Самостійна робота студентів з теми 6 «Інфляційний механізм» (виконується в окремому зошиті) 1.Крива Філіпса у короткостроковому та довгостроковому періодах. Модуль ІІІ Семінарське заняття №7 Споживання домогосподарств Теоретичні питання для проведення опитування (опитування може проводитися в усній або письмовій формі) 1. Кейнсіанська функція споживання та заощадження. 2. Основний психологічний закон. Гранична та середня схильність до споживання і заощадження. 3. Чинники, що впливають на граничну схильність до споживання. 4. Чинники автономного споживання. 5. Концепція міжчасового вибору Ірвінга Фішера. 6. Модель Франко Модильяні. 7. Теорія поведінки споживача Мілтона Фрідмена. Тестові завдання для перевірки знань студентів 1. Який із запропонованих варіантів, на вашу думку, найбільш повно розкриває суть поняття “гранична схильність до споживання”: А. Крива, що характеризує величину споживчих витрат при даному рівні доходу; Б. Зміна у споживчих витратах, викликана зміною доходів; В. Відношення приросту споживчих витрат на одиницю приросту безподаткового доходу; Г. Відношення сукупного споживання до сукупного попиту. 2. У короткостроковому періоді справджується постулат Кейнса, а у довгостроковому виявляється стабільність граничної схильності до споживання – це називається: А. Феноменом заощаджень. Б. Загадкою споживання. В. Парадоксом Кейнса. Г. Дуалізмом змінних величин. 3. Теорія міжчасового вибору споживача розроблена: А. Д. Рікардо. Б. А. Оукеном. В. С. Кузнєцов. Г. І. Фішером. 4. Індивідуальне або сукупне використання споживчих благ, які направлені на задоволення матеріальних і духовних потреб людини – це: А. Заощадження. Б. Попит. В. Пропозиція. Г. Споживання. 5. Розраховується як відношення споживання до доходу, що множиться на 100% - це: А. Середня схильність до заощаджень. Б. Гранична схильність до заощаджень. В. Гранична схильність до споживання. Г. Середня схильність до споживання. 6. Відношення зміни заощаджень до зміни в доходах, що перемножується на 100% - це: А. Середня схильність до заощаджень. Б. Гранична схильність до заощаджень. В. Гранична схильність до споживання. Г. Середня схильність до споживання. 7. . Якщо гранична схильність до споживання дорівнює 0, то це означає, що: А. Весь прирощений дохід витрачається на заощадження. Б. Нарощений дохід буде розподілятися порівну між споживанням та заощадженням. В. Весь прирощений дохід буде витрачатися на споживання. Г. Всі відповіді правильні. 8. Абсолютно зростають і споживання, і заощадження, але відносна частка споживання все більше скорочується, а частка заощаджень зростає – це: А. Закон Оукена; Б. Правило 70. В. Основний психологічний закон. Г. Мультиплікатор інвестицій. 9. Чинником, що визначає споживання у кейнсіанській моделі поведінки споживача, є: А. Відсоткова ставка. Б. Поточний використовуваний дохід. В. Очікувана норма чистого прибутку. Г. Споживчі уподобання та смаки. 10. Коефіцієнт Джині показує: А. Мультиплікатор інвестицій. Б. Схильність до споживання. В. Схильність до заощаджень. Г. Рівень диференціації особистих доходів. Самостійна робота студентів з теми 7 «Споживання домогосподарств» (виконується в окремому зошиті) 1.Коефіцієнт Джині, крива Лоренца. Семінарське заняття №8 Приватні інвестиції Теоретичні питання для проведення опитування (опитування може проводитися в усній або письмовій формі) 1. Роль інвестицій в економіці. 2. Кейнсіанська функція інвестицій (передумови, графік). 3. Неокласична функція інвестицій (передумови, рівняння). 4. Проста інвестиційна функція (рівняння, графік). 5. Чинники, що впливають на величину автономних інвестицій у простій інвестиційній функції. 6. Класичний механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями. 7. Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями. Тестові завдання для перевірки знань студентів 1. Економічні ресурси, які використовуються для вкладення в об’єкти підприємницької й інших видів діяльності у країні та за її межами з метою привласнення прибутку, — це: А. Інновації. Б. Інвестиції. В. Заощадження. Г. Споживання. 2. Інвестиції, які вкладаються у виробничий капітал, товарно-матеріальні запаси, житлове будівництво, мають назву: А. Фінансові. Б. Інтелектуальні. В. Валові. Г. Чисті. 3. Сукупний попит на інвестиції не залежить від: А. Очікуваної норми чистого прибутку. Б. Відсоткової ставки. В. Споживання. Г. Споживання та заощадження. 4. У прийнятті інвестиційних рішень головну роль відіграє: А. Інфляція. Б. Рівень податків. В. Номінальна відсоткова ставка. Г. Реальна відсоткова ставка. 5. Сукупний попит на інвестиції залежить від: А. Величини заощаджень. Б. Державних витрат. В. Відсоткової ставки. Г. Грошової маси. 6. Зі зростанням відсоткової ставки попит на інвестиції: А. Зростає. Б. Скорочується. В. Залишається незмінним. Г. Відсоткова ставка не впливає на інвестиції. 7. До невідсоткових факторів, що впливають на інвестиції, не відносять: А. Технологічні зміни. Б. Рівень забезпеченості основним капіталом. В. Очікувана норма чистого прибутку. Г. Витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування. 8. До відсоткових факторів, що впливають на інвестиції, можна віднести: А. Технологічні зміни. Б. Рівень забезпеченості основним капіталом. В. Рівень податків. Г. Витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування. 9. Збільшення податків призведе до: А. Переміщення кривої інвестицій вгору. Б. Переміщення кривої інвестицій вниз; В. Не вплине на переміщення кривої інвестицій. Г. Переміщення кривої інвестицій праворуч. 10. До факторів мінливості інвестицій можна віднести: А. Тривалість строку служби інвестиційних товарів. Б. Нерегулярність інновацій. В. Мінливість сподівань. Г. Всі вище перераховані відповіді. 11. У довгостроковому періоді зростання обсягів капіталу залежить від: А. Обсягу чистих інвестицій. Б. Обсягу валох інвестицій. В. Рівня забезпеченості основним капіталом. Г. Невідсоткових факторів. 12. Гранична ефективність капіталу є аналітичним інструментом: А. Простої інвестиційної функції. Б. Неокласичної інвестиційної функції. В. Класичної інвестиційної функції. Г. Кейнсіанської інвестиційної функції. 13. Зміна процентної ставки не здатна суттєво впливати на бажання людей змінювати обсяг заощаджень. Це постулат: А. Теорії економічного циклу. Б. Неокласиків. В. Класичної школи. Г. Кейнса. 14. Показник, який показує, на скільки одиниць змінюються інвестиції у разі зміни ВВП на одиницю називається: А. Коефіцієнт чистих інвестицій. Б. Коефіцієнт мультиплікації. В. Коефіцієнт акселерації. Г. Коефіцієнт валової амортизації. 15. Крива простої інвестиційної функції зрушується праворуч або ліворуч через зміну: А. Амортизації. Б. Валових інвестицій. В. Чистих інвестиції. Г. Автономних інвестицій. 16. Підприємці не можуть миттєво усувати розрив між наявним і бажаним обсягами основного капіталу. Це передумова: А. Простої інвестиційної функції. Б. Неокласичної інвестиційної функції. В. Класичної інвестиційної функції. Г. Кейнсіанської інвестиційної функції. |