Основні теореми диференціального числення ЛЕКЦІЯ 7. ДИФЕРЕНЦІАЛ ФУНКЦІЇ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ. Основні теореми диференціального числення ПЛАН 1. Означення диференціалу функції 2. Застосування деференціала в наближених обчисленнях 3. Правила знаходження диференціала 4. Основні теореми диференціального числення Означення диференціалу функції Нехай функція у = f (х) диференційовна на деякому проміжку, тобто для будь-якої точки х з цього проміжку границя існує і дорівнює скінченному числу. Враховуючи взаємозв’язок змінної величини, що має скінченну границю, і нескінченної малої величини, можемо записати , де — нескінченно мала величина ( при ). Помноживши всі члени останньої рівності на , дістанемо . (1) З виразу (1) випливає, що приріст функції складається із суми двох доданків, з яких перший доданок — так звана головна частина приросту, лінійна відносно (при добуток є нескінченно мала величина першого порядку відносно ). Другий доданок — добуток завжди нескінченно мала величина вищого порядку, ніж . Означення 1. Добуток називається диференціалом функції у = f (х); його позначають символом dy, тобто (2) Знайдемо диференціал функції у = х; для цього випадку , отже, . Таким чином, диференціал незалежної змінної збігається з її приростом . З огляду на це формулу для диференціала (2) можна записати так: . (3) Приклад. Знайти диференціал dy функції : 1) при довільних значеннях х та ; 2) при х = 20, = 0,1. 1) ; 2) якщо х = 20, = 0,1, то . Приклад. Знайти диференціал dy функції . Оскільки , то за формулою (3) дістанемо . Застосування деференціала в наближених обчисленнях Вираз (2) з урахуванням (3) можна записати так: . (4) Якщо , то величина є малою величиною вищого порядку порівняно з dy. При малих доданком у виразі (4) нехтують і користуються наближеною рівністю , або в розгорнутому вигляді: , звідки . (5) Остання наближена рівність тим точніша, чим менше . Приклад. Обчислити наближено . Перетворимо вираз, що стоїть під знаком радикала: , звідки . (6) При обчисленні введемо функцію , тоді . Формула (5) у нашому випадку запишеться так: , де . Інакше . (7) Підставивши (7) у рівність (6), дістанемо . Правила знаходження диференціала Застосовуючи формулу похідної та властивості похідних, дістаємо правила знаходження диференціала: 1. у = с; dy = 0; 3.  2. ; 4. . Теорема. Форма диференціала не залежить від того, чи є аргумент незалежною змінною або функцією. Основні теореми диференціального числення Теорема Ферма. Якщо диференційовна на проміжку  функція досягає найбільшого або найменшого значення у внутрішній точці цього проміжку, то похідна функції в цій точці дорівнює нулю, тобто  Припустимо, для визначеності, що набуває в точці найбільшого значення, тобто для всіх . За означенням похідної , причому ця границя не залежить від того, як наближається до — справа чи зліва. Розглянемо відношення . Для всіх х, достатньо близьких до точки , маємо:  Перейдемо в останніх нерівностях до границі при . Дістанемо . Аналогічно розглядається випадок, коли функція набуває в точці найменшого значення. Геометричний зміст теореми Ферма. Геометричний зміст похідної являє собою кутовий коефіцієнт дотичної до кривої . Звідси рівність нулю похідної геометрично означає, що у відповідній точці цієї кривої дотична паралельна осі Ох. Теорема Ролля. Якщо функція f (х): 1) неперервна на сегменті [a; b]; 2) диференційовна на інтервалі (а; b); 3) на кінцях сегмента набуває рівних між собою значень, тобто f (a) = f (b), то на інтервалі (а; b) існує хоча б одна точка , для якої  Геометричний зміст теореми Ролля.Якщо крайні ординати неперервної кривої у = f (х), яка має в кожній точці дотичну, рівні, то на цій кривій знайдеться принаймні одна точка з абсцисою , в якій дотична паралельна осі Ох (рис. 6).  Рис. 6 Теорема Лагранжа (теорема про скінченні прирости функції). Якщо функція f (х): 1) неперервна на сегменті [a; b]; 2) диференційовна на інтервалі (а; b), то на інтервалі знайдеться хоча б одна точка , така що (8) Геометричний зміст теореми Лагранжа. Запишемо формулу (8) у вигляді . (9) З рис. 4.7 бачимо, що величина є тангенсом кута нахилу хорди, що проходить через точки А і В графіка функції у = f (х) з абсцисами а і b.  Рис. 7 Водночас, — тангенс кута нахилу дотичної до кривої у точці С з абсцисою . Таким чином, геометричний зміст рівності (8) або рівносильної для неї рівності (9) можна визначити так: якщо для всіх точок кривої у = f (х) існує дотична, то на цій кривій знайдеться точка з абсцисою , в якій дотична паралельна хорді АВ, що сполучає точки А і В. Теорема Коші. Якщо f (x) і дві функції: 1) неперервні на сегменті [a; b]; 2) диференційовні на інтервалі (а; b); 3) для , то на інтервалі (а; b) знайдеться хоча б одна точка , така що  |