ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Харчування. Принципи складання харчового раціону.

Початковим матеріалом для створення живої тканини і її постійного оновлення, а також єдиним джерелом енергії для людини і тварин є їжа. Тому раціональне харчування (живлення) є найважливішим фактором, що забезпечує здоров'я людини. Живлення - це процес надходження, перетравлювання, всмоктування та засвоєння в організмі харчових речовин. Для підтримки процесів життєдіяльності харчування повинно забезпечувати всі пластичні та енергетичні потреби організму. З їжею організм одержує речовини, необхідні для біосинтезу, оновлення біологічних структур. Енергія поживних речовин, що поступають в організм, перетворюється та використовується для синтезу компонентів клітинних мембран і органел клітини, для виконання механічної, хімічної, осмотичної та електричної роботи. Потреби організму в пластичних речовинах є індивідуальними і залежать від таких чинників, як вік людини, стан здоров'я, інтенсивність і вид праці.

Кожній людині необхідний власний набір компонентів раціону, що відповідає індивідуальним особливостям його обміну речовин. Згідно теорії збалансованого харчування (А.А.Покровський) - повноцінне харчування характеризується оптимальною відповідністю кількості та співвідношень всіх компонентів їжі фізіологічним потребам організму. При регулярному перевищенні добової калорійності їжі над витратами енергії відбувається збільшення кількості депонуючого жиру. Наприклад, щоденне вживання понад норму однієї здобної булочки протягом року може привести до відкладення 5,4-10,8 кг жиру.

У раціоні повинні бути збалансовані білки, жири і вуглеводи. Середнє співвідношення їх енергетичної цінності повинно складати - 15:30:55%, що забезпечує енергетичні та пластичні потреби організму. Повинні бути збалансовані білки з незамінними та замінними амінокислотами, жири з різною насиченістю жирних кислот, вуглеводи з різним числом мономерів і наявність баластних речовин (целюлоза, пектин і ін.).

Згідно теорії адекватного харчування (А.М.Угольов), важливою є відповідність набору харчових речовин ферментному складу травної системи. У ній підкреслюється трьохетапність травлення та необхідність індивідуальної адекватності харчування цим етапам. Наприклад, при недостатності лактази молоко є неадекватним видом їжі. Згідно цієї теорії, первинний потік нутрієнтів формується в результаті перетравлювання та всмоктування їжі, але окрім нього є потік вторинних харчових речовин, який утворюється в результаті діяльності мікроорганізмів кишківника. З компонентів їжі за участю мікроорганізмів утворюються речовини, які володіють не тільки енергетичною і пластичною цінністю, але і здатністю впливати на багато фізіологічних процесів (імунні, захисні, поведінкові).

Харчування повинне точно відповідати потребам організму в пластичних речовинах і енергії, мінеральних солях, вітамінах і воді, забезпечувати нормальну життєдіяльність, хороше самопочуття, високу працездатність, опірність інфекціям, ріст і розвиток організму.

При складанні харчового раціону (тобто кількості і складу продуктів харчування необхідних людині в добу) слід дотримувати ряд принципів.

1. Калорійність харчового раціону повинна відповідати енергетичним витратам організму, які визначаються видом трудової діяльності.

2. Враховується калорична цінність поживних речовин. Для цього використовуються спеціальні таблиці, в яких вказано процентний вміст у продуктах білків, жирів і вуглеводів і калорійність 100 г продукту.

3. Використовується закон ізодинамії поживних речовин, тобто взаємозамінюваність білків, жирів і вуглеводів, виходячи з їх енергетичній цінності. Наприклад, 1 г жиру (9,3 ккал) можна замінити 2,3 г білка або вуглеводів. Проте така заміна можлива тільки на короткий час, оскільки поживні речовини виконують не тільки енергетичну, але і пластичну функцію.

4. У харчовому раціоні повинно міститися оптимальне для даної групи працівників кількість білків, жирів і вуглеводів наприклад, для працівників 1-ої групи в добовому раціоні повинно бути 80- 120 г білка, 80- 100 г жиру, 400-600 г вуглеводів.

5. Співвідношення у харчовому раціоні кількості білків, жирів і вуглеводів повинно бути 1:1,2:4.

6. Харчовий раціон повинен повністю задовільняти потреби організму у вітамінах, мінеральних солях і воді, а також містити всі незамінні амінокислоти .

7. Необхідно враховувати правильний розподіл калорійності раціону по окремих прийомах їжі. Перший сніданок повинен містити приблизно 25-30% всього добового раціону, другий сніданок - 10-15%, обід - 40-45% і вечеря - 15-20%.

Вітаміни

У 1881р. лікар М.І. Лунін провів цікавий дослід. Одна група мишей отримувала штучну суміш із складових частин молока - води, цукру, жиру, білка і солей, а друга група - натуральне молоко. Незабаром вся група мишей, що знаходилась на штучному харчуванні, загинула, а та, що отримувала молоко, продовжувала нормально рости. В результаті цих експериментів М.І. Лунін прийшов до висновку, що в їжі, крім білків, жирів, вуглеводів і солей містяться якісь речовини, які необхідні для збереження життя. Цими речовинами виявилися вітаміни. Вони не мають суттєвого енергетичного і пластичного значення, однак, становлячи складову частину молекули ферментів, помірно впливають на фізіологічний стан організму.

Джерелом вітамінів є харчові продукти, в основному, рослинного походження. Деякі вітаміни синтезуються мікрофлорою кишківника. За розчинністю вітаміни поділяються на дві групи: водорозчинні (вітаміни групи В, вітамін С, вітамін Р) та жиророзчинні (вітаміни А, Д, Е, К).

При відсутності в їжі вітамінів розвиваються захворювання, які отримали назву авітамінозів.При недостатньому надходженні вітамінів в організм розвивається гіповітаміноз— захворювання, що має легший перебіг, ніж авітаміноз. Гіповітаміноз окремого вітаміну проявляється властивими лише йому симптомами. Авітамінози та гіповітамінози можуть виникати і при достатньому споживанні організмом вітамінів з їжею, але при поганому їх всмоктуванні, тобто при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. При надмірному надходженні вітамінів в організм може розвинутися гіпервітаміноз.Гіпервітамінози не менш небезпечні, ніж авітамінози.Потреба у вітамінах підвищується під час росту у дітей, у вагітних жінок, у спортсменів при інтенсивних навантаженнях, у хворих, що приймають тривалий час антибіотики.

Вітамін С (аскорбінова кислота)приймаєучасть у окисно-відновних процесах, укріплює судинну стінку, підвищує антитоксичну функцію печінки, забезпечує опірність організму до інфекцій. Добова доза вітаміну С становить 50-100мг. Вітамін С у великій кількості знаходиться в лимонах, перці, капусті, чорній смородині, цибулі, шипшині, картоплі і ін. При термічній обробці продуктів вітамін С руйнується. Авітаміноз призводить до розвитку такого захворювання, як цинга. При цьому зазнають змін стінки кровоносних судин, з'являється кровоточивість ясен, крововиливи.

Вітамін Р (біофлавоноїд).Лікування цинги лише вітаміном С достатнього ефекту не дає. При вживанні натуральних соків хворий швидко одужує. Виявилося, що у фруктах і овочах, крім аскорбінової кислоти, міститься вітамін Р (рутин), відсутність якого в раціоні також призводить до кровоточивості.

Таким чином, цинга виникає не лише при відсутності в їжі вітаміну С, але і вітаміну Р. Вітамін Р укріплює разом з вітаміном С судинну стінку, зменшує проникність капілярів. Добова доза вітаміну Р становить 50мг. Вітамін Р міститься у чорній смородині, шипшині, горобині, гречці, чайному листку, вишнях.

Вітамін В₁ (тіамін)відіграє велику роль в обміні вуглеводів, білків, жирів, проведенні нервового збудження, впливає на діяльність центральної нервової системи, зокрема кори головного мозку. Вітамін В₁ підвищує рухову та секреторну активність шлунково-кишкового тракту. Добова потреба дорослої людини вітаміну В₁ становить 1,4-2,4мг.

Вітаміном В багаті зернові і бобові культури, яловича печінка, серце. Вітамін В₁ при термічній обробці продуктів зберігається, однак температура 120 °С призводить до повного його руйнування.

При авітамінозі В виникає хвороба бері-бері, проявами якої є порушення рухів аж до паралічів, ураження нервів, розлади діяльності серця і шлунково-кишкового тракту. Деякі хворобливі симптоми (втома, судома кінцівок, головний біль) спостерігаються при гіповітамінозі вітаміну В.

Вітамін В₂ (рибофлавін)входить до складу клітин і приймає участь у клітинному диханні. Він впливає на ріст і розвиток плода та дитини. Добова доза вітаміну В₂ становить 2-3мг. Ним багаті зернові і бобові культури, печінка, серце, молоко, яйця, шпинат, цвітна капуста. Рибофлавін руйнується під дією сонячних променів і у лужному середовищі.

Гіповітаміноз вітаміну В₂ призводить до затримки росту і зниження ваги. Виникає характерна клінічна картина: поперечні тріщини на блідих губах, біля кутів рота ці тріщини вкриті кірочками; язик при цьому має зернистий вигляд і по краях залишаються сліди від зубів. Шкіра лиця червоніє, капіляри розширюються. Волосся знебарвлюється і випадає.

Вітамін В₆ (піридоксин)приймаєучасть в обміні та синтезі амінокислот, зменшує накопичення холестерину в стінках артерій, забезпечує використання заліза в організмі, впливає на кровотворення.

У людини вітамін В₆ синтезується кишковими бактеріями, але, незалежно від цього, його в організм повинно щодобово надходити 1,5-3мг. Вітамін В₆ міститься в печінці, яєчному жовтку, яловичому м'ясі, бобових і зернових рослинах.При авітамінозі вітаміну В₆ розвивається анемія (малокрів'я), можуть спостерігатися судомні скорочення м'язів.

Вітамін В₁₂ (ціанкобаламін)ще називають зовнішнім фактором Кастла. Цей вітамін всмоктується, з'єднавшись з білком шлункового соку (внутрішнім фактором Кастла). При порушенні цього процесу розвивається анемія, затримується утворення еритроцитів і тромбоцитів.

Багатими на вітамін В_2є печінка тварин, особливо теляча, печінка риб, яєчний жовток, сир, молоко. Цей вітамін синтезується мікрофлорою кишківника. Добова потреба вітаміну В становить 2мкг.

Вітамін РР (нікотинова кислота)приймаєучасть у клітинному диханні, нормалізує секреторну та моторну функції шлунково-кишкового тракту, впливає на обмін речовин. Під впливом нікотинової кислоти посилюються процеси гальмування у корі головного мозку.

Нікотиновою кислотою багаті висівки, зернові та бобові рослини, печінка тварин, арахіс. Вітамін РР відкладається в організмі про запас, однак при захворюваннях печінки цього не відбувається. Добова потреба нікотинової кислоти становить 15мг.

За відсутності вітаміну РР розвивається захворювання, що має назву пелагри, характерними ознаками якої є дерматит (запалення шкіри), діарея (пронос) і деменція (недоумство).

Вітамін А (ретинол)має специфічний вплив на функції зору та розмноження. Він забезпечує нормальний фізичний розвиток і ріст. Ретинол приймає участь у синтезі гормонів кори надниркових і статевих залоз. При авітамінозі А може спостерігатися порушення зору в сутінках, яке називається курячою сліпотою. Відсутність ретинолу може бути причиною ушкодження рогівки ока: ксерофтальмїї (сухість ока) і кератомаляції (помутніння й утворення більма - полуди.

Вітамін А утворюється в організмі з каротину - жовтого рослинного пігменту. Цей процес відбувається в печінці. Однак 1/3 добової потреби вітаміну А людина повинна отримувати у вигляді готового вітаміну. Добова доза становить 1,5мг (5000 МО). Вітамін А міститься у тваринних жирах, особливо у рибному, у вершковому маслі, яєчному жовтку, молоці. Каротину багато в овочах та фруктах, що мають жовтий колір: абрикоси, морква, диня, банани.

Вітамін Д (кальциферол)регулює обмін кальцію та фосфору. Цей вітамін важливий для нормального розвитку дитини. За відсутності вітаміну Д в ранньому дитячому віці виникає рахіт. У таких дітей порушується процес кісткоутворення внаслідок зменшення вмісту солей кальцію і фосфору. Кістки (особливо кінцівок) стають м'якими і під вагою тіла викривляються, набуваючи форми літери О чи X. На ребрах з'являються потовщення - вервиця, грудна клітка змінює форму. Доведено, що вітамін Д утворюється з неактивної речовини ергостерину, який знаходиться в шкірі, під впливом ультрафіолетових променів. Джерелом вітаміну Д є риб'ячий жир, печінка тріски, яєчні жовтки. Його добова доза становить 2,5мкг (100 МО).

Вітамін Е (токоферол)приймаєучасть в окисно-відновних процесах, обміні білків, укріпленні судинної стінки, біохімічних процесах при м'язовому скороченні. Цей вітамін широко розповсюджений у природі. Він міститься в яєчному жовтку, печінці, зародках пшениці, неочищених рослинних маслах, зелених листках овочів, бананах, яблуках. За відсутності в їжі вітаміну Е слабне статева функція, неможливе розмноження. Добова потреба вітаміну Е становить 12мг.

Вітамін К (філохінон)сприяє нормальному згортанню крові. Добова доза вітаміну становить 0,3 мг. Багаті вітаміном К шпинат, салат, капуста, помідори, морква, кропива. Крім цього, він синтезується мікрофлорою кишківника. Авітаміноз вітаміну К призводить до зниження здатності крові згортатися. Процес згортання крові порушується внаслідок зменшення протромбіну в крові, який утворюється в організмі тільки за наявності вітаміну К.

Список літератури

Основна:

1. Фізіологія людини:/В.І.Філімонов.-К.:ВСВ «Медицина», 2011,.- С. 342-349

Додаткова:

1. Анатомія та фізіологія з патологією / За ред..Я.І.Федонюка.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.444-448.

2. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ.. Львів: БаК, 2002.-С. 429-440