ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Схема аналізу простого речення

Зразок аналізу

Заснула ніч у травах негустих (Ю. Сердюк).

що зробила?

Ніч заснула – словосполучення синтаксичне, предикативне, просте, координація, предикативні семантико-синтаксичні відношення;

де? (у чому?)

Заснула у травах – словосполучення синтаксичне, підрядне, просте, дієслівне, керування, придієслівне, слабке, опосередковане, синкретичні семантико-синтаксичні відношення (обставинно-об’єктні);

яких?

У травах негустих – словосполучення синтаксичне, підрядне, просте, іменникове, узгодження, повне (неповне), атрибутивні семантико-синтаксичні відношення.

Практичне заняття № 1-2

Предмет синтаксису як граматичного рівня

Сучасної української літературної мови.

Синтаксичні відношення і зв’язки між компонентами словосполучень.

Студент повинен знати:

· предмет і завдання синтаксису, одиниці синтаксису;

· різницю між словосполученням і лексичними сполуками та фразеологізмами;

· різницю між реченням і словосполученням;

· різницю між словом і словосполученням;

· визначення словосполучення як синтаксичної одиниці;

· типи словосполучень за будовою (прості, складні);

· синтаксичні відношення між компонентами словосполучення;

· засоби вираження синтаксичних відношень;

· різновиди синтаксичного зв’язку в словосполученні;

· особливості вивчення словосполучення в шкільному курсі синтаксису.

Терміни: синтаксис; одиниці синтаксису; формально-граматичний, семантико-синтаксичний, власне-семантичний і комунікативний аспекти; член речення; словосполучення; речення; складне синтаксичне ціле; предикативність, модальність, інтонаційна завершеність, синтаксичний час; словосполучення і сполучення слів; головний і залежний компонент словосполучення; атрибутивні, об’єктні, обставинні, суб’єктні, апозитивні, комплетивні (доповнювальні), напівпредикативні, пояснювальні, уточнювальні семантико-синтаксичні відношення; форма слова (словоформа), узгодження (повне і неповне); керування (безпосереднє, або пряме і посереднє, або прийменникове; сильне і слабке); прилягання, кореляція, тяжіння

Студент повинен уміти:

· встановлювати синтаксичні одиниці;

· з’ясовувати співвідносність між реченням і судженням;

· виокремлювати із речень словосполучення;

· вирізняти словосполучення від лексичних сполук і фразеологізмів;

· з’ясовувати їх значення та структурну відмінність між ними;

· визначати тип словосполучення;

· утворювати словосполучення різних типів;

· виділяти головний і залежний компоненти в словосполученні;

· встановлювати типи зв’язку, аналізувати їх;

· встановлювати тип семантико-синтаксичних відношень;

· виконувати аналіз словосполучень.

Теоретичні питання

1. Предмет синтаксису.

2. Рівні виокремлення синтаксичних одиниць.

3. Член речення, словосполучення, речення.

4. Словосполучення і слово, словосполучення і речення.

5. Словосполучення – некомунікативна одиниця синтаксису.

6. Розрізнення словосполучень і сполучень слів.

7. Сурядні словосполучення, їх характеристика.

8. Підрядні словосполучення, їх характеристика.

9. Типи словосполучень за будовою.

10. Типи словосполучень за належністю головного компонента до тієї чи тієї частини мови.

11. Синтаксичні відношення (семантико-синтаксичні відношення) між компонентами словосполучення.

12. Синтаксичний зв'язок між компонентами словосполучення.

13. Вивчення словосполучення у шкільному курсі української мови.

Законспектувати

1. Кучеренко І. К. Фразеологізм як об’єкт синтаксису // Українське мовознавство. – 1982. – № 10. – С. 9–15.

2. Мукан Г. М. Структура і синтаксична роль фразеологізмів // Українська мова і література в школі. – 1968. – № 5. – С.13–20.

3. Медушевський А. П. Лексичні, фразеологічні й синтаксичні словосполучення // Мовознавство. – 1972. – № 6. – С. 60–67.

Практичні завдання

1. Дібрати до 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 теоретичних питань по 10 ілюстрацій.

2. Виконати вправу 387 (Плющ М. Я. та ін. Сучасна українська літературна мова: Зб. вправ. – К.: Вища школа, 1995. – С.153).

3. Проаналізувати подані словосполучення за поданою схемою і зразками: весняний вітер, виконати завдання, десять мішків, видно далеко, твори Шевченка, почорнілий від сонця, зустрічати поїзд, втричі ближче, річка Дніпро, небо над нами, червоні троянди, намальований фломастером, сонце сходить.

4. Із поданого речення виписати словосполучення й проаналізувати їх:

Немов бджола, летить душа на квіти,

Де чистим оком світиться роса… (Ю. Сердюк)

Схема аналізу простого речення

1.Тип речення за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

2. Тип речення за емоційно-експресивним забарвленням: окличне:розповідно-окличне, питально-окличне, спонукально-окличне; неокличне.

3. Тип речення за характером вираженого ставлення до дійсності (за модальністю): стверджувальне; заперечне: загальнозаперечне,частковозаперечне.

4.Тип речення за будовою (кількістю предикативних частин): просте, складне.

5. Тип речення за складом граматичної основи: двоскладне, односкладне:означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне, генітивне, вокативне.

6. Тип речення за поширеністю: поширене, непоширене.

7. Тип речення за наявністю (відсутністю) необхідних членів для розкриття його змісту: повне, неповне:контекстуальне, ситуативне, еліптичне; приєднувальна конструкція; парцельоване.

8. Тип речення за ускладнювальними компонентами: ускладнене (засоби ускладнення: однорідні члени речення, відокремлені другорядні члени речення, вставні та вставлені компоненти, уточнювальні елементи, звертання), неускладнене.

9. Аналіз членів речення й способів їх вираження.

10. Визначення типу синтаксичного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень між словами в реченні.

11. Пояснення розділових знаків.