 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| ПОБУДОВА ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ З ГОРИЗОНТАЛЬНИМ ЗАЛЯГАННЯМ ШАРІВ
Горизонтальним заляганням гірських порід, або горизонтальною структурою називають таке залягання, коли поверхня нашарування шарів в цілому співпадає з горизонтальною структурою умовно вважають шари порід, кут падіння яких не перевищує 1-2°. Ознакою горизонтального залягання шарів на геологічних картах є паралельність геологічних границь до горизонталей топооснови, або співпадіння з ними (рис. 2.1).
Рисунок 2.1 Геологічна карта з горизонтальним заляганням шарів. М 1:2000 Побудову розрізу починають з викреслювання геологічного профілю, намагаючись з максимальною точністю відобразити всі величини рельєфу вздовж лінії розрізу на карті.
Потім наносять геологічні дані і, з’єднуючи точки на профілі з однойменними стратиграфічними (чи літологічними) границями, отримують розріз (рис. 2.2). Якщо границі шарів ідеально горизонтальні, розріз можна будувати, наносячи абсолютні відмітки границь шарів на вертикальних масштабних лінійках і з’єднуючи однойменні значення горизонтальними лініями в межах рельєфу.
Рисунок 2.2 Геологічний розріз з горизонтальним заляганням шарів
3 ПОБУДОВА ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ З НАХИЛЕНИМ ЗАЛЯГАННЯМ ШАРІВ. Нахилене залягання шарів свідчить про порушення первинного горизонтального залягання тектонічними дислокаціями. Якщо товща шарів має нахил в одному напрямку під постійним кутом її називають монокліналлю, або моноклінальною структурою. Часто з монокліналями (в тому числі і у Гірському Криму) пов’язане утворення особливих форм рельєфу – куест. Куести – це відносно крупні підняття, в яких один схил крутий, практично вертикальний, що зрізає шари порід, а другий – похилий, кут нахилу якого майже співпадає з кутом падіння структури. Ознаками нахиленого залягання є: перетин геологічних границь з горизонталями, послідовні за віком виходи порід в напрямку вхрест простягання без повторів (виключаючи ерозійні останці і ерозійні вікна). На рис. 3.1. наведена карта з зображенням нахилено залягаючих шарів.
Рисунок 3.1 - Геологічна карта з нахиленим заляганням шарів. М 1:2000 У штрихових позначеннях нахилених шарів напрямки падіння орієнтовані в один бік (в бік молодших відкладів).
При побудові розрізу з нахиленим заляганням шарів напрямок розрізу слід обирати вхрест простягання шарів. Вертикальний масштаб повинен відповідати горизонтальному (масштабу карти). На такому розрізі кути падіння і товщини шарів будуть дійсними (рис. 3.2.).
Рисунок 3.2. Геологічний розріз з нахиленням заляганням шарів.
Якщо лінія розрізу проходить діагонально до напрямку падіння, кут нахилу шарів в розрізі буде мати тим менше значення ніж дійсний кут падіння, чим ближче лінія розрізу до напрямку простягання. В розрізах, побудованих в напрямку простягання шарів, границі будуть мати горизонтальне положення, а їх товщини будуть перебільшеними тим більше, чим крутіше падають шари. Кут нахилу шарів в діагональному (косому) січенні визначається по таблиці (таблиця 3.1.) чи по формулі:
де Х –кут нахилу шару в діагональному січенні α – дійсний кут падіння шару γ – кут горизонтальній площині між напрямком падіння і напрямком лінії розрізу. Таблиця 3.1- Таблиця поправок кута падіння при перетинах, не перпендикулярних до простягання шарів (за В.А. Обручевим)
Рисунок 3.3 Карта і розріз по ділянці з нахиленою залягаючими шарами, що виклинюються.
Границі нижніх шарів проводять паралельно підошві наймолодшого шару. Іноді в нахиленій структурі окремі шари не мають повного площадного розповсюдження і їх границі приховані під шарами молодших відкладів, відслонюючись переважно лише вздовж русел річок. Слід звернути увагу на характер виклинювання шарів і виділити на карті границі виклинювання. При побудові розрізу слід врахувати, що в цих точках товщина шару дорівнює нулю, але поступово в напрямку падіння вона збільшується до повної дійсної товщини, зазначеної у стратиграфічній колонці. Звичайно, що при цьому кут падіння підстеляючих шарів збільшується (рис. 3.3). 4 ПОБУДОВА ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ ІЗ СКЛАДЧАСТИМИ ФОРМАМИ ЗАЛЯГАННЯ
Нижче наводяться приклади побудови розрізів з різними видами складчастості: простою складчастістю, перекинутими складками, різновіковими складчастими комплексами. |
, (3.1)