Тести з дисципліни «Основи наукових досліджень» 1. Абстрагування (від лат. відволікати) це – а) процес вичленовування якої-небудь ознаки об’єкта, досліджуваної системи, відволікання від інших; б) результат уявного відволікання (абстрагування) тих чи інших визначених властивостей від безлічі властивостей досліджуваного конкретного предмета; в) методологічна характеристика дослідження; г) набір інструктивних дій, що визначає їхню послідовність для одержання даних чи результатів у цілому. 2. Задачі дослідження це – а) методологічна характеристика дослідження; б) об’єктивно існуючий, повторюваний, стійкий, істотний зв'язок для групи явищ, що визначає процеси становлення та існування систем, що розвиваються; в) відношення, при якому зміни якоїсь однієї сторони спричиняють зміни іншої сторони; г) правильна відповідь відсутня. 3. Контент-аналіз (з англ.. зміст) це – а) формалізований метод аналізу змісту документів за допомогою математичних засобів; б) величина (характеристика, фактор), підтримувана на постійному рівні протягом всього експерименту; в) група випробуваних, котрих не піддають ніяким експериментальним впливам, тому що вона служить для порівняння під час експерименту; г) розділ статистики, задача, якого полягає в тім, щоб установити можливий зв'язок між двома показниками, отриманими на одній і тієї ж чи на двох різних вибірках. 4. Концепція це – а) система взаємозалежних і виникаючих один з одного поглядів, спосіб розуміння, трактування явищ, процесів; основна ідея якої-небудь теорії, єдиний визначальний задум, основна думка добутку, наукової праці і т.д.; б) ознака, по якій класифікуються, визначаються, оцінюються явища, дії чи діяльність (зокрема, при їх формалізації); в) складання конспектів літературних джерел різного типу; г) короткий письмовий виклад змісту розмови, тексту. 5. Методи дослідження в педагогіці це- а) прийоми, процедури і операції емпіричного і теоретичного пізнання і вивчення явищ дійсності, що є знаряддям одержання наукових фактів; б) шлях дослідження чи пізнання, теорія, навчання; в) розумовий процес, спрямований на обґрунтування якого-небудь положення чи одержання нового висновку з декількох посилок; г) теоретичний метод дослідження різних явищ, процесів і станів за допомогою їх реальних (фізичних) чи ідеальних (знакових, математичних) моделей. 6. Науковий пошук це – а) особливий вид наукового дослідження, у результаті якого виходять принципово нові результати, що мають значення наукових відкриттів нових закономірностей; б) категорія, що позначає те явище чи стан, що викликаний, обумовлено іншим явищем; те, що логічно з необхідністю випливає з чогось іншого, як зі своєї підстави; в) величина (характеристика, фактор), керована експериментом; г) різновид спостереження. 7. Опитування це – а) метод збору емпіричних даних про об’єктивні факти, думки, знання і т.д., заснований на безпосередньому (інтерв’ювання) чи опосередкованому (анкетування) взаємодії дослідника (інтерв’юера) з опитуваним (респондентом); б) вид психологічного тесту, призначений для виявлення різних сторін особистості випробуваного за допомогою набору тверджень, з якими респондент погоджується або не погоджується; в) сукупність методів і форм представлення інформації (графіки, виміру показників), що дозволяють охарактеризувати вибірки даних; г) дослідницький підхід, що припускає відношення до вихованця як до особистості, як до самосвідомого суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховного впливу. 8. Первинні документи і видання це – а) першоджерела, містять переважно нові, оригінальні ідеї, наукові зведення, нове осмислення відомих фактів, вихідні данні, що підлягають обробці; б) явища, процеси, характеристики суб’єктів, що можуть бути представлені у виді величини, що змінюється, і описані математичними засобами; в) поняття, відносини яких до базового поняття дослідження наступні: «вищестоящі», «вищестоящі», а також відносини асоціації та ін.; г) правильна відповідь відсутня. 9. План наукової праці (з лат. плоский, рівний) це – а) порядок, послідовність у викладі наукового добутку, статті і т.д.; б) критерій, за допомогою якого характеризується відповідність гіпотези, закону чи теорії фактам, що спостерігаються , чи експериментальним результатам; в) пропозиція, що виражає недолік інформації про який-небудь об’єкт, що володіє особливою формою і вимагає відповіді, пояснення; г) пробно-пошукове дослідження, що проводиться до початку активного застосування розробленого методичного апарата з метою його доробки, уточнення. 10. Бібліографічний огляд це – а) огляд, що містить характеристику джерел інформації, що з’явилися за визначений час чи об’єднаних по якій-небудь іншій загальній ознаці; б) бібліографічні зведення (опису) про документи, що згадуються, цитуються у науковій праці чи використовуються яким-небудь іншим способом при його підготовці; в) сукупність бібліографічних зведень про те, що цитується, розглядається чи документ, що згадується; г) метод одержання інформації на основі словесної (вербальної) комунікації дослідника і респондента, що відповідає на питання, які передбачені програмою дослідження. 11. Аспект (з лат. погляд, вид) це – а) кут зору, під яким розглядається об’єкт (явище, поняття) дослідження; б) необхідна, істотна, невід’ємна властивість об’єкта; в) процес чи зареєстроване яким-небудь методом явище, невластиве досліджуваному, що не є метою дослідження; г) раціональний спосіб переконання, що спирається на ретельне обґрунтування й оцінку доводів у захист визначеної тези: сукупність аргументів на користь чого-небудь. 12. Анотація (з лат. примітка, позначка) це – а) коротка роз’яснювальна чи критична примітка, що випливає за бібліографічним описом якого-небудь твору (на звороті титульного листа, книги, на каталожній картці і т.д.); б) процес створення анотації; в) думка, істинність якої перевірена і доведена практикою і яка тому може бути приведена в обґрунтування істинності чи хибності іншого положення; г) складова частина всякого доказу. 13. Конкретизація (від лат. згущений, ущільнений) це – а) один із прийомів, використовуваних у процесі пізнання, за допомогою якого абстрактне поняття включається в різноманіття дійсних властивостей, зв’язків чи відносин; б) дослідницький підхід і принцип практики організації навчання і виховання, що розглядає об’єкт дослідження, практику з позиції цілісності і системності; в) короткий письмовий виклад змісту розмови, тексту; г) складання конспектів літературних джерел різного типу. У науковому дослідженні використовується на етапі аналізу стану досліджуваного питання. 14.Синтез (від лат. складання, з’єднання) це – а) метод дослідження: практичне уявне з’єднання частин властивостей (сторін) досліджуваного об’єкта в єдине ціле; б) сукупність елементів і їхніх взаємозв’язків, що утворюють деяку, здатну до функціонування цілісність; в) розумова діяльність, у процесі якої досліджувані об’єкти організуються у визначену систему на основі обраного принципу; г) метод, заснований на принципі системного підходу. 15. Соціометрія (з лат. суспільство, вимірюю) це – а) метод соціальної психології (запропонований Дж. Морено), що дозволяє виразити кількісно графічно, структуру міжособистісних відносин у групі, виходячи з числа і характеру взаємних виборів її членів по визначеному соціометричному критерію. б) наочне графічне чи схематичне зображення емоційної сторони міжособистісних відносин у групі; виміри проводяться за допомогою соціометричної техніки; в) один з найбільш часто використовуваних статистичних показників, що характеризують центральну тенденцію у вибірці даних. Її обчислюють, розділивши суму всіх значень даних на число цих даних; г) правильна відповідь відсутня. 16. Таблиця (з лат. дошка, таблиця) це - а) один зі способів представлення даних; б) категорія, що позначає єдиний внутрішній визначальний зв'язок для групи явищ, що служить основою їх існування.; в) словник мови з повною значеннєвою інформацією; повний систематизований набір термінів у будь-якій області знання; г) процес складання тез змісту різних літературних джерел на етапі збору інформації з досліджуваної проблематики. 17. Теоретична значимість дослідження це - а) методологічна характеристика дослідження: значення отриманих результатів для науки; б) являє собою деякий чіткий фіксований зв'язок елементів, припускає визначену структуру, що відбиває внутрішні, істотні відносини реальності; в) вища форма наукового мислення, система понять, категорій, законів, що відбивають істотні властивості, зв'язки і відносини предметів дійсності. 18. Узагальнення це - а) логічний процес переходу від одиничного до загального, від менш загального до більш загального, а також результат цього процесу: узагальнене поняття, судження, закон науки, теорія; б) розумова операція, що складається в одержанні нового висновку з декількох суджень; в) функція організованих систем, що забезпечує збереження їх структури, підтримка режиму діяльності, реалізацію програми і мети діяльності; г)середовище, у якій перебувають і без який не можуть існувати предмети, явища; те, від чого залежить інше. 19. Актуальність дослідження (від лат. actualis - діяльний, дійсний, важливий, істотний для дійсного часу) це - а) методологічна характеристика дослідження, тобто обґрунтування актуальності припускає відповідь на питання: чому дану проблему потрібно в даний час вивчати? б) набір інструктивних дій, що визначає їхню послідовність для одержання даних чи результатів у цілому; в) метод дослідження, уявне чи практичне розкладання досліджуваного предмета чи явища на характерні для нього складені елементи, виділення в ньому окремих сторін, вивчення кожного елемента чи сторони явища окремо як частини одного цілого; г) теоретичний метод дослідження, сукупність гносеологічних операцій з науковими поняттями, у яких відбиваються явища, що виступають предметом дослідження. 20. Анкета (від фр. enquete - буквально: розслідуваипя) це - а) зв'язана єдиним дослідницьким задумом система питань; опитувальний лист, самостійно заповнюваний опитуваним по зазначеним у ньому правилам. б) метод одержання інформації, заснований на опитуванні людей для одержання зведень про фактичне положення речей (наприклад, думок різних труп учнів і вчителів про різні сторони навчально-виховного процесу, методі навчання). в) раціональний спосіб переконання, що спирається на ретельне обґрунтування й оцінку доводів у захист визначеної тези; сукупність аргументів на користь чого-небудь. г) особлива знакова система, що включає термінологічного, кліше і вираження, характерні для мови науки, структурні схеми побудови визначених наукових жанрів, системи формул, умовних позначок і Т.Д. 21. Вивчення документів (від лат documentum - доказ, свідчення) це - а) метод одержання первинної інформації на ранніх стадіях дослідження для попереднього знайомства з об'єктом; б) процедура, за допомогою якої об'єкти дослідження, розглянуті як носії визначених відносин між ними, відображаються в деякій математичній системі з відповідними відносинами між елементами цієї системи; в) властивість інформації, що встановлює ступінь відповідності істині; г) вид спостереження, при якому наблюдаючій включений у трупу, а її члени не знають, що служать об'єктом спостереження. 22. Висновки це - а) стиснутий узагальнений виклад самих істотних, з погляду автора, результату, отриманих у результаті дослідження. б) частина всієї досліджуваної (генеральної) сукупності, що виступає як безпосередній об'єкт вивчення за розробленою методикою чи програмою добору. в) метод дослідження, спрямований на аналіз вже існуючих (раніше добутих в інших дослідженнях) даних відповідно до нових задач. г) етап дослідження; який припускає використання операцій порівняння, узагальнення та ін. 23. Глосарій (від лат. glossarium це - словник перекладів чи тлумачень слів 1 виразів) це – а) тлумачний словник термінів чи виразів до якого-небудь тексту. б) структурно-композиційна одиниця тексту, розділу книги, статті. У більшості випадків має тематичний заголовок, якій передує родовому найменуванню "глава" і її номер; в) один із засобів графічного представлення кількісних даних; г) розташована на площині геометрична конструкція, система крапок, деякі з який з'єднані відрізками; одна з найпростіших моделей взаємодіючих систем. 24. Гіпотеза дослідження (від грец. hypothesis - підстава, припущення) це- а) методологічна характеристика дослідження, наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища і потребуюче перевірки на досвіді і теоретичному обґрунтуванні для того, щоб стати достовірним науковим знанням; б) один із засобів графічного представлення кількісних даних; в) розташована на площині геометрична конструкція, система крапок, деякі з який з'єднані відрізками; одна з найпростіших моделей взаємодіючих систем; г) структурно-композиційна одиниця тексту, розділу книги, статті. 25. Дедукція (від лат. deductio - виведення) це - а) вид умовиводу і метод пізнання; перехід від загальних суджень до частки, від деяких пропозицій-посилок до їх наслідків; застосування встановленого загального положення до частки; б) логічне міркування, у процесі якого з аргументів (доводів) виводиться істинність чи хибність тези. Демонстрація е третя складова частина всякого доказу; в) визначник; те, що обумовлює що-небудь; г) визначення поняття. 26. Дисертація (від лат. dissertatio - міркування, дослідження) це - а) кваліфікаційна наукова праця, представлена на здобуття вченого ступеня і захищена привселюдно здобувачем (дисертантом); б) самостійна письмова кваліфікаційна робота, що представляється студентами при закінченні університетів і інших навчальних закладів; в) обговорення якого-небудь проблемного питання на зборах, у публікаціях, бесіді; суперечка; г) один з показників розкиду даних у статистиці; міра відхилення від середнього. 27. Доказ це - а) логічна дія, у процесі якої істинність якої-небудь думки улаштовується за допомогою інших думок; б) частина наукової праці, що містить додатковий матеріал, що не є істотним для розуміння проблеми, однак корисний із практичної точки зору, що розкриває технологію дослідження; в) вихідний принцип, позиція і спрямованість, орієнтація дослідження; г) різновид джерел інформації про практичну економічну діяльність і результати цієї діяльності. 28. Закономірність це - а) об'єктивно існуючий, повторюваний, стійкий. істотний зв'язок для групи явищ, що визначає процеси становлення та існування систем, що розвиваються; б) методологічна характеристика дослідження; в) відношення, при якому зміни якоїсь однієї сторони спричиняють зміни іншої сторони; г) результат пронесу пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини у виді представлень, понять, суджень, умовиводів, теорій, 29. Індивідуальна (первинна) інформація це - а) інформація про ознаки окремих об’єкт, що є одиницями досліджуваної сукупності; б) процес порівняння об'єкта з одним з відомих об'єктів, встановлення збігу чого-небудь з чим-небудь; в) розділ статистики, що розглядає індукцію, тобто поширення на великі групи об'єктів (популяції) висновків, зроблених при вивченні менших груп (вибірок); г) вид умовиводу і метод дослідження. 30. Інструментарій дослідження (від лат. instramentum - знаряддя для роботи) це - а) сукупність методичних і технічних прийомів i операцій, що виступає у формі різноманітних документів (робочих матеріалів) і спрямована на одержання з її допомогою інформації; б) емпіричний метод дослідження, збір первинної інформації шляхом інтерв’ю; в) тлумачення, роз'яснення змісту явища, чи тексту знакової структури, що сприяє їх розумінню; г) сукупність відомостей, необхідних для активного впливу на керовану систему з метою її оптимізації. 31. Категорія (від грец. kategoria) це - а) кордонно широке поняття, у якому відображені найбільш загальні та істотні властивості, ознаки, зв'язки і відносини предметів, явиш об'єктивного світу; б) нестрогий експеримент, застосовуваний у економічних дослідженнях у силу того, що в них важко витримати вимогу випадковості добору експериментальних об'єктів; в) область науки, що поєднує методи кількісної оцінки якісних даних; г) кількісне вираження, опис якісних ознак об’єктів, явищ за допомогою показників і індикаторів з метою їх формалізації шляхом спеціальних кванторів. 32. Ключове слово це - а) слово чи словосполучення, найбільш повно і специфічно характеризує зміст наукового документу (тексту) чи його частини; б) термін, що узагальнює поняття "елемент", "підсистема", "підструктура" і їхнього зв'язку; в) краткий письмовий виклад змісту розмови, тексту; г) формалізований метод аналізу змісту документів за допомогою математичних засобів. 33. Кореляція (від лат. correlatio - співвідношения, відповідність) це - а) зв'язок між двома перемінними; б) система взаємозалежних і витікаючи один з одного поглядів, спосіб розуміння, трактування явищ, процесів; в) ознака, по якій класифікуються, визначаються, оцінюються явища, дії чи діяльність (зокрема, при їх формалізації); г) помилки в посилках, тобто в підставах доказу. 34. Методика (грец. methodike) це - а) сукупність приватних прийомів, засобів, процедур, що дозволяють застосовувати той чи інший метод до даної специфічної предметно! області; б) непараметричний метод, що використовується для перевірки гіпотез про вірогідність різниці середніх при аналізі кількісних даних у популяціях з нормальним розподілом; в) міркування дослідника про застосовані їм способах наукового пізнання. 35. Моніторинг (англ. monitoring від лат. monitor - застережливий) це – a) безупинне, тривале спостереження за станом середовища (явищ, процесів і т.д.); зіставлення результатів постійних спостережень для одержання обґрунтованих представлень про їх (явищ, процесів) дійсне положення, тенденціях їх розвитку; б) наукова праця. що заглиблено розробляє одну тему, обмежене коло питань; в) сфера дослідницької діяльності, спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і мислення і, що включає в себе всі умови і моменти цього виробництва; г) система методологічних категорій, що виступають як характеристики дослідження. |