв), зн. Науꞌ мище, зн. Наумиꞌ ще (МА, Кв). Розм. Нау ꞌмій (МЯ,Днц). На ꞌумко (ІЯ, Вн). Науꞌ мко (АБ, Тр; МЯ, Днц). Науꞌ монько, Нау ꞌмочко (ВІЛ). Нау ꞌмцьо (МА, Кв). *Наумченя . Нау ꞌмчик (ІЯ, Вн, См; МЯ, Лг).Наум’ю к.4. Науꞌ м, Наумеꞌ йко, Науꞌ менко, Наумеꞌ ць, Нау ꞌмик, Науꞌ мич, Нау ꞌмів, Нау ꞌмко, Нау ꞌмовеꞌ ць, Наумоꞌ вич, Наумоꞌ вський, Наумуꞌ к, Наумчаꞌ к, Наумчеꞌ вський, Науꞌ мченко, Наумчеꞌ ня , Нау ꞌмчик, Наумчуꞌ к, Наум’ю к.

10) Пестюки Лв1

Костюки Пл1 Тр1

Шерстюки Пл1

Чуюки Лв1

Пацюки Тр1

11) а'дрес

адрес-о'к

адресо'ч-ек

а'дрес-н-ый
адрес-ова'-ть

адресова'ть-ся
адресова'-ниj-е [адресование]
адрес-а'т

адреса'т-к-а

адрес-а'нт

адреса'нт-к-а

адресова'-ль/н-ый
за-адресова'ть
пере-адресова'ть

переадресо'в-ыва-ть

переадресо'вывать-ся
переадресо'выва-ниj-е [переадресовывание]

переадресо'в-к-а
переадресова'-ниj-е [переадресование]

а'дрес-календа'рь См. Календар

2. Виписати приклади словникових статей із інверсійного та частотного словників (по одній статті).

Література

а) основна:

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища школа, 1974. – С. 163-174.

2. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство. К., 2006. – С. 181-183.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. – С. 249-261.

4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.-Одеса: Либідь, 1991. – С. 130-135.

5. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства. – К.: Вища шк., 2006. – С. 1109-113.

б) додаткова:

1. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 147-157.

2. Головин Б. Н. Введение в языкознание – М.: Высш. шк., 1978. – С. 117-123.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1978. – С. 196-204.

5.Демська О. М. Вступ до лексикографії: Навч. посіб. – К.: Києво-Могилянська академія,

2010.

6. Дубічинський В.В.Українська лексикографія: історія, сучасність та комп’ютерні

технології. – Х., 2004.

7. Дарчук Н. П., Грязнухіна Т. О. Частотний словник сучасної української публіцистики //

Мовознавство. – 1996. – № 5.

8. Перебийніс В. С., Муравицька М. П., Дарчук Н. П. Частотні словники та їх використання.

– К.: Наукова думка, 1985. – 2004 с.

9 . Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М, 1977. – С. 47-68,

140-191.

10. Сергеев В. Н. Словари – наши друзья и помощники. – М., 1984.

в) довідкова:

1. http://www.mova.info/Page.aspx?l1=61 (словники на mova.info).

2. https://uk.wiktionary.org/wiki (список словників).

Методичні рекомендації

Мета заняття – ознайомитися з основними типами словників; охарактеризувати будову словникових статей різного типу.

Лексикографія – це розділ мовознавства, що займається укладанням словників, їхнім

вивченням і розробкою теорії словникової систематизації. Головними проблемами лексикографії є порядок відбору слів до словника; організація його макро- і мікроструктури,

тобто словника в цілому та словникової статті; принципи нормування, розробка систем поміток та індексації, типологія словників, їхні функції тощо. Ознайомтеся, які завдання стоять перед теоретичною і практичною лексикографією, у чому проявляється їх зв’язок з лексикологією та іншими розділами науки про мову. Подумайте, яку роль виконують словники в сучасній культурі, у професійній діяльності та в повсякденному житті людей.

Типи словників виокремлюються за різними критеріями. Найчастіше словники кваліфікують: 1) за змістом (енциклопедичні й лінгвістичні); 2) за відбором лексики (тезауруси (повні) й часткові); 3) за способом опису слова (спеціальні та універсальні); .4) за одиницею лексикографічного опису (словники лексем, морфем, фразеологічних одиниць);5) за епохою функціонування (сучасні та історичні); 6) за призначенням (словники помилок, труднощів, навчальні); 7) за мовним охопленням (одномовні, двомовні (перекладні), багатомовні); 8) за розміщенням лексичного матеріалу (прямі (алфавітні), зворотні, алфавітно-гніздові, ідеографічні (тематичні)); 9) за обсягом реєстрового матеріалу (короткі (до 30 000 слів), середні (70-80 000 слів), великі (понад 80 000 слів)). Основні типи словників див. у додатку. Ви повинні знати особливості кожного різновиду за змістом, за мовним охопленням та за розміщенням лексичного матеріалу. Зверніть увагу також на загальні правила побудови словників та словникової статті: 1) заголовне слово; 2) реєстр; 3) словникова стаття; 4) тлумачення, дефініція і т. ін.; 5) системність подання матеріалу.

Усі словники залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання поділяють на два типи: енциклопедичні і філологічні. Суттєва відмінність між ними саме в характері матеріалу, який описують у словниковій статті: об'єктом опису в енциклопедичному словнику є поняття, у філологічному ‒ слово. Ознайомтеся із загальними та спеціальними енциклопедичними словниками, умійте наводити приклади конкретних енциклопедичних словників.

У лінгвістичних словниках слово характеризують з найрізноманітніших боків. Тому їх поділяють на тлумачні, перекладні, історичні, орфографічні, орфоепічні, словники наголосів, іншомовних слів, термінологічні, синонімічні, фразеологічні, діалектні, етимологічні, словники омонімів, антонімів, паронімів, частотні, інверсійні, словники мови письменників, ономастичні та ін. Зверніть увагу на ті словники, якими вам не доводилося користуватися. З’ясуйте, їх специфіку та особливості будови словникової статті.

Виконуючи перше завдання, визначте, 1. з якого словника стаття: енциклопедичного чи лінгвістичного; 2. одна мова представлена чи кілька; 3. якого плану інформація подається – одиниця описувана (слово, морфема, сполучення слів); її стилістичні особливості (загальновживана, діалектна, жаргонна тощо); з якого боку ця одиниця характеризується (значення, походження, правопис, вимова, частотність вживання та ін.). З’ясувавши це, ви зможете встановити тип словника і коротко його схарактеризувати. Свій висновок обов’язково треба мотивувати (див. зразок).

Друге завдання можна виконувати, використовуючи інверсійні та частотні словники не тільки української, але й інших мов.

Студенти повинні знати: класифікацію словників; способи розміщення матеріалу у словнику; основні словники української мови.

Студенти повинні вміти: визначати тип словника та особливості словникових статей; використовувати словники у практичній діяльності.

Зразок виконання першого завдання

Собаꞌка,и, д і м.-ці,ч. і рідше ж.

Стаття із орфографічного словника: подається правопис слова, зазаначається наголос, форми словозміни та рід (одномовний лінгвістичний словник-довідник).

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення лексикографії, сформулюйте її мету та завдання.

2. Що є предметом теоретичної лексикографії?

3. Які функції виконує практична лексикографія?

4. Що таке словник? Яка роль словників у розвиткові культури та науки?

5. Чим відрізняються енциклопедичні словники від лінгвістичних?

6. Які словники називаються загальномовними, які – спеціальними?

7. За якими принципами можуть укладатися словники?

8. Назвіть різновиди одномовних словників за призначенням.

9. Схарактеризуйте види тлумачних словників.

10. Які словники належать до нормативних?

11. У чому полягає специфіка вибіркових словників?

12. Що представляють собою генетичні та функціональні словники?

13. Для чого потрібні частотні й зворотні словники?

14. Охарактеризуйте відомі вам ідеографічні словники.

15. Які різновиди перекладних словників ви знаєте? Назвіть найбільш важливі перекладні

словники, що вийшли в Україні.