ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методи діагностики подружніх відносин

Необхідну інформацію, що дозволяє дати кваліфіковану оцінку взаємин подружжя, психолог отримує за допомогою диагностичних опитувальників, які виявлятимуть особливості спілкування і взаємин, якості особистості подружжя, способи проведення сімейного дозвілля, спільність інтересів і цінностей, а також дозволяють зрозуміти морально-психологічні основи подружніх відносин.

Методи вивчення особливостей спілкування і взаємин у подружній парі. Спілкування між подружжям лежить в основі сімейного благополуччя і включає дуже важливу функцію - допомагає людині забезпечити особистий комфорт собі і своїм близьким. Спілкування дає можливість проявитися однією з найважливіших подружніх ролей - психотерапевтичної.

Взаємини подружжя в благополучних сім'ях характеризують відкритість, інтимність, довіра один одному, високий рівень взаємної симпатії, конструктивність, рефлексивність, гнучкий, демократичний характер розподілу ролей у сім'ї, моральна й емоційна підтримка (Є. В. Новикова, 1994).

Особливості розподілу сімейних ролей, очікувань і домагань у шлюбі, сумісність подружньої пари досліджуються за допомогою спеціальних методик.

· Опитувальник «Спілкування в родині» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман, Е. М. Дубовська) вимірює довірчість спілкування в подружню пару, схожість в поглядах, спільність символів, взаєморозуміння подружжя, легкість і псіхотерапевтічность спілкування.

· Проективний тест «Сімейна соціограма» (Е. Г. Ейдеміллер) спрямований на діагностику характеру комунікацій у родині.

· Методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі» (А. Н. Волкова) виявляє уявлення подружжя про значущість у сімейному житті тих чи інших ролей, а також про бажаний розподіл їх між чоловіком і дружиною.

· Методика «Розподіл ролей в сім'ї» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман, Е. М. Дубовська) визначає ступінь реалізації чоловіком і дружиною тій чи іншій ролі: відповідального за матеріальне забезпечення сім'ї, господаря (господині) будинку, відповідального за виховання дітей, організатора сімейної субкультури, розваг, сексуального партнера, психотерапевта.

· Методика «Типове сімейний стан» (Е. Г. Ейдеміллер, В. В. Юстицкис) дозволяє виявити найбільш типовий стан індивіда у власній родині: задовільний - незадовільний; нервово-психічне напруження; сімейну тривожність.

· Відомо, що характер спілкування і взаємин у подружній парі детермінований емоційною атмосферою в батьківській родині. Витоки моделі спілкування подружжя можна представити за допомогою проективної методики «Сімейна гемограма» (Е. Г. Ейдеміллер). Методика дозволяє зобразити у вигляді графічної схеми родинні зв'язки в родині, уявити характер взаємин, неусвідомлюваний членами сім'ї.

Методи дослідження індивідуальності подружжя. Результати індивідуально-психологічного дослідження використовують для встановлення міри особистісної сумісності та інформування подружжя про особливості характеру один одного (А. Н. Волкова, Т. М. Трапезникова).

Особистісна сумісність (психологічний рівень подружньої сумісності) - це автоматичний розподіл психологічного навантаження, вироблення оптимальних способів спілкування, розуміння спонтанних проявів партнера та адекватне реагування на них.

Використання результатів дослідження індивідуальності подружжя - одна з форм корекційної роботи, спрямованої на поліпшення взаєморозуміння. Вона здійснюється за допомогою таких методик, як визначення типу темпераменту (Г. Айзенк), «16 особистісних чинників» (Р. Кеттелла), тест «MMPI» (Дж. Мак-Кінмен, С. Хатеуей), методика малюнкової фрустрації (С. Розенцвейг), колірний тест (М. Люшер) і ін

Методи дослідження сімейного дозвілля, інтересів і цінностей. Духовне взаємодія партнерів, їх духовна сумісність, проявляється на соціокультурному рівні подружніх відносин. Це спільність ціннісних орієнтацій, життєвих цілей, мотивації, соціальної поведінки, інтересів, потреб, а також спільність поглядів на проведення сімейного дозвілля. Відомо, що подібність інтересів, потреб, цінностей і т.д. є одним з факторів подружньої сумісності і стабільності шлюбу.

· Опитувальник «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман, кафедра соціальної психології МГУ) дає можливість виявити погляди людини по десяти сфер життя, найбільш значущим в сімейному взаємодії: 1) ставлення до людей, 2) альтернатива між почуттям обов'язку і задоволенням, 3) ставлення до дітей, 4) орієнтація на переважно сумісну або переважно роздільну діяльність, автономність подружжя або залежність подружжя один від одного; 5) відношення до розлучення; 6) ставлення до любові романтичного типу; 7) оцінка значення сексуальної сфери у сімейному житті; 8) ставлення до «заборонену сексу»; 9) ставлення до патріархального чи егалітарної влаштуванню сім'ї; 10) ставлення до грошей.

· Опитувальник «Інтереси - дозвілля» (Т. М. Трапезникова) виявляє співвідношення інтересів подружжя, міру їх згоди у формах проведення дозвілля.

· Самоактуалізаціонний тест (CAT) (Ю. Є. Альошина, Л.Я.Гозман, Е. М. Дубовська) розроблено на основі опитувальника особистісних орієнтації (РОУ) Шострома і використовується індивідуально і в групах в дослідницьких цілях, а також в окремих випадках корекційної роботи; дозволяє визначити ціннісні орієнтації, гнучкість поведінки, сензитивность до себе, самоповагу і самоприйняття і т. д.

Методи вивчення морально-психологічних основ подружніх відносин. Велике число розлучень свідчить про те, що неблагополуччя сім'ї залишається однією їх актуальних суспільних проблем. Умовно серед них виділяють конфліктні, кризові, проблемні (В. А. Сисенко), а також невротичні (Е. Г. Ейдеміллер). У кожній із таких сімей є постійні сфери, де інтереси, потреби, наміри і бажання подружжя приходять в зіткнення, породжуючи особливо сильні і тривалі негативні емоції. У таких випадках говорять про негативний психологічному кліматі сім'ї, в основі якого лежать морально-психологічні чинники подружніх відносин.

Практичний психолог, приступаючи до вивчення морально-психологічних основ подружніх відносин, може використовувати тести, діагностують подружні конфлікти, задоволеність шлюбом, його стабільність.

· Тест-опитувальник задоволеності шлюбом (В. В. Столін, Г. П. Бутенко, Т. Л. Романова, факультет психології МГУ) призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності-незадоволеності, а також узгодження-неузгодженості задоволеності шлюбом у конкретної подружньої парі. Опитувальник застосовують індивідуально в консультативній практиці і в процесі дослідження тієї чи іншої соціальної групи.

· Методика «Характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман) дає можливість охарактеризувати обследуемую сім'ю по ряду параметрів: найбільш конфліктні сфери сімейних відносин, ступінь згоди (незгоди) в ситуаціях конфлікту, рівень конфліктності у парі .

· Опитувальник «Конструктивно-деструктивна сім'я» (КДС) (Е. Г. Ейдеміллер, В. В. Юстицкис) полегшує діагностику відхилення сім'ї від конструктивного напряму.

Крім тестування в дослідженні подружньої пари можна використовувати опитування, бесіду, інтерв'ю.

Метод опитування дозволяє практичному психологу виявити соціально-економічні та демографічні характеристики подружньої пари: житлові умови, сімейний бюджет, стаж шлюбу, вік подружжя і різницю у віці, освіта, рід занять, кількість і вік дітей. Позитивний вплив на подружній шлюб надають хороші житлові та матеріальні умови, приблизна рівність віку подружжя або більш старший (3-7 років) вік чоловіка, відсутність різниці в освіті, число дітей від одного до чотирьох чоловік.

Метод бесіди або інтерв'ю може бути використаний у разі необхідності вивчення мікрооточення сім'ї. Цей фактор також має значення для стабілізації шлюбу і сім'ї в цілому. Крім того, необхідно знати, на якій стадії подружжя знаходиться пара, так як для кожної стадії характерні типові проблеми, структура відносин, уклад і спосіб життя родини. Ці знання психолог може отримати тільки в результаті вільної бесіди.

Доцільно після кожного комплексного дослідження дошлюбного і шлюбного періодів подружньої пари складати психограмму подружжя (А. Н. Волкова, Т. М. Трапезникова) за наступними напрямками:

1) зони конфліктів подружжя, потенційний ініціатор конфлікту в кожній із зон;

2) ступінь особистої сумісності;

3) загальна міра взаєморозуміння і злагоди з різним сторонам сімейного життя;

4) загальний прогноз відносин в парі;

5) рекомендації щодо форм і змісту корекційної роботи з парою в цілому і з кожним чоловіком окремо.

В основі псіхограмми подружжя лежить порівняльний аналіз результатів, отриманих в процесі всебічного дослідження подружніх взаємин.