ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Основні терміни вислуги на посадах офіцерського складу ЗС США

Армія, ВПС, Корпус морської піхоти	Термін вислуги, у роках	В М С	Термін вислуги, у роках
Другий лейтенант		Енсайн (мічман)
Перший лейтенант		Молодший лейтенант
Капітан		Лейтенант
Майор		Лейтенант-командер
Підполковник		Командер
Полковник		Кептен
Бригадний генерал і вище	–	Комодор і вище	–

Підготовку офіцерського складу для ВПС забезпечує вище військове авіаційне училище в Колорадо-Спрінгс, яке є єдиним у своєму виді ЗС США [259, 305, 523]. Кількість його кадетів може досягати 4400 осіб, 40 із них – іноземці. Щороку до училища, відповідно до потреб ВПС, зараховується 1200–1400 юнаків та дівчат. Це приблизно 10 % від тих, хто бажає тут навчатися. Вимоги до вступників дуже високі й перевищують аналогічні вимоги для вступу до цивільних ВНЗ. З 1976 р. дівчат приймають нарівні із хлопцями, набір їх становить приблизно 12 % від загальної кількості. Підготовка здійснюється у змішаних навчальних групах за однаковими програмами.

Навчальний процес в училищі забезпечують 4300 осіб (у тому числі 2700 військовослужбовців). Майже дві третини з них мають учений ступінь магістра, 37 % – доктора наук. Термін служби офіцерів-викладачів у середньому становить чотири роки. Щороку змінюються 120–180 осіб. 90 % викладачів, які ведуть військову підготовку, – офіцери, фізичну підготовку проводять 80 тренерів-викладачів.

Серед загальноосвітніх кафедр є кафедри математики (понад 50 осіб), фізики (понад 40), аеронавтики та астронавтики (близько 40), англійської (близько 40) та іноземної мов (близько 30). На інших кафедрах у середньому працює близько 30 осіб. Льотну та наземну підготовку в училищі здійснюють близько 30 льотчиків-інструкторів. Усіх кадетів організаційно зведено у крила, кожне з яких складається з чотирьох груп по 10 ескадрилій. Повсякденну діяльність курсантів забезпечують близько 50 офіцерів – командирів підрозділів. До складу однієї ескадрильї входять слухачі всіх чотирьох курсів. На думку командування, повсякденні контакти першокурсників зі старшокурсниками позитивно позначаються на їх вихованні, тому що останні мають право робити зауваження і відмічати позитивні моменти в поведінці молодших, занотовуючи це в їхніх особових службових книжках. За наявності певної кількості таких записів командир підрозділу або виносить догану, або заохочує курсанта.

Програма підготовки майбутніх офіцерів дуже складна, оскільки служба у ВПС ставить до них високі вимоги. Училище дає кадетам глибокі теоретичні знання та практичні навички з багатьох дисциплін, високу фізичну і морально-психологічну підготовку, яка служить базою для їхнього подальшого розвитку та підвищення кваліфікації. Вони вивчають 44 дисципліни із загальноосвітніх, інженерних, гуманітарних та соціальних галузей знань. Велика увага приділяється науково-технічним і технологічним дисциплінам. У навчальному плані виділено 25 теоретичних профілюючих дисциплін, один з яких (а за бажання – і більше) кожен кадет вивчає досконально. Для більш поглибленого вивчення дисциплін в училищі проводяться різноманітні конкурси, семінари, диспути тощо. Навчальний план підготовки майбутніх офіцерів наведено в дод. 2.

В училищі створено всі умови для широкого використання у навчально-виховному процесі обчислювальної техніки. З 1986 р. функціонує єдина комп'ютерна мережа, яка з'єднала всі наявні в училищі комп'ютери, у тому числі й встановлені у спальних кімнатах гуртожитків. Термін навчання в училищі – чотири роки. Навчальний рік складається з трьох періодів (осіннього, весняного та літнього). Тривалість осіннього – чотири місяці (середина серпня – середина грудня), весняного – чотири місяці (початок січня – початок травня), а літнього – близько двох (початок червня – початок серпня). Іспити складають після осіннього й після весняного періодів протягом тижня. Випуск офіцерів проводиться щороку в останні дні травня. Упродовж навчального року курсанти мають три відпустки: першу, тритижневу, – влітку, другу – напередодні новорічних свят (20 грудня – початок січня) і третю, тижневу, – навесні (у березні-квітні). Наприкінці кожного осіннього та весняного періоду прізвища кадетів, які отримали середній показник успішності з теоретичних дисциплін – три бали і вище (система оцінки знань – чотирибальна: "відмінно" – чотири бали, "добре" – три, "задовільно" – два, "залік" – один, "незадовільно" – нуль балів), заносять до почесного списку начальника навчального процесу. Їх нагороджують спеціальними знаками. Якщо вони мають такі самі показники з військових дисциплін, то також отримують спеціальні відзнаки. Прізвища кадетів, що фігурують одночасно у двох списках, заносять до почесного списку начальника училища; таким кадетам надають додаткові пільги у вихідні дні.

Заняття з початкового курсу проводять старшокурсники. Вони знайомлять новачків із порядком, встановленим в училищі, його традиціями, історією ЗС і ВПС США та ін. Джерелом отримання інформації, потрібної для подальшого навчання (і служби), є "Книжка першокурсника" (пам'ятка). Кожну вільну хвилину першокурсник використовує для вивчення матеріалів, які містяться в ній і які він мусить знати напам'ять. Адже в будь-який час його може перевірити як командир підрозділу, так і старший кадет (за строковою службою). Після проходження напруженої початкової підготовки юнаки та дівчата отримують відзнаки першокурсника.

Практичні заняття проводяться протягом літнього періоду. Кадети проходять стажування в авіаційних частинах та на авіабазах не лише своєї країни, а й різних країн НАТО і світу. Льотна підготовка є важливою складовою частиною професійної підготовки курсантів і проводиться протягом усього періоду навчання в ескадрильях. Головне її завдання – якомога раніше визначити придатність кадетів до льотної професії і прищепити їм любов до авіації. Парашутну підготовку, як складову льотної, проводять на добровільній основі. Після її проходження виявляються непридатні для подальшого льотного навчання. За бажанням вони можуть залишитися в училищі й продовжувати навчання з нельотних спеціальностей разом із тими, хто, вступаючи, обрав нельотні професії. Програма передбачає наземну підготовку і контрольні польоти на військовому літаку. Загальний наліт становить близько 22 годин. Кадети мають змогу продовжити льотну підготовку, навчаючись у різних гуртках, клубах та ін. На першому курсі вони проходять підготовку за інтенсивною програмою. Основна її мета – збільшення сили, витривалості, швидкості та поліпшення інших фізичних якостей. На другому курсі обов'язковою для юнаків є боротьба, а також великий теніс та інші види спортивних ігор. На третьому курсі вивчаються військово-прикладні види спорту: дзю-до, підводне плавання тощо. На останньому курсі, поряд із традиційними видами спорту, відпрацьовуються навички ведення рукопашного бою та беззбройного захисту від нападу. В училищі проводяться різноманітні спортивні змагання, олімпіади, чемпіонати тощо. Але не всі можуть витримати таку напружену програму і за чотири роки навчання близько 27 % слухачів із різних причин відраховують. У середньому училище випускає близько 1000 офіцерів. Вони отримують призначення у ВПС, ВМС та СВ. Певній кількості офіцерів надається можливість продовжити навчання за військово-медичним профілем, а також право навчатись у цивільних університетах. Випускникам училища видають диплом бакалавра і присвоюють первинне офіцерське звання. Американські фахівці відзначають, що якість викладання у військовому училищі й рівень знань його випускників не нижчі ніж у престижних цивільних університетах [305].

Військово-морське училище в Аннаполісі є одним із найпрестижніших військових навчальних закладів США. Щороку 1100 вісімнадцятирічних юнаків і дівчат (близько 17 %) підписують контракт "на життя", сповнене "Надії, Честі, Відповідальності й Традицій". Тут кадети вивчають електротехніку, ЕОМ, авіа- та космічну техніку, системи корабельної зброї, фізику, хімію, математику, океанографію, мистецтво управління, економіку, тактику, навігацію, військове законодавство, міжнародні відносини, англійську та одну з іноземних мов на вибір, а також займаються фізичною підготовкою. Термін навчання – чотири роки.

Система присвоєння чергових офіцерських звань у ЗС США стимулює офіцерів до підвищення рівня професійної майстерності та особистої бойової підготовки. В основі її лежать конкурсні іспити "на чин" або на заміщення вищої посади. Офіцерів, які відслужили встановлений для їхньої посади термін і претендують на підвищення, включають до списків кандидатів, а потім вони змагаються за право зайняти вакансію.

У військових училищах для ЗС США готують 10–15 % усіх офіцерських кадрів, основну ж частину офіцерів-професіоналів – на курсах ROTC.

Підготовка офіцерських кадрів оперативно-тактичної ланки.
Підвищення кваліфікації та перепідготовка офіцерських кадрів

Офіцер, який закінчив військове училище, курси ROTC або кандидатську школу й отримав базову професійну освіту, продовжує вдосконалювати свою особисту професійну підготовку. Для цього в армії США існують командирські заняття. На них офіцери вдосконалюють професійні навички з управління підрозділами в бою. Через певний час вони проходять тестування різного рівня складності, що вимагає від військовослужбовців постійного тренування як розуму, так і тіла. Однією з важливих форм занять з бойової підготовки стало тестування (якщо його результати свідчать, що в підготовці військовослужбовця є серйозні недоліки, його кар'єра – під загрозою; військовослужбовця, який тричі не пройшов тестування, звільняють із ЗС, і його професійна кар'єра на цьому закінчується). Крім того, на командирські заняття виносяться питання внутрішньої та зовнішньої політики США, розглядаються різні ситуації в "гарячих" точках планети.

Школа інформації ЗС США готує офіцерів – фахівців зі зв'язків з громадськістю, журналістів для військової преси, радіо і телебачення. Організаційно вона складається з трьох факультетів: зв'язків із громадськістю; прикладної журналістики; радіо і телебачення. Кожен із них включає три навчальні курси. Головним факультетом вважають перший. Саме його випускники поповнюють апарат помічника міністра оборони США зі зв'язків із громадськістю. На ньому функціонують курси з підготовки молодших офіцерів, підвищення професійних знань старших офіцерів, навчання офіцерів резерву. На другому факультеті діють курси журналістики та фотожурналістики. Третій готує фахівців для роботи на радіо і телебаченні, а також в апараті служби зв'язків із громадськістю [197]. Термін спеціалізації чи перепідготовки тут триває від дев'яти до 18 тижнів. Крім того, до шкіл родів військ направляють і молодших офіцерів, які прослужили в регулярних частинах шість-вісім років. Їх готують для подальшого проходження служби на командних та штабних посадах батальйонної ланки (термін навчання – 12–38 тижнів).

Особливістю американських шкіл родів військ є те, що в них спільно навчаються американські та іноземні офіцери. У кожній школі навчальні групи складаються з 15–18 осіб, три-п'ять із них – іноземці. Частково заняття ведуть самі слухачі, у тому числі – і з інших армій світу, отже відбувається обмін військовим досвідом.

Офіцери ВПС, які мають офіцерське звання "другий лейтенант", продовжують підготовку в авіаційному університеті, що являє собою цілий комплекс військових навчальних закладів.

Військово-повітряний коледж – вищий військовий навчальний заклад, що готує кадри для ВПС з вищим ступенем підготовки. Термін навчання – дев'ять місяців. Навчальна програма включає лекції, семінари, практичні та інші види занять з таких розділів: зовнішня та внутрішня обстановка, організація управління, питання військового будівництва, стратегії, національної безпеки.

У командно-штабному коледжі ВПС проходять підготовку офіцери, які мають перспективу висунення на командно-штабні посади в ланці "авіакрилоуправління штабом авіаційного командування". Програма підготовки включає такі розділи: основи військової політики США та міжнародні відносини, питання управління військами і керівництва особовим складом, бойове використання ЗС США в цілому й окремих їхніх компонентів зокрема. Багато часу також відводиться на наукові пошуки та самостійну роботу. Крім очного, у коледжі організовано навчання у формі семінарських занять за місцем служби, а також заочне. На факультет із семінарською формою навчання приймають офіцерів регулярних ВПС у званні "майор" і вище. Крім того, тут за наявності вільних місць можуть навчатися цивільні службовці федеральних відомств і підприємств. За такою формою навчається офіцерський склад більш ніж на дев'яти авіабазах та об'єктах ВПС світу. На відділення заочного навчання, крім названих осіб, приймають офіцерів, які закінчили школу підготовки офіцерів ескадрильї. Програма навчання включає такі дисципліни: військова політика, організація управління та керівництво особовим складом, основи бойового використання ВПС США та їхніх компонентів.

Школа підготовки офіцерів ескадрильї є початковим ступенем професійної підготовки. До неї зараховують офіцерів регулярних сил і резервних компонентів у званнях "перший лейтенант" – "капітан". Програма передбачає вивчення питань взаємовідносин у колективі, керівництва підлеглими, управління, місця США в системі міжнародних відносин, бойового використання ЗС США та окремих їх видів і родів. Значну частину часу відведено на самопідготовку.

Центр підвищення кваліфікації ім. І. Ікера здійснює підготовку за 62 навчальними програмами офіцерів, сержантів національної гвардії і резерву та інших видів ЗС США, а також інших країн. Зі стін цього закладу, де навчається понад 5 тис. осіб, виходять фахівці юридичних, фінансових, кадрових та інших служб.

Технологічний інститут ВПС є основним навчальним закладом, де готують офіцерів з інженерно-технічних, медичних та будівельних спеціальностей. В інженерній школі інституту навчаються офіцери – фахівці в галузі авіаційної та космічної техніки, електрообладнання, системного аналізу та пошуку, прикладної фізики, систем озброєння. Тривалість навчання – від півтора до двох років. По закінченні його випускники одержують учений ступінь магістра, а в окремих випадках – доктора.

Школа підготовки спеціалістів тилового забезпечення призначена для підвищення кваліфікації офіцерів з обраних спеціальностей. Існує заочна форма навчання. Набір становить близько 5,5 тис. осіб.

Центр аерокосмічних доктрин, досліджень та навчання об'єднує низку підрозділів: аналізу, узагальнення та розробки нових напрямів розвитку у використанні ВПС, забезпечення навчального процесу в інших навчальних закладах авіаційного університету тощо. Генерали та адмірали ЗС США проводять заняття з теми: "Організація та проведення спільних бойових дій". Відбір слухачів на двотижневі курси дуже прискіпливий. Туди приймають тільки 18 осіб у званні "генерал-майор" та рівних йому.

Центр військових ігор є відомим підрозділом ВПС із забезпечення моделювання можливого використання ВПС у бойових діях різного рівня на театрах воєнних дій.

Отже, офіцерський склад ВПС має широкі можливості для підвищення своєї професійної майстерності в розгалуженій системі військових навчальних закладів.

Не менші можливості відкрито перед офіцерами флоту та морської піхоти. Для цього у США існують такі навчальні заклади:

§ школа підводників у Нью-Лондоні (штат Коннектикут);

§ корабельна інженерна школа у Вальхео (штат Каліфорнія);

§ школа надводних сил флоту в Нью-Порті (штат Род-Айленд);

§ центр заочного навчання ВМС у Скотіа (штат Нью-Йорк).

Вищий командний склад ВМС підвищує свій професіоналізм у військово-морському коледжі в Нью-Порті, що міститься на території навчального центру ВМС [418]. Він готує офіцерів середньої і старшої ланки всіх видів ЗС і службовців військових установ США та інших країн НАТО. Крім того, коледж є одним із науково-дослідних закладів з проблем планування, підготовки та проведення бойових операцій ВМС і ЗС у цілому. Навчання проводиться на п'ятьох факультетах: війни на морі; командно-штабному (для громадян США); командному, штабному (для іноземців); вечірнього та заочного навчання, а також на курсах офіцерів резерву. Протягом року коледж проводить два випуски слухачів штабного факультету (термін навчання – п'ять з половиною місяця). Повний курс підготовки на вечірньому відділенні триває два з половиною, а на заочному – три з половиною року. Заняття на курсах офіцерів резерву проводяться тричі на рік на 12-добових зборах.

На факультеті війни на морі навчаються офіцери всіх видів ЗС США берегової охорони у званні "командер" ("підполковник") та "кептен" ("полковник"), які прослужили 15–20 років. Відбір кандидатів на навчання дуже ретельний (65 % – з командних посад).

На командно-штабному факультеті навчаються офіцери у званні "лейтенант-командер" ("майор"), які прослужили 12–15 років, а також службовці окремих міністерств та відомств, на командному – офіцери ВМС союзних та дружніх країн у званнях "командер" – "кептен", на штабному факультеті – офіцери середньої ланки з вислугою 8–15 років.

Групи факультету вечірнього та заочного навчання складаються з 15–20 осіб, заняття з якими проводяться у 14 місцях розташування, де є значні контингенти ЗС США. Семінарські заняття тривалістю 2,5 години відбуваються щотижня.

Курс заочного навчання розрахований на самостійну роботу. По завершенні навчання слухачі пишуть письмові роботи із запропонованих до розгляду тем.

Навчальна програма курсів офіцерів резерву розрахована на 45 годин класної та самостійної роботи на тиждень. Термін навчання – 13 тижнів. Програма суміжних дисциплін включає понад чотири курси. Кожний додатковий курс (класні заняття у вигляді лекцій та семінарів) розраховано на 12 годин.

Обов'язковими в коледжі є щорічні симпозіуми та конференції з різних тем і напрямів. Слухачам дозволено приходити на заняття в цивільному одязі й звертатися один до одного не за військовим званням. Успішність оцінюється тут на основі контрольних робіт, іспитів та семінарів. Для стимулювання слухачів передбачено різні грошові винагороди [418].

Вищий командний склад морської піхоти вдосконалює свої професійні знання в командно-штабному коледжі у Квантіко (штат Вірджинія).

У деяких ВВНЗ США кадри СВ, ВПС та ВМС готують разом. Наприклад, в армійському командно-штабному коледжі у Форт-Лівенворті (штат Канзас). Хоч він і називається армійським, тобто належить до СВ, у ньому підвищують кваліфікацію офіцери всіх видів ЗС. Усі вони мають звання "майор" чи "підполковник" і термін служби 10–15 років. Коледж готує командний склад для ланок "батальйон – полк – бригада", а також "штаб дивізії – штаб корпусу". Серед навчальних дисциплін – основи управління військами, тактика американських військ, організація протипартизанських і контрповстанських дій, організація і завдання ЗС країн СНД.

Підготовка офіцерських кадрів оперативно-стратегічної ланки

Вищий командно-штабний склад ЗС США готують в армійському військовому коледжі у штаті Пенсільванія. З його стін виходять офіцери ланки "з'єднання – об'єднання – командування на театрі воєнних дій", а також генерали та офіцери для служби в центральних апаратах міністерств оборони та армії. Кандидатів на навчання затверджують у міністерствах видів ЗС. У коледжі офіцери вивчають зовнішню та внутрішню політику США, стратегію, основи військового планування та програмування, використання СВ при взаємодії з іншими видами ЗС та з військами союзників по НАТО.

В Університеті національної оборони (УНО) готують вищий командно-штабний склад видів ЗС, цивільних службовців для Пентагону та різних відомств військово-промислового комплексу [538]. УНО розташований у Вашингтоні та Норфолку. В останньому працює штабний коледж університету, а в столиці США – національний військовий та військово-промисловий коледжі.

Штабний коледж УНО двічі на рік випускає офіцерів, підготовлених за п'ятимісячною програмою. За цей час його слухачі, представники всіх видів ЗС, здобувають знання з бойового використання з'єднань та об'єднань, планування та проведення спільних операцій.

Національний військовий коледж УНО готує старший офіцерський та генеральський склад Міністерства оборони, комітету начальників штабів, штабів об'єднаних командувань ЗС США і НАТО. Туди приймають підполковників, полковників та генералів віком не більш як 45 років з вислугою на офіцерських посадах 16–23 роки. У коледжі вивчають принципи і методи керівництва ЗС та економікою у воєнний час, питання координації діяльності військових і урядових органів, взаємодії військової та зовнішньої політики, міжнародні відносини, стратегію, військове планування та будівництво, основи використання національних і об'єднаних ЗС (НАТО).

У Військово-промисловому коледжі готують фахівців з планування військової економіки країни та організації військового підприємства, а також з матеріально-технічного забезпечення ЗС. Вони вивчають широке коло питань: державний устрій; політичне становище США і провідних зарубіжних країн; взаємозв'язок політичного, військового та економічного чинників; завдання Пентагону та інших державних органів з мобілізації економіки в разі війни; можливості національної економіки і чинники, що впливають на виконання підприємницьких програм на період мобілізації; питання розподілу й використання людських ресурсів у промисловості та ЗС [538].

Отже, військове керівництво США приділяє значну увагу якості підготовки кадрів для своїх ЗС. З цією метою виділяються значні кошти, і всі вони використовуються за прямим призначенням. Це дає очевидний ефект, що підтвердили, зокрема, результати бойових дій у Перській затоці, Афганістані, Іраку.

Нині армія США є однією з найбільш оснащених, організованих та професійно підготовлених з-поміж армій усіх країн Заходу [159, 366]. Певна річ, їй, як і будь-якій армії, притаманні недоліки. Проте розкриття їх не є завданням даної монографії.

2.2.2. НІМЕЧЧИНА

Структура військової освіти

Командування ЗС Німеччини надає великого значення високопрофесійній підготовці офіцерських кадрів та їх комплектуванню [438].

Систему підготовки офіцерського складу розроблено з урахуванням системи комплектування бундесверу кадровими офіцерами за контрактом (3–15 років). Структуру підготовки офіцерського складу бундесверу представлено на рис. 2.2.2.

Офіцерський корпус СВ (він поділяється на молодший і старший офіцерський склад) комплектується за рахунок:

§ випускників офіцерських (військових) шкіл;

§ офіцерів, які служать за контрактом (на 3–15 років і на два роки);

§ унтер-офіцерів, які отримали офіцерське звання після складення відповідних іспитів.

Згідно з офіційними вимогами, кандидатом в офіцери може бути будь-який громадянин Німеччини з числа цивільної молоді або військовослужбовців (віком 17–25 років), що має середню освіту, належний за станом здоров'я, пройшов перевірку на благонадійність і тестові випробування для виявлення професійної придатності до військової служби.

Рис. 2.2.2. Структура підготовки офіцерського складу бундесверу

Підготовка офіцерського корпусу Сухопутних військ Німеччини

Для підготовки офіцерів СВ, а також для підвищення їхньої кваліфікації та перепідготовки розгорнуто мережу військових навчальних закладів. До неї входять:

§ військова академія бундесверу;

§ два університети бундесверу;

§ офіцерська школа Сухопутних військ;

§ 12 шкіл родів військ [674].

Згідно з терміном служби у військах підготовка офіцерів стройової служби може здійснюватися за повною або скороченою програмами. Кандидатів в офіцери військово-технічної служби висувають, головним чином, із числа унтер-офіцерів. У СВ Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) система підготовки офіцерського складу включає в себе певні етапи навчання: у військах, у школах родів військ, в офіцерських школах (ОШ), університетах бундесверу, військовій академії бундесверу.

Підготовка кандидатів в офіцери для сухопутних військ Німеччини включає такі етапи:

§ загальна початкова військова підготовка у військах (ПП) – три місяці;

§ первинна спеціальна підготовка із урахуванням специфіки відповідного роду військ (три місяці) та бойова підготовка у військах і підготовка для отримання прав водія (три місяці);

§ курс для отримання військового звання "фанен-юнкер" у школах родів військ – три місяці;

§ служба у військах на посаді командира відділення – три місяці (шість місяців для кандидатів у офіцери за контрактом на три-чотири роки).

Подальше навчання організується відповідно тривалості контракту на військову службу.

Основними етапами підготовки кандидатів у кадрові офіцери й офіцери за контрактом на 12–15 років є:

§ використання у військах на посаді командира навчального відділення – п'ять місяців;

§ офіцерський курс в офіцерській школі сухопутних військ – п'ять місяців;

§ курс командира взводу у школі роду військ – три місяці;

§ служба у військах на посаді командира взводу –11 місяців;

§ навчання в університеті бундесверу з метою отримання вищої освіти і цивільної спеціальності – до чотирьох років.

У процесі навчання кандидатам в офіцери через встановлений час послідовно присвоюють військові звання: "фанен-юнкер" – через 12 місяців, "фенрих" (порівняно з фельдфебелем) – через 21, "обер-фенрих" "(порівняно з обер-фельдфебелем) – через 30. Призначення на офіцерську посаду і присвоєння військового звання "лейтенант" відбувається по завершенні третього року служби (36 місяців). Далі йде служба у військах на посаді командира взводу, у процесі якої офіцер набуває та вдосконалює досвід керівництва.

Кандидати в офіцери для військ (мотопіхотні, танкові, гірсько-піхотні, повітрянодесантні) та військ бойового і тилового забезпечення навчаються на офіцерських курсах в офіцерській школі в Ганновері (чотири з половиною місяця), після чого стажуються у військах або школах родів військ (чотири з половиною місяця) і проходять службу як командири взводів (три місяці). У системі їхньої підготовки передбачено також здобуття вищої військової освіти в університетах бундесверу в Гамбурзі та Мюнхені (три роки).

Кандидати в офіцери за контрактом на три або чотири роки після військового стажування проходять такі етапи навчання:

§ курс офіцера резерву в офіцерській школі – чотири тижні;

§ курс командира взводу у школі роду військ – вісім тижнів;

§ служба у військах на посаді командира взводу – до закінчення контракту.

Підготовка офіцерських кадрів тактичної ланки

Згідно з існуючими умовами кандидатами в офіцери можуть бути зараховані молоді люди віком від 17 до 25 років, які мають громадянство Німеччини, завершили шкільну освіту й витримали вступні іспити (тести) на предмет професійної придатності до офіцерської служби. У центрі перевірки кандидатів в офіцери проводять співбесіди, тести та обстеження, мета яких – визначити придатність кандидата з огляду на рівень його розумового, психічного та фізичного розвитку.

Перед кандидатами відкриваються широкі можливості підготовки до офіцерської служби:

§ підготовка офіцерів резерву з обов'язковим дворічним терміном служби;

§ підготовка офіцерів за контрактом з обов'язковим терміном служби від трьох до 15 років;

§ підготовка кадрового офіцера, граничний вік якого становить: 53 роки у військовому званні "капітан" і 60 – у званні "генерал".

Розрізняють такі категорії служби на офіцерських посадах:

§ військова служба у видах ЗС;

§ медико-санітарна служба (кандидатами зараховуються особи як чоловічої, так і жіночої статі; контракт підписується мінімум на 16 років);

§ капельмейстерська служба;

§ військово-географічна служба, де кандидат повинен мати закінчену вищу освіту з даної спеціальності;

§ військово-технічна служба (після обов'язкового етапу підготовки унтер-офіцерів).

У СВ кандидат в офіцери має можливість проходити службу в бойових військах, військах бойової підтримки, управління, тилу і медико-санітарної служби.

Система військової підготовки бундесверу має комплексний багаторівневий характер і включає компоненти підготовки військовослужбовців строкової служби, військовослужбовців за контрактом, унтер-офіцерів, офіцерів та військовослужбовців резерву. Військова підготовка військовослужбовців містить елементи професійної цивільної освіти для осіб унтер-офіцерського та офіцерського складу і здійснюється у процесі повсякденної військової служби у підрозділах, під час різних навчань на полігонах, у навчальних центрах та навчальних підрозділах, на курсах у військових школах, у школах підготовки унтер-офіцерського складу, школах підготовки офіцерів, двох університетах та військовій академії бундесверу [206, 674].

Офіцерів за контрактом та кандидатів у кадрові офіцери після 39 місяців навчання і служби в СВ (у ВПС та ВМС – після 15 місяців [123, 343, 639]) направляють для здобуття академічної освіти, яка є складовою частиною підготовки офіцера, в один із двох університетів бундесверу – до Гамбурга або Мюнхена. Мета університетської освіти полягає в тому, щоб офіцери набули здатність працювати за науковими методами і критеріями, оволоділи фаховими знаннями, розширили уявлення про взаємозв'язки в державі, суспільстві та бундесвері з урахуванням нових завдань, здобули педагогічні знання та навички для подальшої діяльності на керівній посаді.

Гамбурзький та Мюнхенський університети було засновано в 1972 р. Міністерством оборони ФРН. Заняття розпочалися у жовтні 1973 р. Заснуванню університетів передувала реформа системи підготовки офіцерів. У 1971 р. було визнано за необхідне запровадити наукове академічне навчання для офіцерів, що завершувалося б присвоєнням їм загальновизнаного в державі академічного ступеня.

У правовому відношенні університети підпорядковані федеральному Міністерству оборони. За своїми завданнями, структурою та правами вони функціонують відповідно до німецького законодавства для вищих шкіл. Напрями науково-дослідної роботи, організації навчально-виховного процесу тощо ці заклади визначають на основі принципу самостійного академічного адміністрування.

Кількість тих, хто навчається в університетах, чітко визначена потребами частин і з'єднань бундесверу у фахівцях. Навчальний процес тісно пов'язаний зі змінами, що відбуваються в галузі науки, техніки, озброєнь тощо. За період навчання слухачі здобувають фундаментальні й спеціальні знання, а також педагогічні навички, потрібні для служби у військах. Навчання закінчується врученням диплома або присудженням вченого ступеня. Диплом про закінчення прирівнюється до диплома цивільного ВНЗ.

Оскільки система освіти підпорядкована федеральним землям, університети бундесверу, так само як й інші ВНЗ, в академічних питаннях підконтрольні відомству з науково-дослідної діяльності. При університетах функціонує аспірантура, де готують майбутніх викладачів для ВВНЗ. Відповідно до законодавства Німеччини випускники аспірантури мають право захищати дисертації в університетах із подальшим здобуттям ученого ступеня – до доктора наук включно.

У Гамбурзькому університеті на чотирьох його факультетах (електроенергетики і техніки зв'язку, машинобудування, педагогіки, економіки та організації) готують фахівців зі спеціальностей: економіка підприємств, економіка народного господарства, політологія, інженерно-економічна справа, електротехніка, машинобудування, педагогіка, а за умови складення іспиту на магістра – історія. На факультетах нині працює близько 100 професорів і 200 наукових співробітників та асистентів.

Умови вступу до університету бундесверу такі:

§ закінчена вища освіта;

§ мінімум 12-річний контракт на службу в бундесвері;

§ успішне складення іспитів на отримання офіцерського звання.

На момент прийому до університету кандидати в офіцери та офіцери вже завершили різні етапи військової підготовки і певний час самостійно працювали на відповідальній посаді командира (начальника).

Заняття в університеті починаються 1 жовтня, навчальний рік ділиться на три триместри та три вільних від лекцій місяці. Лекції закінчуються 1 липня, далі йдуть практичні заняття з одночасною підготовкою до іспитів та їх складанням.

У процесі навчання представники командування бундесверу виступають перед слухачами з інформацією щодо бойової підготовки та діяльності військ.

Для навчання в університетах комплектують невеликі групи, що дає змогу викладацькому складові приділяти багато уваги підготовці кожного слухача.

Слухачі (близько 2,2 тис.) повинні завершити своє навчання за три роки і три місяці (10 триместрів). Разом із додатковим навчанням та перескладанням іспитів його тривалість не має перевищувати чотири навчальних років. Навчальний процес, порівняно з іншими навчальними закладами, тут дуже стислий за часом, вимагає від студентів великої концентрації сил та готовності старанно навчатися. З цієї причини вони матеріально повністю забезпечені, користуються всіма пільгами військовослужбовця (наприклад, безкоштовним медичним обслуговуванням) і проживають в упорядкованому гуртожитку. Під час навчання слухачі не зобов'язані носити військову форму.

Слухач сам несе відповідальність за профіль і зміст свого навчання. У межах навчальних та екзаменаційних правил він вибирає для себе головні дисципліни та відповідні навчальні заходи. Крім того, він має можливість як вільний слухач відвідувати заняття в інших ВНЗ. Заняття також супроводжуються мовною підготовкою. Кожний студент зобов'язаний до сьомого триместру оволодіти таким рівнем знань англійської мови, якого вимагає бундесвер.

Раз на місяць кожний слухач має провести другу половину якогось певного дня на заняттях з військової підготовки, що складаються з військово-навчальних заходів, доповідей з питань безпеки, а також інформаційних доповідей стосовно процесів, які відбуваються у ЗС.

Гамбурзький університет бундесверу має організаційну структуру, що складається з трьох секторів:

§ академічного (чотири факультети, науково-дослідні інститути та лабораторії);

§ адміністративного (яким керує канцлер);

§ студентського (до якого належать усі військовослужбовці, відряджені до університету для навчання).

Навчання в університеті бундесверу в Мюнхені організовано за такою самою системою. Проте є й додаткові факультети: інформатики, авіаційно-космічної техніки, інженерно-будівельної топографії та геодезії. І студентів тут навчається більше (близько 2,5 тис., тоді як у Гамбурзькому університеті – 2,1 тис.).

Після завершення повного курсу навчання офіцерів направляють у війська для проходження подальшої служби.

Університети бундесверу, так само як інші військові навчальні заклади, ведуть науково-дослідну роботу незалежно, на автономній основі, і без приписів щодо вибору тем. Ця робота є рівноправною з викладанням і належить до службового обов'язку професорів. Результати науково-дослідних розробок відображаються у друкованих звітах.

До центральних закладів університету належать: бібліотека, обчислювальний, дидактичний та спортивний центри і центр іноземних мов.

Кадрові офіцери після навчання в університеті проходять подальшу підготовку на курсах військової академії бундесверу.

Підготовка офіцерських кадрів оперативно-тактичної
та оперативно-стратегічної ланок

Підготовка висококваліфікованих офіцерських кадрів для роботи в Міністерстві оборони, в об'єднаних штабах НАТО, штабах ланки "дивізія – корпус", а також на посадах командирів з'єднань здійснюється у Військовій академії бундесверу, створення якої дало змогу розв'язати проблему різниці в підготовці штабних офіцерів видів ЗС й усунути їхню вузьку спеціалізацію.

Система підготовки офіцерів в академії включає три етапи навчання:

§ курс основної підготовки офіцерів;

§ курси підготовки офіцерів для служби у штабах бундесверу і НАТО;

§ курси підвищення кваліфікації і спеціальної підготовки.

Курс основної підготовки (перший етап навчання) є обов'язковим для офіцерів бундесверу після вісім років служби перед отриманням військового звання "майор". Тривалість курсу навчання – 13 тижнів. Основними цілями навчання даного етапу є підготовка офіцерів для служби в штабах, визначення напряму їх подальшого використання та підготовка до отримання військового звання "майор". На курсі вивчаються такі основні дисципліни: військова політика і стратегія, бундесвер і суспільство, основи організації та управління ЗС, управління видами ЗС, а також проводиться семінар за темою "Вступ до наукової діяльності". По закінченні навчання слухачі складають чотири іспити (один усний і три письмових). Результати доводяться до відома кадрових органів бундесверу, записуються до особової справи слухача і є основою для визначення перспектив використання офіцера у військах.

Курси підготовки для служби у штабах (другий етап навчання) проходять усі старші офіцери, які успішно завершили навчання з курсу основної підготовки, не раніш ніж через рік після його завершення. Цей етап включає такі курси: офіцерів генерального штабу; підготовки офіцерів відділів (управлінь) штабів, а також підготовки офіцерів генеральних штабів держав, які не є членами НАТО.

Близько 10 % відібраних для навчання офіцерів направляються на курси офіцерів генерального штабу (два роки). Основними критеріями відбору, який здійснюється управлінням кадрів міністерства оборони, є гарні результати навчання на курсі основної підготовки, успішне проходження служби у військах (за результатами трьох останніх атестацій), рекомендації начальників (від командира дивізії та вище).

Близько 85 % слухачів проходять курси підготовки офіцерів відділів (управлінь) штабу. Навчання складається з трьох частин:

§ перша частина (вісім тижнів) – вивчення загальних основ роботи у штабах, спеціалізація за одним із напрямів діяльності штабу, організація взаємодії з іншими відділами (управліннями) штабу;

§ друга частина (три тижні) – курси вдосконалення знань у галузі політики безпеки; засвоєння нових методів оперативного управління, вирішення організаційних завдань і використання нових технічних засобів управління, які застосовуються в роботі штабів;

§ третя частина (три тижні) – курси підготовки офіцерів до роботи у вищих штабах ЗС і багатонаціональних формувань.

Курси підвищення кваліфікації і спеціальної підготовки (третій етап навчання) призначено для цілеспрямованої підготовки генералів (адміралів) і старших офіцерів перед переведенням їх на вищу посаду в штаби НАТО або для вирішення спеціальних завдань. На цьому етапі здійснюються підвищення кваліфікації та спеціальна підготовка офіцерських кадрів оперативно-стратегічної ланки. Тривалість підготовки на курсах становить близько 10 тижнів залежно від виду підготовки.

На цьому етапі офіцери проходять курси і семінари за такими темами, як політика безпеки, загальні питання керівництва військами, бундесвер і суспільство, оперативне мислення, управління сухопутними військами, бойовий потенціал ВПС, загальні питання збройного захисту країни, оперативне керівництво, військові аташе, штабні офіцери бундесверу, сили та засоби управління військами, ведення бойових дій, проблеми ОБСЄ та ін.

Усього в академії бундесверу протягом року на всіх курсах може навчатися до 2 тис. офіцерів бундесверу і деякі іноземні військовослужбовці або цивільні особи, зайняті у сфері військового виробництва.

У цілому система підготовки командного складу бундесверу є достатньо гнучкою, має виховні та навчальні функції і спрямована на придбання офіцерами необхідних моральних якостей, глибоких теоретичних знань та практичних навичок, забезпечує виявлення і просування по службі найбільш здібних військовослужбовців.

2.2.3. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Структура військової освіти

Структуру підготовки офіцерського складу ЗС Великої Британії відображено на рис. 2.2.3.

Офіцерський склад ЗС Великої Британії поділяється на кадрових офіцерів та офіцерів короткотермінової служби. Основним джерелом комплектування ЗС кадровим офіцерським складом є військові навчальні заклади (коледжі). Крім того, частину кадрових офіцерів набирають із числа:

§ осіб, які закінчили цивільні ВНЗ і пройшли короткотермінові курси за обраним фахом у відповідних школах родів військ і служб;

§ офіцерів короткотермінової служби;

§ кадрових ворент-офіцерів та сержантів.

Офіцери короткотермінової служби укладають контракти на термін до трьох років, маючи можливість після отримання дозволу відбірної комісії Міністерства оборони подовжити його до восьми років. Кандидати в офіцери короткотермінової служби повинні пройти відбірну комісію Міністерства оборони і курс підготовки за обраним фахом. Після двох років служби у ЗС вони мають право звернутися з проханням про переведення до кадрового складу.

Рис. 2.2.3. Структура підготовки офіцерського складу ЗС Великої Британії

Загальне керівництво комплектуванням і підготовкою особового складу, у тому числі офіцерського, здійснює управління особового складу і резервів, підпорядковане заступникові начальника Штабу оборони ЗС Великої Британії. Безпосереднє керівництво покладено на штаби видів ЗС: у СВ – на управління розроблення доктрини СВ і навчання особового складу, у ВПС – на управління особового складу ВПС, у ВМС – на управління підготовки офіцерського складу і комплектування ВМС.

Підготовка офіцерських кадрів тактичної ланки

Сухопутні війська

Основним військовим навчальним закладом, що готує молодший офіцерський склад для всіх родів військ і служб (за винятком служб матеріально-технічного забезпечення, військово-медичної, освіти, військових священиків), є Військова академія королівських ЗС Великої Британії в Сандхорсті [539].

Головним контингентом, на базі якого комплектується склад слухачів академії, є:

§ юнаки та дівчата із середньою освітою віком від 16 до 20 років;

§ військовослужбовці СВ віком до 25 років;

§ випускники цивільних ВНЗ віком до 25 років.

Загальна програма навчання розрахована на один рік (три періоди по 14 тижнів кожний). Тривалість навчання для осіб із вищою загальною освітою – 28 тижнів. Навчальна програма включає тактику, стройову, вогневу та фізичну підготовку, військову історію, топографію, зв'язок, інформатику, організацію військ, військове законодавство тощо. Значна увага приділяється виробленню у слухачів командирських якостей, заняттям спортом та участі в тактичних навчаннях.

В академії одночасно навчається близько 800 слухачів. Щороку вона випускає близько 1200 офіцерів кадрової і короткотермінової служби. Академія на 70 % забезпечує потреби СВ у молодих офіцерах. Інші офіцери приходять на службу в СВ після закінчення військових коледжів і шкіл відповідних служб (матеріально-технічного забезпечення та ін.).

По закінченні академії молодих офіцерів направляють до відповідних шкіл родів військ і служб (піхотної, артилерійської, зв'язку, інженерної, розвідки та безпеки тощо), де вони вдосконалюють здобуті знання та навички за обраним фахом. Тривалість навчання становить від кількох тижнів до кількох місяців.

Військово-повітряні сили

Комплектуванням навчальних закладів ВПС займається авіаційний вербувальний центр, розташований в Іннсверті. Зарахованих на службу до ВПС осіб, які мають вищу та середню освіту і бажають бути офіцерами, направляють до Королівського авіаційного коледжу в Крануелі, а кандидатів, відібраних для здобуття вищої освіти, – до університетів, де вони без відриву від навчання отримують початкову льотну підготовку в університетських ескадрильях. Крім того, льотний склад комплектується за рахунок льотчиків мобілізаційного резерву, а також кадрових офіцерів і сержантів, придатних до льотної служби [539].

Королівський авіаційний коледж є основним навчальним закладом з підготовки офіцерського складу ВПС. У ньому функціонують три факультети: льотний, інженерно-технічний і початкової офіцерської підготовки.

Курс початкової офіцерської підготовки розраховано на 18 тижнів. Після цього курсантів, які не мають початкової льотної підготовки, направляють до ескадрильї з відбору льотного складу. Придатні до льотної служби повертаються до авіаційного коледжу для продовження навчання.

Навчальна програма льотної підготовки включає три курси: основний, підвищеної льотної підготовки і бойового застосування. Основний курс льотної підготовки курсанти проходять у навчальних ескадрильях авіаційного коледжу і льотних школах. Він триває 37 тижнів і включає заняття на наземному тренажері і 97 годин нальоту на реактивних навчально-тренувальних літаках. У процесі навчання частина курсантів відсівається. Студенти, які проходили підготовку в університетських авіаційних ескадрильях, мають налітати на навчальних літаках не менш ніж по 95 годин кожен. Після цього їм присвоюють офіцерське звання і вони проходять скорочений курс основної льотної підготовки. Сержанти, які виявили бажання стати льотчиками, проходять повний курс початкової офіцерської підготовки, що передує основній льотній підготовці.

По завершенні основної льотної підготовки слухачів відповідно до їхніх індивідуальних здібностей та потреб ВПС у льотних кадрах ділять на три групи (льотчики реактивних різних класів і вертольотчики) для проходження підвищеної льотної підготовки.

Курс підвищеної льотної підготовки складається з наземної підготовки та вдосконалення льотної і триває: для першої групи льотчиків – близько 39, для другої і третьої – 28 тижнів. У процесі підготовки частину слухачів відраховують. По завершенні курсу випускникам присвоюється кваліфікація військового льотчика. Продовження підготовки льотного складу для літаків і вертольотів здійснюється у навчально-бойових ескадрильях. Льотчиків-винищувачів направляють у центри бойового застосування.

Курс бойового застосування розрахований на 18 тижнів і проводиться у навчальних центрах бойового застосування. Під час проходження курсу також відсівається частина льотного складу. По його закінченні льотчиків направляють у навчально-бойові ескадрильї, де кожен освоює один із винищувачів, що перебувають на озброєнні ВПС Великої Британії.

Загалом підготовка льотчика-винищувача триває не менш ніж два з половиною року (за цей час він повинен налітати 350–370 годин), льотчика літака і вертольоту – близько двох років (перший має налітати 220–350 годин, другий – 240–285).

Основним навчальним закладом, що забезпечує ВПС інженерним складом, є Королівський авіаційний коледж у Крануелі, де функціонують два основні відділення: авіаційних систем і радіоелектронних засобів зв'язку. Навчання поділяється на початкову офіцерську підготовку, що розрахована на 18 тижнів, та інженерну. Інженерна підготовка складається із загальної та спеціальної. Загальний курс для відділення авіаційних систем триває 34 тижні, для відділення радіоелектронних засобів зв'язку – 20. Після загального курсу починаються заняття за більш вузьким фахом, що проходять у коледжі чи відповідних авіаційно-технічних школах.

У цілому в авіаційних військових навчальних закладах щороку діє близько 650 різних курсів. Низку курсів організовують для вдосконалення знань офіцерів перед їхнім призначенням на вищу посаду.

Військово-морські сили

Початкова підготовка кадрового офіцерського складу ВМС здійснюється в Королівському військово-морському коледжі в Дартмуті. Тут навчаються офіцери стройової, інженерно-технічної та адміністративно-господарської служб. До коледжу приймають як військовослужбовців, так і осіб із числа цивільної молоді. Одночасно тут навчається близько 450 курсантів [304].

Протягом першого року навчання всі курсанти проходять загальну морську підготовку. За результатами року їм присвоюється військове звання "головний старшина". Під час другого навчального року вони проходять службу на бойових кораблях. Дублюючи посади офіцерів, курсанти на практиці відпрацьовують питання управління кораблем, несення служби, кораблеводіння. Стажування закінчується іспитом, після складання якого курсантам присвоюють тимчасове військове звання "молодший лейтенант".

Подальша підготовка проводиться таким чином. Молодші лейтенанти стройової та адміністративно-господарської служб повертаються до Королівського військово-морського коледжу, де впродовж третього року навчання опановують загальноосвітні дисципліни. На четвертому році навчання вони проходять підготовку в різних навчальних центрах ВМС. Стройові офіцери вивчають навігацію, зв'язок, озброєння та інші дисципліни, офіцери адміністративно-господарської служби – організацію постачання, складування запасів, діловодство, законодавство, організацію адміністративної служби.

Після чотирьох років навчання офіцерам стройової та адміністративно-господарської служб присвоюють постійне військове звання "молодший лейтенант" і направляють на флот для подальшого проходження служби.

Більшість курсантів, яких відібрано для служби за інженерно-технічним фахом, після стажування на флоті направляють до Військово-морського інженерного коледжу у Плімуті. Вони вивчають загальноосвітні й загальнотехнічні дисципліни, а також спеціальні дисципліни з електротехніки чи механіки. Курс навчання завершується випускними державними іспитами, після чого випускникам присвоюють військове звання "лейтенант" і видають диплом бакалавра.

Підготовка льотного складу авіації ВМС включає підготовку в льотних школах ВПС, у навчально-бойових ескадрильях та бойову підготовку у стройових частинах. Програма шкіл льотної підготовки містить три курси: основної, поглибленої льотної підготовки і бойового застосування.

Штурмани-оператори після підготовки в Королівському військово-морському коледжі в Дартмуті продовжують навчання у Плімутському військово-морському коледжі, де їм читають лекції з радіолокації, гідроакустики, гідрології та інших спеціальних дисциплін. Після проходження атестаційної комісії їх направляють до військово-морської школи штурманів-операторів для підготовки за фахом.

Підготовка офіцерських кадрів оперативно-тактичної ланки

Сухопутні війська

Основним військовим навчальним закладом з підготовки командно-штабних кадрів середньої ланки є Штабний коледж Сухопутних військ у Кемберлі [185].

На основний курс штабного коледжу приймають офіцерів у військових званнях "капітан" і "майор" віком 31–34 роки. Термін навчання – дев'ять місяців. У коледжі щороку навчається близько 150 осіб. Головне завдання основного курсу – поглибити знання слухачів з таких питань: внутрішня та зовнішня політика уряду і роль ЗС; принципи застосування ЗС у загальній війні й локальних війнах (вивчення оборонних та наступальних операцій); миротворчі операції з підтримання миру, боротьби з тероризмом; управління військами в мирний та воєнний час, використання засобів управління; організація розвідки, аналіз розвідувальних даних в інтересах прийняття оптимального рішення; техніко-тилове забезпечення та адміністративне управління. Значна увага приділяється організації взаємодії між видами ЗС.

Для вдосконалення знань старших офіцерів і генералів у коледжі раз на рік організовують тримісячні вищі командно-штабні курси, на яких навчаються 24 військовослужбовці віком 41–45 років у званні "підполковник", "полковник" і "бригадний генерал".

На коледж покладено відповідальність також і за підготовку на чотиримісячних курсах молодших офіцерів, на які направляють офіцерів віком 25–30 років. Щороку організовують три курси по 180 осіб. Завдання курсів – підготовка молодших офіцерів для служби на посаді майора у військах та штабах. Програма містить п'ять основних груп питань: міжнародні відносини; оборонна політика Великої Британії і ЗС; тактична підготовка; штабна служба і тилове забезпечення; керівництво підлеглими. Крім того, у системі військової освіти діють об'єднані військові навчальні заклади всіх видів ЗС: Королівський коледж оборонних наук, Об'єднаний коледж збройних сил та Військово-науковий коледж.

Об'єднаний коледж ЗС, розташований у Грінвічі (район Лондона), готує керівні кадри для апарату Міністерства оборони та штабів видів ЗС. До нього приймають без іспитів офіцерів віком 36–40 років у військових званнях "майор" чи "підполковник", а також цивільних осіб. Щороку тут навчається близько 60 слухачів, термін навчання – сім місяців. У процесі навчання особлива увага приділяється вивченню військової політики і стратегії Великої Британії, країн НАТО, питанням організації взаємодії між видами національних ЗС та зі збройними силами союзників з НАТО, а також досвіду проведення миротворчих операцій.

Військово-науковий коледж розташовано у Шрівенгемі. Він підпорядковується командуванню СВ, але крім того, готує також наукові кадри для ВПС і ВМС. У цьому закладі здійснюється вища військово-технічна підготовка офіцерського складу. Коледж підтримує тісні зв'язки з Міністерством оборони (апаратом головного радника Міноборони з наукової роботи), коледжами видів ЗС, університетами, науковими асоціаціями, науково-дослідними установами та промисловими компаніями.

Одним із головних завдань коледжу є підготовка бакалаврів із природознавчих і технічних наук з молодих офіцерів, а також цивільної молоді віком від 17 до 21 року. Термін навчання – три роки. Наприкінці кожного навчального року слухачі складають письмові іспити, а весь курс завершується захистом дипломного проекту.

У військово-науковому коледжі функціонує також навчальний курс штабної служби. Перспективні офіцери віком 30–33 роки, які мають вищу освіту в галузі технічних чи природознавчих наук, навчаються протягом 10 місяців на першому відділенні курсу штабної підготовки. Офіцерів, рівень підготовки яких у цих науках нижчий, зараховують на друге відділення курсу, де навчання триває 11 місяців. Офіцери інших категорій протягом двох місяців навчаються на третьому відділенні. Програма навчання передбачає вивчення основних питань організації виробництва і закупівлі військової техніки. На третьому відділенні слухачів знайомлять тільки з основами військової технології. На першому і другому відділеннях одночасно навчається приблизно по 50 осіб, на третьому – до 100.

Військово-повітряні сили

Штабний коледж ВПС у Брекнеллі є основним ВВНЗ, що готує офіцерів ВПС для роботи на командних і штабних посадах згідно з їхніми високими званнями [539].

У коледжі постійно функціонують два курси: основний і поглиблений штабний курс. Основний штабний курс, тривалістю один місяць, призначається для офіцерів у званні "капітан", які закінчили заочне навчання. Перспективні офіцери віком 32–34 роки у званнях "майор" і "підполковник" направляються на поглиблений штабний курс і складають конкурсні вступні іспити. Тривалість навчання – один рік. Щороку тут навчається близько 80 офіцерів.

Військово-морські сили

Основним вищим військово-морським навчальним закладом є Королівський військово-морський коледж у Грінвічі [304]. У ньому здійснюється підготовка старшого командного складу ВМС і здобувають вищу технічну підготовку офіцери інженерно-корабельної служби. Коледж готує:

§ офіцерів у званнях "капітан 3-го рангу" та "капітан 2-го рангу" для штабної служби (термін навчання – один рік; одночасно навчаються близько 40 офіцерів);

§ старших офіцерів – командирів з'єднань і груп (термін навчання – шість місяців);

§ стройових офіцерів флоту у званнях "капітан 3-го рангу" і "капітан 2-го рангу" перед призначенням на посади командирів кораблів (термін навчання – один місяць).

Також проводяться короткотермінові курси з підготовки офіцерів різного фаху.

Підготовка офіцерських кадрів оперативно-стратегічної ланки

Королівський коледж оборонних наук – ВНЗ ЗС, розташований у Лондоні. Його головне завдання – створення умов для вивчення слухачами політичних, стратегічних, економічних і соціальних чинників, що впливають на оборону та міжнародне становище країни.

До коледжу приймають перспективних офіцерів СВ, ВПС та ВМС віком 45–48 років у військових званнях "полковник" чи "бригадний генерал", а також високопосадових цивільних чиновників. Вступні іспити не проводяться. Щороку в коледжі навчається близько 80 осіб, з них 50 % – із країн НАТО, Центральної та Східної Європи. Термін навчання – один рік.

Підготовка офіцерів і генералів ВПС та офіцерів і адміралів ВМС здійснюється в об'єднаних коледжах ЗС.

Підвищення кваліфікації та перепідготовка офіцерських кадрів

Перед підвищенням у посаді офіцерів, як правило, направляють на короткотермінові курси вдосконалення. Наприклад, командири мотопіхотних взводів і рот підвищують свою кваліфікацію в піхотній школі, командири вогневих взводів (ППО), батарей – в артилерійській школі, командири підрозділів зв'язку – у школі зв'язку.

Крім того, різні курси вдосконалення офіцерів за фахом служби (тривалістю від кількох тижнів до року) регулярно організовують і у Військово-науковому коледжі у Шрівенгемі.

У ВПС курси перепідготовки на конкретні типи бойових літаків і вертольотів організовують у навчально-бойових ескадрильях. Її термін залежить від рівня складності авіаційної техніки [539].

У зв'язку з переглядом концепції майбутніх операцій, що дедалі частіше мають вигляд загальновійськових і проводяться в тісній взаємодії всіх трьох видів ЗС, а також з метою встановлення й запровадження єдиних стандартів навчання офіцерів середньої та старшої ланок, у Міністерстві оборони Великої Британії було вирішено провести реформу військової освіти цього рівня підготовки офіцерського складу.

Реформа передбачала розформування військових навчальних закладів видів ЗС, що готували офіцерів середньої і старшої ланок (штабного коледжу СВ у Кемберлі, штабного коледжу ВПС у Брекнеллі, Королівського військово-морського коледжу у Грінвічі, а також Об'єднаного коледжу збройних сил у Грінвічі). З 1997 р. їхні функції виконує Об'єднаний командний і штабний коледж видів збройних сил (створений на базі штабного коледжу СВ у Кемберлі). У цьому закладі навчається 240 офіцерів. Водночас вищі командні курси (що діють при штабному коледжі СВ у Кемберлі) продовжують підготовку старших офіцерів та генералів, кількість яких збільшилася з 24 до 30.

Уряд Великої Британії та керівництво Міністерства оборони приділяють велику увагу підтриманню високого рівня підготовки офіцерського складу ЗС. З метою забезпечення виконання планів вербування добровольців для служби на офіцерських посадах у мирний час і можливості розгортання ЗС у загрозливий період та під час війни значна увага приділяється також організації позавійськової підготовки в університетах, коледжах і школах.

Загальними принципами підготовки офіцерських кадрів для ЗС Великої Британії є:

§ ретельний відбір кандидатів для навчання у військових навчальних закладах, система відсіву у процесі навчання непридатних до військової служби;

§ єдина схема організації процесу навчання – початкова військова підготовка, підготовка за фахом, періодичне вдосконалення підготовки та перепідготовка (у військах, військових школах, коледжах тощо);

§ навчання у штабних коледжах видів ЗС офіцерів інших видів британських ЗС;

§ навчання британських офіцерів у військових коледжах країн НАТО;

§ навчання у військових навчальних закладах Великої Британії військовослужбовців країн НАТО.

Система чергування служби у військових частинах з підвищенням знань у військових навчальних закладах (як правило, перед кожним призначенням на нову посаду) дає можливість офіцерському складові протягом військової служби періодично вдосконалювати свої знання, а отже своєчасно та оперативно реагувати на всі зміни у військово-політичній обстановці й, відповідно, у військовому мистецтві, озброєнні військ та їхній організаційній структурі.

Підготовка офіцера для виконання обов'язків на первинних посадах нетривала, що дає змогу Міністерству оборони заощаджувати кошти.

2.2.4. ФРАНЦІЯ

Структура військової освіти

Військово-політичне керівництво Франції приділяє велику увагу підготовці та комплектуванню ЗС кваліфікованими, політично благонадійними офіцерськими кадрами. Офіцерський корпус, що є опорою ЗС, нараховує понад 40 тис. осіб. Офіцери переважно є представниками заможних класів: 50 % – вихідці з родин кадрових військовослужбовців, 40 % – представники середньої та великої буржуазії, 10 % – із числа робітників та службовців [581].

На думку військового керівництва країні, наявна мережа військових (близько 80) та цивільних (понад 50) навчальних закладів, у яких навчаються офіцери, забезпечує потреби ЗС в офіцерських кадрах у мирний час і має розвинену матеріально-технічну базу для суттєвого розширення можливостей таких закладів за часів війни. Останнім часом у Франції відбувається динамічний процес трансформації військової освітньої сфери.

Система періодичної атестації офіцерського складу дає змогу виявляти фізичні, психологічні та професійні якості офіцерів. Така атестація забезпечує підтримання необхідного рівня професіоналізму та морально-політичного стану офіцерських кадрів.

У процесі формування належних професійних якостей майбутніх офіцерів велика увага приділяється оперативній і тактичній підготовці. На неї у військових навчальних закладах відводиться понад 50 % навчальних годин, значний час майбутні офіцери проводять на стажуванні у військах. Протягом подальшої служби вони часто беруть участь у тактичних навчаннях із використанням різної зброї. У навчальних центрах "командос" усі командири підрозділів опановують способи ведення бойових дій у відриві від своїх підрозділів, вчаться використовувати місцеві ресурси, витримувати великі психологічні та фізичні навантаження. Французьке командування прагне до того, щоб якнайбільше офіцерів набули досвіду організації та ведення бойових дій. З цією метою постійно оновлюється контингент офіцерів, які беруть участь у збройних конфліктах.

Дедалі актуальнішою стає технічна підготовка офіцерського складу. Це пов'язано з модернізацією стратегічної і тактичної ядерної зброї, постійним удосконаленням звичайного озброєння, активним оснащенням військ новими засобами ведення збройної боротьби.

Загалом військова кар'єра у Франції є пр