ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Драматична поема Лесі Українки «Кассандра». Проблематика, система образів.

12 3

Кассандра” Лесі Українки – знаменний твір в історії української літератури, а також і в історії української філософії. Воднораз – це визначне, неповторне явище світової літератури ы філософської думки. Про цю віршовану філософську трагедію написані грунтовні літературознавчі розвідки, але немає спеціальних філософських досліджень. Одною з головних історик літературних праць про античні літературні джерела Лесиної “Кассандри” стала стаття Білецького О. І. “Трагедія правди”, вміщена у шостому томі “Творів” Лесі Українки, виданих у 12-ти томах видавництвом “Книгоспілка” ще у 20-их роках ХХ століття

Аналіз естетичного змісту і поетики п’єси “Кассандра”, на наш погляд, доцільно розпочати із уточнення дефініції (наукового визначення) жанру твору. “Кассандра” Лесі Українки має складну, багатогранну художню структуру, дослідники називають її драматичною поемою та драмою і трагедією. Жанрова своєрідність “Кассандри” така, що в її будові можна знайти риси різних різновидів драматичних творів. Сама Леся Українка у підзаголовку назвала свій твір драматичною поемою. Такі жанрорві визначення вона давала багатьом своїм віршованим драматичним творам, які мають поетичну мову і поетичну образну систему.Насправді “Кассандра” Лесі Українки – цілком оригінальний філософський художній твір, в якому показані трагічні події й ситуації з історіїТроянської війни.

Образ віщої діви ще перед Лесею Українкою привертав увагу багатьох митців, але всі їхні твори по суті, зводяться до такої схеми: Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але коли та не дотримала свого слова покохати його за той дар, Аполлон покарав Кассандру тим, що ніхто не вірив у її пророцтво. До найновіших часів майже в усіх творах Кассандра виступала в основному в ролі другорядної особи. В поемі ж Лесі Українки Кассандра – центральна особа, її образ, значно осучаснений. Кассандра, нащадок Прометея, не хоче шанувати богів, рабів Долі (“я рабинею рабів не хочу бути”), протестує “проти всякої рабської покори”. Доля, яку вона передбачає, – це просто історична неминучість, висновок з аналізу подій, поведінки осіб, а Кассандра їх бачить. Саме образ Кассандри давав незмірні можливості зробити філософські узагальнення: від людських уявлень і побажань, від людської волі істина, об'єктивна історична закономірність не залежні.

Так же добре знає людей і глибоко аналізує події брат Кассандри Гелен. Але він робить завжди такі висновки, які йому корисні. Гелен до деякої міри носить дух прагматизму (від грец. – діло, дія, філософія дії – суб'єктивно-ідеалістичне філософське вчення, яке ототожнює істину з практично вигідним). Драма Лесі Українки розвінчує прагматизм, викриває зрадників народу і батьківщини. Філософські проблеми й естетичний зміст образів твору переконують у тому, що це класичний приклад філософського художнього твору. У сюжеті трагедії немає ситуацій і сцен, які б безпосередньо випливали з громадсько-політичного життя і філософських процесів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ідеї інтуїтивізму й прагматизму в цей час не були цілком новими явищами в історії філософії. Початки (або корені) інтуїтивізму й прагматизму Леся Українка бачила в античній філософії і художній літературі. В цьому є новаторство поглядів драматурга.

Я вважаю, що головна проблема драми "Бояриня" - це проблема громадянської свідомості українців. Саме через те, що вони не усвідомлювали сбе як народ, у нашій історії дуже багато складних та неприємних моментів

, проблема національної історії випливає з основної проблеми твору і створює дуже розгалуджену проблематику. це проблема національної історії.
Для підвищення національної свідомості Леся Українка зіставляє дві культури - українців та росіян. Читаючи твір, ми відразу розуміємо, що вони далекі від єдості.
Отже, для розкриття проблеми національної історії у драмі авторка вводить дуже багато інших проблем: туга за рідним краєм, зіставлення двох культур, станоище українців у період Руїни, соціальна нерівність, зрада своєї Батьківщини. Їх причиною є основна проблема твору - криза громадянської та національної свідомості.Кассандра– дочка троянського царя Пріама, пророчиця, жриця Аполлона; Поліксена – її сестра, молода дівчина. Деїфоб– її найстарший брат, ватаг військовий. Гелен– другий її брат, віщун і жрець. Паріс – наймолодший брат Кассандри. Гелена – жінка спартанського царя Менелая, що втекла з Парісом у Трою. Андромаха– жінка Гектора, брата Кассандри. Левке, Хрізе, Айтра, Клімена, Креуза– рабині Андромахи. Стара рабиня Поліксенина. Долон – молодий троянець, колишній наречений Кассандри. Ономай– цар лідійський, що сватав Кассандру. 1, 2, 3, 4-й вартовий – сторожа міста Іліона в Трої Флейтист. Кітарист. Сінон – еллін, шпигун. АгамемнонАтрід – цар аргоський, найстарший ватаг ахейського війська. Mенелай Атрід – брат його, цар спартанський; Одіссей – цар Ітаки; Діомед, Аякс – підрядні ватаги ахейського війська. Клітемнестра – жінка Агамемнона. Егіст – родич і намісник Агамемнона. Троянці, троянки, раби,

47. «Камінний господар» Лесі Українки. Джерела, проблематика, образна система

Одним із кращих драматичних творів Лесі Українки по праву вважається “Камінний господар”. Сама вона виділяла цей твір серед інших, вважала його “першою справжньою драмою”, що вийшла з-під її пера. Глибоко філософською є драма “Камінний господар”, яка у світовій літературі має багато попередників. “Так чи інакше, але от уже і в нашій літературі є “Дон-Жуан” власний, не перекладений, оригінальний тим, що його написала,- писала Леся Українка до А. Кримського.

Навесні 1912 року Леся Українка закінчила драму «Камінний господар» — поряд з «Лісовою піснею» найвище втілення її поетичної і драматургічної майстерності, геніальний твір на поширену в світовій літературі тему про спокусника жінок дон Жуана.

Тема дон Жуана протягом трьохсот років привертала до себе увагу видатних митців світової літератури й музики. На основі іспанських середньовічних легенд 1610 року з’явилася комедія Тірсо де Моліна «Севільський спокусник, або Кам’яний гість». Ця п’єса стала першоджерелом наступних обробок донжуанів-ської теми. В другій половині XVII століття відомо кілька творів про дон Жуана. Серед сценаріїв «соттесііа сІеН’агіе», зібраних невідомим актором наприкінці XVII століття, є обробка популярного вже на той час сюжету «Кам’яний гість». Уявлення про образ спокусника маємо з сценарію із збірника графа Казамарчано 2. Італійський герой народної комедії Дон Джованні Теноріо виступає швидше як ґвалтівник і насильник, ніж як облесник і спокусник. Так він поводиться з донною Анною, Розеттою. Дон Джованні легко умовляє рибачку Тісбу. Доля дон Жуана визначена згори — він провалюється в пекло.

Поклавши в основу свого «Камінного господаря» образ «всесвітнього і світового» дон Жуана, Леся Українка, як це неодноразово зустрічається в її творах на всесвітньовідомі сюжети і теми, головну увагу приділяє персонажу, який досі у письменників залишався на другому плані і мав підпорядковане значення. Вона сказала своє слово не про «камінного гостя», а про «камінного господаря». У відповідності з цим переміщенням наголосу на тему влади в центрі драми Лесі Українки став не дон Жуан, а донна Анна.

Розвиток сюжету твору підпорядковано єдиній ідеї, з граничною чіткістю сформульованій в словах поетеси: «…Драма… зветься «Камінний господар», бо ідея її — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в Командорі. Експозицією драми є зустріч і розмова Анни з Долорес на севільському кладовищі. Тут ми дізнаємося, що Анна виходить заміж за Командора, а Долорес вірно й безнадійно кохає дон Жуана, з яким її заручили ще тоді, як вона «жила у маминій надії». З розмови Анни і Долорес вимальовуються минулі успіхи дон Жуана у жінок. В стислому переліку проходять перед нами циганка, що «покинула свій табір і за море з ним утекла», мореска, яка «отруїла брата для дон Жуана», а «потім… пішла в черниці», інфанта, через яку дон Жуан зазнав баніції, тобто офіційного вигнання, толедська рабинівна, що «віри зреклась для нього», а потім втопилась, «щонайсвятіша абатиса, внука самого інквізитора», яка пізнініе «держала таверну для контрабандистів», а також дружина алькальда Таким чином, дон Жуан постає як герой численних любовних пригод. Та тут же виникає питання — чи тільки любовних утіх шукали з ним жінки, коли вони жертвували своїм безпечним становищем, звичаями свого народу, повагою рідних? І як при всіх цих пригодах дон Жуан лишається вірним нареченим Долорес?! В експозиції вирисовуються і характери Долорес та Анни. Долорес — страдниця, якій не збуваються ні сни, ні мрії. Анна, здавалось би, легко дістає в житті все, що, па думку інших, мало б становити її щастя. Насправді ж вона має свої мрії, а одруження з Командором є лише засобом для здійснення їх Конфлікт. Це мрія Анни про орлине гніздо на неприступній скелі.Експозиція непомітно переростає в зав’язку, бо в ній уже підготовлено все для розвитку дії, яка й починається з появи дон Жуана. У першому ж акті ми знайомимося з Командором, що відзначається суворим, але зичливим спокоєм. Дальше розгортання сюжету йде в основному шляхом розвитку двох конфліктів. Перший з них заснований на суперечності між анархічним прагненням дон Жуана до незалежності і його почуттям до Анни, другий — на суперечності ідеї анархічної волі, яку проголошує дон Жуан і яка виявляється потім просто облудою, і камінним принципом Командора, що поступово поширюється на Анну, а через неї й на дон Жуана.

З експозиції ми знаємо про Командора лише те, що він принесе донні Анні «шану, хоч не матиме відповідної щирої любові з її боку, бо мрії Анни не зупиняються на Командорові.

Характеристику Командора маємо в ремарці поетеси.

12 3