ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Тема: Україна в 20-ті - 30-ті роки XX століття.

123

План:

1. Радянська Україна в 20-ті – 30-ті роки.

2. Українські землі під владою Польщі.

3. Українські землі під владою Румунії.

4. Закарпатська Україна у складі Чехословаччини.

Радянська Україна в 20-ті – 30-ті роки. Українська Соціалістична Радянська Республіка остаточно установилася на центральних і східних українських землях у грудні 1919 року. УСРР уклала з РСФРР і іншими радянськими республіками договори про військовий, політичний та економічний союзи.

УСРР була формально суверенною державою. Керівною силою політичної системи УСРР була комуністична партія більшовиків України. До кінця 1920 року громадянська війна на території України в основному закінчилася.

З березня 1921 року на Україні, як і в інших радянських республіках, була введена нова економічна політика ( НЕП ).

Сутність НЕПу полягала в тому, що селяни сплачували державі фіксований податок, а іншу частину продукції могли продавати на вільному ринку. Дрібна промисловість перейшла в приватні руки. На Україні стала розвиватися кооперація, збільшилася кількість фахівців науково-технічної інтелігенції.

УСРР була одним із засновників СРСР. 30 грудня 1922 року в Москві представники Рад РСФРР, УСРР, Білоруської СРР і республік Кавказу прийняли рішення про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік ( СРСР ). СРСР був багатонаціональною федеративною державою. У 1924 році була прийнята перша Конституція СРСР. Згідно цієї Конституції центральний уряд СРСР у Москві займалося питаннями зовнішньої політики і торгівлі, військової справи, транспорту, зв'язку. Уряди союзних республік займалися питаннями внутрішніх і земельних справ, освіти, культури, юстиції, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Кожна союзна республіка мала право вийти зі складу СРСР.

Відразу після утворення СРСР комуністична партія стала проводити політику активного національного розвитку у союзних республіках. На Україні ця політика одержала назву політики "українізації". Процес "українізації" проходив в освіті, пресі, літературі, науці, а також у партії, комуністичному союзі молоді, державному апараті і навіть в армії.

97% українських дітей навчалося рідною мовою. Такого на Україні до революції ніколи не було. Освіта стала безкоштовною. До початку 30-х років була цілком ліквідована неписьменність серед дорослого населення, впроваджена загальна обов'язкова початкова, а потім і семирічна освіта.

Під впливом процесу "українізації" з еміграції на Україну повернулися деякі учені, політичні і культурні діячі, у тому числі і Михайло Грушевський.

З другої половини 20-х років у СРСР почалася індустріалізація. На Україні розгорнулося будівництво великих промислових підприємств. У 1932 році була побудована найбільша гідроелектростанція в Європі - Дніпрогес. У Харкові був побудований гігантський тракторний завод. Найбільші металургійні і машинобудівні заводи було побудовано в Запоріжжі, Жданові , Харкові, Кривому Розі. У передовий промисловий район перетворився Донбас.

У 1940 році промисловий потенціал Радянської України був у сім разів вищим за 1913 рік. СРСР став другою індустріальною державою у світі (після США), а Радянська Україна перетворилася в одну з найбільш передових промислових країн Європи (приблизно на рівні Франції). Ніколи в історії жодне суспільство не здійснювало таке величезне промислове будівництво в такий короткий термін.

У політичній системі СРСР на початку 30-х років установилася особиста диктатура Сталіна, що вийшов переможцем у боротьбі за владу після смерті Леніна. Сталін ліквідував НЕП і створив централізовану, адміністративну, бюрократичну систему керування всією країною, усім політичним, економічним і духовним життям радянського суспільства.

У селі наприкінці 20-х - початку 30-х років насильно проводилася колективізація (створення системи колективних господарств). Колективізація проводилася дуже жорстко і супроводжувалася репресіями стосовно селян, що не хотіли вступати в колгоспи. У 1932 році держава забрала в колгоспів весь врожай. Це привело до голоду, у результаті якого на Україні загинуло від трьох до шести мільйонів чоловік (точних даних немає ).

Однак найстрашніші репресії розгорнулися в 1937-1938 роках. Сталінський терор став відмітною рисою життя радянського суспільства. Були знищені кращі представники комуністичної партії, керівники народного господарства, військові, учені, діячі науки, культури і релігії. На Україні Сталін ліквідував майже усе керівництво комуністичної партії ( більшовиків ) України й український уряд. Масовим репресіям піддавалися і прості громадяни. Права союзних республік, у тому числі й України, були значною мірою обмежені.

Українські землі під владою Польщі. На початку 20-х років під владою Польщі знаходилися Східна Галичина, Західна Волинь та деякі інші українські землі. Всього в польській державі мешкало п'ять мільйонів українців. Це складало 15% всього населення Польщі. 80% українського населення Польщі були селянами.

Польща обіцяла державам Антанти надати українському населенню культурну автономію. Але ці обіцянки польський уряд не виконав. Він проводив стосовно українців політику національної дискримінації. Польський уряд заборонив українську пресу, підпорядкував українські школи польському міністерству освіти. У Львівському університеті були закриті українські кафедри. Тому українці в Польщі не хотіли визнавати польську владу.

В відповідь на таку політику українські націоналісти в серпні 1920 року заснували Українську Військову Організацію. Її лідером став Євген Коновалець. Головним засобом боротьби цієї організації був терор. На базі Української Військової Організації в січні 1929 року у Відні була створена Організація Українських Націоналістів (ОУН). ОУН проводила терористичну діяльність на всіх західноукраїнських землях.

Для створення соціальної бази на українських землях польський уряд став проводити там політику колонізації. Польські колоністи (так звані “осадники”) безкоштовно одержували кращі землі на Західній Україні і фінансову допомогу від польського уряду. Ті колоністи, які не бажали займатися сільським господарством, ставали співробітниками польської державної адміністрації на Західній Україні. Майже всі державні службовці на Західній Україні були поляками. В результаті політики колонізації на західноукраїнські землі з Польщі переселилося близько 300 тисяч поляків.

Восени 1930 року в Галичині польська армія та поліція провели масові репресії проти українського населення. Були закриті українські культурні установи, кооперативи, проведені масові арешти українського населення. У 1938 році польський уряд закрив або передав католикам більш, як 300 православниххрамів.

Українські землі під владою Румунії. У середині листопада 1918 року Румунія окупувала Північну Буковину, а ще раніше - Південну Бессарабію. У складі Румунії мешкало 1.3 мільйони українців. До 1928 року у Північній Буковині панував поліцейський режим.

Румунський уряд не визнавав українців окремою національністю. Вся освіта українців проводилася румунською мовою. У Чернівецькому університеті були закриті всі українські кафедри. Румунський уряд ліквідував більшу частину всіх українських організацій, заборонив всю українську пресу.

З 1928 року політичне становище українців у Румунії стало трохи краще. Почала діяти легальна Українська Національна Партія, уряд дозволив діяльність деяких українських громадських, культурних і спортивних організацій, стала виходити українська преса. Але в 1938 році Румунія перетворилася на фашистську диктаторську державу. Всі демократичні свободи було ліквідовано. Українське населення втратило майже всі свої політичні права.

Закарпатська Україна у складі Чехословаччини. Закарпатська Україна у 1919 році увійшла до складу Чехословаччини. 0.5 мільйону українців Закарпатської України мали в Чехословаччині певне самоврядування.

Становище українців у складі Чехословаччини було значною мірою кращим за їх становище у складі Польщі та Румунії. Чехословаччина була демократичною державою і не проводила політики національного гноблення. Українці у Чехословаччині вільно розвивали свою освіту та культуру, об'єднувалися в громадські організації. Але у 1938 році почалася окупація Чехословаччини фашистською Німеччиною.

У листопаді 1938 року південну частину Закарпатської України окупувала Угорщина, що була спільницею Германії. А на іншій частині Закарпатської України почалася підготовка до утворення своєї держави. 15 березня 1939 року зібрався парламент (сейм) Закарпатської України. Він проголосив утворення держави - Карпатської України, прийняв її Конституцію і обрав президентом А.Волошина. Але цього ж дня угорська армія почала окупацію Карпатської України. Через декілька днів українська держава у Закарпатській Україні перестала існувати.

123