ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Поняття психологічної експертизи.

Змістовий модуль 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.

Тема 1. Психологічна експертиза : сутність та особливості.

План:

1. Психологічна експертиза: поняття, роль та місце серед інших напрямів роботи психолога.

2. Предмет, об’єкт, цілі та завдання психологічної експертизи.

3. Види психологічної експертизи.

4. Сфери проведення експертизи.

Психологічна експертиза: поняття, роль та місце серед інших напрямів роботи психолога.

Поняття психологічної експертизи.

Розглянемо зміст поняття «експертиза».

В загальному сенсі

експертиза (від фр. expertise і від от лат. expertus) розглядається як засвідчення, дослідження, проведення вивчення компетентними фахівцями-експертами певного предмета, справи, питання, рішення яких потребує спеціальних пізнань, для підготовки відповідного заключення.

Експертиза (від лат. expertus — дослідний) — «дослідження фахівцем (експертом) певних питань, рішення яких потребує спеціальних знань в області науки, техніки, мистецтва тощо» (Рад. енцикл. словник, 1988).

Під експертизою зазвичай розуміють процедуру, при якій визначається відповідність даного явища певним відомим експерту нормам.

Експертизою називають дослідження експертом ситуацій, подій, процесів, вчинків окремих людей, проведення якого потребує спеціальних знань, компетентності та досвіду.

На думку І. Чечеля, експертиза представляє собою рефлексію практики, реконструкцію того, що відбувалося, виявлення істотного та розглядається як вид аналізу окремого дослідження, ціллю якого є співвіднесення уявлень про об’єкт, що проходить експертизу із виявленими в результаті експертної діяльності характеристиками цього об’єкта [Чечель И. Д. Эксперт-консультант по вопросам образования: особенности подготовки и направления деятельности / И. Д. Чечель. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://iuorao.ru/20120930/222-2012-10-02-08-55-39].

У найбільш загальному вигляді

експертиза в наукових працях розглядається як спосіб аналізу причинно-наслідкових зв’язків не тільки стосовно того, що вже відбулося, але й того, що очікується, має або може відбутися; це спосіб пізнання певної реальності у тих випадках, коли ця реальність не піддається прямому вимірюванню, обрахуванню і взагалі якому завгодно «об'єктивному дослідженню»[Экспертиза в современном мире: от знания к деятельности / Под ред. Г.В.Иванченко, Д. А. Леонтьева. М.: Смысл, 2006. – 452 с.].

Обов’язковою характеристикою експертизи вважається її незалежність, об’єктивність, адже

«незалежна експертиза – об’єктивне обстеження, яке проводиться фахівцями, які не мають стосунку до зацікавлених сторін, тобто, вони виступають як «за», так і «проти» досліджуваного явища» .

У кожній конкретній галузі суспільної практики експертиза має свої особливі предмет, завдання, методику, критерії, організацію та процедуру проведення, однак, можна виділити ряд ознак, які поєднують різні спеціальні види експертизи і дозволяють розглядати її як достатньо самостійний вид професійної діяльності. В їх числі такі:

1) ініціювання експертизи здійснюється замовником з метою використання результатів експертної оцінки для розв'язання певних своїх задач;

2) для проведення експертизи необхідна наявність об'єкта експертизи, замовника, експерта;

3) статус експерта означає високий рівень його професіоналізму, як необхідну передумову об'єктивності експертного висновку;

4) попри високий рівень значущості експертний висновок має лише рекомендаційний характер;

5) при прийнятті рішення необхідно враховувати весь комплекс умов і чинниківт перебігу реальних процесів і подій.

На експерта покладається виконання таких функцій:

1) прийняття відповідального рішення на основі своєї спеціальної підготовки, зокрема, володіння певним пізнавальним, технічним, діагностичним інструментарієм відповідно зі своєї фаховою підготовкою;

2) наявність загального і спеціального досвіду проведення експертизи, здатність розібратися в умовах нештатних ситуацій;

3) співпраця з замовником, починаючи від першого знайомства, далі на всіх етапах проведення експертизи та її завершення;

4) володіння достатньо прийнятними для розуміння стильовими особливостями побудови та текстового викладу експертного висновку в поєднанні його лаконічності й повноти.

Успіх у роботі експерта залежить від того, наскільки він розуміє те, в чому полягає (на кожному етапі експерти ) неповнота й невизначеність ситуації для прийняття рішення оcобою, що його має прийняти, що необхідно виявити для того, щоб зробити наступний крок, або перейти до наступного етапу експертизи.