 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Структура рекреаційного часу протягом життя людини
Поняття, співвідношення, структура і функції Розвиток рекреаційної галузі пов”язаний з проблемою вільного часу. Відповідно визначенню спеціалістами Центру досліджень політики національного туризму США рекреацію розуміють, як діяльнсть людей, що займаються створенням і персональним використанням вільного часу. В зв»язку з цим, в науковий обіг вводиться ще одне важливе поняття - вільний час. Вільний час – динамічна категорія, що носить риси певної епохи, класу, соціальної групи, що змінюється по об”єму і змісту. Вільний час є частиною поза робочого часу. Для нього характерна різносторонність діяльності людини, від якої в значній мірі залежить, як вона використовує ці можливості: творчо чи просто ”убиває” свій час. Одним із основних елементів активного використання вільного часу, в порівнянні з робочим, є час відпочинку – свята, відпустки тощо. Поняття вільного часу асоціюється із задоволенням культурних потреб, відпочинком і розвагами. Час, яким володіє людина протягом життя, можна класифікувати, згідно Р.Ланкуаре, таким чином: 1. Час соціальний і час особистий: соціальний час – час, що відводиться активній роботі, суспільному і сімейному життю; особистий час – час, що присвячений турботі про фізичне здоров”я і культурний розвиток. 2. Час активної діяльності і час відпочинку: перший – час, присвячений трудовій, суспільній і домашній діяльності, а другий – час, присвячений відпочинку. 3. Час виробничої діяльності і час, не пов”язаний з отриманням прибутку. 4. Час структурований і неструктурований: перший – час по календарю і чітко організованому розкладу, другий – не спланований час. Одна із властивостей часу – його ієрархічність. Ієрархію часу можна відобразити наступним чином: соціальний час = робочий час + позаробочий час, який включає вільний час. Добовий соціальний час відповідає правилу трьох вісьмірок (із 24 годин на добу – 8 годин витрачається на сон, 8 годин – робочий час і 8 годин – позаробочий час). Робочий час – час виробництва матеріальних і духовних благ в процесі суспільно необхідної праці. Позаробочий час характеризує час, що включає: затрати часу, пов»язані з переміщенням на роботу та назад, часу для задоволення фізіологічних потреб (сон, харчування, особиста гігієна); для домашньої праці і побутових потреб; для фізичного, інтелектуального розвитку і відпочинку. Особлива роль в його рамках відводиться вільному часу. Вільний часскладається із 2 частин: дозвілля чи час для відпочинку і час для творчої діяльності. Результати досліджень показують, що найважливіше місце у вільний час займають культурні заняття: перегляд телепередач, прослуховування радіопередач, читання художньої літератури, преси. Ці заняття мають статичний характер, пов»язані з пасивним відпочинком дома і споживанням продукції засобів масової інформації. Тому, велике значення має збільшення рекреаційно-пізнавальної активності в процесі руху, переміщення (В.Б. Нефьодова, 2001). Вільний час (за Т.В.Ніколаєнко) – частина позаробочого часу, не пов»язана із задоволенням фізіологічних потреб і примусовою для виконання діяльністю неробочого характеру ( наприклад, переміщення в просторі). Вільний час (І.В. Зорін, В.О. Квартальнов) – час, вільний від праці і обов»язкових занять, яким суб”єкт володіє самостійно.
Не варто плутати поняття вільний час з поняттям рекреаційний час, під яким розіміється час реалізації рекреаційної функції (розширене відновлення життєвих сил людини) діяльності людини. (І.В. Зорін, В.О. Квартальнов, 2004). Рекреаційний час –частина соціального часу особистості, групи, суспільства, що використовується для збереження, відновлення і розвитку фізичного, духовного здоров»я та інтелектуального удосконалення. Рекреаційний час, як і вільний, має визначену структуру (І.В. Зорін, В.О. Квартальнов, Енциклопедія туризму, 2004).
Структура рекреаційного часу протягом життя людини
Відповідно структурі рекреаційного часу виділяють відповідні типи рекреації: Інклюзивна – рекреаційна діяльність, вставлена в побутову та трудову діяльність, тобто здійснюється просте компенсаторне відновлення сил людини; Щоденна – постійна рекреаційна діяльність: короткочасні прогулянки, ранкова зарядка, спортивна гра, купання, читання, тобто час компенсаторно-розширеного відновлення сил людини; Щотижнева - рекреаційна діяльність, віднесена на кінець робочого тижня: поїздки за місто, на дачу, виконується функція розширено-компенсаторного відновлення сил людини; Відпускна - рекреаційна діяльність, віднесена на кінець робочого року, яка здійснює функцію розширеного відновлення сил людини. В рамках рекреаційного часу розрізняють час відпочиваючих і організаторів відпочинку. Якщо для відпочиваючих рекреаційний часрозглядається з особистих позицій, то час організаторів відпочинку – час формування і функціонування діяльності, спрямованої на забезпечення рекреаційних потреб населення.
|
