ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Судові виклики та повідомлення.

Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.

Стаття 110. Підготовка справи до судового розгляду

1. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

2. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:

1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;

2) прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи;

3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;

4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.

3. За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

Зміст підготовчого провадження. Попереднє судове засідання.

Стаття 111. Попереднє судове засідання

1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку.

2. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

3. Для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо примирення.

4. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;

2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;

4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

5. За заявою однієї зі сторін про неможливість прибуття до суду попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо причини неприбуття будуть визнані судом поважними.

Судові виклики та повідомлення.

Стаття 34. Зміст повістки

1. У повістці про виклик зазначаються:

1) найменування та адреса адміністративного суду;

2) ім'я фізичної особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається;

3) дата, час і місце судового засідання;

4) назва і номер адміністративної справи;

5) в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо);

6) у разі необхідності - пропозиція особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше не подані докази;

7) обов'язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду;

8) роз'яснення наслідків неприбуття до суду;

9) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

2. У повістці-повідомленні зазначаються:

1) найменування та адреса адміністративного суду;

2) ім'я особи або найменування органу, підприємства, установи, організації, яким адресується повістка;

3) дата, час і місце судового засідання або проведення окремої процесуальної дії;

4) назва і номер адміністративної справи;

5) в якому процесуальному статусі має право взяти участь ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо) в адміністративному процесі;

6) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресата.

3. Якщо разом з повісткою надсилаються копії документів, у повістці вказується їх перелік і роз'яснюється право подати заперечення та докази на їх підтвердження.

Стаття 35. Вручення повістки

1. Повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

2. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

3. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

4. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.

5. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних.

6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду.

7. Особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 115-5 цього Кодексу.

8. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

9. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

10. Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.

11. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Стаття 36. Час вручення повістки

1. Часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу, підприємства, установи, організації.

Стаття 37. Наслідки відмови від одержання повістки

У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засіданн

Дополнительно. Стадія підготовчого провадження є однією із двох основних стадій розгляду судом першої Інстанції порушеної адміністративної справи.

Порядок організації та здійснення даної стадії регламентується главою 2 КАС України.

Метою даної стадії адміністративного процесу є вживання судом заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку, під яким СЛІД розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви (в ч. 1. ст. 106 КАС України закріплено вимоги, які ставляться до позовної заяви), якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

у першу чергу суддя повинен визначити склад осіб, які будуть брати участь у справі, у зв'язку з чим суддя вирішує питання про участь у справі сторін, третіх осіб, їх представників, прокурора та інших органів (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), які можуть у передбачених законом випадках звертатися до суду з заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів.

Питання про сторони в процесі суддя вирішує, коли приймає позовну заяву. Питання про участь у справі третіх осіб та співучасків вирішується на стадії підготовки справи до судового розгляду.

У зв'язку з цим згідно із ст. 110 КАС України суд може: прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказі»

на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача; прийняти рішення про обов'язковість особисто» участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи; викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів; прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання За обґрунтованим клопотанням позивача суддя може вжити заходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про винесені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

Для того щоб з'ясувати можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечити всебічне та об'єктивне вирішення справи протягом розумного строку, мова про який йде вище, проводиться попереднє судове засідання.

Воно проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо їх примирення.

Далі, якщо сторони не погоджуються на умови примирення, суд зобов'язаний уточнити позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; з'ясовує питання про коло осіб, які братимуть участь у справі; визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які потрібно доказувати. Також суд з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання і може вчиняти інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Однак попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо однією із сторін було подано заяву про неможливість прибуття до суду, при цьому суд повинен визнати вказані причини поважними.

Під час підготовчого провадження позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково (ст. 112 КАС /країни). Якщо позивач відмовляється від адміністративного позову відповідач не визнає адміністративного позову під час підготовчого провадження, для цього вони повинні подати до суду письмову заяву, яка додається до справи (ст. 112 Кодексу).

Після подання до суду заяви позивача про відмову від адміністративного позову суд повинен винести ухвалу, якою закриває провадження у справі. Якщо позивач частково відмовляється від адміністративного позову, суд виносить ухвалу, якою повинен закрити провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Що стосується відповідача, то він може частково визнати адміністративний позов. Суд, прийнявши заяву щодо часткового визнання відповідачем адміністративного позову, приймає постанову про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 164 Кодексу адміністративного судочинства. Дана постанова суду може бути оскаржена у загальному порядку.

Якщо відповідач повністю визнає адміністративний позов, суд, прийнявши вказану заяву, приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, а також визнання адміністративного позову, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують права, свободи або законні інтереси будь-кого, і згідно з ст. 112 та ст. 51 КАС України продовжує розгляд адміністративної справи.

На стадії підготовчого провадження позивач і відповідач можуть піти на взаємні поступки і повністю або частково врегулювати спір. На основі двостороннього волевиявлення позивача і відповідача може бути здійснено примирення сторін у відповідних межах, які стосуються лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

Якщо сторони врегулювали спір шляхом примирення, за їх письмовим клопотанням суд може згідно із п. 4 ч. 1 ст. 156 КАС України зупинити провадження у справі на час, який їм необхідний для примирення. При цьому усі процесуальні строки призупиняються.

Згідно із рішенням сторін про примирення відповідно до п. З ч. І ст. 157 КАС України суд виносить ухвалу про закриття провадження у справі. Ухвала повинна містити умови примирення, які не повинні суперечити закону або порушувати права, свободи та законні інтереси будь-кого. У разі звернення однією із сторін з тією самою заявою до суду повторно суд на підставі п. З ст. 157 КАС України залишає її без розгляду.

Провадження у справі може бути судом поновлено за клопотанням іншої сторони у випадку, коли однією із сторін не виконуються умови примирення.

Після того як суд виніс ухвалу про поновлення адміністративного провадження у справі, процесуальні строки продовжують свою дію і провадження продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

Суддя вирішує питання про предмет доказування для того, щоб визначити межі доказової діяльності.

Аналіз фактів, що становлять предмет доказування, надає судді можливість чітко визначити коло доказів, які необхідні для правильного вирішення справи.

Суддя повинен пояснити сторонам, які беруть участь у адміністративній справі, правило, що кожна сторона повинна надати докази відносно тих обставин, на які вона посилається як на основу своїх вимог та заперечень, на що чітко вказує ст. 71 КАС України.

Також суд у будь-який час підготовчого провадження може запропонувати вказаним особам, що вони можуть доповнити чи пояснити певні обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення справи. Нормативно чітко не закріплено, коли суд може вчиняти вказані дії, але при наданні суду додаткових доказів сторонами суд може встановлювати певний строк.

Встановлений судом строк для надання додаткових доказів за клопотанням сторони, яка бере участь у справі, може бути продовжений (ст. 102 КАС України).

Якщо подання додаткових доказів було з порушенням строку, встановленого судом, суд вирішує питання щодо прийняття таких доказів, враховуючи поважність причин несвоєчасного надання доказів.

Для того щоб винести рішення по адміністративній справі, потрібно максимально зібрати відповідні докази з першоджерел, що є запорукою надходження об'єктивних відомостей про факти, які мають відношення до справи.

Таким чином, в окремих випадках суддя, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності, може доручити відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії.

Згідно із п. 2 ст. 115 КАС України судове доручення оформляється ухвалою суду. В такій ухвалі коротко зазначається зміст справи, що розглядається, вказуються обставини, що потрібно з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати. Вказала ухвала є обов'язковою для суду, який буде виконувати доручення.

Оскільки законодавець чітко не визначив строків виконання судового доручення, суд повинен невідкладно виконати вказане доручення без зволікання часу, при цьому потрібно дотримуватись правил, які встановлено КАС України. Також при виконанні судового доручення суду необхідно дотримуватись порядку вчинення відповідних процесуальних дій (наприклад, ст. 78 КАС України).

При виконанні судового доручення суд, який виконує доручення, повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце, де буде проходити судове засідання. Якщо особи, які повинні бути у судовому засіданні, були належним чином повідомлені і не з'явилися до суду, який виконує судове доручення, то суд має повне право виконувати судове доручення без вказаних осіб.

У випадку, коли особи, які беруть участь у справі, чи свідки, що дали пояснення або показання суду, який виконував окреме доручення, з'являться до суду, що розглядає справу, то вони можуть дати пояснення і показання у загальному порядку.

Крім вказаних вище судів, які можуть виконувати судові доручення, адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій і до іноземних судів, при цьому також повинні виконувати і доручення іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (ч. б ст. 115 КАС України).

На стадії підготовчого провадження для об'єктивного розгляду і вирішення справ в межах строку, який законодавець називає розумним, суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів. Також суд своєю ухвалою може об'єднати для спільного розгляду і вирішення справи за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, що дає змогу процесуально економно підійти до розгляду і вирішення справи, в чому досить зацікавлені сторони адміністративної справи.

Суд, що розглядає справу, може своєю ухвалою не тільки об'єднувати позовні заяви, а також може роз'єднати одну чи декілька поєднаних в одне провадження позовних вимог у самостійні провадження, якщо при цьому їх спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи. При цьому законодавець не передбачає оскарження вказаної процесуальної дії.