ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ВИДИ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ, ПОРЯДОК ЇХ СТВОРЕННЯ

Аналізування діяльності страхових компаній в Україні

Головне місце у страховій галузі належить страховикам.

Страховик - це організація, котра згідно з отриманою ліцензією бере на себе за певну плату зобов'язання відшкодувати страхувальникові або особам, яких він назвав, завданий страховим випадком збиток або виплатити страхову суму.

За приналежністю страховики можуть бути державними (публічними) і приватними. Публічні страховики створюються і керуються, як правило, від імені Уряду. Серед приватних страховиків у світовій практиці є індивідуальні особи, акціонерні та інші страхові товариства.

А. Манес розрізняв два головних види страхування:

1. Соціальне страхування (страхування працюючих, оскільки воно значною мірою поширюється на них), базується на турботі про суспільне благо і становить частину соціальної політики.

2. Приватне страхування, що класифікував на три групи:

· особисте страхування (страхування життя від хвороби, від старості, від нещасних випадків);

· страхування майна (страхування транспортне, від вогню, від градобою, від крадіжки, від падежу тварин);

· страхування інтересів (страхування від законної відповідальності, перестрахування).

За іншою класифікаційною ознакою — формою здійснення — виділяють:

· обов'язкове страхування;

· добровільне страхування.

Першою спробою на законодавчому рівні регламентувати підприємницьку страхову діяльність і страхові відношення в Україні був Декрет Кабінету Міністрів України "Про страхування" від 10 травня 1993 р. № 47-93.

Укрстрахнагляд створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного Банку України від 17 вересня 1993 р. № 743. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994 р. № 166 затверджене Положення про цей Комітет, яким визначені його цілі, задачі і компетенція.

В Україні страховиками визнаються нині лише юридичні особи, утворені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю. Особливості кожного із цих видів товариств визначені Законом "Про господарські товариства" (1992 p.). Закон "Про страхування" (1996 p.) передбачає також можливість утворення державних страховиків.

У переліку дозволених в Україні видів страхових організацій немає ТзОВ. Відомо, що такі підприємницькі структури дуже поширені в сімейному бізнесі. Власники в разі будь-якої небезпеки несуть відповідальність за борги фірми лише в межах зроблених внесків до статутного фонду.

В Україні поняття "товариство" та "компанія" нерідко ототожнюють, не розрізнюючи на практиці страхових товариств і страхових компаній. Проте насправді не кожного страховика можна вважати товариством. Не всі страховики набирають вигляду страхової компанії. Товариства, як правило, не створюються в державній формі власності. Водночас у багатьох країнах до компаній не включають поширені там товариства взаємного страхування (ТВС). Головна відмінність між ТВС і компанією полягає в тому, що компанія завжди має на меті отримання комерційного результату - прибутку. Це забезпечується через застосування твердих тарифів, до складу яких здебільшого входить прибуток. Для товариств взаємного страхування отримання прибутку не є першочерговим. Вони створюються для надання взаємодопомоги своїм членам. Тут учасник товариства одночасно є страховиком і страхувальником. Саме страхувальникам належать усі активи товариства. В Україні ТВС можуть із часом набути помітного розвитку.

В Україні, як і в багатьох інших державах, основу страхової системи становлять компанії у вигляді акціонерних товариств. Це компанії, що орієнтуються на великі обсяги страхових послуг. Вони вимагають пошуків коштів у багатьох власників, які здебільшого не схильні до активної участі в керівництві фірмою.

Страхові компанії можна класифікувати за географічною ознакою. За територією обслуговування компанії можна поділити на місцеві, регіональні, національні та транснаціональні. На жаль, нині практично відсутня статистика укладених договорів кожною компанією в межах області. Ліцензії майже всім компаніям видані з правом здійснення діяльності на території всієї країни. Тому важко виокремити страховиків, які діють лише в межах певного регіону.

Порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регулюється як загальними законами (про підприємницьку діяльність, реєстрацію юридичних осіб, виконання грошово-валютних операцій, рух цінних паперів і т. ін.), так і законодавством, що стосується особливостей страхового профілю діяльності.

ПРиклад

Ринок страхових послуг залишається одним з найбільш капіталізованих серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.12.2015 становила 361, у тому числі СК «life»1 – 49 компаній, СК «non-life» – 312 компаній, (станом на 31.12.2014 – 382 компанії, у тому числі СК «life» – 57 компаній, СК «non-life» – 325 компаній). Кількість страхових компаній має тенденцію до зменшення, так за 2015 рік порівняно з 2014 роком, кількість компаній зменшилася на 21 СК, порівняно з 2013 роком зменшилася на 46 СК. За 2015 рік частка валових (СК «life»- страхові компанії, що здійснюють страхування життя, СК «non-life»- страхові компанії, що здійснюють страхування інших видів діяльності)

Протягом аналізованого періоду зросла кількість укладених договорів страхування на 67 716,1 тис. одиниць (або на 50,3%), при цьому на 73 503,7 тис. одиниць (у 2,8 рази) зросла кількість договорів з добровільного страхування, в тому числі: кількість укладених договорів страхування майна збільшилася на 27 781,4 тис. одиниць (у 8,3 рази); кількість укладених договорів страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ збільшилася на 27 827,1 тис. одиниць (у 10,4 разів); кількість укладених договорів страхування від нещасних випадків збільшилася на 6 373,3 тис. одиниць (на 62,1%).

Розмір валових страхових виплат/відшкодувань за 2015 рік становив 8 100,5 млн.грн., у тому числі з видів страхування, інших, ніж страхування життя – 7 608,9 млн.грн. (або 93,9%), зі страхування життя – 491,6 млн.грн. (або 6,1%). Валові страхові виплати за 2015 рік збільшилися на 59,9%, а саме на 3 035,1 млн.грн. (до 8 100,5 млн. грн.) порівняно з 2014 роком.

Операції вихідного перестрахування за 2015 рік зросли на 2,1% з 9 704,2 млн. грн. До 9 911,3 млн. грн. На збільшення операцій вихідного перестрахування за 2015 рік вплинуло збільшення на 65,3% перестрахування із страховиками-нерезидентами. При цьому, на 9,7% зменшилась операції з перестрахування в середині країни.

Зростання обсягів чистих страхових виплат за 2015 рік мало місце у всіх основних системо утворюючих видах страхування, водночас, виплати у страхуванні від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ зменшилися.

Станом на 31.12.2015 обсяг загальних активів страховиків становив 60 729,1 млн. грн., що на 13,6% менше в порівнянні з відповідним показником минулого року.

На зменшення загальних активів страховиків (-13,6%) та активів, визначених законодавством для представлення коштів страхових резервів (-10,1%) при збільшенні страхових резервів (+16,1%) вплинули такі чинники: втрата активів пов’язана з анексією Автономної Республіки Крим та веденням бойових дій на сході України; проведення переоцінки активів за справедливою вартістю, призвело до росту страхових резервів.

Висновок

У країнах із ринковою економікою система страхування сприяє економічній стабільності, зміцненню фінансової системи, активізації інвестиційних процесів і розв'язанню соціальних проблем.