ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Таврійський державний агротехнологічний університет

УДК364.22(477)

Проблема бідності в Україні

Бончужна Є., студентка 11гр. МК E-mail: lizo4ca007@mail.ru

Шелудько О.А., викладач кафедри E-mail:selena-58@mail.ru

Філософії і соціології

Таврійський державний агротехнологічний університет

Анотація У статті розглядаються проблеми бідності, у зв'язку з цим виникнення певніих соціальних небезпек і ризиків.її причини та шляхи вирішення. Розглянути шляхи подалання ціеї проблеми в Украіні.

Ключові слова:бідність,економічні показники, проблеми бідності,рівень життя, споживчий бюджет

Постановка проблеми.Нині спостерігають різке зниження економічних показників, зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін,соціальна диференціація, що сприяє посиленню такого негативного явища як бідність.. У зв’язку з цим виникають певні соціальні небезпеки і ризики. Тому держава повинна в законодавчому порядку установити основні соціальні гарантії, які б нівелювали дестабілізувальні наслідки ринкової економіки та запобігали соціальній напрузі.Люди, які тривалий час перебувають у стані бідності, соціально деградують, перетворюються на люмпенів, які становлять загрозу для добропорядних громадян. У зв’язку з цим, варто звернути увагу на вдосконалення механізму подолання бідності.

Вищевикладене зумовлює актуальність проблем бідності та рівня життя населення України.

Аналіз останніх досліджень.Основні положення, що визначають загальні теоретико–методологічн іоснови щодо подолання бідності, базуються на концепціях провіднихпредставників економічної думкиXVIII – XXст.: Ч.Бута, О.Льюїса,Т.;Мальтуса, К.Маркса, Ж.Прудона, Е.Реклю, Д.Рікардо, С.Раунтри,А.Сміта, Г.Спенсера, П.Таунсенда, Ф.Хайєка.

Проблема бідності перебуває у центрі уваги провідних вітчизняних тазарубіжних вчених: Ю.Архангельського, Р.Нурєєва,М.Папієва, І.Прибиткової, Т.Репіної, А.Сена, Л. Черенько. Серед вчених, які досліджували проблеми надмірної диференціації в доходах населення, поширення бідності та зниження життєвого рівня населення в перехідний період в Україні потрібно виділити праці І.М. Бабака , Н.П. Борецької, А.Г. Гвелесіані , В.М. Гейця , О.А. Грішнової , Е.М. Лібанової , О.Ф. Новікової, О.І. Амоші, В.П.А нтонюк, І.В. Качалової, Н.С. Власенко [1]

Мета статтіце дослідити проблему бідності, визначити особливості бідності в Україні та шляхи її подолання.

Виклад основного матеріалу.Низький рівень життя широких верств населення у поєднанні із надмірним – за європейськими стандартами – майновим розшаруванням є чи не основною соціальною проблемоюУкраїни. Таку невиправдано високу ціну платить суспільство за економічні трансформації.

Для України бідність стала не тільки хронічним явищем, визначаючи спосіб життя більшої частини населення, але і факторомполяризації суспільства, його поділу на дуже заможних і дуже бідних при катастрофічному зменшенні середнього прошарку суспільства. За результатами досліджень співвідношення доходів багатих українців до найбідніших складає 30:1. Для прикладу, в Китаї – 7:1, в Японії – 4,3:1, в

країнах ЄС – 5,7:1 [1].Цей розрив настільки великий, що в країні фактично не існує середнього класу. Насамперед це зумовлено відмінностями в освіті й особистих здібностях, нерівномірним розподілом економічних ресурсів, відмінностями у становищі на ринку, різним ставленням до ризиків тощо.

Сучасна наука визначає бідність, як неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конретний період часу .Виникнення бідності пояснюється, як правило, економічними причинами: зростаннямбезробіття, низьким рівнем оплати праці та пенсійного забезпечення, заборгованістю по виплатахзаробітної плати.

ООН наголошує на чотирьох основних проявах бідності:

· коротка тривалість життя;

низька професійно-освітня підготовка;
відсутність необхідної бази для нормального життя – чистої питної води, медичнихтпослуг, якісного харчування;
ізольованість від суспільного життя

Основними показниками масштабів бідності є межа, рівень і глибина бідності.

Межа бідності – це рівень доходів у середньому на члена родини, нижче від якого неможливезадоволення основних потреб, або це частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. За допомогою цієї межі визначаються сім'ї, які належать до категорії бідних.

Рівень бідності – це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності.

Глибина бідності – це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності, або ті, хто опинився нижче від межі бідності.

В Україні для вимірювання; межі бідності використовуються такі показники: мінімальний споживчий бюджет, прожитковий мінімум.

Мінімальний споживчий бюджет – це набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг. У натуральному та вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних ісоціально-культурних потреб людини.

Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження йогоздоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів тамінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потребособистості. Вінзастосовується для загальної оцінки рівня життя в Україні. Прожитковий мінімум розраховується, враховуючи мінімальні припустимі нормативи споживання найважливіших товарів і послуг.

До особливостей бідності в Україні можна зарахувати такі:

· зубожіння значної частини населення, яке до того ж зберігає порівняно високий соціальний статус (рівень освіти, кваліфікації, соціальні зв’язки);

· поширеність бідності серед працюючого населення;

· психологічне неприйняття економічної нерівності внаслідок переконання громадян у кримінальному походженні більшої частини капіталів;

· низький рівень якості життя населення, загалом та соціальної інфраструктури, зокрема;

· регіональна диференціація бідності (рівень бідності серед сільського значно вищий, ніж у великих містах).

З кожним роком погіршується добробут сільського населення. Про це свідчить те, що майже 40% сільських жителів України належать до категорії бідних.Насьогодні в Україні головним чинником ризику бідності є безробіття[2].

Висновки. На мою думку, подолання бідності населенняУкраїни можливе лише за умови забезпечення економічного зростання, в процесі якого збільшується зайнятість населення, з’являються нові робочі місця, збільшуються доходи бюджетів та соціальних фондів, а також доходи працюючого населення. Вирішення проблеми бідності населення України можливе за умови створення середнього класу і збільшення прошарку людей.

Особливої уваги заслуговує рівень заробітної плати населення України. Лише зростання рівня оплати праці зможе підвищити задоволення фізіологічних, соціальних та культурних потреб населення.. Важливу роль має відіграти підвищення мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму.[3]

Перспективним шляхом підвищення рівня життя населення, а, отже, вдосконалення системи соціального захисту населення є створення сприятливих умов для ведення малого і середнього бізнесу.