ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Інкасація готівки та документальне оформлення

Документальне оформлення руху готівки в касах банку

Касові операції— це операції підприємств (підприємців) між собою і з фізичними особами, пов'язані з прийманням і видачею готівки при проведенні розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Тобто касові операції — це практично всі операції з готівкою: видача грошей працівникові під звіт, на відрядження, видача зарплати, закупівля за готівку, прийом готівки від клієнтів, покупців і т.д. (Як бачимо, поняття "касові операції" тепер застосовуються і до приватних підприємців.)

З метою контролю за наявним зверненням була прийнята низка нормативних документів, що регулюють порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимоги, яких необхідно дотримуватися при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документованого оформлення.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами по операціях із застосуванням платіжних карток і т.д., що, відповідно до законодавства України, підтверджували б факт одержання (видачі) наявних засобів, продажу товарів, надання послуг.

Стан і рух наявних засобів підприємства відбивається в касовій книзі, записи в якій здійснюються касиром підприємства на підставі прибуткових і видаткових касових ордерів.

у касі підприємства на кінець дня грошові кошти можуть зберігатися тільки в межах ліміту.

Терміни здачі підприємствами наявного виторгу (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємствами і встановлюються за узгодженням з відповідним банком (у якому відкритий рахунок підприємства).

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і витрат), встановлених термінів здачі готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію і т. ін.

Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Встановлення ліміту каси здійснюється підприємствами самостійно на підставі РОЗРАХУНКУ ВСТАНОВЛЕННЯ ЛІМІТУ ЗАЛИШКУ ГОТІВКИ В КАСІ, що підписується головним бухгалтером і керівником підприємства.

Усі готівки, що надходить у касу, має вчасно й у повній сумі оприбутковуватися. Під оприбуткуванням готівки розуміється її облік у касі підприємства на повну суму фактичних надходжень (у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій).

Для оформлення операцій по надходженню в касу підприємства коштів з банку від покупців, підзвітних осіб, по поверненню невикористаних засобів та інших надходжень застосовується

Прибутковий касовий ордер виписується в одному примірнику і реєструється за друкарським номеромв журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів працівником бухгалтерії, підписується головним бухгалтером чи уповноваженою на це особою і передається в касу підприємства.

Квитанція (відривна частина прибуткового ордера), завірена підписами головного бухгалтера (уповноваженою особою) і касира, а також печаткою підприємства, видається на руки особі, яка здала гроші. Квитанція до прибуткового касового ордера, за яку отримана готівка з банку, залишається в касі.

Інкасація готівки та документальне оформлення

Інкасація це збір і доставка коштів із каси підприємства до банку.Зазвичай її проводять підрозділи перевезення валютних цінностей та інкасації коштів обслуговуючого банку.Однак трапляється,що банк,у якому відкрито поточний рахунок,подібних послуг не надає.Тоді дану послугу можуть виконувати служба інкасації Нацбанку,підрозділ інкасації іншого банку чи держслужба охорони при МВС України.

Безпосередньо інкасації передує підписання договору між банку і підприємством.У ньому обумовлюють умови збору виручки,обов’язки і відповідальність сторін,а також строки надання послуг.Потім банк видає підприємству пломби для опломбування сумок із готівковою виручкою.

Тарифи на інкасацію залежать від різноманітних факторів:суми виручки,кількості підрозділів,їх віддаленості від установи банку та ін.

Частіше за все вони коливаються в діапазоні 0,2-1,5% від суми інкасації за згодою сторін у договорі можна встановити фіксовану плату.

Застосування інкасації має ряд безперечних переваг.По-перше,перевізник несе повну матеріальну відповідальність за цілість грошових коштів при транспортуванні.Отже,підприємство може бути спокійне за безпеку своїх активів. По-друге,якщо банк не близько від господарства чи його підрозділів,то останні не витрачають свого часу на доставку виручки до банку.І по-третє,інкасатори приїздять за графіком,обумовленим з підприємством,тобто є впевненість,що перевищення ліміту каси в день інкасації господарству не загрожує.

Крім самої інкасації,банки пропонують широкий спектр супутніх послуг.Серед них:

· Перевезення спец вантажів(ювелірних виробів,музейних цінностей,дорогоцінних металів та ін.);

· Обробка,перерахунок й пакування грошей за правилами НБУ;

· Доставка зарплати з добором купюр необхідного номіналу;

· Забезпечення розмінною монетою;

· Інкасація готівки без відкриття рахунка в банку тощо.

Щомісяця в банку на кожне підприємство складають явочну картку з номером згідно з журналом обліку клієнтів з інкасації.Потім банк постачає фірмі інкасаторські сумки,на яких аззначено назву банку і порядковий номер сумки.Роблять це в кількості,потрібній для першої інкасації.У подальшому сумки з виручкою інкасатори мінятимуть на порожні в момент інкасації.

Підприємство,у свою чергу,подає до банку два зразки пломби з чітким відбитком пломбіру.Якщо виручку приносять в інкасаторський пункт самостійно,то примірників пломб треба три.На відтиску пломби повинні бути чітко видні номер реєстрації і скорочена назва підприємства.

Перед опломбуванням сумки з виручкою касир оформлює до кожної з них супровідну відомість у 3-х примірниках. Перший кладуть в інкасаторську сумку,другий видають інкасатору,а третій зберігають на підприємстві .Крім того,якщо підприємство оприбуткує отриману виручку спочатку до каси за прибутковим касовим ордером,а потім передає її інкасаторам,то доцільно на суму інкасованої виручки скласти ще й видатковий касовий ордер,адже вибуття раніше оприбуткованих коштів можна відобразити в касі підприємства виключно за даними касових документів.

Якщо підприємство інкасує виручку,наприклад посеред робочого дня,не варто непокоїтися,що суми,оприбутковані цього дня після інкасації,визнають понадлімітними.Адже,не вважають понадлімітними гроші в день їх надходження ,якщо їх здали до банку не пізніше наступного робочого дня банку або ж використали на госппотреби підприємства у той самий строк.Головне,супровідну відомість на їх передачу інкасаторам( або будь-який інший документ,що підтверджує її видачу з каси) оформити не пізніше робочого дня банку,наступного за днем надходження коштів[3].

Отже,інкасація готівкових коштів надає підприємству ряд переваг,серед яких перекладання матеріальної відповідальності за схоронність коштів при перевезенні готівки на службу інкасації,економія часу керівництва підприємства на транспортування виручки до установи банку,інкасована готівка не вважається понадлімітними.

План рахунків БО банківської установи

Загальні положення

План рахунків фінансових банківських установ -

систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що

використовується для реєстрації господарських операцій. Він

використовується для відображення бухгалтерської інформації та є

складовою національної системи бухгалтерського обліку.

Цей План рахунків розроблений відповідно до загальноприйнятих

у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів

бухгалтерського обліку і є обов'язковим для використання

фінансовими банківськими установами України.

За рахунками відображаються операції, визначені чинним

законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Мета і завдання плану рахунків

План рахунків розроблений для забезпечення потреб складання

фінансової звітності. Невід'ємною частиною Плану рахунків є

система аналітичного обліку.

План рахунків надасть змогу здійснювати детальний і повний

облік усіх банківських операцій, а також своєчасно надавати

детальну, достовірну і змістовну інформацію керівництву банку,

існуючим чи потенційним акціонерам і діловим партнерам,

Національному банку України, податковим, статистичним та іншим

користувачам.

Особливостями цього Плану рахунків є:

- мультивалютність;

- наявність управлінського обліку;

- подвійний запис операцій за позабалансовими рахунками;

- нові вимоги до аналітичних рахунків.

План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій.

Операції в іноземній валюті здійснюються за тими ж рахунками, що і

операції в гривні.

Зв'язок між операціями в іноземній і національній валютах

забезпечують технічні рахунки:

- рахунок валютних позицій;

- рахунок гривневого еквівалента валютних позицій.

Аналогічно здійснюється облік банківських металів.

У разі зміни валютного курсу активи і зобов'язання в

іноземній валюті, а також позабалансові рахунки в іноземній валюті

переоцінюються.

Балансові рахунки

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.

Клас 2. Операції з клієнтами.

Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і

зобов'язання.

Клас 4. Довгострокові вкладення, основні засоби та

нематеріальні активи.

Клас 5. Капітал банку.

Рахунки доходів та витрат банку

Клас 6. Доходи.

Клас 7. Витрати.

Рахунки управлінського обліку

Клас 8. Управлінський облік.

Позабалансові рахунки

Клас 9. Позабалансові рахунки.

Кожний клас розподілений на:

рахунки II порядку (двозначні - розділ);

рахунки III порядку (тризначні - група);

рахунки IV порядку (чотиризначні - балансовий рахунок).

4. Нарахування % по депозиту за простими та складними %. Методи розрахунку кількості днів по депозиту

При використанні простої (номінальної) відсоткової ставки, нарощена сума депозиту розраховується шляхом множення номіналу депозиту (без врахування отриманих раніше відсотків) на множник нарощення.

Сума нарахованих відсотків за депозитом при використанні складної (фактичної) річної відсоткової ставки розраховується за формулою:

SUM = X * (1 + %)ⁿ, де

X — розмір початкового капіталу;

% — відсоток, що нараховується за період (зазвичай становить рік, квартал або місяць);

n — кількість періодів (років, кварталів, місяців).

Нарахування простих відсотків здійснюється на сальдо за рахунком за фактичний строк зберігання коштів із врахуванням змін відсоткової ставки за договором. Нарахування складних відсотків ("відсотків на відсотки") здійснюється на сальдо за рахунком і нараховані раніше відсотки із врахуванням змін відсоткової ставки і строку розміщення коштів. Розрахунок доходу при складному відсотку ґрунтується на геометричній прогресії ("відсоток на відсоток").

Процес нарощування депозиту за рахунок відсотків за депозитом називається капіталізацією відсотків. Наступне нарахування здійснюється на суму депозиту з урахуванням відсотків. У разі капіталізації сума депозиту і нарахованих за ним відсотків повертається депоненту при погашенні депозиту.

Нарахування відсотків починається з наступного дня після надходження грошової суми на депозитний рахунок клієнта та проводиться шляхом множення денного залишку на рахунку на денну відсоткову ставку.

У банківській практиці використовується три методи визначення кількості днів для розрахунку відсотків:

1. Метод «факт / факт» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році;

2. Метод «факт/360» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360 днів.

3. Метод «30/360» - при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у місяці - 30 і в році - 360.

Незалежно від методу розрахунку відсотків при визначенні кількості днів враховується перший день і не враховується останній день угоди. Так, якщо термін за депозитним договором встановлено з 14 травня до 10 серпня, то при визначенні кількості днів для розрахунку відсотків враховується 14 травня і не враховується 10 серпня. При нарахуванні відсотків за звітний місяць останній день місяця може включатися в розрахунок, крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції.