ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Нова українська літературна мова ( к. ХVІІІ – 40-ві рр. ХІХ ст.).

ПИТАННЯ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Виникнення української літературної мови серед інших слов’янських мов.

План відповіді:

1) Традиційні та нетрадиційні концепції походження української мови.

2) Різні погляди, докази щодо походження письма та писемної мови українців (Агатангел Кримський, Євген Тимченко, Леонід Булаховській, Степан Смаль-Стоцький, Юрій Шевельов, Григорій Півторак, Василь Німчук, Микола Степаненко та ін.).

3) Найдавніші риси української мови.

Давньокиївська (давньоукраїнська) літературна мова (ІХ – перша половина ХІV ст.).

План відповіді:

1) Погляди вчених на виникнення і розвиток літературно-писемної мови часів Київської Русі.

2) Дві літературні мови цього періоду.

3) М.Максимович, І.Срезневський, С.Обнорський, В.Виноградов, В.Русанівський про виникнення й розвиток літературно-писемних мов Київської Русі.

4) Дві літературно-писемні мови Київської Русі, сфери їх застосування.

4) Три функціональні стилі літературної мови Київської Русі: високий, середній, знижений, їх особливості.

5) Багатство стилів і жанрів давньокиївської літературної мови (оригінальна та перекладна література).

6) Особливості словникового складу, фонетичної та граматичної будови старослов'янської та давньокиївської (давньоукраїнської) літературних мов, засвідчених у писемних пам'ятках різних стилів (ХІ – ХІІІ ст.). Мова Київського псалтира й Галицько-Волинського літопису.

Літературна мова післямонгольскої доби. Староукраїнська (середньо українська) літературна мова (середина ХІV – ХVІІ ст.)

План відповіді:

1) Літературні мови ХІV – першої половини ХVІ ст.

2) Слов’яноруська (церковнослов’янська) і руська (українська ділова) мови, їхні функції.

3) Ствердження державності “руської” мови у другому виданні Литовського Статуту (1529 р.).

4) Інші твори, писані “руською” мовою (“Судебник” Казимира Ягайловича; “Люцедарій”).

5) Українські грамоти ХІV – ХV ст. – перші писемні пам’ятки ділового стилю середньоукраїнської літературної мови. Особливості мови грамот, її близькість до розмовного мовлення.

6) Переклади простою мовою богослужебних книг (Пересопницьке Євангеліє (1556-1561), Крехівський Апостол (1560). Відображення в перекладах живої української народної мови.

7) Виникнення друкарства в Україні. Значення друкованих видань для уніфікації мови.

Розквіт староукраїнської літературної мови та успіхи староукраїнського мовознавства (кінець ХVІ ст).

План відповіді:

1) Виникнення братських шкіл (кінець ХVІ ст.), складання для них церковнослов’янських (слов’яноруських) граматик, створених за греко-латинськими зразками(“Граматика словенска язика…” невідомого автора; “Адельфотес” Львівської братської школи; “Граматіка словенская” Лавріна Зизанія (1596); “Граматіка словенския правилное синтагма” Мелетія Смотрицького (1619).

2) Значення граматики М.Смотрицького для слов’янського світу.

3) Спроба Івана Ужевича скласти граматику книжної української мови на південно-західній українській основі з використанням фонетичного принципу правопису (рукописна “Граматика словенская” (1643, 1645), популяризація та зміцнення позицій української літературно-писемної мови.

4) Лексикографічні описи церковнослов’янської мови з українськими тлумаченнями:

а)“Лексисъ…” Лавріна Зизанія (1596);

б) “Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто” невідомого автора;

в) “Лексыконъ словеноросскый…” Памви Беринди (1627);

г) “Синоныма славенороська” невідомого автора ХVІІ ст.;

д) латино-слов’янські словники (Є.Славинецького та А.Корецького) (бл. 1642).

Козацька доба ( 1648-1780 рр.). Причини занепаду староукраїнської літературної мови.

План відповіді:

1) Занепад слов’яноруської і простої книжної української літературної мови з кінця ХVІІ ст.

2) Реформа алфавіту і графіки Петра І та її значення для розмежування церковної та світської літератури.

3) Збереження кириличної графіки у Галичині, на Буковині і Закарпатті.

4) Становлення української літературної мови на загальнонародній основі

5) Розквіт рукописної літератури.

Нова українська літературна мова ( к. ХVІІІ – 40-ві рр. ХІХ ст.).

План відповіді:

1) Зміна діалектної основи української літературної мови наприкінці ХVІІІ століття.

2) І.П.Котляревський - зачинатель нової української літератури та мови.

3) Традиції та новаторство в мовній практиці І.Котляревського.

4) Початки наукового вивчення фольклору та літературної мови.

5) Наукові праці про українську мову М.Максимовича та Я.Головацького.

6) “Граматика” О.Павловського (1818 р.). Інші граматичні праці на східно- та західноукраїнських землях у зазначений період.

7) Словники української мови І-ої половини ХІХ ст. (друкований перекладний І.Войцеховича, рукописний тлумачний двомовний П.Білецького-Носенка, діалектологічний словничок І.Вагилевича).