ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Порядок підготовки СП до роботи. Обов’язки КВУ по організації розвідки

1 23

Підготовка спостережних пунктів до роботи:

- вибір і заняття спостережного пункту;

- орієнтування приладів;

- топогеодезичну прив'язку спостережного пункту;

- вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів;

- встановлення зв'язку з вогневими підрозділами та вищестоящим командиром;

- інженерне обладнання та маскування спостережного пункту.

Спостережні пункти повинні відповідати наступним вимогам:

- забезпечувати виконання поставлених задач;

- мати добрий огляд місцевості, що знаходиться перед фронтом і в глибині оборони противника в смузі (секторі) розвідки;

- мати приховані підступи;

- бути невидимим для спостереження противника;

- забезпечувати розміщення особового складу, засобів зв'язку та техніки.

Найвигіднішими місцями для розміщення спостережних пунктів є:

- схили висот, звернені в бік противника;

- ділянки місцевості, які знаходяться в 200-300 м перед лісом, кущами, садом або гаєм;

- високі дерева в глибині лісу або на узліссі лісових масивів;

- горища, верхні поверхи будинків та фабричні (заводські) труби.

Віддалення спостережних пунктів від переднього краю своїх військ залежить від характеру місцевості й поставленої підрозділу (частині) задачі.

Зайняття спостережних пунктів проводиться приховано по можливості вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Під час висування на спостережний пункт вдень використовують нерівності місцевості та місцеві предмети, що перешкоджають спостереженню противника.

Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів. Для захисту особового складу, приладів і техніки спостережні пункти обладнують в інженерному відношенні, а також добре маскують від наземного і повітряного спостереження противника.

Інженерне обладнання командно-спостережного пункту включає споруди відкритого або закритого типу для спостереження і укриття для розміщення особового складу, приладів спостереження і засобів зв'язку
(рис.2-5).

Інженерне обладнання бокового спостережного пункту включає будову споруд відкритого типу для спостереження.

Інженерне обладнання спостережних пунктів проводять, як правило, вночі з урахуванням можливого застосування противником приладів радіолокаційної розвідки і нічного бачення. Роботи, не закінчені до світанку, повинні бути добре замасковані на день. В процесі інженерного обладнання спостережних пунктів розвідка противника не припиняється.

Рисунок 2 - Інженерне обладнання командно-спостережного пункту
у гірській місцевості

Рисунок 3 - Інженерне обладнання командно-спостережного пункту
у пагорбкуватій місцевості

Рисунок 4 - Інженерне обладнання командно-спостережного пункту
у міських умовах

В лісових районах місця для спостережних пунктів можуть бути обладнанні на високих деревах і спеціально обладнаних вишках, замаскованих від спостереження противником (рис.5).

Під час дій у північних районах для інженерного обладнання спостережних пунктів широко застосовуються підривні роботи і розмерзання ґрунту. Укриття для особового складу утеплюються.

На болотистій місцевості окопи для спостережних пунктів і укриття для особового складу і бойової техніки споруджуються напівнасипного та насипного типу.

На морському узбережжі під час обладнання спостережних пунктів широко застосовуються природні сховища (розщілини, печери в берегових скелях і т.д.).

Для укриття командно-спостережних пунктів від спостереження противником потрібно:

- використовувати маскувальні властивості місцевих предметів і місцевості;

- застосовувати табельні маскувальні засоби і місцеві матеріали;

- проводити маскувальне фарбування техніки і приладів під колір навколишнього середовища;

- підтримувати маскувальну дисципліну.

Приклади правильного і неправильного маскування приведені на
рис.6-8.

Рисунок 5 - Спостережний пункт на дереві у лісі

3 метою підтримки маскувальної дисципліни потрібно:

- зайняття командно-спостережного пункту проводити таємно, не допускати переміщення особового складу на видимих противником ділянках місцевості;

- для ведення розвідки на командно-спостережному (спостережному) пункті мати мінімально необхідну кількість особового складу і приладдя;

- під час виконання інженерних робіт не порушувати малюнку місцевості, не виривати без потреби дерева і кущі, не витоптувати траву;

- інженерне обладнанім пунктів проводити вночі, або в умовах обмеженої видимості добре маскуючи споруди і сліди робіт;

- в нічний час розводити багаття тільки у встановлених для цього місцях, не користуватись на пунктах кишеньковими ліхтариками;

- не припускати, особливо вночі шуму, балачок голосних команд і сигналів;

- обмежувати роботу засобів радіозв'язку на передачу.

Рисунок 6 - Приклад правильного маскування спостерігача в умовах лісу літом

Рисунок 7 - Приклади правильного маскування спостерігача взимку

Рисунок 8 - Приклад неправильного маскування спостерігача влітку

Під час ведення оптичної розвідки особливу увагу звертати на маскування спостережного пункту від снайперів противника, маскування приладів розвідки і спостереження, одорологічний захист пункту, розвідників від пошукових собак і хімічних датчиків (сенсорів) противника, оскільки серед корегувальників і авіанавідників протягом двох чеченських кампаній був високий відсоток втрат від снайперів бойовиків.

Командир дивізіону(батареї) під час організації розвідки зобов'язаний:

v постійно знати положення і характер дій противника, бути готовим доповісти старшому командиру висновки з оцінки противника;

v знати положення своїх військ, положення, стан і можливості підрозділів артилерійської розвідки та задачі які вони виконують;

v своєчасно ставити (уточнювати) задачі по розвідці і переміщати підрозділи на нові рубежі (позиції).

Командир дивізіону періодично заслуховує начальника штабу (начальника розвідки) з питань організації розвідки і виконання задач розвідки.

Безпосереднім організатором розвідки в артилерійському дивізіоні є начальник розвідки. Він зобов'язаний:

ü своєчасно планувати артилерійську розвідку, доводити задачі розвідки до підрозділів;

ü керувати силами і засобами розвідки дивізіону, організувати взаємодію між ними, а також з доданими підрозділами розвідки;

ü здійснювати збір і обробку розвідувальних даних;

ü своєчасно доповідати командиру (начальнику штабу) дивізіону і старшому штабу, про результати розвідки;

контролювати своєчасність виконання задач підрозділами розвідки.

Командир взводу управління є безпосереднім організатором артилерійської розвідки в батареї. Він зобов'язаний:

─ усвідомити отриману задачу й оцінити обстановку;

─ вибрати місце для командно-спостережного (спостережного) пункту, провести топогеодезичну прив'язку і керувати його інженерним обладнанням;

─ установити і безперервно підтримувати стійкий зв'язок з вогневими взводами батареї і загально військовим підрозділом;

─ розгорнути командно спостережний (спостережний) пункт;

─ проводити топографічне та тактичне орієнтування з підлеглими;

─ особисто вести розвідку противника, ставити задачі на засічку цілей і обслуговування стрільби, вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результати вогню батареї,

─ обробляти розвідувальні дані і доповідати про результати розвідки командиру батареї;

─ керувати взводом при переміщенні командно-спостережного пункту;

─ контролювати підготовку прилади розвідки для роботи в ночі;

─ вести необхідну документацію;

─ бути готовим до керування вогнем батареї.

Командир відділення відповідає за бойову готовність, підготовку відділення (обслугу КМУ), технічний стан машини управління, приладів, засобів зв'язку, за успішне виконання отриманого завдання з розвідки і обслуговування стрільби батареї в установлені терміни, а також за виховання, військову дисципліну і моральний стан особового складу. Він зобов'язаний:

- управляти розгортанням КСП (СП);

- проводити топогеодезичну прив'язку КСП (СП);

- ставити завдання розвідникам із ведення розвідки;

- особисто вести розвідку противника і місцевості;

- управляти роботою особового складу із ведення розвідки, засічки цілей і оброблення даних засічок; перевіряти правильність розгортання й орієнтування приладів;

- своєчасно готувати КСП (СП) до роботи вночі;

- вести встановлену документацію з розвідки противника і обслуговування стрільби;

- управляти роботами з інженерного обладнання та маскування КСП (СП) і організовувати його безпосередню охорону та самооборону, стежити за дотриманням заходів маскування.

Старший розвідник-далекомірник зобов'язаний:

- готувати далекомір до роботи;

- надавати допомогу командиру відділення з топогеодезичної прив'язки КМУ;

- з'ясовувати орієнтири та умовні найменування місцевих предметів;

- вести розвідку противника, засікати цілі;

- негайно доповідати командиру взводу управління (командиру батареї) за кожну з розвіданих цілей;

- періодично перевіряти правильність орієнтування далекоміра;

- знати сигнали управління та оповіщення;

- приймати та передавати команди і цілевказання;

- виконувати роботи з інженерного обладнання і маскування місця КСП (СП);

- складати схему орієнтирів.

Розвідник зобов'язаний:

- встановлювати прилад спостереження та готувати його до роботи,

- допомагати командиру, відділення при топогеодезичгай прив'язці спостережного пункту;

- з'ясовувати орієнтири та умовні найменування місцевих предметів, знати їх місцезнаходження;

- вести розвідку противника, виявляти цілі та проводити їх засічку,

- негайно доповідати командиру відділення про кожну розвідану ціль, вести.журнал розвідки та обслуговування стрільби,

- періодично перевіряти правильність орієнтування приладу спостереження;

- виконувати роботи з інженерного обладнання і маскування спостережного пункту (КСП),

- обробляти дані засічок цілей(орієнтирів, реперів);

- знати сигнали управління та оповіщення;

- за необхідності прокладати та згортати лінію зв'язку, передавати і приймати команди і цілевказання,

Розвідка на спостережному пункті проводиться позмінне черговими розвідниками. Черговий розвідник призначається із складу обслуги (відділення), командиром відділення.

Під час зміни чергових, розвідників про приймання та здачу чергування вони роблять запис у журналі розвідки і обслуговування стрільби.

При цьому черговий розвідник повинен з'ясувати поставлене завдання, умовні найменування місцевих предметів і орієнтирів, вивчити місцевість у даній смузі (секторі, напрямку) розвідки, а також з'ясувати положення на місцевості розвіданих цілей.

Черговий розвідник зобов'язаний:

- вести безперервне спостереження за противником,

- знати положення своїх військ та спостерігати за їх діями,

- виявивши ціль, доповісти командиру, визначити її місцезнаходження найбільш точним у даних умовах способом та занести до журналу розвідки й обслуговування стрільби;

- засікати розриви снарядів (мін) під час обслуговування стрільби своєї батареї;

- до наступу темряви підготуватися до роботи вночі.

- під час зміни оповістити особу, що заступає на чергування, про все. що було виявлено в розташуванні противника, кому і коли було доведено, передати прилади спостереження і журнал розвідки й обслуговування стрільби своєї батареї;

- про здачу та приймання чергування на КСП (СП) провести запис у журналі розвідки та обслуговування стрільби.

Старший радіотелефоніст відповідає за постійну готовність радіотелефоністів до виконання завдань із забезпечення зв'язку в батареї.

Він зобов'язаний:

- управляти роботою особового складу з підтримки зв'язку під час подачі команд, розпоряджень, сигналів:

- організовувати і контролювати роботу чергових радіотелефоністів;

- стежити за дотриманням правил прихованого управління військами (ПУВ) і радіодисципліни;

- проводити заходи із захисту радіозасобів від радіоперешкод противника;

- організовувати роботу з інженерного обладнання робочих місць радіотелефоністів;

- своєчасно здавати акумуляторні батареї для заряджання;

- утримувати резерв засобів зв'язку в постійній готовності до роботи;

- забезпечувати збереження засобів зв'язку, в робочому стані, правильне їх зберігання та експлуатацію.

Черговий радіотелефоніст відповідає за безперебійне забезпечення зв'язку. Він зобов'язаний:

- розгортати засоби зв'язку і готувати іх до роботи;

- твердо знати радіодані, позивні і встановлені сигнали оповіщення та управління;

- своєчасно, стисло і чітко передавати усі розпорядження, команди, сигнали;

- виконувати вимоги ПУВ;

- негайно доповідати про усі отримані розпорядження, команди, сигнали;

- проводити заходи щодо відновлення пошкодженого зв'язку;

- проводити запис усіх переданих і отриманих розпоряджень, команд, сигналів.

Одним з найважливіших заходів щодо організації і ведення розвідки в дивізіоні є взаємодія. Взаємодія полягає в узгодженні зусиль, сил і засобів артилерійської розвідки по задачам, цілям, місцю і часу. Воно досягається взаємною інформацією, узгодженням дій, взаємним напрямком зусиль розвідки. Взаємодія з вогневими підрозділами полягає у своєчасному доведенні до них розвідувальних даних про об'єкти (цілі) противника в узгодженні питань обслуговування стрільби.

Вивчення обов’язків посадових осіб дивізіону по організації розвідки дозволить більш цілеспрямовано займатися питаннями ведення розвідки.

Знаючи обов'язки тих чи інших посадових осіб по організації розвідки, необхідно чітко представляти методику їхньої роботи.

Четверте навчальне питання – 40 хвил.

Документи по розвідки, які ведуться в батареї.
Призначення і зміст схеми орієнтирів та журналу розвідки і обслуговування стрільби

На кожному спостережному пункті складається схема орієнтирів і ведеться журнал розвідки і обслуговування стрільби.

На командно-спостережному пункті, крім того, ведуться робоча карта, великомасштабний планшет і схема цілей.

Під час організації розвідки на сильно пересіченій місцевості і в горах при наявності достатнього часу на спостережних пунктах складають схеми полів, що не спостерігаються.

Схема орієнтирів призначена для полегшення відшукування орієнтирів на місцевості, швидкої та надійної передачі (прийому) цілевказівок, для визначення положення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів, а також для прийому та передачі доповідей про розвідані цілі.

Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів. Орієнтирі призначають з метою забезпечення швидкої і надійної передачі (прийому) цілевказівок і докладів про розвідані цілі, а також, визначення місцеположення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів.

Орієнтири вибирають з права наліво по рубежах від себе до противника. Кількість орієнтирів повинна бути невеликою і кожному із них присвоюється свій номер.

За орієнтири вибирають окремі ясно спостережні місцеві предмети, які противник не може знищити і відносно яких легко передавати цілевказівки.

Всі орієнтири старшого начальника, які спостерігаються з даного спостережного пункту, являються обов'язковими для підрозділів розвідки. Їх вносять в схему орієнтирів і за ними зберігаються номери, присвоєні старшим начальником.

В ході наступу по мірі просування вперед призначають нові орієнтири. В обороні орієнтири вибирають як перед переднім краєм, так і в глибині оборони своїх військ.

По кожному орієнтиру визначають із спостережного пункту дирекційний кут і далину. Далину до орієнтирів визначають за допомогою приладів, по карті або окомірно, кути визначають за допомогою приладів. За результатами вимірювань готують схему орієнтирів.

Схема орієнтирів (рис.9) являє собою креслення вільного масштабу, на яке в перспективному вигляді наносять орієнтири в смузі (секторі) розвідки.

Під час перенесення схеми орієнтирів на чистий аркуш паперу наносять:

- умовний знак спостережного пункту, з якого ведуть спостереження і підписують його координати;

- лінію основного напрямку стрільби і біля кінця цієї лінії підписують дирекційний кут основного напрямку;

- орієнтири із збереженням їх вигляду і відносного розміщення на місцевості (ближній - ближче, дальній далі від точки СП) і біля кожного орієнтиру підписують умовну назву орієнтиру, його номер, дирекційний кут і відстань до нього в метрах;

- напрямок (лінії) з точки спостережного пункту на орієнтир; при цьому прокреслена лінія повинна підходити до тієї точки орієнтира, на яку наводився прилад при вимірюванні кутів.

В заголовку схеми вказують, для якого спостережного пункту вона складена. Внизу схема підписується тим, хто її робив і вказується дата відпрацювання.

Рисунок 9 - Схема орієнтирів

Журнал розвідки та обслуговування стрільби є документом, у якому враховуються (реєструються) результати розвідки противника і обслуговування стрільби.

В журналі записують: номер об'єкту (цілі); час виявлення; положення цілі відносно командно-спостережного (спостережного) пункту (дані засічки); найменування об'єкту і результати спостереження, прямокутні координати об'єкту і його висоту над рівнем моря; характеристику точності засічки, а також коли і кому зроблена доповідь про ціль або висновок з вірогідності цілі.

На робочу карту командира (рис.10) наносять: передній край противника і своїх військ, спостережні пункти і вогневі позиції свого підрозділу; смугу (сектор) розвідки і райони особливої уваги; орієнтири; основний напрямок стрільби (розвідки); цілі, розвідані зі свого спостережного пункту і отримані від інших підрозділів; інженерне обладнання, а також рубежі що намічаються для розгортання і маршрути переміщення в ході бою; дані радіаційної і хімічної розвідки; позивні посадових осіб і сигнали управління.

Цілі на робочу карту наносять умовними знаками (рис.11, 12).

Поруч з умовним знаком приписують номер цілі; для рухомих і високоманеврових цілей, крім того, вказують дату і час виявлення, а для артилерійських (мінометних) батарей - калібр і кількість гармат (мінометів).

Цілі, розташування яких визначено неточно чи які потребують додаткової розвідки, при нанесенні на карту обводяться пунктирними колом

Рисунок 10 – Робоча карта командира взводу управління

Рисунок 11 - Умовні знаки для нанесення розвіданих об’єктів противника

Рисунок 12 - Умовні знаки для нанесення засобів розвідки, які розвідали об’єкти противника

Великомасштабний планшет (рис.13) ведеться, як правило, в масштабі 1:10000. На планшет наносять умовні позначення по координатах, усі розвідані цілі (як знову виявлені, так ті що підтвердилися), визначають положення взводних опорних пунктів і систему вогню противника.

Після визначення положення взводних опорних пунктів і інших цілей їх переносять з планшету на карту.

Схема цілей (рис.14,15) оформлюється на кальці з нанесеною координатною сіткою, на схему наносять з карти (великомасштабного планшету) об'єкти (цілі), розвідані за певний проміжок часу з вказівкою їх координат.

Схема полів, що не спостерігаються (рис.16) складається для визначення ділянок місцевості, які не спостерігаються зі спостережних пунктів.

Під час складання схеми полів, що не спостерігаються, накреслюють на карті напрямок на місцеві предмети і висоти характерні форми, які є на карті і які спостерігаються на місцевості. На кожному з накреслених напрямків відмічають межі ділянок, що не спостерігаються, визначаючи їх на окомірно (по місцевих предметах) відповідно з рельєфом місцевості.

Ділянки, що не видимі, по окремих напрямках з'єднують у поле, яке не спостерігається, відповідно з рельєфом і місцевими предметами. Невидимі ділянки покривають штрихуванням чи затушовують.

Межі смуги розвідки і полів невидимості, які нанесені на карту, копіюють на кальку, на неї наносять також оцифровану координатну сітку, свій передній край і точку спостережного пункту.

Рисунок 13 - Нанесення цілей на великомасштабний планшет

Рисунок 14 - Перенесення цілей з великомасштабного планшету на кальку

Рисунок 15 - Схема цілей зі списком координат

Рисунок 16 - Схема полів невидимості на карті

1 23