ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Педагогічні закономірності моделювання контрольно-оцінювальних систем

Однією з важливих умов підвищення якості та ефективності навчального процесу є систематичне одержання викладачем об'єктивної інформації про навчально-пізнавальну діяльність студентів. Контроль як важливий елемент навчально-виховного процесу дає змогу викладачеві дізнатися про наявність прогалин у знаннях студентів; виявити недоліки у розумінні вивченого матеріалу; перевірити повноту знань, міцність їхзасвоєння, а також уміння застосовувати набуті знання; залучити студентів до самоконтролю та раціонального розподілу часу на виконання завдань; стимулювати розумову активність; забезпечити зворотний зв'язок у навчанні; привчити студентів до систематичної праці і відповідальності за її результати.

Педагогічні процеси контроль та оцінювання знань – потужні складові навчального процесу, які постійно потребують оновлення в умовах розвитку науково-технічного прогресу. Жодна з навчальних технологій не обходиться без контролю та оцінювання, а справді „досконалим процес навчально-пізнавальної діяльності буде лише тоді, коли оцінювання не завершує його, а супроводжує на всіх етапах” [9, с. 256].

Контроль і оцінювання є обов'язковими ланками навчального процесу й у структурі технології навчання є її самостійними і невід’ємними структурними елементами, які, як правило, завершують цілісний алгоритм навчання: цільові установки, планування, організація виконання запланованого, контроль і оцінювання. Водночас контрольні функції за ходом і станом засвоєння визначених знань супроводжують всі ланки навчального процесу, посилюючи або послаблюючи їх ефективність. Зміст і значення контрольно-оцінювальних функцій залежать від таких факторів:

· ступеня навчання і виду навчального закладу;

· ролі і місця навчальної дисципліни в навчальному плані;

· індивідуальних особливостей суб’єктів учіння;

· цільових установок і навчальних завдань;

· особливостей навчальної технології.

Контроль і оцінювання – складні дидактичні процесу які, з одного боку, можуть бути автономними, а з іншого – діалектично взаємодіяти. Контроль, як невід’ємний елемент навчального процесу, дає змогу реалізувати зворотний зв’язок у навчанні, що дозволяє оперативно регулювати і корегувати хід навчання. Контролю передують такі підготовчі дії:

· визначення структури елементів знань і практичних дій і розподіл їх за силою цільових установок (сприйняти, усвідомити та осмислити (зрозуміти), засвоїти чи ознайомити);

· донесення визначених елементів знань до свідомості суб’єктів учіння з відповідною мотивацією їх сприйняття;

· визначення форм контролю (індивідуальна, групова, фронтальна, колективна чи їх інтеграція);

· організація взаємодії між викладачем та студентами під час контролю (власне контроль).

Оцінювання, крім зазначеного, передбачає визначення навчальних параметрів, їх обсягів, співвідношень між ними, критеріїв (присвоєння кожному елементу знань чи практичному завданню певної кількості балів), а також шкали оцінювання і виду оцінювання (безпосереднє чи опосередковане).

Отже, контроль є необхідною умовою оцінювання, яке не відбувається без нього. Контроль як дидактичну підсистему навчального процесу, умовно можна поділити на навчальний і оцінювальний.У початкових класах, наприклад, домінує навчальний контроль і якісне оцінювання. З переходом із класу в клас, з одного ступеня навчання на інший значення оцінювального контролю зростає. Співвідношення між оцінювальним і навчальним контролем можна зобразити у вигляді схеми-прямокутника АВСD (рис. 1). Відрізок МК поділяє прямокутник АВСD на два види контролю: МВСК – навчальний контроль, а МКDА - оцінювальний контроль.

На рисунку добре прослідковується педагогічна закономірність: з переходом від одного ступеня навчання до іншого зростає значення оцінювального контролю, який домінує у вищій школі, де готують, фахівців відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик.Тому вища школа повинна організувати засвоєння студентом, необхідної кількості знань з наступною перевіркою стану їх вивчення й відповідним оцінюванням.

Рис. 1. Співвідношення між оцінювальним і навчальним контролем на різних