ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ЯК МОЛИТИСЯ ЗА ЗЦІЛЕННЯ ВІД НЕДУГИ ПИЯЦТВА

12 3

ПИЯЦТВО - ВАЖКИЙ ГРІХ

Повчання святителя Іоана Золотоустого

Мені доводилося чути, як деякі люди казали: «Якби не було вина, ми б не стали пияками!» О лукаві! Люди грішать, а ми зневажаємо дар Божий! Та хіба ж вино - причина цього зла? Ні, не вино, а непоміркованість тих, які ним зловживають! Тому краще скажи: «О, якби не було пияцтва!» А якщо скажемо: краще б не було вина, - то можемо дійти й до таких висновків: краще б не було заліза, тому що існує людиновбивство; краще б не було ночі, адже ж є злодії; краще б не було світла, оскільки є наклепники. Таким чином ти, врешті, захочеш все знищити. Але ти не поступай так, оскільки це - сатанинський дух. Не зневажай вино, але зневажай пияцтво. Коли п'яний протверезіє, опиши йому всю огидність його вигляду в сп'янінні. Скажи йому: вино дане нам для звеселення, а не для того, щоб спотворювати себе; дане, щоб бути радісним, а не щоб ставати посміховищем; дане для зміцнення здоров'я, а не для його розладу; для лікування тілесної немочі, а не для ослаблення духу. Бог винагородив тебе цим даром, то чому ж ти непоміркованістю своєю безчестиш себе? Прислухайся, що каже апостол Павло Тимофію: «Надалі пий не лише саму воду, але вживай трохи вина, заради шлунка та частих твоїх недуг» (1 Тим. 5, 23). Якщо святий, знесилений хворобами, не вживав вина, доки не звелів йому вчитель, то якого ж осуду заслуговуємо ми, коли здорові спиваємося? Вино дане для звеселення, адже сказано: вино веселить серце людини, а ви й цю його добру властивість зневажили. Бо що ж це за радість - бути не в собі, страждати від численних хвороб, бачити все хитким, у мороці, немовби перебуваючи в гарячці?

Тож молю вас, не заражайтеся цією хворобою, а тих, яких вона вже вразила, вирятовуйте з лиха, аби не було між вами людей, що гірші від тварі безсловесної. Адже тварини не шукають нічого окрім того, що їм необхідно; ці ж стають нижчими за них, переступаючи границі поміркованості. Усі тварини - чи їдять, чи п'ють - знають свою межу й не переступлять її, хоч би й примушувано їх. Тож, непомірковані гірші від безсловесних. І не лише в той день, коли мучаться від сп'яніння, але й опісля. Подібно, як і після того, коли спаде гарячка, зберігаються сліди її згубного впливу, так і в тебе, коли минеться сп'яніння, у душі й тілі бушує буря. Бідне тіло лежить розслаблене, як корабель, розбитий стихією; а ще нещасніша душа пияка, бо навіть у розбитому тілі здіймає бурю й розпалює хіть. Як після втихомирення бурі залишаються сліди її руйнівної дії, так і тут спостерігаємо жахливу руїну. Як там змивається за борт дорогий вантаж, так і тут усе найцінніше викидається. Чи хтось розвивав у собі цнотливість, чи сором'язливість, покірність або шанобливість - усе це пияцтво топить у морі безчестя. А згубних плодів пияцтва в майбутньому житті взагалі ні з чим не можна зрівняти. Ніколи не бачити п'яниці Царства Небесного. «Не обманюйте себе! - каже апостол Павло, - ...ані злодії, ані зажерливі, ані п'яниці, ані грабіжники - Царства Божого не успадкують» (1 Кор. 6, 9-Ю). Та про що я взагалі говорю - Царства Небесного! П'яний не бачить навіть оточуючих предметів, оскільки пияцтво перетворює наші дні на ночі, світло — на пітьму; п’яний не бачить навіть того, що в нього під ногами. І не лише це зло зароджується з пияцтва, але й пізніше пияки зазнають іншої прежорстокої кари: бездумного смутку й зневіри, шаленства, розслаблення, насмішок, зневаги.

На яке ж помилування можуть сподіватися ті, які гублять себе такими бідами? Безумовно, на жодне.

Тож постараймося запобігти цій недузі, аби здобути справжні блага через благодать і чоловіколюб'я Господа нашого Ісуса Христа. Йому ж слава і держава з Отцем і Святим Духом во віки віків.

ЯК МОЛИТИСЯ ЗА ЗЦІЛЕННЯ ВІД НЕДУГИ ПИЯЦТВА

Важко себе стримати, коли бачиш, як одержима недугою пияцтва людина розтрачує свої роки, веде безалаберне й безцільне життя, занедбує свої обов'язки перед рідними, суспільством, Церквою. Мимовільно прокидається гнів, роздратування і навіть відчай. Але ми, християни, зобов'язані навіть до таких людей також ставитися по християнськи: любов'ю (коли ж не можемо вже збудити в собі любов, то, принаймні, зі співчуттям, як до важкохворих, які теж не завжди приємно виглядають), лагідністю, сумирністю, доброзичливістю. Хай жахливий вигляд цих нещасних заохотить нас самих бути стараннішими в молитві, пості та виконанні Божих Заповідей.

Ця книжечка присвячена молитвам за зцілення людей, які страждають від пияцтва й алкоголізму. Тож молімося за них. Кожного ранку, просячи в молитвах за здоров'я своїх рідних і близьких, поминайте й тих, які страждають душевними недугами, та одержимі пристрастю до пияцтва.

Дуже велику поміч їм можуть принести: сорокаденне читання Акафіста на честь ікони Божої Матері «Неіспиваєма Чаша», а також Акафіста в честь св. мученика Боніфатія, які наведені в цій книзі. Також упродовж сорока днів читайте за одержимого недугою пияцтва Псалтир. Після кожної «Слави ...» просіть для вашого близького просвітлення душі, розуму й серця, умиротворення і спокою. Можете просити своїми словами або ж словами короткої молитви, складеної праведником о. Іоаном Кронштадтським. Псалтир слід читати підряд, щодня, хоча б по одній «Славі ...», аж до кінця.

За людину зі збуреною душею слід замовляти молебні (за здоров'я). Під час Божественної Літургії належить молитися за здоров'я її душі й тіла. Подвижництво молитовної праці найкраще брати на себе з благословення священика своєї парафії. Розкажіть йому про обставини вашого життя, попросіть про пораду й настанову.

Як уже згадувалося, особливу користь для вибавлення від недуги пияцтва приносять молитви й Акафіст на честь ікони Матері Божої «Неіспиваєма Чаша». Чудесне об'явлення цього святого образу відбулося 1878 року. Селянин Єфремовського повіту Тульської губернії був одержимий жахливою пристрастю до пияцтва. Він пропив усе, що лиш мав, тому невдовзі став жебраком. До того ж, від безпробудної пиятики в нього віднялися ноги, але він і далі продовжував пити. Одного разу увісні йому явився старець, який повелів іти в місто Серпухів у монастир Владичиці Богородиці, де знаходиться ікона Божої Матері «Неіспиваєма Чаша», і відслужити перед нею молебень.

Без грошей і на паралізованих ногах селянин не зважився вирушити в дорогу. Але святий старець явився йому вдруге, а потім і втретє. Тож селянин, майже не володіючи ногами, відправився до монастиря. Чим ближче він до нього наближався, тим легше йому ставало. У монастирські стіни вій прийшов опираючись на палицю. Там відставний солдат розповів про свої видіння й попросив відслужити молебень перед згаданою іконою. Однак ніхто в монастирі не знав про такий образ. Тоді хтось згадавпро ікону, яка висіла в проході з храму в ризницю. На зворотній стороні її виявили напис «Неіспиваєма Чаша». У зображенні учня святителя Олексія - преподобного Варлаама селянин відразу ж упізнав старця, який являвся йому в сні. Із Серпухова відставний солдат вернувся додому цілком здоровий.

Вістка про чудесне прославлення ікони Божої Матері швидко поширилася по всій імперії, в тому числі й на включені до неї українські землі, де також уже розросталося велике зло - пияцтво. Від того часу ікона Божої Матері «Неіспиваєма Чаша» завжди була у великій пошані в нашому краю, а Акафіст до неї часто відправлявся в українських церквах та індивідуально відчитувався численними віруючими.

Одержимі пристрастю до пияцтва, а також їхні родичі й близькі, поспішали вознести благальні молитви до Богоматері за зцілення від недуги, інші ж приходили, щоби подякувати й восхвалити Владичицю за її велику милість.

Ікона Божої Матері «Неіспиваєма Чаша» належить до одного з найдавніших типів іконописних зображень Божої Матері - «Оранта», але маленький Ісус на ній зображений стоячим у чаші. Чаша зблагословляючим Ісусом - це чаша Причастя, яка випромінює на всіх, що з вірою приступають до неї, усі благословіння, даровані грішному людському роду Спасителем. Ця чаша дійсно невипиваєма, або неіспиваєма, тому що Агнець її «завжди споживаний, але ніколи не спожитий». А Мати Божа з піднятими вгору руками, як могутній первосвященик воздає Богу цю Жертву - Свого закланногоСина, що перейняв плоть і кров від її пречистої крові, у пренебесний жертовник за спасіння всього світу. Вона молиться за всіх нас, грішних, для всіх бажає спасіння, закликає молитися про порятунок від низьких та згубних потягів і припасти до невичерпного джерела духовної радості та втіхи. Вона нагадує всім, що неіспиваєма чаша небесної допомоги призначена для кожного, хто її потребує, і нікому в ній не буде відмовлено.

Церква вшановує ікону Божої Матері «Неіспиваєма Чаша» 18 травня (за новим стилем).

АКАФІСТ- це велика літургічнапоема, на честь Господа, Божої Матері або святого, яку служать стоячи. В Україні Акафісти дуже популярні, співають їх у церкві, а також часто читають приватно, як особисту молитву.

Акафіст складається з 12-ти пісень, кожна пісня - з кондака й ікоса, що разом становлять 24 вірші. Кондак(«коротка пісня») - це молитва, в якій коротко прославляється подія з життя Господа Ісуса Христа, Божої Матері або святого. Ікос(«будова, добудівка», тобто доповнення до змісту кондака) - це ширша молитва, в якій продовжується розкриття події із передуючого йому кондака, після чого йде немовби вінок з великого числа слів прослави того, начию честь складено акафіст. У завершальній 13-ій пісні висловлюється безпосереднє прохання людини, яка молиться.

АКАФІСТ

12 3