ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Події 1917 – 1928 рр. як складова новітньої історії України.

Семінар 4.

Тема 5: УКРАЇНСЬКА СРР в 1921-1928рр.

Завдання заняття: поглибити й узагальнити знання студентів щодо політики більшовиків на Україні в 1921-1928 рр., визначити причини і наслідки зміни політичного курсу більшовиків в 1921 та 1927 рр.

Дидактична мета:виховувати учнів у дусі патріотизму, поважного ставлення до демократичних прав і свобод.

Розвиваюча мета:розвивати вміння студентів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати історичні джерела, активізувати їх пізнавальну діяльність.

Тип заняття:семінарське заняття, узагальнення матеріалу.

Обладнання:підручник , політична карта України, роздатковий матеріал.

Основні дати, терміни:план ГОЕЛРО, «воєнний комунізм», Х з’їзд РКП (б), «нова економічна політика», продрозкладка, продподаток, 1921-1923 – голод на Україні, «ножиці цін».

Підготовка студентів до семінарського заняття: повторення теми «Україна у 1921-1928 рр.»

Хід заняття

1. Організаційна частина. (3хв.)

Привітання

Перекличка присутніх

2.Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (2хв.)

3.Мотивація навчальної діяльності. (1хв.)

Вивчення теми сприяє поглибленню розуміння політики більшовиків, визначенню місця української історії у світовому історичному процесі.

4. Основні питання для розгляду. (50 хв.)

1. Політика «воєнного комунізму» та неп.

2. Події 1917 – 1928 рр. як складова новітньої історії України.

4.1. Складання порівняльної таблиці «Воєнний комунізм» і неп в Україні.

По ходу розповіді викладача (з елементами евристичної бесіди) студенти заповнюють таблицю:

До 1921 Радянська Росія лежала в руїнах. Від колишньої Російської імперії відійшли території Польщі, Фінляндії, Латвії, Естонії, Литви, Західної Білорусії, Карської області Вірменії і Бесарабії.За підрахунками фахівців, чисельність населення на територіях, що залишилися, ледве дотягувала до 135 млн. Втрати на цих територіях в результаті воєн, епідемій, еміграції, скорочення народжуваності склали з 1914 р. не менше 25 млн чоловік.

Сфера життя	«Воєнний комунізм» (система надзвичайних заходів керування економікою, що проводилася більшовиками в 1918-1921 pp. (з 1919 р. - в Україні)	НЕП (економічна політика, яка була впроваджена з 23 березня 1921 року, прийнятим на підставі вирішень X з'їзду РКП(б); тимчасова політика, направлена на створення умов для соціалізму. Ленін підкреслював, що «НЕП — це серйозно і надовго!»
Мета	ü побудова комунізму насильницькими методами; ü мобілізація ресурсів для боротьби з противниками радянської влади; ü підготовка до світової соціалістичної революції	ü зняття соціальної напруженості; ü укріплення соціальної бази радянської влади у вигляді союзу робітників і селян; ü виведення з кризи і відновлення господарства; ü забезпечення сприятливих умов для побудови соціалістичного суспільства, не чекаючи світової революції; ü відновлення зовнішньополітичних зв'язків, подолання міжнародної ізоляції.
Державне будів-ництво	Ще восени 1918 р. на території радянської Росії сформований Тимчасовий робітни-чо-селянський уряд України (Xристиян Раковський). Після реорганізації на початку 1919 р. назва - Радою народних комісарів (РНК). III Всеукраїнський з'їзд Рад: - 6 січня 1919 р- проголошена Укр.Соц. Рад. Республіка (УСРР) (з 1936 р.- Укр. Рад.Соц. Республіка - УРСР). Формально вищий орган влади УСРР – Всеукраїнський з'їзд Рад,а між з'їздами-ВУЦВК(голова- Г.Петровський). -10 березня 1919 р. прийнята Конституція УСРР: · УСРР є суверенною республікою у складі РСФРР; · форма державного правління – радян-ська республіка у формі диктатури робітничого класу; · УСРР готова у разі перемоги світової соціалістичної революції увійти до складу Єдиної Міжнародної Соціалістичної Ра- дянської Республіки. -Українські військові частини зведені в три армії, підпорядковані Реввійськраді Росії. -встановлено контрольРСФРРнад еко- номікою України: -поширювалася російська грошова система; - УСРР не мала свого бюджету; - Українська Рада Народного Господар-ства стала частиною ВРНГ; - були об'єднані залізниці, поштово-телеграфний зв'язок тощо. В грудні 1919 р. у Москві був створений Всеукраїнський революційний комітет (Всеукрревком), якому передавалася законодавча і виконавча влада. У лютому 1920 p. у зв'язку з виборами до Рад усіх рівнів Всеукрревком і ревкоми на місцях ліквідувалися, і всі владні повноваження переходили до Рад.	Система двосторонніх і багатобічних дого-ворів («договірної федерації») - майже від-крита форма диктату російського центра у відношенні національних окраїн. Для нормалізації відносин між радянськи-ми республіками ЦК РКП(б) створив спец. комісію (на чолі-нарком національностей І. Сталін). Плани: - “план автономізації” (Сталін): радянські республіки включалися на правах авто-номних до складу Російської Федерації; ліквідувався навіть формальний сувере-нітет республік; право всеохоплюючого контролю над ресурсами, економічним потенціалом радянських республік (викли-кав справедливе невдоволення частини партійних працівників, в Україні–Раков-ський); - «федералізація» (Ленін): створення Со-юзу радянських республік, на підставі рів-ноправності; існування загально союзних органів, що здійснювали загальне керів-ництво Союзом.“Ми визнаємо себе рівноправ-ними з Української РСР і ін. і разом і нарівні з ними входимо в новий союз, нову федерацію», - Ленін. 1 з’їд Рад СРСР (30 грудня 1922 р.): - створено нове державне об'єднання – Союз Радянських Соціалістичних Респуб-лік. - за пропозицією Леніна, до складу нової держави входили рівноправні республіки: РСФРР, УСРР, БСРР і ЗСРР. В 1924 р. Конституція СРСР: обмеження повноважень союзних республік в питан-нях керівництва сільським господарством, внутрішніми справами, юриспруденцією, охороною здоров'я, соціальним забезпе-ченням. Всім іншим у повному обсязі здій-снювалося керівництво із союзного цент-ра. Всі найважливіші рішення приймалися лише в Москві. За Конституцією, кожна з республік мала право на вихід із союзної держави (на практиці – ні). На території Туркестанської АСРР 27 жовтня 1924 р. були сформовані Туркменська й Узбецька СРР. 5 грудня 1929 р. утворилася Таджицька СРР. 5 грудня була ліквідована Закавказька СРР і на її базі утворилися Грузинська, Азербайджанська і Вірменська РСР.
Політична ситуація	Фактично вся влада в Україні належа-ла РКП(б). В липні 1918 р. у Москві, на І з'їзді більшовицьких організацій України створено КП(б)У (Комуністична партія (більшовиків) України) - складова частина РКП(б), найбільша її організацією. Секре-тарем ЦК КП(б)У обрано Г. П'ятакова. У складі її ЦК із 15 чоловік тільки 2 були українцями. Профспілки перебували під керівництвом Всеросійської центральної ради професій-них союзів (ВЦРПС); комсомольські орган-зації (Комуністичний союз робітничої молоді України – КСРМУ) складова части-на ВЛКСМ. Поширюється антибільшовицький рух. Повстання охопили Тамбовщину, Украї-ну, Дон, Кубань, Повожжя і Сибір (вимоги зміни аграрної політики, ліквідації диктату РКП(б), скликання Установчих зборів на основі загального рівного виборчого права). На придушення цих виступів були кинуті частини Червоної армії. 1 березня 1921 року моряки і червоно-армійці Кронштадтського гарнізону під гаслом «За Ради без комуністів!» зажа-дали звільнення з в'язниць всіх представ-ників соціалістичних партій, проведення перевиборів Рад і, як випливає з гасла, виключення з них всіх комуністів, надан-ня свободи слова, зборів і союзів всім партіям, забезпечення свободи торгівлі, дозволу селянам вільно користуватися своєю землею і розпоряджатися продук-тами свого господарства, тобто ліквідації продрозкладки. Переконавшись в немож-ливості домовитися з повсталими, власті здійснили штурм Кронштадта. Чергуючи артилерійський обстріл і дії піхоти, до 18 березняКронштадт удалося узяти; части-на повсталих загинула, останні пішли до Фінляндії або здалися.	1922 р. Михайло Томський, член Політбюро і голова профспілок: «У нас декілька партій. Але, на відміну від закордону, у нас одна пар-тія у влади, а решта — у в'язниці». 1922 р. - відкритий процес над правими есерами (всі крупні представники ПСР за-суджені до страти, потім помилувані); за кордон вислали більше двохсот найбіль-ших представників російської філософ-ської думки (цей захід увійшов до історії під назвою «Філософський пароплав»). Посилена дисципліна усередині РКП(б). В кінці 1920 року в партії з'явилося опози-ційне угрупування — «робоча опозиція», яка вимагала передачі всієї влади на ви-робництві профспілкам, тому X З'їзд РКП(б) в 1921 році ухвалив резолюцію про єдність партії: рішення, прийняті більшіс-тю, повинні виконуватися всіма членами партії, включаючи і тих, хто з ними не згод-ні. Тому почалося зрощення партії і уряду. (одна людина обіймає головні посади і в партійних (Політбюро), і в державних органах (РНК, ВЦВК і т. д.). Центр влади зосередився не в законодавчому органі (ВЦВК), а в уряді — Раднаркомі. Зросла чисельність партії (масові набори-«Ленінський набір» після смерті Леніна). На 1927 рік з 1,3млн.чоловік лише 8 тис. мали дореволюційний стаж; більшість ко-муністичну теорію абсолютно не знало, то-му знижувався інтелектуальний, освітній, моральний рівень партії. В другій половині 1921 року з метою прибрати з партії «куркульсько-власницькі і міщанські елементи» - чищення: з 732 тис. в партії було залишено лише 410 тис. членів; тре-тину виключено за пасивність, чверть — за «дискредитацію радянської влади», «шку-рництво», «кар'єризм», «буржуазний образ життя», «розкладання в побуті». Почалося розширення привілеїв верхнього шару членів партії. З 1926 року це коло отрима-ло назву «номенклатура» (партійно-дер-жавні посади, що входять в перелік посад, призначення на яких підлягало тверджен-ню в обліково-розподільчому відділі ЦК).
Економічна політика: А) сільське господар-ство	1) заборонялася оренда, наймана праця, робилися спроби запровадити колективні форми господарства (комуни). 2)Продовольча диктатура («продовольча розкладка» - «продрозкладка»): влада поклала обов'язки на селян у примусовому порядку здавати запаси зерна та інших сільськогосподарських товарів за державними (украй низькими) розцінками, а ринкова торгівля цими товарами заборонялась і розглядалась як спекулятивна (фактична конфіскація товару в селян). Для вилучення продовольства створювалися спеціальні «продовольчі загони» (продзагони). У 1920 р. продрозкладка була поширена на овочі, м'ясо, молоко тощо. 3) Створення комнезамів: з найбідніших селян створено комітети незаможників (комнезами), які доповіда-ли державним службовцям і членам продзагонів про те, хто із селян має запа-си хліба і де їх ховають. (на Україні діють з 1919 р.). 4) До продзагонів було мобілізовано 15 тис. робітників. Влітку 1920 р. продроз-кладку здійснювала 1-а Кінна армія С. Будьонного. 5) відповідно до закону про землю від 5 лютого 1920 р. ліквідувалися поміщицькі господарства; конфіскована поміщицька земля віддавалася працюючим селянам без викупу. Поміщиків не тільки позбавляли землі та інвентарю, але і виселяли разом із сім'ями з маєтків. 6) створювалися радгоспи (їм було відве-дено понад 1 млн десятин землі) і комуни, куди селяни не бажали вступати.	Ленін: «Ми відкрито, чесно, без жодного обма-ну, селянам заявляємо: для того, щоб утри-мати дорогу до соціалізму, ми вам, товариші селяни, зробимо цілий ряд поступок, але лише в таких-то межах і в такій-то мірі і, звичайно, самі судитимемо — яка це міра і які межі». 1) продрозкладка була скасована і заміне-на продподатком, який був приблизно удвічі нижчим. 2) Продподаток був спочатку встановлений на рівні приблизно 20% від чистого продукту селянської праці (тобто для його сплати потрібно було здати майже удвічі менше хліба, чим при продрозкладці), причому згодом його намічалося понизити до 10% урожаю і перевести в грошову форму. 3) Земельний кодекс РРФСР (30 жовт-ня 1922): відмінявся закон про соціаліза-цію землі і оголошувалася її націоналі-зація. При цьому селяни могли самі вибирати форму землекористування — общинну, приватну чи колективну; 4) скасована заборона на використання найманих робітників. 5) заможні селяни оподатковувалися за підвищеними ставками 6) добробут селян в цілому в порівнянні з довоєнним рівнем підвищився, число бідних і багатих зменшилося, частка середняків зросла. 7) постійні хлібозаготівельні кризи: -восени 1923 року (селяни потребували плугів і інших промислових виробів, але відмовлялися купувати їх за завищеними цінами); -1924-25 господарський рік (восени 1924 — навесні 1925) - «заготівельна» криза (заготовки склали лише дві третини очіку-ваного рівня); -1927-28 господарський рік: не вдалося зібрати навіть найнеобхіднішого (спричи-нена штучним заниженням цін на зерно; селяни не хотіли здавати зерно без вигоди для себе, особливо «середняки» та «бід-нота»), формально стала причиною припинення дії НЕПу на селі
Б) про-мисловість	1)Націоналізація промисловості:встанов-лена державна монополія на торгівлю найважливішими товарами - цукром, чаєм, сіллю, вугіллям, металом тощо. Приватні підприємства, які ще не були націоналізовані, повинні були дотримуватися цін, установлених Раднаркомом РСФРР. У 1920 р. були націоналізовані практично всі підприємства України. 4.3. Трудові відносини.Більшовики ввели загальну трудову повинність, трудову мобілізацію. Щоб змусити людей працювати, вони дорівняли робітників до солдатів в армії. Запроваджувалися мілітаризація праці, примусова праці «буржуазних елементів». У 1920 р. була створена Українська трудова армія.	1) Главки були скасовані, створені трес-ти (об'єднання однорідних або взаємо-зв'язаних між собою підприємств, що отри-мали повну господарську і фінансову неза-лежність, аж до права випуску довгостро-кових облігаційних позик. 2) ВРНГ втратила право втручання в поточ-ну діяльність підприємств і трестів. 3) з'явився господарський розрахунок, при якому підприємство (після обов'язкових фіксованих внесків до державного бюджету) має право само розпоряджатися доходами від продажу продукції, само відповідає за результати своєї господарської діяльності, самостійно використовує прибутки і покриває збитки. 4) виникають синдикати (добровільні об'єд-нання трестів на початках кооперації, що займалися збутом, постачанням, кредиту-ванням, зовнішньоторговельними опера-ціями). 5) ліквідовані трудові армії, скасовані обов'язкова трудова повинність і обмеже-ння на зміну роботи. 6) дозволено створення власних промис-лових підприємств приватним особам з чис-лом зайнятих не більше 20 чоловік, якщо підприємство було без мотора і 10 чоловік, якщо з мотором (пізніше ця «стеля» була піднята). 7) ряд підприємств здані в оренду інозем-ним фірмам у формі концесій. 8) бурхливо розвивалася кооперація всіх форм і видів. Існувало кооперативне законодавство, кредитування, страхування.
Торгівля	торгівля була заборонена, здійснювався прямий продуктообмін; скасовувалася оплата за паливо, житло, транспорт тощо; влада намагалася повністю скасувати гроші; вводилася карткова система розподілу товарів і продуктів. У 1920 р фактично була згорнута приватна торгівля. У 1920 р	Реалізація готової продукції, закупівля сировини, матеріалів, устаткування здійснювалася на повноцінному ринку, каналами оптової торгівлі. Виникла широка мережа товарних бірж, ярмарків, торгівельних підприємств.
Товарно-грошові відносини	одержавлення економіки, припинення товарно-грошових відносин, введення продрозкладки (примусове вилучення продовольства у селянства), загальної трудової повинності, введення зрівняльної оплати праці, мілітаризацію суспільства, скасування комунальних платежів, плати за проїзд в транспорті тощо. будувалися плани повної відміни грошової системи	Відновлена грошова оплата праці, введені тарифи, зарплати, що виключають зрівня-лівку, і зняті обмеження для збільшення заробітків при зростанні вироблення. Замість знецінених совзнаків в 1922 р. був початий випуск нової грошової одиниці — червінців, що мали золотий вміст і курс в зо-лоті (1 червінець = 10 дореволюційним зо-лотим рублям = 7.74 г чистого золота). заборонено використання грошової емісії для покриття витрат держави; були випущені нові казначейські квитки — рублі (10 рублів = 1 червінцю). Відродилася кредитна система, Держбанк СРСР
Суспільне життя	посилення «червоного терору». У 1919 р. створена Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК). Створювалися «народні суди» й революційні трибунали, робіт-ничо-селянська міліція. Фізично знищувалися «класові вороги»: поміщики, капіталісти, офіцери царської армії, члени антирадянських партій, священики, пред-ставники інтелігенції, селяни та ін. Методами «червоного терору» були: вій-ськова блокада, захоплення заручників, кругова порука, виселення сімей, масові страти. Знищувалися як реальні супротивники більшовиків, так і випадкові люди. Особливо багато жертв було серед повстанців-махновців, селян півдня України.	Ліквідація політичних партій. Початок формування тоталітарного режиму. Боротьба Й.Сталіна з Троцьким, Бухаріним, Риковим, Томським та ін. представниками опозиції.
Культура	Суспільство деградувало, його інтелектуальний потенціал значно ослаб. Велика частина інтелігенції була знищена або покинула країну. У 1917-1920 р. Україну залишили видатні письменники, у тому числі Н.Вороной, А.Олесь, В.Самийленко.	Політика коренезації: впровадження в практичну діяльність партійного, радянського і господарського апарата рідного для населення мови, розширення мережі шкіл і інших навчальних закладів, де навчання повинне вестися рідною мовою, розвиток національної культури. Керували процесом - А. Шумський і Н. Скрипник. В другій поло-вині 20-х років переведено на діловодство українською мовою 75% місцевих державних установ і організацій.Кількість шкіл з викладанням українською мовою зростала. Діячі: А.Досвітний, М.Драй-Хмара, Г.Косин-ка, Н.Куліш, М.Рильський, А.Слюсаренко, В.Сосюра, П.Тичина, Н. Хвильовий і ін. Літературно-художні об'єднання:"Гарт", "Ланка", "Плуг", Вільна академія пролетар-ської літератури (ВАПЛИТе) і т.д. У другій половини 20–х років - дискусія, у центрі якої був Н. Хвильовий (мова йшла про шляхи розвитку української літератури, необхід-ності широкого використання досягнень європейського мистецтва, недоцільності орієнтації на російську культуру). Н. Хвильовий проголосив гасло: «Геть від Москви! Даєш Європу!». Ряд творчих об'єднань художників. У театральному мистецтві працювали колективи, об'єднані в першому державному драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченко в Києві на чолі з Л.Загоровим, Державний драматичний театр ім. И.Я. Фра-нко під кер.Г.Юри, у Києві театр “Березіль”, (на чолі – Лесь Курбас). Кіно. О.Довженко у 1927 р. поставив кінофільм “Звенигору”, в 1929 р. – “Арсалан”. МузикаК: Мотузка, П.Козицький, Л. Ревуцький й ін. Хорова капела “Думка” на чолі з Н.Городовенком.

Студенти самостійно формулюють висновки (дають відповідь на питання «Чому політика «воєнного комунізму» та неп не дали бажаних результатів більшовикам?»)

2. Обговорення документів:

Із звернення ВЦИК і СНК «До селянства РРФСР» 23 березня 1921 року:

Постановою Всеросійського Центрального Виконавського Комітету і Ради Народних Комісарів розкладка відміняється, і замість неї вводиться податок на продукти сільського господарства. Цей податок має бути менше, ніж хлібна розверстка. Він повинен призначатися ще до весняного посіву, щоб кожен селянин міг заздалегідь врахувати, яку долю урожаю він повинен віддати державі і скільки залишиться в його повне розпорядження. Податок повинен стягуватися без кругової поруки, тобто повинен падати на окремого господаря, щоб старанному і працелюбному господареві не доводилося платити за неакуратного односельця. Після сплати податку надлишки, що залишилися у селянина, поступають в його повне розпорядження. Він має право обміняти їх на продукти і інвентар, які доставлятиме в село держава з-за кордону і зі своїх фабрик і заводів; він може використовувати їх для обміну на потрібні йому продукти через кооперативи і на місцевих ринках і базарах.

НЕП у промисловості

З резолюції XII з'їзду РКП(б), квітень 1923 року

Відродження державної промисловості при загальній господарській структурі нашої країни знаходитиметься в найтіснішій залежності від розвитку сільського господарства, необхідні оборотні кошти повинні утворитися в сільському господарстві як надлишок сільськогосподарських продуктів над вжитком села, перш ніж промисловість зможе зробити рішучий крок вперед. Але настільки ж поважно для державної промисловості не відставати від землеробства, інакше на основі останнього створилася б приватна індустрія, яка, врешті-решт, поглинула б або розсмоктала державну. Переможною може виявитися лише така промисловість, яка дає більше, ніж поглинає. Промисловість, що живе за рахунок бюджету, тобто за рахунок сільського господарства, не могла б створити стійкої і тривалої опори для пролетарської диктатури. Питання про створення в державній промисловості додаткової вартості — є питання про долю Радянської влади, тобто про долю пролетаріату

У декреті ВЦИК і Раднаркому від 1923 р. було вказано наступне:

трести — державні промислові підприємства, яким держава надає самостійність у виробництві своїх операцій, згідно із затвердженим для кожного з них статуту, і які діють на початках комерційного розрахунку з метою досягнення прибутку.

Події 1917 – 1928 рр. як складова новітньої історії України.

(10хв.)

Колективна робота із стрічкою часу, обговорення найбільш важливих подій 1917-1928 рр. в історії України.

5. Підведення підсумків та оцінка знань студентів.(5хв.)

6. Домашнє завдання: скласти хронологічну таблицю «Воєнні дії на Україні в 1918 – 1920 рр.». (3хв.)