Побудова графіка частот обертання шпинделя Лабораторна робота №1 Складання з натури кінематичної схеми коробки Швидкостей токарно-гвинторізного Верстата моделі 16К20Ф3РМ132 Мета роботи – отримати практичні навики у складанні кінематичних схем приводів окремих вузлів металорізальних верстатів та засвоїти графоаналітичний метод їх кінематичного розрахунку Теоретичні відомості 1. Ознайомитися з правилами техніки безпеки 2. Вимкнути живлення верстата. Зняти огородження, кожухи, відкрити кришку для доступу до привода головного руху 3. Ознайомитися з будовою коробки швидкостей, визначити призначення та принцип дії кожного механізму 4. Прослідкувати шляхи руху передачі від електродвигуна до шпинделя коробки швидкостей 5. Визначити механізми, за допомогою яких змінюються частоти обертання шпинделя 6. Уважно роздивитись та визначити тип, будову та розташування опор всіх валів 7. Користуючись умовним позначенням елементів розташуванням кінематичних ланцюгів (табл 1.1) послідовно (на шляху передачі руху від двигуна до шпинделя) скласти ескізну кінематичну схему коробки швидкостей, витримуючи співвідношення розмірів деталей в приблизному масштабі, тобто зберігаючи пропорцію деталей. Вказати характер посадок на вали шківів, зубчатих коліс, муфт, гальм та інших деталей. Взаємно розташувати вали на схемі так, щоб існуючі на схемі варіанти зачіплень зубчастих коліс були зображено чітко і ясно. 8. Зобразити на схемі опори валів, показати відповідними умовами позначеними типами підшипників, що підтримують кожен з кінців валів. 9. Послідовно, починаючи з джерела руху, визначити параметри ланцюгів кожної кінематичної пари: діаметри шківів, кількість зубів та діаметри зубчастих коліс. 10. Визначити модулі зубчатих коліс із занесенням результатів розрахунку то табл. 1.1. Визначити всі частоти обертання шпинделя при граничних значеннях частот обертання двигуна головного руху. Результат занести до табл. 1.2. 11. Побудувати структурну сітку. 12. Побудувати графік частот обертання шпинделя Обладнання та інструменти 1. Токарно – гвинторізний верстат моделі 16К20Ф3РМ132. 2. Штангенциркуль з межами вимірювання 0 – 250 мм. 3. Штангенциркуль з межами вимірювання 0 – 125 мм з глибиноміром. Теоретичні відомості Експериментальне визначення модулів зубчастих коліс та частот їх обертання Модулі зубчастих коліс m можна визначити за наступними формулами: де: Р – крок зубчастого зачеплення, мм; z – кількість зубів зубчастого колеса; h – висота зубу зубчастого колеса, мм; Зовнішні діаметри зубчастих коліс вимірюють штангенциркулем або кронциркулем. Частоту обертання шпинделя визначається за рівнянням кінематичного балансу головного руху: , | | де: – частота обертання ротору електродвигуна, хв.-1; – передаточне відношення поліклинової пасової передачі; - загальне передаточне відношення коробки швидкостей; – частота обертання валу І коробки швидкостей; ця величина для кожного верстата, що має пасову передачу, стала. Побудова графіка частот обертання шпинделя Побудова графіка базується на кінематичному розрахунку коробки швидкостей. Для цього використовують частіше за все графоаналітичний метод, що дозволяє швидко знаходити найкращі варіанти розв’язку задачі. Графоаналітичний метод кінематичного розрахунку коробки швидкостей складається з двох етапів: - побудова структурної сітки; - побудова графіка частот обертання. |