Позитивні наслідки глобалізації · швидке економічне зростання в багатьох країнах в результаті відкриття ринків для міжнародної торгівлі; · зростання обсягів іноземних інвестицій на глобальному рівні: · поширення новітніх технологій; · створення мільйонів робочих місць, · дерегулювання і зростаюча гнучкість ринків стимулювали економічне зростання і підвищення рівня життя населення, суттєве розширення асортименту доступних споживчих товарів в багатьох країнах світу; · створення умов для вільного поширення інформації в раніше закритих суспільствах; · зростання темпів економічного розвитку в багатьох країнах, причому найбідніші країни, з врахуванням їх більш низького вихідного рівня, росли швидше; · відкриття ринків для міжнародної торгівлі допомогло багатьом країнам здійснити набагато більш швидке економічне зростання, ніж це могло бути в іншому випадку; · стимульований експортом ріст був центральним пунктом промислової політики, що збагатив значну частину країн Азії і суттєво покращив життя мільйонів людей; · в багатьох країнах збільшилась тривалість життя, підвищився життєвий рівень населення; · глобалізація зменшила почуття ізоляції, яке гостро відчувалося в країнах, що розвиваються, і відкрила багатьом з них доступ до знань в такому масштабі, який на порядок вище можливостей навіть найбагатших жителів будь-якої країни сто років тому. · глобальні ринки, глобальні технології, глобальні ідеї і глобальна солідарність можуть збагатити життя людей в усіх країнах та значно розширити можливості вибору. Ріст взаємозалежності між людьми стимулює формування спільних цінностей і сприяння розвитку людини в глобальному масштабі. Глобальні проблеми що впливають на розвиток міжнародної економіки: 1. взаємо пов’язаність країн світу сприяє швидкому поширенню кризових явищ в економіці і поширенню небезпечних епідемій; 2. екологічні проблеми - економічний ріст призводить до того, що людство переходить грань відновлюваності ресурсів. Кліматичні зміни пов’язані з нарощуванням промислового потенціалу в різних регіонах світу. Так, з початку промислової епохи середньосвітова температура на планеті підвищилася на 0,7 градуси Цельсію. Поширення соціально-економічної моделі, в центрі якої знаходиться культ споживання, веде до виснаження запасів природних ресурсів і зростаючого забруднення довкілля. Утримуючі тепло гази, які були викинуті в атмосферу в 2008 р., залишаться там до 2108 р. Щорічно від кліматичних катастроф страждає приблизно 260 млн. чол., понад 98% з яких проживає в країнах, що розвиваються. 3. продовольча проблема; 4. демографічна проблема - найбільш розвинені країни відрізняються низькою народжуваністю і мають близький до нульового ріст населення, водночас високий відсоток людей похилого віку. За прогнозами ООН, в першій половині ХХІ ст. загальною тенденцією для більшості країн світу буде збільшення частки осіб похилого віку і скорочення народжуваності. Так, якщо в 1950 р. частка населення похилого віку становила 8% загальної чисельності світового населення, то в 2007 р. – вже 11%, а до 2050р. досягне 22%; 5. міграція - в умовах сучасної глобалізації, коли щорічно у світі мігрує 200 млн. чол., невідворотно супроводжується зіткненням і дифузією різних культур і запозиченням релігійних і національних традицій, що мають вплив на країни-реципієнти; 6. посилення нерівномірності соціально-економічного розвитку країн і регіонів світу. Відмінності в темпах росту в різних країнах призвели до того, що в наш час виробництво на душу населення Північної Америки майже в 4 р. вище середньосвітового показника, а в Африці – в 4 р. нижче. Решта світу знаходиться між цими двома полюсами. Ця різниця виникла в значній мірі за останні два століття. Нерівномірність економічного розвитку обумовила нерівномірність розподілу доходів і багатства між країнами світу. Так, в другій половині ХХ ст. співвідношення доходів 20 % найбагатших і 20 % найбідніших людей у світі змінювалось наступним чином: 1960 р. – 30 : 1, 1990 р. – 60 : 1, 1997 р. – 74 :1. Для порівняння: в 1820 р. цей розрив становив 3:1, в 1900 р. – 7:1 та в 1913 р. – 11:1. Зараз 2,6 млрд. чол. живуть в бідних країнах на 2 дол. в день; 7. загострення енергетичних проблем внаслідок виснаження джерел сировини і палива. Ці проблеми обумовлюють впровадження глобальних інституцій для регулювання міжнародних політичних і економічних відносин. Процеси глобалізації впливають на розвиток регіональних інтеграційних об’єднань, адже посилення глобальної конкуренції спонукає країни до співпраці в рамках інтеграційних угруповань. Інформаційне забезпечення: 6. Глобальна економіка: підручник / за заг. ред.. Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник. – К.: КНЕУ, 2015.-588с. 3. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование: монография /Д.Лукьяненко, В. Колесов, А. Колот, Я. Столярчук и др.; под науч. ред. проф. Д.Лукьяненко, А. Поручника, В. Колесова.-К.: КНЭУ,2013.- 466с. . 4. Міжнародна економіка: підручник / Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, Я. М. Столярчук. – К.: КНЕУ, 2014. 5. Ресурси та моделі глобального економічного розвитку : монографія / [Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, А. М. Колот та ін.] ; за заг. ред. Д. Г. Лук’яненка та А. М. Поручника ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана" [та ін.]. - К.: КНЕУ, 2011. - 703 с. |