Українська СРР в умовах Непу 1921-1928 рр. Питання: 1.Міжнародне становище України й утворення СРСР. 2.Особливості НЕПА в Україні. 3.Суспільно-політичне і культурне життя. Література : підручник с. к.к. 1.1.Після подій 1917-1920 рр на території колишньої Російської імперії виникло 13 держав. Дійсну самостійність мали Литва, Латвія, Естонія, Польща, Фінляндія. У всіх інших, у тому числі й в Україні, почав установлюватися тоталітарний режим. 2.Скориставшись формальною незалежністю України, Х. Раковський намагався розширити діяльність українського уряду на міжнародній арені. До квітня 1922 року Україна вела самостійну зовнішню політику. Підписала договори, установила дипломатичні стосунки з сусідами. Однак радянський уряд узяв курс на створення єдиної соціалістичної держави. 3.Такий курс був обумовлений деякими факторами: єдина транспортна система, традиційні економічні зв'язки, наявність спільного золотого запасу, слабість національної валюти, єдина політична структура. 4.Втрата Україною незалежності здійснювалася в кілька етапів: а) червень 1919 - грудень 1920р. - створюється військово-політичний союз республік, Україна формально зберігає статус незалежної держави; б)грудень 1920 - грудень 1922- суверенітет України обмежується; в)грудень 1922 - травень 1925 - утворення СРСР, втрата Україною незалежності. 5. У середині грудня 1922 року в Харкові проходив VII Всеукраїнський З'їзд Рад , що обговорював питання про входження України в союз . 23-27 грудня 1922 р. у Москві проходив Х Всеросійський З'їзд Рад (делегації республік) , що визначив нову назву держави - СРСР. 6.30 грудня 1922 року почав роботу I Всесоюзний З'їзд Рад , що розглянув проект Декларації про утворення СРСР і Союзного договору. Був обраний ВЦВК, Президія ВЦВК і 4 голови Президії (М.Калінін, Г Петровський, Черв’яков ,Наріманов). До складу СРСР увійшли РРФСР, УРСР,БРСР, ЗРФСР. 7.У січні 1923 року створюється Конституційна комісія й у січні 1924 року на П З'їзді Рад СРСР була прийнята Конституція СРСР, що визначила компетенцію вищих органів влади СРСР : зовнішня політика, армія, флот, кордони, транспорт, зв'язок, планування економіки, зовнішня торгівля. Республіки мали право виходу зі СРСР, але механізм не був розроблений. 8. У травні 1925 року IХ Всеукраїнський З'їзд Рад прийняв Конституцію УРСР, у якій законодавчо закріплювалося входження України до складу СРСР і створення Молдавської АРСР у складі УРСР. Однак Україна зберегла деякі ознаки незалежної держави (вважається юридично незалежною, має конституцію, органи державної влади та управління, видає республіканські закони). Уряд України керує с/г, внутрішніми питаннями, судом, освітою, соціальним забезпеченням, охороною здоров'я. Союзно-республіканські наркомати мали право вирішувати питання фінансування, продовольства, промисловості, робочої сили. Встановлювалася нова система управління (центр-округ-район). 9. Обмеження суверенітету викликало невдоволення серед різних політичних сил і населення. Однак до 1925 року відкритих виступів проти входження України до складу СРСР, так і проти обмеження її суверенітету , не було. У 1923 році почалася політика українізації. П.10. Внутрішнє становище УРСР було надзвичайно важким. Уряд не раз використовував армію для придушення повстань робітників і селян. Економіка знаходиться у занепаді. Випуск промислової продукції становить 10% довоєнного рівня, посівні площі скоротилися в 1,5 рази, різко скоротилася врожайність, починається голод (1921-1923рр ). Починається реалізація плану ГОЕЛРО, по якому передбачене будівництво електростанцій, заводів на території України. Виконання цього плану вимагає великих матеріальних витрат. 11. На Х з'їзді РКП(б) у березні 1921 року було прийняте рішення про скасування "воєнного комунізму" і введенні НЕПА. Ця політика була сприйнята багатьма керівниками різних рівнів, а також рядовими членами партії як відступ від головної мети - суспільства загальної рівності ,як зрадництво ідеалів, за які пролилася кров у роки Громадянської війни. 12.Суть НЕПу: а) продовольча розкладка змінювалася продподатком, який був меншим; б)після внесення податку селянин діставав право вільно розпоряджатися залишками; в)допускалася оренда землі й застосування вільнонайманої праці; г)розвиток кооперації; д)відродження грошово-фінансової системи введення стабільної валюти, ринкових відносин; е)ліквідовано заборону на приватні підприємства , частина націоналізованих підприємств передавалася в оренду; ж)запроваджувалася система відрядної оплати; з) залучення іноземного капіталу й дозвіл на іноземні концесії, розширення міжнар.торгівлі; і) реорганізація апарату державного управління господарством, введена система трестів. 13. НЕП в Україні мав деякі особливості: а) в українських селах НЕП був уведений пізніше, ніж у Росії; б) введення НЕПА збіглося із голодом, що зірвало нормалізацію становища в селі; в) продподаток в Україні був вище, ніж у Росії і стягувався примусово, часто за допомогою військової сили. Особливості НЕПА в Україні були зв'язані з прагненням радянського керівництва як можна довше користуватися продовольчими ресурсами республіки без обмежень. 14.У цілому НЕП позитивно вплинув на стан економіки : почали працювати заводи; була скасована карткова система; відновився грошовий обіг; магазини наповнилися промисловими і с/г товарами. Помітно виріс матеріальний рівень життя людей. Припинилися масові розстріли, було оголошено амністію повстанцям, гарантувалося вільне повернення в Україну, правлячий режим досягнув політичної стабільності в суспільстві. Однак з 1928 року починається радянська модернізація України . Ш. 15.До сер.20-х років опозиційні політичні сили були знищені, протиріччя, що існували в партії виявилися в дискусіях, крім цього загострилася боротьба за лідерство. Основними суперниками були Сталін і Троцький. 16.Позиція Троцького в КП(б)У була дуже потужна.. Керівництво КП(б)У , конфліктуя зі Сталіним, часто підтримували його опонентів, однак позиція укр.керівництва не завжди була послідовною. Часто Троцького критикували , проти нього в Україні були Квіринг (1 секретар КП(б)У) , Затонський, Мануїльський, Петровський, Скрипник, Чубар і ін. Квиринг виступав проти Троцького, щоб послабити позиції Раковського. Для зміцнення своїх позицій в Україні Сталін у квітні 1925 року призначив 1 секретарем ЦК КП(б)У свого прихильника -Л.Кагановича. 17.Після об'єднання КП(б)У и КПУ підсилилася роль націонал-комуністів, що вимагали проведення національної політики. У середині КП(б)У загострилися відносини між націонал-комуністами під кер.Лапчинського і централистами під кер.Мануильського і Косиора. Результатом цієї боротьби стало рішення про українізацію. 18. У 1923 році РКП(б) приймає рішення про початок українізації (коренізації): а)на керівні посади призначалися переважно українці; б)офіційною мовою в Україні стала українська; в) зростає кількість українських шкіл; г) значна увага приділяється розвиткові української культури, що має великі досягнення, проводяться літературні дискусії. 19. Розмах процесу національно-культурного відродження стурбував сталінське партійне керівництво , почався процес схованої , а потім і відкритої ліквідації курсу коренізації. Згортання українізації проходило під гаслом боротьби з укр.буржуазним націоналізмом. Першими жертвами стали Шумський, Скрипник, Волобуєв, Хвилевий. До сер.30-х років термін українізація більше не вживався. 20. Політика більшовиків в галузі культури переслідувала наступні цілі: а)державний контроль над культурою, духовним життям суспільства ; б)боротьба з усіма проявами вільнодумства, ухилами від політичної лінії РКП(б) і КП(б)У в)перебудова культури на ідеологічних основах марксизму; г)використання українізації для досягнення цієї мети на початковому етапі. 21. Важливою подією політичного життя стало повернення в Київ у 1924 році М.С.Грушевського, що починає широку наукову діяльність. 22. Зміцненню позиції більшовиків сприяють масові набори в партію, з 1921 по 1928 роки чисельність членів КП(б)У зросла в 3 рази, чисельність комсомольців у 5 разів . Систематично здійснюються чищення партії. 23. У цей же період приймаються заходи для створення органів, що захищають рад.владу. У 1928 році ВЧК була перейменована в ДПУ, що мала надзвичайні повноваження по боротьбі з "ворогами народу". З початку 20-х років почалася перша хвиля репресій: 1921 р. - "Справа укр.есерів", 1924р - "Справа організації "Центр дій""; 1924-1928 - "Справа про економічне шпигунство"; 1928р. - "Шахтинська справа ". 24. Активну боротьбу вели більшовики з релігією і церквою. Офіційно релігія не була заборонена, але в реальному житті органи дер.влади переслідували релігію, пропагували атеїзм. Ставлення до Православної церкви було настороженим , священиків репресували, не відбудовували храми після Громадянської війни. У 1921 році з ініціативи Всеукраїнської Церковної Ради була створена Українська автокефальна Православна Церква (УАПЦ), митрополитом був обраний В.Липковський. УАПЦ не була визнана Патріархом Московським і Всія Русі, у 1926 році Липковський був арештований, Всеукраїнська Церковна Рада розпущена . У 1928 році був введений у дію Адміністративний кодекс УРСР, у якому був розділ "Правила про культи". Ставлення до релігії з боку уряду стає непримиренним , посилюються репресії проти священиків, починається масове закриття храмів. 25. Для зняття напруги у середині КП(б)У Каганович був відкликаний у Москву, його місце в 1928 році зайняв Косиор. 26. До 1929 року Сталін, знищивши політичну опозицію, поступово вводить режим особистої влади. Цьому сприяє і позиція ряду керівників України. |