ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методи та прийоми вивчення однорідних членів речення

Однорідні члени речення

Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

У реченні однорідні члени можуть поєднуватися за допомогою: 1) сполучників сурядності (Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі); 2) інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою (В один день затопило ліси, сінокоси, городи); 3) обох цих способів (Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу). Однорідними можуть бути будь-які (і головні, і другорядні) члени речення.

Здебільшого однорідні члени речення виражаються однією й тією ж частиною мови, але в ролі однорідних членів можуть виступати й різні частини мови (Хоч був тато грізним, але нас дуже любив).

Однорідні члени речення бувають непоширені й поширені (Широкою, вкритою туманом долиною верталися додому (У. Самчук)). У реченні може бути не один, а кілька рядів однорідних членів (Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці і закривали подекуди воду) [1; 62].

Не є однорідними членами: 1) повторювані слова, які вживаються в реченні для підкреслення кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності; вони розглядаються як єдиний член речення (Квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу, принесу (О. Чубачівна)); 2) повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так (хоч не хоч, писати так писати, дивиться не надивиться); 3) стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні (ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх); 4) два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету (піду подивлюся). Однорідні та неоднорідні означення. Між неоднорідними кома не ставиться. Однорідними слід вважати означення, які: 1)характеризують предмет з одного погляду. 2)вказують на споріднені ознаки одного предмета [1; 63].

Методи та прийоми вивчення однорідних членів речення

Вивчення однорідних членів речення всебічно здійснюється у 8 класі. Варіативність завдань вчитель регулює сам.

Вчитель може обрати такі методи: всі методи теоретичного опрацювання (розповідь, бесіда, спостереження мовних явищ, робота з підручником), але у процесі роботи має бути сформоване в учнів поняття про виучуване явище, яке має охопити всі суттєві ознаки об’єкта. З урахуванням цієї вимоги має бути дібрано ілюстративний матеріал, який запобігав би формуванню неправильних чи неповних уявлень про предмет [2; 5]. Найбільш поширений засіб закріплення засвоєних відомостей про однорідні члени – синтаксичний розбір, що охоплює всі диференційні ознаки вивчених конструкцій [3; 75].

Можна використати репродуктивну бесіду. Наприклад,

- Пригадайте , які члени речення називаються однорідними?

- Яким зв’язком поєднуються ОЧР?

- Як вимовляються однорідні члени речення?є

А також доцільним було б провести роботу в парах:

1.(На екрані комп’ютера записані речення):

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову.

Мова – це великий дар природи, безцінний скарб народу.

Шевченко й Франко стали для нас духовними ліриками.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Українська мова живе в серцях і душах людей.

- Поглянути на монітори комп’ютерів і дати відповідь на запитання: перед

вами текст чи окремі речення? Довести свою думку.

- Розташувати речення в такому порядку:

- однорідні підмети;

- однорідні присудки;

- однорідні додатки;

- однорідні означення;

- однорідні обставини.

(Перевірка роботи : діти читають речення в заданій послідовності, правильно їх інтонуючи, коментують розділові знаки).

- Вказати вид зв’язку в поданих реченнях.

Другий урок, який у восьмому класі, розрахований на вивчення однорідних членів речення, має тему: «Розділові знаки між однорідними членами речення». Під час його проведення варто використати такі Методи й прийоми: фронтальне опитування, мовне спостереження, робота в парах, „Хвилинка ерудита”, самостійна робота учнів, рольова гра. Також для кращого вивчення цієї теми треба скористатися наочністю: таблицями, схемами, картками. Багато вчителів проводять пояснювальний диктант.

Назвати вивчені орфограми, підкреслити однорідні члени речення, пояснити розділові знаки.

Кує не молот, а коваль. Вийшли женці в поле жати, та забули молот взяти. Когось учи і сам учись. Пшениця і вдячність родять лише на доброму ґрунті. Жито любить не тільки воду, а й гарну погоду.

Завданням самостійної роботи учнів може бути: скласти власні прислів’я та приказки за схемами, зробити повний синтаксичний розбір останнього речення.

, , але .

Ні , ні .

Або , або .

Вчитель може застосувати творчий диктант.

Подані речення поширити неоднорідними означеннями.

Сонячний промінь постукав у ... ... вікно.

Сонце дивилося з ... ... неба.

Навколо нависали ... ... хмари.

Трава блищала ... ... росою.

Душа сповнилася ... ... настроєм [7, 28-56].

Метою вивчення узагальнюючого слова в реченнях з однорідними членами є пояснити правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальнюючими словами при однорідних членах; формувати вміння вирізняти в реченнях узагальнюючі слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу; виховувати любов до української пісні.

Варто використати такі Методи та прийоми: фронтальне та індивідуальне опитування, індивідуальні завдання, метод вправ, аналіз мовного матеріалу, самостійна робота, словникова, орфографічна робота, графічний диктант, метод „Точка зору”.

Робота над вивченням однорідних членів речення буде продовжена на наступних уроках.

Висновок

Вивченню синтаксичних тем відводиться важлива роль у шкільному курсі української мови. Завдання вчителя – добитися досконалого володіння синтаксичними темами за допомогою використання різноманітного текстового матеріалу [ 4; 58].

Основні засади методики вивчення синтаксису закладені в підручниках, методичних посібниках. В українській лінгводидактиці теоретичні засади навчання синтаксису розроблені вченими О. Біляєвим, В. Горяним, Н. Іваницькою, К. Плиско, Р. Христіаніновою, М. Пентилюк та ін. Останнім часом вийшли українські публікації з методики синтаксису С. Карамана, О. Горошкіної, С. Омельчука, М. Кравець та інших учених [6; 124].

У методиці навчання синтаксису вправи з реченням ділять традиційно на аналітичні, якщо переважає аналіз готових речень, і синтетичні, які передбачають самостійне складання речень. Ці види вправ використовуються на різних етапах навчання. Найчастіше синтетичні вправи виконуються на основі аналітичних. Спочатку аналізують готове речення, а потім самостійно конструюють речення такої ж самої будови. Синтетичні вправи можуть виконуватись і без попередніх аналітичних, але обов’язково супроводжуються внутрішньою аналітичною роботою мислення, у процесі якої здійснюється контроль за правильністю побудови речень [5; 95].

Список використаних джерел:

1. Бєляєв О.М. Загальні відомості з синтаксису і пунктуації / У співпраці з Н.Д.Коваленко, Л.М.Симоненковою /. К.: Рад. школа, 1967. - С. 61-109.

2. Бєляєв О.М. Синтаксис і пунктуація // Українська мова і література в школі. - 1991. - № 10. - С. 3-8.

3. Біляєв О.М. Лінгводидактика рідної мови: Навчально-методичний посібник. - К.: Ґенеза. - 2005. - 180 с.

4. Пентилюк М. І. та ін.: Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах. – К. : Ленвіт, 2005. – 400 с.

5. Плисько К. М.: Організація навчання синтаксису в середній школі. – Харків, 1996. – 240 с.

6. Псисько К. М.: Теорія і методика навчання української мови в середній школі. – Харків : ХДПУ, 2003. – 114 с.

7. Рідна мова: Підруч. для 8 кл./ М.І.Пентилюк, І.В. Гайдаєнко,А.І Ляшкевич, С.А. Омельчук - К.:Освіта, 2008.-271с.