Функції, органи, нормативно-правова база державного регулювання діяльності об’єднань підприємств. Тема 3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ 1.Функції, суб’єкти, нормативно-правова база державного регулювання діяльності об’єднань підприємств. 2. Державне регулювання діяльності корпорацій та фондового ринку. 3. Управління державним корпоративним сектором. 4. Наддержавне регулювання діяльності ТНК. Функції, органи, нормативно-правова база державного регулювання діяльності об’єднань підприємств. Державне регулювання корпоративного сектору в Україні здійснюється за наступними основними напрямами: 1) створення загальної нормативно-правової бази (полягає в розробленні законів та підзаконних актів економічної спрямованості. Заходи, що належать до першого блоку, здійснюються органами центральної державної влади, які мають відповідні повноваження); 2) пряме управління державними підприємствами (застосовується у випадках, коли держава є єдиним власником акціонерного товариства й керує його діяльністю через менеджмент підприємства. Здійснюється виконавчими органами державної влади); 3) управління певною державною часткою статутного фонду господарських товариств (впливає на діяльність корпорації відповідно до наявності державного пакета корпоративних цінних паперів. Здійснюється виконавчими органами державної влади); 4) створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; 5) контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; 6) видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю. Нормативно-правову базу діяльності суб’єктів корпоративного сектору формують такі акти: Закон України «Про господарські товариства» (ВВР, 1991, N 49). Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (ВВР, 1996, N 51). Закон України «Про захист економічної конкуренції» (ВВР, 2001, N 12). Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» (ВВР, 2006, N 31). Закон України «Про акціонерні товариства» (ВВР, 2008, N 50-51). Регулювання здійснюють органи загальної та спеціальної компетенції. Дво- або трирівнева система характерна для всіх розвинутих країн. В Україні органами загальної компетенції є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство фінансів. На рівні органів спеціальної компетенції функціонує Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка видає підзаконні акти, що є обов’язковими приписами для учасників корпоративного управління, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна та його відповідний департамент. Крім названих вище державних структур, у системі корпоративного регулювання також певне місце посідають саморегулюючі організації – добровільні об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів, які не мають на меті одержання прибутку. Такі організації створюються з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів та інших учасників ринку цінних паперів. Оскільки такі організації, входячи до складу системи корпоративного управління, є певним чинником впливу на них, то органи державної влади реєструють їх. Що ж стосується таких організацій у системі функціонування акціонерного капіталу, то вони мають бути зареєстровані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи. Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: · формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; · координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних; · здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері (державне регулювання ринку цінних паперів); · захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; · сприяння розвитку ринку цінних паперів; · узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення. В Україні існує координаційний орган діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів – Координаційна рада, до якої входять керівники державних органів, що у межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні. Очолює Координаційну раду Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Основні завдання Фонду державного майна полягають у наступному: > захист майнових прав України на її території та за кордоном; > здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств; > здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності; > сприяння процесові демонополізації економіки i створенню умов для конкуренції виробників. > продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації. У складі ФДМУ функціонує Департамент з питань управління державним майном та орендних відносин. Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики України, яка здійснюється за наступними напрямами: × здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; × контроль за концентрацією та узгодженими діями суб’єктів господарювання; × контроль за регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій; × сприяння розвитку добросовісної конкуренції (включає в себе, зокрема: взаємодію з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, підприємствами, установами та організаціями з питань розвитку, підтримки, захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки; участь у розробленні та внесення в установленому порядку пропозицій щодо законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики та демонополізації економіки; міжнародне співробітництво з питань, які належать до компетенції Антимонопольного комітету України); × методичне забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції. |