ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Особливості управлінського обліку, завдання, принципи, функції і вимоги до його організації.

12 3

Пошук шляхів збільшення прибутку підприємств варто здійснювати в умовах належного інформаційного забезпечення керівництва для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Необхідну об’єктивну і достовірну інформацію надає система управлінського обліку підприємства.

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено, що поряд з веденням фінансового обліку відповідно до чинного законодавства підприємства самостійно розробляють систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій.

Управлінський облік має суттєві відмінності від фінансового (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Відмінності між фінансовим та управлінськими обліками

Ознаки	Фінансовий облік	Управлінський облік
Користувачі	Переважно зовнішні	Внутрішні (керівництво)
Мета обліку	Складання фінансової звітності	Забезпечення інформацією для прийняття управлінських рішень
Законодавче обмеження	Національні стандарти бухгалтерського обліку	Розробляється підприємством самостійно
Періодичність звітування	Регламентована законодавством	За потребою
Деталізація даних	Узагальнені	Детальні
Відкритість даних	Широкий доступ	Комерційна таємниця
Спрямованість у часі	Минулі події	Майбутні події
Точність даних	Точна інформація	Багато приблизних оцінок і розрахунків

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для
внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Під управлінським обліком розуміють процес виявлення, виміру, накопичення,аналізу, підготовки, інтерпретації інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині підприємства.

Необхідність організації і ведення управлінського обліку пов’язана із тим, що фінансовий облік повною мірою не може вчасно задовольнити потреби керівництва в необхідній інформації.

До задач організації управлінського обліку можна віднести:

- забезпечення підготовки і прийняття управлінських рішень;

- встановлення рівня відповідальності окремих працівників;

- калькулювання собівартості продукції;

- аналіз результатів роботи підприємства й окремих його підрозділів за центрами діяльності;

- проведення планування і прогнозування на різні періоди часу;

- контроль за збереженням і раціональним використанням ресурсів підприємства;

- визначення результатів за кожним видом готової продукції;

- оптимальне використання засобів автоматизованої обробки інформації;

- проведення необхідної політики управління.

Організація управлінського обліку повинна забезпечити надходження до внутрішніх користувачів інформації про витрати на виробництво за підрозділами, видами продукції, статтями витрат, центрами відповідальності.

Організаційна та виробнича структури підприємства та його внутрішньогосподарський механізм є базою для побудови управлінського обліку. Вони організовуються на підставі загальних принципів організації, управлінського обліку (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 - Принципи організації управлінського обліку на підприємстві

Принцип організації управлінського обліку	Суть принципу
Задоволення потреб користувачів різних рівнів управління в необхідній для прийняття рішень інформації	Управлінський облік повинен бути організований на підприємствах для всіх рівнів управління -оперативного, тактичного та стратегічного
Обґрунтованість по відношенню до кожного виробничого підрозділу, де виникають відносини типу «витрати-обсяг діяльності – прибуток»	Витрати можна визнати достатньо обґрунтованими, якщо виробничі потужності підрозділів матимуть оптимальне завантаження
Узагальнення інформації за центрами виникнення витрат, відповідальності та рентабельності	Обов'язковим в зведеному обліку є відображення власних витрат підрозділу, величини трансфертних цін на матеріальні ресурси та готову продукцію, рівня прибутку
Контроль за обсягами виробництва, власними витратами та прибутком кожного підрозділу з використанням планів та кошторисів	Побудова обліку витрат відповідна до організаційної структури повинна дозволити пов'язати діяльність та відповідальність конкретних осіб з результатами роботи всього підприємства. В цьому випадку важливим є принцип відповідності кошторисів структурних підрозділів загальним кошторисам підприємства

Побудова системи управлінського обліку повинна базуватися на таких його функціях:

- Інформаційна – забезпечення керівників усіх рівнів управління інформацією, що необхідна для поточного планування, контролю і прийняття оперативних управлінських рішень;

- Комунікаційна – формування інформації, яка є засобом внутрішнього комунікаційного зв’язку між рівнями управління і різними структурними підрозділами одного рівня;

- Контрольна – оперативний контроль і оцінка результатів діяльності внутрішніх підрозділів і підприємства в цілому;

- Прогнозна – перспективне планування і координування розвитку підприємства в майбутньому на підставі аналізу й оцінки фактичних результатів.

Основними передумовами функціонування управлінського обліку є створення і підтримка інформаційної системи на підприємстві і розробка необхідної системи показників для управлінського обліку і внутрішніх форм звітності.

НЕ 3.2

Організація формування інформації для потреб управління.

Інформаційні потреби для формування управлінських рішень задовольняються за умови забезпечення взаємозв'язку систем управління собівартістю підрозділів різних рівнів. Функції внутрішньої системи контролю - вимірювання; комунікація, оцінка та мотивація - повинні визначатися з урахуванням особливостей організації та структури підприємства, де кожен підрозділ має свої інтереси.

Реалізація цілей кожного рівня управління можлива за наявності оперативної та достовірної інформації. Варіант побудови інформаційної системи будь-якого підприємства залежить від багатьох факторів.

В залежності від поставлених завдань виникає ряд проблем при формуванні оціночної та контрольної інформації про виробництво.

По-перше, необхідно мати первинні аналітичні дані, що формуються з різних вихідних джерел та відповідні джерела вихідних даних. По-друге, необхідно визначити та організувати порядок задоволення інформаційних потреб управління в аналітичній інформації.

Остання вимога реалізується в декілька етапів: підготовчий, обчислювальний та процес використання (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 - Етапи задоволення потреб управління в аналітичній інформації

Слід відмітити, що вся інформація містить безліч підсистем, які дозволяють забезпечити релевантною інформацією одного або групу менеджерів, що приймають рішення. Кожна з підсистем містить механізм для обробки інформації та зворотного зв'язку.

Сьогодні на підприємствах використовують такі підходи до побудови аналітичних рахунків управлінського обліку:

- Облік за видами продукції;

- Облік за місцями виникнення витрат;

- Облік за центрами відповідальності.

Одним з ознак групування виробничих витрат є вид продукції, що випускається. Кожен елемент витрат у момент його формування повинен мати ознаки відносин до конкретного продукту. Проте не всі витрати можна зв’язати з конкретним видом виробу. Тому усі витрати варто розподіляти на прямі витрати, які можна віднести до визначеного виду продукції, і непрямі витрати, що неможливо зв’язати з виробництвом конкретного виду продукції.

До місць виникнення витрат відносять структурні підрозділи, що є об’єктами планування, обліку і контролю витрат з метою управління ними. У розрізі цехів, відділів, ділянок формують витрати,визначають їх доцільність, розподіляють непрямі витрати. Детальний облік можна вести в розрізі елементів витрат і статей калькуляції, а також за конкретними підрозділами – центрами виникнення витрат.

Під центром відповідальності розуміють структурний підрозділ організації, на чолі якого стоїть керівник (менеджер), контролюючий у визначеному підрозділі ступінь витрат, доходів і засоби, що інвестуються в цей сегмент бізнесу.

Організація обліку за центрами відповідальності дозволяє:

– використовувати специфічні методи управління витратами з урахуванням особливостей діяльності кожного підрозділу підприємства;

– пов'язати управління витратами з організаційною структурою підприємства;

– децентралізувати управління витратами;

– спостерігати за формуванням витрат на всіх рівнях управління;

– встановити відповідальних за виникнення витрат, виручки (доходу) і прибутку;

– підвищити економічну ефективність господарювання.

Характерні особливості системи обліку витрат за центрами відповідальності полягають в наступному:

– визначення області повноважень і відповідальності кожного менеджера (керівника), тобто він відповідає тільки за ті показники, які може контролювати;

– персоналізація документів внутрішньої звітності, тобто встановлення відповідальних за заповнення і надання вищому керівництву звітності, що характеризує результати роботи центру відповідальності;

– участь менеджерів центрів відповідальності в підготовці звітів за минулий період і плануванні діяльності на майбутній період.

Вибір способу розподілу підприємства на центри відповідальності визначається специфікою діяльності окремого підприємства, але при цьому повинні враховуватися такі принципи:

– у кожному центрі повинні бути виділені показник для вимірювання обсягу його діяльності і база для розподілу витрат;

– на чолі кожного центру повинна бути відповідальна особа – менеджер (керівник);

– необхідно чітко визначити сферу повноважень і відповідальності менеджера (керівника) кожного центру відповідальності;

– ступінь децентралізації повинен бути достатнім для аналізу, але не надмірним, щоб ведення обліку не було занадто трудомістким;

– бажано, щоб для будь-якого виду витрат підприємства існував такий центр витрат, для якого дані витрати були б прямими;

– оскільки розподіл підприємства на центри відповідальності сильно впливає на мотивацію керівників відповідних центрів, необхідно враховувати соціально-психологічні чинники.

12 3