ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Екскурсія як форма організації навчально-виховного процесу.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ШКІЛЬНОЇ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ.

І. Поняття про шкільну екскурсійну справу.

Сучасна шкільна екскурсійна справа являє собою сукупність узагальнених положень екскурсійної теорії, методології, методики та практики, історії екскурсійної справи. Основними питаннями шкільної екскурсійної справи є поняття сутності екскурсії, ознак та функцій, класифікації екскурсій, методи, ознаки, етапи їх підготовки та проведення. Екскурсійна теорія – загальна сума теоретичних положень, які слугують основою для екскурсійної справи, визначають основні напрями її розвитку та вдосконалення, це комплекс поглядів, уявлень та ідей, які визначають сутність екскурсії, формулюють закономірності та особливості екскурсій. Розглядаючи питання екскурсійної теорії ми моделюємо ідеальну екскурсію, уявляємо механізм впливу екскурсії на свідомість учнів, передбачаємо усвідомлення ними екскурсійного матеріалу, плануємо застосування основних закономірностей та особливостей екскурсій, визначаємо критерії якості екскурсії, засоби підвищення її ефективності, формулюємо теоретичні основи екскурсійної справи.

Відповідно до екскурсійної теорії, сутність екскурсії визначається трьома поняттями: композицією, сюжетом, фабулою.

Композиція – побудова, поєднання окремих частин у єдине ціле. Цей термін пов’язаний з поняттями «структура» та конструкція.

Сюжет- подія,або сукупність подій, пов’язаних одне з одним.

Фабула – послідовність розгляду та пояснень подій, фактів та процесів в ході екскурсії.

Екскурсія є особливим видом навчальної діяльності. Ця діяльність являє собою активність особистості, яка спрямована на досягнення поставленої дидактичної мети. Екскурсія є сукупністю взаємопов’язаних та взаємообумовлюючих одна одну дій. Ці дії дуже різноманітні: рух маршрутом, спостереження за об’єктами та явищами, сприймання інформації, її аналіз, розуміння, відтворення.

Екскурсія також є особливою формою спілкування. Вона передбачає взаємозв’язок та взаємодію суб’єктів екскурсії. Як специфічна форма спілкування екскурсія надає можливість учням отримати значний обсяг інформації за відносно невеликий час, формує способи мисленнєвої діяльності. Спілкуючись з іншими учасниками екскурсії учень за допомогою

Екскурсійна методика – сукупність чітких правил та вимог до методики підготовки та проведення екскурсій.

Предмет екскурсійної методики – цілеспрямоване вивчення, систематизація, формулювання та застосування на практиці методів та засобів навчання та виховання, а також методичних прийомів за допомогою яких здійснюється екскурсійна діяльність.

Екскурсія як форма організації навчально-виховного процесу.

Слово «екскурсія» походить від латинського «екскурсіо»,що спершу означало «військовий вихід», пізніше «поїздка, прогулянка».

Кожна екскурсія являє собою процес діяльності сутність якого обумовлена конкретними закономірностями: тематичність, цілеспрямованість, наочність, емоційність, активність. Основні завдання екскурсійного процесу можна виразити у таких положеннях: екскурсанти мають побачити всі об’єкти,на основі яких розкривається тема; почути про ці об’єкти необхідну інформацію; оволодіти практичними навичками самостійного спостереження та аналізу екскурсійних об’єктів.

Більшість сучасних методистів визначає екскурсію як особливу форму організації навчально-виховного процесу, яка регламентована програмою, частково змістом і часом і проводиться за межами класу. За діючою програмою всі навчальні екскурсії проводяться в позаурочний час за рахунок резервних годин.

Тема екскурсії зазначається в програмі, але зміст екскурсії розробляє сам вчитель. В проведенні екскурсії не враховується час, який витрачається, коли учні йдуть до місця екскурсії. Екскурсія повинна тривати 45 або 90 хв. За місцем у програмі екскурсії поділяють на: вступні; поточні; заключні.

За місцем проведення екскурсії поділяють на: екскурсії в природу; екскурсії в музеї; екскурсії на виробництво; екскурсії в науково-дослідницьку

установу.

За змістом екскурсії поділяють на: ботанічні; зоологічні; екологічні; фенологічні;краєзнавчі.

Кожна з цих екскурсій може бути: локальною; спеціальною; комплексною

Локальна екскурсія проводиться з метою вивчення одного природного об'єкта. Як правило така екскурсія проводиться у заказнику чи заповіднику з метою вивчення рідкісного виду рослин або тварин.

Спеціальна екскурсія проводиться з метою вивчення екологічної або систематичної групи організмів чи сезонних змін.

Комплексні екскурсії проводяться з метою вивчення природних комплексів, або сезонних змін у природі.

Кожна екскурсія має мікро- і макроструктуру. Макроструктура включає чотири етапи:

І. Підготовка вчителя до екскурсії.

ІІ. Підготовка учнів до екскурсії.

ІІІ. Проведення екскурсії

IV. Оформлення результатів екскурсії.

І. Підготовка вчителя до екскурсії поділяється на два етапи:

1. Етап технічної підготовки екскурсії. На ньому вчитель проходить маршрут екскурсії, визначає об'єкти для вивчення і місця для зупинок, визначає необхідне обладнання.

2. Етап методичної підготовки. Вчитель опрацьовує методичну і наукову літературу, розробляє план-конспект екскурсії, дидактичний матеріал, завдання для самостійної роботи учнів та оформлення результатів екскурсії, підбирає додатковий матеріал природничого, краєзнавчого та народознавчого змісту.

ІІ. Підготовка учнів до екскурсії полягає у виконанні навчальних та творчих завдань.

Навчальні завдання включають в себе повторення теоретичного матеріалу чи частини нового матеріалу. Творчі завдання: підбір краєзнавчого і народознавчого матеріалу.

ІІІ. Проведення екскурсії має власну мікроструктуру:

1. Вступний етап.

На ньому учні характеризують погодні умови на місці екскурсії, складають визначення природних угруповань місця екскурсії, визначають загально-естетичне враження.

2. Актуалізація опорних знань.

Учні визначають знайомі їм об'єкти та ознаки сезону.

З. Мотивація навчальної діяльності учнів.

На цьому етапі звертається увага учнів на практичне значення набутих знань, вмінь та навичок, особливість проведення спостереження під час екскурсії і повторюються правила поведінки в природі та техніки безпеки.

4. Повідомлення нового матеріалу.

Вчитель проводить учнів маршрутом, який був визначений заздалегідь, послідовно розповідаючи про природні об’єкти та явища, організовуючи спостереження, елементарну дослідницьку діяльність.

5. Самостійна практична діяльність учнів.

Учні поділяються на групи по 4-6 осіб і кожна група отримує завдання, яке записується на дидактичній картці, в якій може бути до трьох завдань, виконання яких розраховується на 15 хвилин.

Перед виконанням завдання з учнями проводиться інструктаж. Після інструктажу кожна група працює на своїй ділянці. В цей час вчитель здійснює контроль. По завершенню роботи кожна група звітує про виконання роботи, таким чином додаткову інформацію отримують інші учні. За виконання роботи учні отримують оцінки.

6. Повідомлення додаткового матеріалу.

На цьому етапі вчитель повідомляє цікавий краєзнавчий та народознавчий матеріал, який пов'язаний з об'єктами екскурсії. Частину цього матеріалу можуть повідомити учні, якщо його підготували заздалегідь.

7. Підведення підсумку екскурсії.

Проводиться узагальнююча бесіда за змістом екскурсії і окремим учням виставляються оцінки.

IV. Оформлення результатів екскурсії.

Учні отримують інструктаж, як треба скласти звіт і які матеріали треба оформити. Звіт складається по групах за таким планом:

1) тема екскурсії; 2) місце проведення екскурсії; З) мета проведення екскурсії; 3) погодні умови під час проведення екскурсії; 4) короткий опис екскурсії; 5) висновок.

Матеріали екскурсії можуть бути оформлені як: гербарій; колекції; роздатковий матеріал.