Натуральні і зображувальні засоби наочності Тема 5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. НАОЧНІ МЕТОДИ План 1. Класифікація засобів наочності з природознавства. 2. Натуральні і зображувальні засоби наочності. 3. Аудіовізуальні засоби наочності, телепередачі і звукозаписи. 4. Прилади, пристосування та матеріали. 5. Значення засобів наочності у навчальному процесі початкової школи. 6. Методика використання засобів наочності на уроках природознавства в початковій школі. Класифікація засобів наочності з природознавства Важливою умовою удосконалення навчально-виховного процесу з природознавства у сучасній початковій школі є використання засобів навчання і обладнання навчального та загального призначення. Засоби навчання – це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. У зв’язку із особливостями психічного розвитку та наочно-образного характеру розумової діяльності учнів початкових класів, уявлення про предмети і явища природи у них потрібно формувати на основі використання різноманітних засобів навчання. Краєзнавчий матеріал, естетична та яскрава наочність сприяють стимулюванню пізнавальних інтересів, довільної уваги, позитивних емоцій у молодших школярів. Вдало використані вчителем засоби навчання на уроках природознавства сприяють розвитку в учнів початкових класів уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати. Вони формують навички проведення нескладних дослідів, вирощування рослини, догляду за дрібними тваринами, а також сприяють реалізації основних дидактичних принципів. Засоби навчання та навчальне обладнання з природознавства класифікують та об’єднують у такі групи: Засоби навчання та обладнання відділу природознавства: · Зображувальні засоби навчання · Натуральні засоби навчання · Екранно-звукові засоби навчання Допоміжне обладнання: · Навчально-дослідна ділянка · Екскурсійне обладнання · Куточок живої природи · Географічний майданчик · Лабораторне обладнання. Натуральні і зображувальні засоби наочності Натуральні засоби навчання відіграють провідну роль у вивченні природознавства. Їх поділяють на об’єкти живої та неживої природи. Серед предметів живої природи є живі й фіксовані. До живих відносять дерева, кущі, трав’янисті рослини, тварини. До фіксованих – колекції, гербарії, опудала, препарати, мумії, скелети. Об’єкти неживої природи представлені колекціями ґрунтів, гірських порід, корисних копалин, та продуктів їхньої переробки. До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програмою з природознавства, належать: ґрунти (чорнозем, глинистий, піщаний), корисні копалини (торф, кам'яне вугілля, нафта, граніт, вапняк, пісок, глина, залізна руда, мідна руда). Вони оформляються в тематичні колекції: «Види ґрунтів», «Горючі корисні копалини», «Руди», «Будівельні корисні копалини». Їх використовують для розпізнавання окремих видів корисних копалин і ґрунтів. У класі обов'язково повинна бути необхідна кількість окремих зразків названих об'єктів для проведення індивідуальних практичних робіт і дослідів. Натуральні об'єкти живої природи використовуються у процесі навчання як у живому, так і у фіксованому вигляді. Живі рослини і тварини - це група натуральних об'єктів, які дозволяють отримувати учням найбільш повні і конкретні знання про живу природу. Великі можливості мають кімнатні рослини, якщо вони підібрані відповідно до програми з природознавства. За ними проводяться спостереження і виконуються досліди протягом усього навчального року. До натуральних фіксованих засобів навчання належать: гербарії, колекції, вологі препарати. Гербарії - це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. Гербарії можуть бути систематичними і морфологічними. Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об'єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Для вивчення природознавства у початкових класах обов'язковими є такі систематичні гербарії: . трав'янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»); . трав'янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»); . рослини луків («Луки»); . бур'яни поля («Бур'яни поля»); . зернові рослини («Зернові рослини»); . технічні рослини («Технічні рослини»); . трав'янисті рослини степу («Зона степів»); . трав'янисті рослини гір («Карпати», «Кримські гори»). У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин, їх видозміни у зв'язку з різними умовами існування, особливості будови і т. ін. Він може бути використаний для розширення вже сформованого уявлення, зокрема для виявлення особливостей органів, їх форми, розмірів і т. ін. Гербарій виступає основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні і, як основа для її актуалізації у процесі закріплення, систематизації і перевірки засвоєних знань і умінь. Колекції - це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки. (Додаток Д) Для колекцій підбираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. У початкових класах використовуються колекції: плодів і насіння різних рослин («Дерева, кущі, трави. Розповсюдження плодів і насіння»); шкідливих комах («Комахи»); цикл розвитку білана капустяного («Комахи»), Колекції застосовуються як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку. Вологі препарати - це природні об'єкти, які законсервовані у спирті або концентрованому розчині солі. У курсі природознавства застосовуються вологі препарати циклу розвитку риб, деяких комах, наприклад, бабки, а також окремих органів рослин, великих квіток, плодів і коренеплодів. Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів і т. ін.) та опудала у початкових класах бажано не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями навчального предмета, необхідністю виховання гуманного ставлення до всього живого. Комплексне використання натуральних засобів навчання на уроках повинно відповідати таким вимогам: ·врахування пізнавальних закономірностей навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту натуральними засобами; ·забезпечення органічного поєднання їх зі словами вчителя, а також з іншими засобами навчання; ·відповідність змісту і навчально-виховним завданням уроку; ·врахування можливості застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних інтересів учнів і забезпечення міцності засвоєння знань. Зображувальні наочні засоби використовують здебільшого тоді, коли немає можливості використати живі об’єкти. Зображувальні засоби навчання |