 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Для дезінфекції можна використовувати рідкі хімічні засоби або вологу пастеризацію.
Всі медичні інструменти та предмети догляду за хворим в залежності від ступеня ризику інфікування пацієнта можна розподілити на три категорії: 1) «критичні» інструменти та предмети догляду; 2) «напівкритичні» інструменти та предмети догляду; 3) «некритичні» інструменти та предмети догляду;
«Критичні» предмети – це інструменти, що потрапляють у кровоток та стерильні в нормі тканини організму. До них, наприклад, відносять хірургічні інструменти, серцеві катетери, імплантанти. У випадку контамінації їх мікроорганізмами виникає значний ризик інфікування пацієнтів. Отже, інструменти та предмети, що відносять до даної категорії повинні бути стерильними. «Напівкритичні» це предмети, що контактують зі слизовими оболонками або пошкодженою шкірою (інгалятори, бронхоскопи, ендоскопи). Напівкритичні інструменти повинні бути ретельно очищеними з проведенням наступної дезінфекції, що знищує усі мікроорганізми та спори більшості бактерій. «Некритичні» предмети контактують лише з інтактною шкірою (наприклад манжети для вимірювання артеріального тиску, стетоскопи, підкладні судна). Ці предмети не повинні бути стерильними і можуть вміщувати на своєї поверхні спори бактерій. В залежності від виду предмету медичного призначення та мети його використання, проводять дезінфекцію високого (ДВР), проміжного рівня (ДПР) та низького рівня (ДНР). При проведенні ДВР гинуть усі мікроорганізми, окрім спор бактерій.Цей метод дезінфекції повинен використовуватись для всіх «напівкритичних» предметів. Для ДВР використовують глутаровий альдегід, диоксид хлору, 6% розчин перекисню водню та засоби на основі надуксусної кислоти. Ці хімічні засоби можна використовувати і для стерилізації проте час експозиції при цьому значно збільшується. При проведенні ДПР гинуть вегетативні форми бактерій, в тому числі мікобактерії, більшість вірусів та грибів (окрім спор бактерій). Дрібні неліпідні віруси (наприклад, ентеровіруси, риновіруси) більш стійкі до дії бактерицидних засобів, в той час як крупні ліпідні віруси (аденовіруси, вірус гепатиту В та ВІЛ) гинуть при проведенні ДПР. ДПР повинна використовуватись для «некритичних» предметів. Цей метод також може використовуватись для дезінфекції деяких «напівкритичних» предметів, таких як ванни для гідротерапії пацієнтів з ушкодженою шкірою. До засобів ДПР належать сполуки на основі 70% та 90% етилового або ізопропілового спирту, хлорвмісні препарати, деякі фенолвмісні засоби та йодофори. При проведенні ДНР гинуть вегетативні форми більшості видів бактерій та гриби. Не гинуть спори бактерій, мікобактерій та дрібні неліпідні віруси. ДНР можна використовувати тільки для «некритичних» інструментів. До дезінфектантів низького рівня відносять препарати на основі четвертинних амонійних з’єднань, деякі йодофори та фенолвмісні засоби.
На якість дезінфекції впливають наступні фактори: - Матеріал, з якого виготовлені предмети, що підлягають стерилізації. Важко проводити очищення обладнання, що має щілини, отвори. Бактерицидні засоби можуть не потрапляти повністю у всі частини обладнання, що знижує ефективність стерилізації, рівень та тип мікробної контамінації. Обладнання з високим рівнем контамінації потребує більш тривалої обробки бактерицидними засобами ніж обладнання з низьким рівнем контамінації. - Наявність органічних забруднень. Бактерицидні засоби можуть вступати у взаємодію з кров’ю, плазмою, гноєм або іншими органічними речовинами на поверхні дезінфікуючого обладнання та внаслідок чого втрачати свою активність. - Концентрація бактерицидних засобів та термін експозиції. Як правило, чим вище концентрація бактерицидного засобу, тим менше потрібно часу для адекватної дезінфекції. Виключенням є йодофори, спирти та спиртовмісні засоби, що втрачають активність при використанні їх в концентраціях більших, ніж ті, що рекомендують виробники. - Інші фізичні та хімічні фактори. Температура, рН, жорсткість води та наявність інших хімічних сполук (мило) можуть впливати на ефективність дезінфектантів.
В деяких випадках, в стаціонарі може виникати необхідність повторного використання одноразових предметів медичного призначення. До таких ситуацій відносять проблеми із забезпеченням стаціонару, використання «некритичних» предметів замість «критичних», або при необхідності економії коштів. Але при багаторазовому використанні одноразового обладнання виникають невирішені питання, що стосуються токсичності отриманих відходів, утворення пірогенів, функціональної надійності обладнання та його структурної цілісності, правових та етичних питань, а також ступеня ризику інфікування пацієнта. Слід уникати багаторазового використання обладнання та обмежуватися лише випадками, що передбачені виробником, дотримуючись при цьому спеціальних інструкцій стосовно повторного використання.
Матеріали для самоконтролю: Заповніть таблицю
2. Питання для самоконтролю: 1) Назвіть основні елементи протиепідемічного режиму. 2) В чому полягає особиста гігієна персоналу дитячого закладу? 3) Який інвентар необхідно мати для проведення вологого прибирання приміщення? 4) Назвіть основні санітарно-епідеміологічні накази, які регламентують роботу лікувально-профілактичних закладів. 5) Які дезінфікуючі розчини найбільш частіше використовують в дитячих закладах? 6) Як проводиться поточна та заключна дезінфекція? 7) Які існують основні засоби дезінфекції? 8) Назвіть основні методи стерилізації, дайте характеристику їх перевагам та недолікам. 9) Назвіть основні методи контролю якості стерилізації. 10) Дайте класифікацію медичних інструментів та предметів догляду за хворим в залежності від ступеня ризику інфікування пацієнта. 11) Наведіть класифікацію дезінфекції в залежності від виду предмету медичного призначення та мети його використання. 12) Назвіть фактори, що впливають на якість проведення дезінфекції. 13) Перерахуйте основні правила стерилізації предметів догляду за дітьми.
Тести для самоконтролю 1. Санітарно-гігієнічні вимоги до медичного персоналу лікарні: А. Повинен бути охайним , обов’язково мити руки шляхом 2-х кратного намилювання перед оглядом кожного хворого або виконанням процедур та після цього. В. Мати змінний комплект робочого одягу (халат, шапочка або косинка, змінне взуття), що зберігається в індивідуальних шкафчиках. С. Краї робочого одягу повинні повністю закривати особистий (домашній) одяг. D. Перебувати в робочому халаті та взутті за межами лікувального закладу забороняється. Е. Всі перелічені.
2. Яка частота генерального прибирання? А. 1 раз на тиждень. В. 2 рази на тиждень. С. 3 рази на тиждень. D. Щодня. Е. 1 раз на 2 тижні.
3. Зміну масок проводять кожні: А. 2 години. В. 4 години. С. 6 годин. D. 8 годин. Е. 12 годин.
4. У приліжкових тумбочках не дозволяється зберігати: А. Посуд. В. Засоби особистої гігієни. С. Канцелярські приладдя. D. Продукти харчування. Е. Іграшки.
5. Методи стерилізації: А. Паровий. В. Повітряний. С. Газовий. D. Радіаційний. Е. Всі перераховані.
6. Основним недоліком парового методу стерилізації предметів медичного призначення є: А. Тривала експозиція. В. Токсичний. С. Неможливо стерилізувати паперові вироби, білизну та розчини. D. Aлергенний. E. Вироби, що чутливі до дії високої температури та вологості, можуть отримати ушкодження.
7. Яка частота прибирання палат в лікарні: А. 1 раз на день. В. Не рідше 2 разів на день. С. Через день. D. 1 раз на 3 дні.
8. Які існують види контролю якості стерилізації: А. Паровий, хімічний, фізичний. В. Фізичний, хімічний, біологічний. С. Хімічний, повітряний, радіаційний. D. Повітряний, газовий, паровий.
9. Частота провітрювання палат в стаціонарі взимку: А. 1 раз на день. В. 2-3 рази на день. С. 4 рази на день. D. 1 раз на 2 дні. Е. 1 раз на 3 дні.
10. Порядок стерилізації пляшечок для молока і молочних сумішей такий: А. Миття в гарячій воді, висушування, кип’ятіння. В. Чищення йоржиком від залишків їжі, миття в гарячій воді, висушування. С. Обезжирення, миття йоржиком, промивка проточною водою, обполіскування, висушування, кип'ятіння. D. Чищення йоржиком від залишків їжі, миття в гарячій воді, кип’ятіння протягом 20 хв., висушування. Е. Чищення йоржиком від залишків їжі, миття в гарячій воді, кип’ятіння протягом 5 хв., висушування.
Відповіді на тести:
4.Задачі для самоконтролю: 1. В соматичному відділенні у дитини 5 років, що надійшла на лікування з діагнозом двобічна пневмонія, виявлено гостру кишкову інфекцію. Дитина була переведена для подальшого лікуванні в інфекційне відділення. Який вид дезінфекції потрібно провести у відділенні. Перерахуйте всі необхідні засоби. 2. Медична сестра зарахована після закінчення медичного коледжу на роботу у відділення патології новонароджених і вперше заступає на чергування. Які гігієнічні заходи вона повинна здійснити перед цим та які особливості зовнішнього вигляду. 3. Хвора дитина 5 міс., що позбавлена батьківського піклування, знаходиться на лікуванні у дитячій лікарні з діагнозом ГРВІ. Медичній сестрі необхідно нагодувати дитину молочною сумішшю. Які дії необхідно провести щоб підготувати пляшку та соску для годування дитини.
Відповіді на ситуаційні задачі:
1. Потрібно провести заключну дезінфекцію з метою повної ліквідації збудників захворювання в палаті та відділенні. Дезінфекцію необхідно провести у палаті та туалеті, буфетній кімнаті. Дезінфекції також піддаються предмети побуту та одяг пацієнта. Найважливішим методом заключної дезінфекції приміщень є їх обробка з гідропульту сумішшю різних дезінфікуючих розчинів. Заключною може бути і дезінфекція поверхонь предметів шляхом протирання або миття їх. Деякі предмети (наприклад, м'які меблі, книги, взуття, матрас) слід дезінфікувати в дезінфекційній камері.
2. Медичний працівник повинен мати охайний зовнішній вигляд. Медична сестра перед чергуванням приймає душ, надягає чисту білизну. Руки треба мити з милом, а нігті коротко стригти. Одяг повинен бути встановленої форми; білий халат, надітий на плаття з короткими рукавами, і шапочка (хустинка), що закриває волосся, повинні бути чистими і випрасованими. На час чергування сестра взуває спеціальне взуття, що дозволяє безшумно ходити. Тапочки повинні легко піддаватися дезінфекції. Халат, головний убір і тапочки після закінчення чергування (зміни) залишають в спеціально відведеній для медичного працівника шафі. Обов'язково носіння маски для персоналу відділення новонароджених. Кожні 4 ч маску треба змінювати.
3. Чисту соску медична сестра дістає стерильним пінцетом, а потім чисто вимитими руками надягає на пляшку. Чисті гумові соски зберігають сухими в закритому (скляному або емальованому) посуді з маркіровкою "Чисті соски". Стерильні пляшки з горловиною, закритими стерильними ватяно-марлевими тампонами, зберігають в окремо виділених для цього шафах. Використані соски збирають в посуд з маркіровкою "Брудні соски". Брудні соски ретельно миють спочатку в проточній воді, а потім теплою водою з содою (0,5 чайної ложки питної соди на стакан води), при цьому їх вивертають навиворіт. Потім соски кип'ятять протягом 10—15 хв. Стерилізація сосок проводиться раз на день, звичайно в нічний час. Проводить її палатна медична сестра. Стерилізація пляшок проводиться в буфетній. Спочатку пляшки обезжирюють в гарячій воді з гірчицею (50 г сухої гірчиці на 10 л води), потім миють за допомогою йоржа, промивають проточною водою зовні і зсередини (використовують пристрій у вигляді фонтанчиків для обполіскування пляшок) і обполіскують. Чисті пляшки шийкою вниз поміщають в металеві сітки, а коли стечуть залишки води, пляшки в сітках ставлять в сухожарову шафу на 50—60 хв. (температура в шафі 120—150 °С).
Рекомендована література. Основна література: 1. В.Г. Майданник, В.Г. Бурлай. Ваша дитина (догляд та виховання). – Київ, 2004. - 298 с. 2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. – Київ, 2002. Знання України. Майданник В.Г., Дука К.Д., Бурлай В.Г. 3. Т.В. Капітан. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Вінниця, 2006. 4. А.Н.Бурая, И.А.Головко, В.С.Тихомирова. Руководство к практическим занятиям по уходу за здоровым и больным ребенком. – Москва, 1982. 5. Мазурин А.В., Запруднов А.М., Григорьев К.И. Общий уход за детьми. – «Медицина». Москва, 1998. 6. А.В. Токар, В.І. Джемайло та ін. Довідник для медичних сестер. – Київ, 2002. 7. С.П. Винникова, И.Н. Дыгало и др. Практические навыки и умения медсестры педиатрического профиля. – «Феникс». Ростов-на-дону, 2002.
Додаткова література: 1. Р.В. Тонкова-Ямпольская, Т.Я. Черток, И.Н. Алферова. Основы медицинских знаний. - Москва, 1981. 2. Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. - М: Медицина, 1999. 3. П.Г. Жученко, Н.С. Пушкарь, И.А. Ситник. Антенатальная охрана плода и уход за новорожденным. – Киев, 1983. 4. Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном (пер. с англ.). В 2 Т. - Київ: "Кобза", 1994.
|
