ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Облік і оподаткування операцій з оренди землі сільськогосподарськими підприємствами

ЗАВДАННЯ № 5

Теоретичні питання:

Метою обліку земельних ділянок є суцільне детальне спостереження за господарськими операціями із земельними ділянками, правильне їх документальне оформлення, своєчасне відображення в регістрах бухгалтерського обліку та звітності для забезпечення інформаційних потреб управління та інших зацікавлених сторін.

Завдання бухгалтерського обліку земельних ділянок полягають у наступному:

- своєчасне і повне документальне оформлення та відображення в облікових регістрах прав власності та прав користування земельними ділянками;

- контроль за раціональним використанням земельних ділянок;

- повне відображення витрат на капітальне поліпшення земель;

- достовірна оцінка в балансі та звітності.

Земельні ділянки обліковуються на підставі державних актів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку або право постійного користування та встановлюються площа та вартість переданих земельних ділянок. Одиницею обліку є окрема земельна ділянка.

Відображення операцій з оренди земельних ділянок у бухгалтерському обліку орендаря здійснюється відповідно до вимог П (С) БО 14 «Оренда». Об'єкт оперативної оренди враховується орендарем на позабалансовому рахунку 01 - Орендовані необоротні активи» за вартістю, зазначеною в договорі оренди та акті приймання-передачі. Залишок за дебетом рахунка 01 збільшується при вступі земельних ділянок, отриманих в оперативну оренду, і зменшуватись за кредитом рахунка при їх поверненні орендодавцю. Орендна плата, нарахована за користування об'єктом оперативної оренди, згідно з П (С) БО 16 «Витрати» та Рекомендаціям № 132 визнається витратами підприємства. При цьому сума орендної плати згідно з Рекомендаціями № 132 включається до складу:

- інших прямих витрат (рахунок 23 «Виробництво»), якщо вона може бути безпосередньо віднесена на конкретний об'єкт витрат;

- загальновиробничих витрат (рахунок 91), якщо об'єкт оренди використовується у виробничих цілях, але віднести її до конкретного об'єкта витрат неможливо;

- адміністративних витрат (рахунок 92), якщо орендовані активи використовуються для управління підприємством;

- витрат на збут (рахунок 93), якщо об'єкт оренди використовується при реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

Розрахунки з орендодавцями відображаються на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»:

- по кредиту - нарахування орендної плати,

- за дебетом - виплата орендної плати орендодавцям грошовими коштами, вартість виданої продукції і товарів, виконаних робіт, наданих послуг в рахунок орендної плати, утримані суми ПДФО.

Відповідно до п. 138.9 ст. 138 Податкового кодексу плата за оренду земельних паїв включається до складу інших прямих витрат та згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу є складовою собівартості виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Також відповідно до п. 153.7 ст. 153 Податкового кодексу одержання майна в оренду не змінює податкових зобов'язань орендаря. Орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за результатами податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. При цьому орендарями є переважно сільськогосподарські підприємства. А для виробників сільськогосподарської продукції податок на прибуток розраховується з огляду на таке:

згідно з пп. 152.9.1 п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітного року;

декларація з податку на прибуток подається в строки, визначені для річного податкового періоду (ст. 155 Податкового кодексу), тобто протягом 60 календарних днів (не пізніше 29 серпня);

податок на прибуток підлягає сплаті за підсумками звітного податкового року (ст. 155 Податкового кодексу) не пізніше 10 вересня.

Зазначені норми Податкового кодексу, зрозуміло, не стосуються сільськогосподарських виробників — платників фіксованого сільськогосподарського податку, тому що вони не є платниками податку на прибуток підприємств (п. 307.1 ст. 307 Податкового кодексу).

При розрахунках за оренду земельного паю в негрошовій формі (у натуральній або відробітковій формах) виникає дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), який відповідно до пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу слід включити до складу доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування. Згідно з п. 137.1 ст. 137 цього Кодексу датою збільшення доходу при відвантаженні продукції в рахунок оплати за оренду є дата переходу покупцеві — орендодавцеві права власності на такий товар, а при виконанні робіт (наданні послуг) — дата складання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Дохід фізичної особи — орендодавця від надання в оренду земельного паю включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу). Податковим агентом орендодавця в цьому разі є орендар, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. ПДФО утримується за ставкою 18%.

При виплаті орендної плати у грошовій формі ПДФО перераховується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу). Якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі, ПДФО перераховується до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (пп. 168.1.4 цього пункту).

Виплата орендної плати фізособі за переданий в оренду земельний пай потребує сплати ПДФО.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. У запитанні йдеться про оренду землі. Відповідно до ст. 19 Закону про плату за землю1, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем2.

Розмір орендної плати за земельні паї встановлюється відповідно до ст. 1 Указу №923. Там зазначено, що плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) запроваджується у розмірі визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) з поступовим збільшенням цієї плати. У разі коли договором оренди встановлено натуральну чи відробіткову форму орендної плати за земельний пай, то відповідно до Постанови №6724 ці обсяги слід перерахувати у грошову форму. Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (ст. 20 Закону про плату за землю). Тобто підприємство правильно сплатило кошти саме до бюджетів за місцем розташування земельних ділянок, а не за місцем власної реєстрації.

Виплата орендної плати, в тому числі при нарахуванні доходу від надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю), майнового паю фізичним особам — не підприємцям, потребує сплати податковим агентом за такого орендодавця ПДФО. Причому це треба зробити від його імені та за його кошти. Сплачувати утриманий податок, слід за місцем знаходження земельної ділянки. А саме податковий агент — орендар повинен у звіті за ф. №1ДФ відобразити нарахування та виплату доходу від надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю), майнового паю, а також утримання та сплату ПДФО з ознакою доходу «106» згідно із класифікацією ознак доходів визначено наказом від 21.01.2014 №49

Доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб.

Власна сільгосппродукція – це продукція, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках для ведення:

садівництва або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) або для індивідуального дачного будівництва;

особистого селянського господарства або земельні частки (паї), виділені в натурі, сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Водночас, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, доход від продажу сільськогосподарської продукції (рослинництва) підлягає оподаткуванню на загальних підставах.