 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Роздуми студента після першої сесії
ФРАЗЕОЛОГІЯ 1. Предмет фразеології. Фразеологічна одиниця та її основні ознаки. 2. Класифікація фразеологізмів. 3. Системні відношення у фразеології. 4. Явище варіантності у сфері фразеології. 5. Українська фразеографія.
(вдома виконати завдання 113, 114, 121, 122, 126) Завдання 113. Підкресліть фразеологізми у вірші В. Пацкун, поряд запишіть їхнє тлумачення. У разі потреби використайте фразеологічні словники. Роздуми студента після першої сесії Щоб раєм студенту життя не здавалось, Щоб наші знання у систему складались, Щоб квіточки знань зарясніли плодами, Завершує вивчення курсу екзамен.
І двічі на рік, кожен раз, як востаннє, Стає перед нами одвічне питання: «Чи бути, чи ні»? Пощастить чи не дуже? Злетиш до небес, а чи сядеш в калюжу?
І спокій тепер лише сниться студенту: Знання, мов рентгеном, сканують доценти. Проскочити лиш семінар удалося, Як вже самостійна повисла на носі.
Якщо в тебе сесія тільки дебютна, А досвід в цій справі твій – нуль абсолютний, То я ризикну, тільки користі ради, Із досвіду власного дати поради.
Найперше, що хочу тобі побажати: Ніколи не слід оптимізму втрачати. Останньою завжди вмирає надія, Хто тоне, з надією сплисти зуміє.
Але оптимізму для успіху мало. Щоб сесія снігом на тебе не впала, Не грянула громом у ясному небі – До неї таки готуватися треба.
Щоб не заблукати на ниві науки І не опустити у розпачі руки, Зроби, як в навчанні робити годиться: Всі справи свої розклади по полицях.
Чіткий розпорядок в навчанні – півсправи: Не треба метатися зліва – направо, Не треба постійно хвости підтягати, А отже, від втоми й безсоння страждати.
В навчанні ще суть виділяти навчися, У решеті воду носить не берися. Дурницями мізки не слід забивати, Бо з неба зірок вам тоді не хапати!
Щоб не довелося вам лікті кусати (Мов, скільки я часу даремно потратив), Науки граніт треба гризти зубами, Щоб потім з надією йти на екзамен. Як чуба добряче погрієш в навчанні, Проявиш терпіння своє і старання, Відразу й фортуна тобі усміхнеться, І раків пекти тоді не доведеться.
Хай полум’ям синім горять всі невдачі! Щоб вам не ходити на ті перездачі! Нехай в світлі знань, що щодня на вас ллється! Вам бути завжди на коні удається!
О, знань невичерпна глибока кринице! Ти розуму й мудрості чиста світлиця! В тобі нам вдалось свою пісню почати – Дай, Боже, її до кінця доспівати! Завдання 114. Охарактеризуйте фразеологічні звороти за ступенем семантичного злиття компонентів (зрощення, єдності, сполучення). Тримати язика за зубами, випустити бандури, без зайвих слів, вибити зі сну, ханьки м’яти, бачити наскрізь, взяти на цугундер, взяти на буксир, як лисому гребінь, без кінця без краю, альфа і омега, вбитися в колодочки, нічого в рот не брати, робити з карася порося, точити баляндраси, ні слова (пари) з уст, багато горя зазнати, без задніх ніг, брати рушники, білий як крейда, біла ворона.
Завдання 115. Заповніть таблицю поданими фразеологізмами.
«Маємо те, що маємо» (Л. Кравчук); який Сава, така й слава; nota bene; «Іду на ви» (київський князь Святослав Ігорович); не в своїй тарілці; «У поті чола твого їстимеш хліб» (Біблія); синя панчоха; верства пирятинська; як Сіркові на перелазі; герой нашого часу (М. Лермонтов); знизав плечима; «У нас немає іншої країни. І в України немає нікого іншого, крім нас (С. Семенченко)», «Сезам, одчинись» (арабська казка); «Важко в навчанні – легко в бою!» (О. Суворов); хоч мак сій; «Світ ловив мене, та не спіймав» (Г. Сковорода); гріти руки; Ромео і Джульєтта (В. Шекспір); ab ovo; як швед під Полтавою; час – це гроші; дамоклів меч; від аза до іжиці; до булави треба ще й голови; зажмурив очі. Завдання 116. Визначте сферу виникнення фразеологізмів (мисливство, спорт, кравецтво, рибальство, морська справа, сільське господарство тощо). Ні пуху ні пера; рятівне коло; насміялася верша з сака; ганяти як солоного зайця; білими нитками шитий; покласти на обидві лопатки; хід конем; де тонко, там і рветься; стригти під один гребінець; увірвалася вудка; вимушена посадка; віддавати кінці; давати задній хід; набивати ціну; від дошки до дошки; всипати березової каші, гірка пілюля; чумак з возом перекинувся; зірка першої величини; бурхлива реакція; як корова язиком злизала; баба Палажка і баба Параска; мов бджіл у вулику; грати першу скрипку; куди голка, туди й нитка; собачими очима; ганятися за двома зайцями; розчахнувся на льоду, немає й нитки сухої; як корова на льоду; як рак у торбі; носом рибу вудити. Завдання 118.Заповніть таблицю поданими фразеологізмами.
Від а до я, іудин поцілунок, собака на сіні, як виросте гарбуз на вербі, де козам роги правлять, врости в землю, самі вуха та зуби, мало каші з’їв, підводне каміння, метати громи і блискавки, на ладан дише, на заячий скік, ходи здоровий!, горе микати, від щирого серця, прокрустове ложе, сім футів під кілем!, як Сірко на базарі, кропив’яне сім’я, циганське сонце, як чорту лапоть, яблуку ніде впасти, з роси і з води!, як сорока по тину, хоч грім з неба, щоб грім убив (побив) [і блискавка спалила!], як грім, гріховодити язиком, зав’язати світ, до перших пíвнів. Завдання 119.З’ясуйте будову наведених фразеологізмів. Відповіді занесіть у таблицю.
Відповіді: 1 – словосполучення підрядне; 2 – словосполучення сурядне; 3 – просте незалежне речення; 4 – просте підрядне речення;
5 – складносурядне речення; 6 – складнопідрядне речення; 7 – складне безсполучн. речення; 8 – складне багатокомп. речення 1 – близька соломка краща далекого сінця; 2 – син полатайхата – дочка обдерихата; 3 – заробив, як Хома на качалках: одну продав, а дев’ять на ньому баби побили; 4 – обіцянка – цяцянка, а дурневі радість; 5 – двоє хитрих мудрого не переважать; 6 – на віку, як на довгій ниві: не пройдеш, ноги не вколовши; 7 – як горохом об стіну; 8 – як чорту лапоть. Завдання 121. Користуючись фразеологічним словником, доведіть багатозначність поданих фразеологізмів. Виймати душу, піднімати руку, твердий горішок, рвати очі, за спиною, не спускати очей.
Завдання 122. Доберіть синоніми до поданих фразеологізмів, користуючись словником фразеологічних синонімів. Рвати й метати, пускати бісики, птах високого польоту, за царя Горошка, як людей було трошки; продавати зуби.
Завдання 124. До російських фразеологізмів доберіть відповідні українські, запишіть їх парами. При потребі використовуйте довідку. Еловая голова; не имей сто рублей, а имей сто друзей; земля не клином сошлась; держать ушки на макушке; для отвода глаз; короче воробьиного носа; Лиса Патрикеевна; поминай как звали; знать по чём фунт лиха; худой мир лучше доброй ссоры; капля по капле и камень долбит; мели, Емеля, твоя неделя; мокрый до костей; менять кукушку на ястреба; на бедного Макара все шишки валятся; не до жиру, быть бы живу; гол как сокол; менять сапоги на лапти; точка в точку; заварить кашу; без году неделя. Довідка. Не май сто кіп у полі, май друзів доволі; тільки його й бачили; знати по чім ківш лиха; без ночі тутешній; не тим крапля камінь довбає, що сильна, а тим, що часто падає; голова клоччям набита; Лис Микита; коротший від заячого хвоста; краще солом’яна згода, ніж золота звада; не тільки світу, що в вікні; про людське око; оглядатися на задні колеса; пішого сокола і ворони б’ють; мокрий хоч викрути; міняти шило на мотовило; голий як бубон; плети, плети, чув таких, як ти; зчинити колотнечу; мокрий як хлющ; міняти бика на індика; не до поросят свині, як свиня в огні; не так те багатство, як вірнеє братство; на похиле дерево і кози скачуть; йота в йоту Завдання 126. Розподіліть подані фразеологізми на три групи за типом варіантності: 1 – граматичні варіанти, 2 – лексичні варіанти, 3 – лексико-граматичні (змішані) варіанти. Заблудитися між трьома соснами (смереками); ламаного (битого, мідного, тертого, витертого, щербатого) гроша (шага, шеляга, п’ятака) не вартий (не варт) хто; побити (розбити) горщика (горшки, глек); намилити голову (чуба, чуприну; шию, карк); піднести [печеного] гарбуза (рака); укривати ганьбою (неславою, соромом); ні в казці (казках) не сказати, ні пером написати; яблуку (яблукові, голці, горошині, орішку) ніде впасти.
Завдання 129. Порівняйте словникові статті фразеологічних словників різного типу. З’ясуйте, у чому полягає подібність і відмінність опису фразеологізмів у цих словниках. а) Не проспáти грушки в пóпелі. Не пропустити чого-небудь, використати для себе все, що тільки можна. – Я … не дуже приязно поглядаю на хитреньку й задерикувату тіточку, яка ніколи не проспить ні чужої, ні своєї грушки в попелі (М. Стельмах). б) Заблукати (заблудитися) межи хатою й комороюі серед села дороги не знайти.Не зуміти розібратися в чому-небудь простому, нескладному.– Заблудиться в трех соснах. в) Бюрократ – (службова особа, яка виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; зневажл.) чорнильна душа, ірон.; канцелярський пацюк; параграф безсловесний; (чиновник; заст.) кропив’яне сім’я; приказний крючок. [Ковшик:] Де мій секретар? Де мій бюрократ? (Побачила в саду Кандибу) Іди сюди, чорнильна твоя душа (Корнійчук, 2, 21955, с. 207); Часом хотілося заволати по-армійському: «Встать!» Крикнути у заклопотану і вгодовану пику: «Пацюк ти канцелярський, параграф безсловесний, чорнильна душа!» (Большак, Образа, 1980, с. 32); Недаром в народі охрестили канцеляристів, чинуш і бюрократів презирливим прізвиськом – кропив’яне сім’я (Рад. Україна, 29 верес., 1954, с. 3); Приказні крючки попервах дуже охоче хапали Омелькові грошики (Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, с. 516). Завдання 130. Прочитайте уважно подані фразеологізми. Підкресліть у них слова, які не вживаються в літературній мові. З’ясуйте семантику цих слів, скориставшись словником відповідного типу. Поясніть значення фразеологізмів. Доберіть до цих фразеологізмів синонімічні, якщо це можливо. 1. Хлоп мівний, як і кіт лівний, ніколи не пропаде. 2. Кожен Івась має свій лас. 3. Хвали мя моя губонько, а то я тя роздеру. 4. Вечір думає, а ранок умає. 5. Фраз би його улапив. 6. Ханьки м’яти. 7. Датись у помки. 8. Не стикати очей. 9. Свої ж слова та їй у зіва. Завдання 131. Виявіть помилки у вживанні фразеологізмів. Поясніть причини цих помилок. Кидатися в очі, важка сізіфова праця, і кнутом і пряником, велика шишка, бути більмом в оці, була не була, гибле діло, губа не дура, діло майстра боїться, зворотна сторона медалі, гра варта свічок, надіятися на авось, надути губи, накаляти атмосферу, насильно милий не будеш, настояти на своєму, на ходу підметки рве, не в своїй тарілці, не на того напав, не по дням, а по годинам, обіцяного три роки ждуть, язик чешеться, діло в шляпі. |
