ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Послідовність виконання роботи

Мета і зміст роботи

Метою роботи є практичне ознайомлення студентів з основними типами протяжок і прошивок та їх загоcтренням. В процесі виконання роботи необхідно встановити тип інструменту, визначити розміри його конструктивних елементів та геометричні параметри робочої частини.Виконати загострення інструменту та перевірити значення отриманих параметрів.

Обладнання, прилади та інструменти

6.2.1 Протяжки та прошивки.

6.2.2 Універсальний кутомір

6.2.3 Кутомір системи Бабчиніцера

6.2.4 Масштабна лінійка

6.2.5 Штангенциркуль

6.2.6 Мікрометр (0-25, 25-50 мм)

6.3 Теоретична частина

6.3.1 Основні відомості.

Процес механічної обробки деталей машин з допомогою протяжок називається протягуванням. Протягування займає значне місце в технології машинобудування. Воно успішно заміняє інші види механічної обробки: точіння, розточування, довбання, стругання, фрезерування, розвірчування, різьбонарізання, шліфування.

Протяжки – це багатолезові металорізальні інструменти, у яких відсутній рух подачі в процесі різання, а процес зрізання шарів металу здійснюється за рахунок перевищення ширини або висоти наступного зуба по відношенню до ширини або висоти попереднього.

Основні переваги обробки деталей протягуванням:

- висока продуктивність праці;

- висока точність і стабільність розмірів оброблюваних деталей;

- висока стійкість інструментів;

- високий клас шорсткості обробленої поверхні;

- можливість обробки за одну операцію складного профілю виробу;

- простота налагодження верстатів та виконання процесу;

- можливість включення протяжних верстатів у автоматичні лінії.

В залежності від методу прикладання сили зазначені інструменти поділяються на протяжки та прошивки. Протяжка працює на розтяг, а прошивка на стиск.

Існуючі конструкції протяжок поділяються на дві групи: для обробки внутрішніх і зовнішніх поверхонь. Протяжки для внутрішніх поверхонь поділяються на такі види: круглі протяжки для обробки круглих отворів; шліцьові протяжки для обробки шліцьових втулок, евольвентні протяжки для обробки евольвентних шліців, шпонкові протяжки; протяжки гранні; фасонні.

Зовнішніми протяжками, як правило, протягують литі або ковані заготовки без попередньої механічної обробки. При цьому заготовки мають великі припуски на обробку. Зовнішні протяжки виготовляють, як правило, збірними. В окрему групу інструментів відносять протяжки для кругового протягування, які можуть мати периферійні або торцьовi зуби

6.3.2 Протяжки для протягування отворів.

Основні частини протяжки зображені на рисунку 6.1

1 – хвостовик; 2 – шийка; 3 – перехідний конус та передня напрямна; 4 – різальна частина; 5 – калібруюча частина; 6 – задня напрямна; 7 – цапфа.

Рисунок 6.1 – Протяжка для круглого отвору

6.3.3 Схеми різання при протягуванні.

Схеми різання при протягуванні в багатьох випадках визначають конструкцію протяжки. Схемою різання називається порядок розподілу роботи по зрізанню припуску між зубами протяжки. Схему різання потрібно вибирати згідно таких вимог:

а) використання по можливості більших підйомів на зуб;

б) забезпечення найменшої довжини протяжки;

в) досягнення необхідної точності і шорсткості оброблюваної поверхні 4;

г) краще стружкоутворення;

д) в залежності від форми і розмірів оброблюваних деталей.

Від схеми різання залежить в цілому продуктивність і економічність протягування.

В даний час використовуються три схеми різання:

1. профільна (одинарного різання) (рис. 6.2, схема а)

2. генераторні (одинарного різання) (рис. 6.2, схема б)

3. прогресивна (групового різання) (рис. 6.2, схема в)

Рисунок 6.2 – Схеми різання при протягуванні

Кожна із вказаних схем має свої переваги і недоліки.

6.3.4 Різновидності протяжок

За характером обробки протяжки поділяються на обдирні, чистові і калібруючі.

Обдирні протяжки використовуються на попередніх операціях після грубої механічної обробки. Інколи вони використовуються для обробки кованих або литих отворів без попередньої обробки. Чистові протяжки надають оброблюваній поверхні кінцеву форму і розміри. Калібруючі протяжки (калібровки) використовуються при обробці отворів і пазів для виправлення деформації деталей, яка виникає в процесі термічної обробки. Калібровки використовуються також при обробці сирих деталей, великих круглих шліцьових отворів і шпонкових пазів.

За конструктивним виконанням протяжки і прошивки поділяються на однопрохідні, комплектні, комбіновані, суцільні і збірні. Однопрохідні протяжки виконують роботу за один прохід. Комплектні протяжки використовуються при протягуванні шліцьових, квадратних і інших отворів. Вони складаються з двох або більше протяжок в одному комплекті, які працюють послідовно одна за одною. Комбінованою протяжкою обробляють різноманітні елементи профілю одночасно, наприклад: внутрішній діаметр шліцьового отвору і шліци, циліндричний отвір і шпонкову канавку. Суцільні протяжки виготовлені з монолітної заготовки, а збірні складаються із окремих складальних частин, наприклад, з насадними або вставними зубами, із змінною калібруючою частиною.

6.3.5 Геометричні і конструктивні елементи протяжок

На рисунку 6.3 і 6.4 показані геометричні елементи зубів протяжки та форми стружкових канавок. Задній кут α зубів протяжки вибирається незалежно від оброблювального матеріалу. Він повинен забезпечити зменшення тертя задньої поверхні зуба до обробленої поверхні. Задній кут на протяжках для внутрішнього протягування має такі значення:

на чорнових зубах α_р=3º;

на чистових зубах α_р=2º;

на калібруючих зубах α_к=30'...1º.

На калібруючих зубах робиться циліндрична стрічка шириною 0.05…0.2 імм. Задній кут a для протяжок при обробці зовнішніх поверхонь приймають рівним 4 - 10º.

Передній кут вибирається залежно від оброблюваного матеріалу в межах γ=5…20º.

Одним із основних конструктивних параметрів протяжки, які забезпечують рівномірність процесу різання, є крок зубів. Крок зубів протяжки визначається, як відстань між сусідніми вершинами зубів, виміряна вздовж осі протяжки. Крок різальних зубів залежить від довжини оброблюваної деталі:

для одинарних протяжок t=(1.25…1.5) ;

для групових протяжок t=(1.45…1.9) .

З метою забезпечення плавності роботи протяжки крок різальних зубів доцільно робити нерівномірним з різницею Δt=(0.5…1)мм.

Форма і розміри канавок між зубами протяжки істотно впливають на роботу інструменту. Стружкові канавки служать для утворення передньої поверхні зуба і для розміщення зрізаної стружки. Розміри канавки залежать від довжини оброблюваної деталі, кроку між зубами, підйому на зуб, діаметру протяжки, оброблюваного матеріалу.

а – зливна стружка, б – стружка сколювання або надлому

Рисунок 6.3 – Види стружки при протягуванні

а – профіль зуба з радіусною спинкою, б - профіль зуба з прямолінійною спинкою, в - профіль зуба з подовженою спинкою

Рисунок 6.4 – Конструктивні елементи та геометричні параметри зубів протяжки та форми стружкових канавок

На рисунку 6.4 показані найчастіше застосовувані на практиці профілі зубів протяжок. Профіль зуба з прямолінійною спинкою рекомендується для обробки сірого чавуну, крихких металів, а також при обробці сталі з великими кроками зубів; профіль зуба з радіусною спинкою – для обробки сталі, ковкого чавуну і інших металів, які дають зливну стружку, особливо при великих підйомах на зуб; профіль зуба з подовженою впадиною рекомендується для великої довжини протягування.

Рисунок 6.5 – Схема загострення протяжок по передній поверхні

6.3.6 Загострення протяжок та прошивок.

Загострення протяжок є однією з найбільш відповідальних операцій під час їх виготовлення. Шліфувальні, загострювальні і доводочні операції здійснюють по передніх і задніх поверхнях різальної і калібруючої частин, а також над стрічками на калібруючих зубах. Протяжки в основному перегострюють по передній поверхні і досить рідко по задній.На рисунку 6.5 зображена схема загострення протяжки. З рисунка видно, що при малих діаметрах протяжок важко забезпечити великі значення передніх кутів.

Діаметр шліфувального круга визначають за формулою:

D_ш.к.= 0.85 D · sin (β - γ) ¤ sin γ,

де D – зовнішній діаметр протяжки, мм;

γ – передній кут протяжки, град;

β – кут між осями протяжки і шпинделя шліфувального круга, град;

β приймають рівним 30º, 40º, 50º або 60º.

Для цієї операції застосовують спеціальний шліфувальний верстат.

Послідовність виконання роботи

6.4.1 Ознайомитися з експонатами протяжок та прошивок, які є в лабораторії.

6.4.2 Детально ознайомитись з конструкцією виданого інструменту.

6.4.3 Зробити виміри всіх конструктивних елементів досліджуваного інструменту.

6.4.4 Зробити виміри всіх зубів протяжки чи прошивки.

6.4.5 Визначити, за якою схемою різання працюють дані протяжки і метод утворення поверхні.

6.4.6 Розрахувати розмір шліфувального круга і установчі параметри при загостренні круглої протяжки чи прошивки по передній поверхні.

6.4.7 Виконати налагодження спеціального верстату і загострити інструмент згідно вказаних параметрів.

6.5 Контрольні запитання

6.5.1 Яка основна відмінність протяжок від інших різальних інструментів?

6.5.2 Основні конструктивні елементи протяжок та прошивок.

6.5.3 Які значення мають передні і задні кути протяжок?

6.5.4 Особливості схем зрізання шарів матеріалу при протягуванні.

6.5.5 Чим відрізняються між собою протяжки одинарного та групового різання?

6.5.6 Основні вимоги до стружкових канавок протяжок.

6.5.7 Конструктивні особливості протяжок для обробки зовнішніх поверхонь.

6.5.8 Різновидності схем та інструментів для кругового протягування.

6.5.9 Від чого залежить величина сили різання при протягуванні?

6.5.10 По яких поверхнях загострюють і перегострюють зуби протяжок та чому?

6.5.11 Від чого залежить діаметр круга для загострення передньої поверхні протяжки?

6.5.12 Що таке підйом на зуб протяжки, від чого залежить його величина та на що вона впливає?

6.5.13 Які матеріали застосовують для виготовлення протяжок та прошивок?

6.5.14 Які прилади та інструменти застосовують для вимірювання параметрів протяжок та прошивок?

Оформлення звіту

6.6.1 Вказати мету і зміст роботи.

6.6.2 Дати перелік необхідного обладнання та інструментів.

6.6.3. Зробити ескіз виданого інструменту і проставити всі виміряні розміри.

6.6.4 Зробити ескізи:

- оброблюваної поверхні;

- схеми зрізання припуску;

- профілю різальних та калібруючих зубів.

6.6.5 Дати класифікаційну характеристику виданого інструменту.

6.6.6 Зарисувати схему встановлення круга при загострюванні переднього кута протяжки і вказати всі параметри.

6.6.7 Заповнити таблицю 6.1 з параметрами зубів вивчених інструментів.

Таблиця 6.1 - Результати вимірювання протяжок і прошивок.

Поз	Види зубів	Розміри елементів зубів, мм	Геометрія зубів	Примітка
t	R	g	f	Різальних, град.	Калібруючих, град.
g_р	a_р	g_к	a_к

Література

[1], c.375-379, 383-393; [2], c.196-217; [3], c.123-160;
[4], c.201-210; [10], c.128-140.