 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Основні типи синтаксичних зв’язків
Тема: СИНТАКСИС План 1. Поняття про синтаксис. Основні одиниці синтаксису. 2. Словосполучення та їх типи. 3. Види синтаксичного зв’язку: предикативний, підрядний, сурядний. 4. Речення та його ознаки. 5. Актуальне членування речення. 6. Історична змінюваність типів речення.
Основні поняття й терміни Синтаксис, предикативний, сурядний, підрядний зв’язок (узгодження, керування, прилягання, координація, замикання, тяжіння, ізафет, інкорпорація), словосполучення, валентність, лексичні та синтаксичні словосполучення, узгодження, керування, прилягання, речення, предикативність, модальність, актуальне членування речення; пропозиція, тема, рема. Завдання 1. Підготуватися до контрольної роботи за темами другого модуля. 2. Визначити тип сполучень слів. Відповідь закодувати: 1 – синтаксичні, 2 – лексичні, 3 – фразеологічні. Червоне яблуко, водити за ніс, білий гриб, пекти картоплю, топтати стежку, новий будинок, ні пуху ні пера, Перше травня, конспект уроку, пекти раки, відбити атаку, замилювати очі, дамоклів меч, Кривий Ріг, неозначена форма дієслова, почути новину. 3. Добрати словосполучення українською та іншими мовами, які ви вивчаєте (англійською/німецькою), відповідно до поданої схеми. Визначити тип зв’язку слів у словосполученнях.
4. Виписати з наведених речень усі синтаксичні словосполучення. Дати характеристику п’яти з них (за структурою, за синтаксичним відношенням між компонентами, за морфологічним вираженням стрижневого слова, за видом підрядного синтаксичного зв’язку). Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання... Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки... В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки (В. Сосюра). 5. Прочитати подані визначення речення. З’ясувати, які основні ознаки речення як одиниці синтаксису в них виділені (усно). А) «Речення – це мінімальна комунікативна одиниця, яка складається із слова чи кількох слів, об’єднаних за граматичними законами, і характеризується відносною смисловою та інтонаційною завершеністю. Виділення речення як лінгвістичної одиниці базується на таких ознаках:1) самостійність функціонування; 2) предикативність; 3) інтонаційна оформленість; 4) граматична єдність; 5) завершеність висловлення» (Сучаснаукраїнська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. – К., 1994. – С. 309). Б) «Речення – одне з основних понять синтаксису. Це висловлювання, яке повідомляє про щось і розраховане на службове або зорове (на письмі) сприйняття. На відміну від слова і словосполучення речення (семантика речення співвіднесена з основною магічною формою мислення – судженням, що сприяє передачі конкретного змісту в логічно зрозумілих формах, і структура речення здатна входити до будь-яких форм спілкування, вписуватися в конситуацію мовлення); відносна самостійність (кожне речення виражає відносно закінчену думку і виділяється від інших речень паузами); структурна цілісність (кожне речення будується за певним структурним зв’язком, у його основі лежить якась структурна модель)» (Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 106). В) «Речення можна визначити як основну синтаксичну одиницю-конструкцію, предикативну синтаксичну одиницю, що є мовним знаком ситуації (або взаємопов’язаних ситуацій) і вказує на стосунок до дійсності й до повідомлюваного, характеризується неперервністю синтаксичних зв'язків і семантико-синтаксичних відношень, а також виступає мінімальною, відносно завершеною одиницею спілкування та вираження думки» (Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993. – С. 53). Г) «Речення можна визначити як основну знакову одиницю мовлення, яка формується з мовних знаків нижчого порядку – лексичних, фразеологічних і синтаксичних – і відзначається внутрішньою цілісністю і зовнішньою автономністю, виступаючи поза контекстом у ролі закінченого відрізка мовлення…» (Мельничук О.С. Сучасна українська літературна мова / За заг. ред. І.К.Білодіда. – 1972. – С.14). Д) «Предложение – минимальная синтаксическая конструкция, используемая в актах речевой коммуникации, характеризующаяся предикативностью и реализующая определенную структурную схему» (Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г.Теоретическая грамматика современного английского языка. – М., 1981. – С. 165). 6. Підкреслити члени речення, з’ясувати їх частиномовну належність. «Як весело, як молодо шумить Під берестом чи дубом віковічним, Стемнілу оживаючи блакить, Вогонь рибальський разом із поетичним» (М. Рильський). 7. Перекласти англійською/німецькою мовою. Чому при перекладі не зберігається структура наведених речень (усно). 1. Дивна то булла історія. 2. Прийшли ми туди під ранок. 3. Цього питання я не розумію. 8. Установити актуальне членування речень (письмово). Укр.: Ліс усе густішав, чорнішав. Скрізь п’ялися сосни, буків вже не було. Стежка ставала прикрішою (М. Коцюбинський). Рoс.: В четверг я дам тебе книгу. Книгу я дам тебе в четверг. В четверг я дам книгу тебе. В четверг книгу дам тебе я. Англ.: That was Мr. Brown who told me this story. Mr. Brown told me this story. John loves Mary. Mary is loved by John. Нім.: Die Türöffnete sich, und ein Greis trat ins Zimmer. Die Türöffnete sich, und der Greis trat ins Zimmer. Див. зразки виконання завдань.
Література а) основна: 1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища школа, 1974. – С. 214-234. 2. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство. К., 2006. – С. 226-241. 3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. – С. 295-320. 4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.-Одеса: Либідь, 2006. – 297-320. 5. Ющук І. П. Вступ до мовознавства – К.: Рута, 2000. – С. 109-118. 6. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства. – К.: Вища шк., 2006. – С. 123-136. б)додаткова: 1. Реформатский А. А. Введение в языкознание. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 320-345. 2. Норман Б. Ю. Теория языка. Вводный курс. – М.: Флинта: Наука, 2004. – С. 116-136. 3. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 200-240. 4. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1978. – С. 232-247. 5. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. – К., 1968. 6. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. 7. Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи – Л., 1978. 8. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. – М., 2005.
Методичні рекомендації Мета роботи – поглибити знання про словосполучення, їх типи, синтаксичні зв’язки слів, основні ознаки речення; ознайомитися з поняттям актуального членування речення. Перше питання слід розглядати в такій послідовності: визначення синтаксису; його центральне місце у граматиці; зв’язок з іншими розділами мовознавства; основні одиниці синтаксису: словосполучення й речення; різні погляди на одиниці синтаксису ( у Граматиці української мови йдеться про три синтаксичні одиниці: мінімальну синтаксичну одиницю (компонент речення чи словосполучення), словосполучення й речення; деякі лінгвісти виділяють ще й складне синтаксичне ціле). Словосполучення ‒ цедва чи більше повнозначних слів, об'єднаних синтаксичним зв'язком. Зверніть увагу на те, що не існує єдиної точки зору на словосполучення як мінімальну одиницю-конструкцію. По-перше, це стосується їхнього статусу в синтаксичній системі мови (самостійно функціонують чи тільки у складі речення). По-друге, – граматичної природи й визначальних синтаксичних ознак, що пов’язано з вирішенням питання, чи всяке сполучення слів належить до словосполучення. Розгляньте ознаки словосполучення, розкрийте поняття «валентність» (граматична та лексична валентність). Усвідомте, чим відрізняються від синтаксичних словосполучень фразеологічні та лексичні. Останні називаються невільними, оскільки мають сталий компонентний склад, відтворюються у процесі мовлення та виконують функцію одного члена речення, а фразеологічні сполучення ще й мають переносне значення. Ураховуйте ці відмінності при виконанні другого завдання. Класифікуються словосполучення за різними ознаками: 1. за структурою – можуть бути простими і складними (містять більш ніж два повнозначних слова); 2. за типом семантико-граматичних відношень між компонентами – атрибутивними, об’єктними, релятивними (обставинними); 3. за типом підрядного зв’язку – словосполучення з керуванням, узгодженням. приляганням; за граматичною природою головного слова – іменними (іменниковими, прикметниковими, числівниковими, займенниковими), дієслівними, прислівниковими. Ознайомтеся з ознаками різних типів, а тоді виконуйте третє та четверте завдання. Спробуйте виділити різні типи синтаксичного зв’язку в мовах, які вивчаєте. Опрацьовуючи третє питання, з’ясуйте типи граматичного зв’язку між членами сурядних і підрядних словосполучень у різних мовах (окрім узгодження, керування та прилягання, наявні ще такі види: координація, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет). У цьому допоможе зведена порівняльна таблиця прикладів основних типів синтаксичних зв’язків (див. додаток). Речення, будучи ієрархічно найвищою одиницею мови, виділяється багатоаспектністю і складною структурою. Перш за все ознайомтеся з різними визначеннями речення (див. п’яте завдання), визначте, які ознаки речення в них виділено. Умійте характеризувати основні ознаки речення (комунікативність, відносна самостійність, структурна цілісність, інтонаційна оформленість, предикативність, модальність). Головною ознакою речення є предикативність – співвіднесення змісту речення з реальною дійсністю. Реалізується вона у граматичних категоріях об’єктивної та суб’єктивної модальності (оцінка змісту мовцем з погляду реальності/ірреальності), часу (відношення висловленого до моменту мовлення) та особи. Виражається предикативність за допомогою головних членів речення, перш за все формами дієслова-присудка, модальними словами, частками та інтонацією. Згадайте класифікацію речень: розповідні, питальні, спонукальні; прості, складні (та їх види); поширені, непоширені; двоскладні й односкладні (та їх види). Умійте характеризувати різні типи речень. Щоб виконати шосте завдання, повторіть матеріал про члени речення, їх поділ на головні та другорядні. Відповідаючи на питання про актуальне членування речення, усвідомте основні положення. Речення ‒ це та мовна оболонка, у формі якої вербалізована людська думка. У те саме речення можна вкласти різнийтзміст залежно від його актуального членування, тобто виділення необхідної частини (того, про що говориться) й інформативної (того, що повідомляється). Актуальна інформація передається лінійно-динамічною організацією речення, тобто послідовністю його елементів та місцем логічного наголосу, а також використанням інших граматичних та лексичних засобів, що зумовлюють членування речення на дві взаємно співвіднесені частини ‒ так звані тему та рему. Тема ‒ це те, що слугує відправною точкою для розгортання актуальної інформації, і що, як правило, але не завжди, відомо адресату повідомлення. Рема ‒ це те, що повідомляється про тему, що складає «ядро» та основний зміст висловлення. Керуйтеся цими положеннями при виконанні восьмого завдання. Шосте питання передбачає знайомство з історичною змінюваністю типів речень. Оскільки речення з його членами склалося в далекому минулому, то більш наочною зміною в синтаксисі є утворення складного речення. Спочатку прості за смислом речення просто ставились поряд. Поступово речення і, відповідно, думки, поняття почали охоплюватися свідомістю як складні, і речення стали поєднуватися не тільки інтонацією, а й сполучниками. Насамперед панували сурядні сполучники, потім поступово розвивалися підрядні. Історичний розвиток синтаксичної будови мови в цілому характеризується поступовим зростанням концентрації словесного вираження думки, становленням чіткої граматичної централізації речення, при якій другорядні деталі відмежовані від головних і підпорядковані їм. Студенти повинні знати: визначення основних синтаксичних понять синтаксису; ознаки і класифікацію словосполучень та речень; особливості синтаксичних систем різних мов; коротку історію змінюваності типів речень. Студенти повинні вміти: виділяти словосполучення з речення та аналізувати їх; визначити тип речення за різними ознаками; будувати словосполучення й речення за схемами відповідно до синтаксичних норм.
Зразки виконання завдань Гарний день – просте, атрибутивне, іменне (іменникове), узгодження. Студентив аудиторії. Т Р Запитання для самоперевірки 1. Дайте визначення синтаксису. Яка роль синтаксису для мови? 2. У чому виявляється зв’язок синтаксичного рівня мови з лексичним та морфологічним? 3. Назвіть основні синтаксичні одиниці. У чому полягає сутність проблеми виділення синтаксичних одиниць? 4. Що таке словосполучення? Розкажіть про його основні ознаки. 5. Поясніть, що таке валентність. Як валентність реалізується у побудові словосполучень і речень? 6. Як класифікуються словосполучення? Чим синтаксичні словосполучення відрізняються від фразеологічних та лексичних? 7. Назвіть синтаксичні зв'язки між словами у словосполученні та реченні, які існують у мовах світу. Скажіть, у яких мовах поширені ті чи інші засоби синтаксичного зв'язку. 8. Наведіть відомі вам визначення речення і зіставте їх. Які аспекти і властивості речення в них відбиті? 9.Назвіть основні властивості речення, які його відрізняють від інших структурних одиниць мови. 10. Розкажіть про типи речень, які виокремлюються за різними ознаками. 11. Поясніть, що таке предикативність, із яких елементів вона складається і якими засобами виражається. 12. Що таке член речення і чим він відрізняється від повнозначного слова як частини мови? Які ви знаєте члени речення? 13. Поясніть, що таке актуальне членування речення. Які засоби актуального членування речення використовуються в мовах світу? Наведіть конкретні приклади. 14. Які спільні й відмінні ознаки мають речення української мови та тієї іноземної мови, яку ви вивчаєте?
Додаток Основні типи синтаксичних зв’язків
|
