ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методика роботи з епічним твором в школі.

ДМ № 4. Особливості вивчення епічних творів в школі

Література

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О.Галича. – К.: Либідь, 2001. – С. 258-284. Додаток: схема 19, 20, 21.

2. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. – К.: Вища школа, 2007. – С. 268-290.

3. Пасічник Е.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – С. 291-302.

4. Програми шкільного курсу «Зарубіжна літератури (2005 р.).

5. Розробки уроків, представлені у фахових періодичних виданнях та посібниках для вчителів (за власним вибором).

У школі учні знайомляться з творами різних родів та жанрів. Вони мають свої особливості, які потрібно враховувати в процесі вивчення, адже методичні прийоми диктуються природою художнього твору. Учитель має зважати на рід та жанр твору при його вивченні, зважати на певні закони, що визначають специфіку цього твору.

Провідні ознаки епічних творів:сюжетність, оповідний характер, зображення зовнішнього відносно до письменника світу, особистість автора найчастіше прихована від читача, наявність позасюжетних елементів, тяжіння до прозової форми мовлення, оповідач.

Оповідний характер. Події можуть зображуватися в хронологічній послідовності (лінійна композиція) та з порушенням хронології (твір з обрамленням). Крім часу в творі важливою є точка зору (з чиєї точки зору подаються події: автора, оповідача.

Провідні епічні жанри:оповідання, новела, повість, роман, роман-епопея.

– Наведіть приклади епічних творів, які вивчаються в 5-11 класах (за програмою 2005 р.).

Методика роботи з епічним твором в школі.

1) Вивчення епічного твору в школі найчастіше розпочинається з етапу підготовки до читання твору.

2) Підготовка до художнього сприймання епічного твору передбачає застосування вчителем таких методичних прийомів та видів роботи: оголошення теми-назви уроку, робота з епіграфом, актуалізація опорних знань, слово вчителя про письменника, повідомлення учня, робота з підручником тощо.

3) Читання епічного твору може бути таким: класне й домашнє, мовчки та вголос, виразне, читання твору вцілому та читання епізоду, читання ланцюжком, індивідуальне, зразкове читання вчителя, підготовленого учня чи майстра художнього слова (у записі), читання під музику, коментоване читання, читання з передбаченням.

4) Коментоване читання та близький до тексту переказ епічного твору найчастіше застосовується в 5-6 класах.

5) Підготовка до аналізу епічного твору передбачає такі прийоми та види роботи, як словникова робота, бесіда за первинними враженнями, складання плану твору чи епізоду, переказ твору чи епізоду...

6) Переказ твору буває докладний (близький до тексту), стислий, вибірковий, переказ із творчим завданням.

7) План епічного твору буває такий: план сюжету та план окремого епізоду; простий та складний; звичайний, цитатний, комбінований план.

8) На уроці поглибленої роботи з твором учитель обирає один із чотирьох традиційних шляхів аналізу: «услід за автором», пообразний, проблемно-тематичний чи комбінований. Перекладні твори з яскраво вираженою національною специфікою доречно аналізувати етнокультурологічним шляхом. Під час вивчення творів, що мають значну типологічну чи контактно-генетичну спільність з іншими творами, що вивчалися, використовуємо елементи компаративного (порівняльного) аналізу.

9) В основу роботи над епічним твором покладається робота з ключовим епізодом. Робота з ключовим епізодом передбачає таку послідовність: 1) виразне читання завершеної за змістом частини твору; 2) евристична бесіда; 3) висновки.

10) Під час характеристики образу-персонажу звертаємо увагу на такі елементи твору: портрет, мова, вчинки, характеристики інших персонажів, + пряма авторська характеристика, самохарактеристика, пейзаж, інтер’єр, взаємини з іншими персонажами, доля героя, соціальне становище, сни героя.

11) Засвоєння теоретичних понять «епос як рід літератури», «оповідання», «повість» тощо відбувається на основі епічного художнього твору.

12) У ході аналізу епічного твору використовують такі прийоми та види роботи: евристична бесіда за запитаннями вчителя, виконання завдань пошукового характеру (робота з художнім текстом, з підручником), складання плану характеристики героя, добір цитат до характеристики героя, виступи учнів з результатами самостійного аналізу чи пошукової роботи, написання письмових робіт, порівняння твору (героя, епізода) з іншим, порівняння оригіналу (чи його фрагменту) з перекладом (чи його фрагментом), характеристика персонажа, складання анкети про героя, складання усного діафільму, написання кіносценарію, повторне читання окремих фрагментів твору, інсценізація певного епізоду твору, робота з ілюстрацією, дидактична гра («Впізнай героя за…») та ін.

– робота над ключевим епізодом;

– складання плану;

– переказ твору;

– усне малювання;

– складання кіносценарію;

– інсценізація;

– робота над образом-персонажем (складання характеристики, складання порівняльної характеристики, пошук цитатного матеріалу, дидактична гра «Впізнай героя за...», складання анкети героя тощо);

– з’ясування авторської позиції в творі та ін.

Структура аналізу епічного твору (за Г.Токмань):

1. Історія написання твору.

2. Історична основа.

3. Рід, жанр, жанровий різновид.

4. Тематика і проблематика.

5. Композиція (зовнішня, сюжет, позасюжетні елементи та їх художня роль (заголовок, присвята, епіграф, авторські відступи, вставні епізоди, пролог, епілог, описи – портрет, пейзаж, інтер’єр).

6. Характеристика дійових осіб.

7. Ідейний зміст твору, емоційні оцінки автора.

8. Мовностилістичні особливості. (с. 239)

Етапи вивчення епічного твору (див. за підручником Л.Ф.Мірошниченко: с. 271)