 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Технологія вирощування с.г культур
Зернові культури у структурі посівних площ України становлять у середньому 50 %. Якраз це і зацікавило багатьох дослідників у разі визначення, які з них найдоцільніше вирощувати на рекультивованих землях. В окремих зонах України досліджено з озимих зернових - пшеницю і жито, а з ярих - пшеницю, ячмінь, гречку і просо. Вибір озимої пшениці пов'язаний з тим, що вона вважається основною продовольчою культурою і за своїми фізіолого-біологічними властивостями повністю підходить для вирощування на рекультивованих землях. Наші дослідження, які проведені на відпрацьованому відвалі лесовидних суглинків, показали, що за загальноприйнятою технологією найвищий урожай зерна озимої пшениці (81,2 ц/га) одержано у випадку внесення мінеральних добрив у дозі N120P150K165, в той час як на неудобреному контролі - лише 50,7 ц/га. Заданими М.О. Бекаревича (1979), у разі нанесення чорнозему товщиною 50 і 70 см на суміш глин, сіро-зелені глини , урожай зерна озимої пшениці сорту Безоста 1 відповідно становив 47,8 і 56,7 ц/га, 45,7 і 51,7 та 48,1 і 58,3ц/га. На удобреному фоні, рекомендованому під озиму пшеницю для степової зони, урожай зерна на цих же варіантах відповідно становив 59,7 і 68,2 ц/га, 63,4 і 71,5 та 71,4 і 80,8 ц/га. Продуктивність озимого жита значною мірою залежить від товщини наносного шару на відвали та доз добрив. Так, доведено, що на відпрацьованому відвалі Подорожненського рудника Роздільського ВО "Сірка", складеному із третинних глин і покритих 60 см шаром лесовидних суглинків, найвищий урожай зерна жита (34,6 ц/га) одержано в разі внесення
мінеральних добрив у дозі N30P60K75, в той час як на неудобреному контролі - 14,7 ц/га. Ярий ячмінь, як і озиму пшеницю й жито, переважно використовують як продовольчу і кормову культуру. Деякі його види використовують у пивоварній та спиртовій промисловості. Ячмінь -маловибаглива культура до тепла. Насіння його проростає за температури 1-2°. Молоді сходи ячменю можуть переносити весняні приморозки до - 5 .7°С. Одночасно ячмінь не переносить перезволоження. Як показали наші дослідження, продуктивність ярого ячменю дещо нижча, ніж інших ярих та озимих зернових. Так, у випадку вирощування його на відпрацьованому За даними М.О. Бекаревича (1974), у разі нанесення 60 см чорнозему на суміш глин, сіро-зелені глини і лес урожай зерна ярого ячменю сорту Південний відповідно становив 21,8; 27,8 та 32,6 ц/га, а вівса сорту Артемівський 107 - 23,0; 25,3 і 27,9 ц/га. Гречка - одна з найважливіших круп'яних культур, яка використовується як у продовольчих, так і в кормових цілях. Вона недуже вибаглива до потенціальної родючості грунту, що пов'язано із здатністю її кореневої системи виділяти мурашину, щавлеву-ч лимонну кислоти і завдяки цьому засвоювати важкорозчинні фосфати. За загальноприйнятою технологією, гречка вимагає своєрідної системи удобрення. Зокрема, за умови підвищених доз добрив (понад N45) вона може вилягти, а найвищий урожай зерна (20,2 ц/ra) вдається одержати за умови внесення підвищених доз фосфорних (Р150) і калійних (К180) добрив. Просапні культури Про доцільність вирощування просапних культур на рекультивованих землях свідчать вітчизняні та зарубіжні дослідження (А.І. Кушнір, 1975; В.І. Шубін та І.Т. Єршин, 1969 та ін.). З цією метою ми дослідили три просапні культури: кукурудзу, куузіку (гібридну капусту) і картоплю. Кукурудза вважається цінною зерновою, кормовою і технічною культурою, яка відрізняється високою врожайністю, посухостійкістю і вибагливістю до повітряного і поживного режиму ґрунту. Наші дослідження показали, що кукурудза особливо реагує на удобрення. Так, за умови вирощування її на відпрацьованому гідровідвалі без удобрення урожай зеленої маси становив 39 ц/га, а за умови внесення мінеральних добрив у дозі N60P120K150 і N150P240K300 – сягав 477 і 878 ц/га. Проте широке запровадження цієї цінної кормової культури на рекультивованих землях поки що обмежене через трудоємкість її збирання. Із досліджуваних нами просапних культур більш вимогливою виявилась картопля. На рекультивованих землях не вдається одержати високі та повноцінні врожаї бульб. Наприклад, за умови внесення ЗО т/га гною і мінеральних добрив у дозі N60P75K82,5 урожай бульб становив лише 80 ц/га, до того ж у структурі врожаю переважала фракція дрібних (менше 25 г) і середніх (50-100 г) бульб, які можна використовувати лише для кормових цілей або як посадковий матеріал. |
Озимі та ярі зернові
гідровідвалі, складеному із четвертинних порід (суглинків і супісків), найвищий урожай зерна (18,0 ц/га) одержано за умови внесення мінеральних добрив у дозі N60P120K150, а на неудобреному контролі - лише 1,5 ц/га.